Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








поділяються на дві великі групи: болотні і протічні чи непротічні води та їх частини. Відповідно виділяються дві тематичні підгрупи – назви на позначення болота і назви на позначення протічних і непротічних вод та їх частин.

Підрозділ 3.1. "Тематична підгрупа назв на позначення болота" складається з двох пунктів: 3.1.1. ЛСГ "болото" і 3.1.2. ЛСГ "суша на болоті".

3.1.1. ЛСГ "болото". На позначення 'болота (у загальному значенні)' використовується 68 ГТ. Узагальнююча назва болото (та її фонетичні варіанти балото, балто), що має всеслов'янське поширення, в досліджуваних говірках є найуживанішою. Лексема болото активна і як словотвірна база: напр., болотина, заболоть. Залежно від інших ознак – рослинності, фізико-геологічних характеристик тощо – позначуваний нею ГО одержує інші, більш спеціальні складені назви: мохове болото, торфове болото. Друге місце за поширеністю займає лексема багно, відома східно- і західнослов'янським мовам. Серед дериватів від неї багнище, багнюка, які, хоч і мають аугментативні форманти, але сему 'велике болото' в досліджуваних говірках не передають. ГТ вікнина 'болото' – метафоричне утворення, яке, у свою чергу, походить від вікно. Характерною особливістю лексем семантичного мікрополя "болото" є те, що значна частина з них віддієслівного (бовтанка, в'язь, грузина) і відприкметникового (гнилиця, квасня) походження. До ряду відіменних ГТ належить найменування за характером болотного ґрунту, подібного до глею (глеїще), до глини (у місцевому мовленні "замішана на воді глина" - чавун, чавуння, а також твань, тванюка). Мікрогрупу ГТ з аналізованою семантикою становлять віддієслівні утворення з основами звуконаслідувальних слів джвакотиння і чвакотиння. Звертають на себе увагу ГТ, в основі яких лежить номінація за рослинністю: очеретняки та за тваринним світом болота: жабник, п'явошник. ГТ жабуринник виступає безпосереднім похідним від жабуриння – назви водоростів.

Кал, калюка в описуваному значенні – давні утворення зі збереженням первісної семантики. За ознакою вологості болота утворено назви від кореня мок-(моч-), до того ж ці похідні не завжди мають значення "болото", а іноді називають більш загальне поняття "низинне мокре місце": моква, мочар, мочарі. ГТ мочарідь – вузьколокальний діалектизм. У ЛСГ, що описується, сему 'болото кольору іржі' репрезентують співвідносні іржа, гиржа, иржавка, ржавець та руда, рудавиця. До семантично близьких належать і утворення з коренем –мул-: мулина, муляка, мулятина, намул.

Невелика кількість лексем розляданої ЛСГ виражає семи: 'велике болото':'невелике болото', 'торф'яне болото', 'болотна яма', 'водна поверхня серед болота'.

3.1.2. ЛСГ "суша на болоті". Репрезентантами другого корелята семантичної опозиції 'водна поверхня серед болота':'суша на болоті' є семи 'купина на болоті', 'дорога, стежка на болоті' тощо. Сему 'купина на болоті' виражають 14 лексем: болотний насип, змє, клаптик, кочкарник, кушир та ін. Домінантами тут виступають ГТ купина, кочка.

Сему 'дорога, стежка на болоті' репрезентують 15 лексем із загальномовною семантикою "дорога", напр.: дорога, стежка, тропінка.

ГТ цієї ЛСГ виражають ще семи 'випалене місце на болоті', 'заболочене місце в лісі', 'мокре місце між двома узгір'ями', 'місце, де було болото'.

У підрозділі 3.2. "Тематична підгрупа назв на позначення водних об'єктів та їх частин" аналізуються назви протічних і стоячих вод, які становлять багату і різноманітну за походженням і семантикою групу ГТ.

До 3.2.1. ЛСГ "протічні води" віднесені лексеми на позначення ГО з протічною водою і частин таких водних об'єктів.

Поняття 'річка' передають ГТ: балта, вода, вдета, гирле, річка, речка, рєчка. З них ГТ річка охоплює весь досліджуваний ареал і є загальновживаним в українській мові; вода 'річка' – перенесення назви з частини на увесь ГО. Вдета 'річка' – неясного походження (очевидно, болгаризм). Лексема балта, що репрезентує семи 'річка', 'джерело', 'струмок', має паралелі в болгарській мові. ГТ гирле 'річка' є зворотнім запозиченням з молдавської мови.

Інші семи називають частини річки: 'витік, початок річки', 'гирло річки', 'русло річки', 'старе русло річки', 'звивина у руслі річки', 'поворот русла річки', 'розгалуження русла річки', 'течія річки', 'тиха стояча вода біля берега', 'швидка течія річки', 'брижі на воді від швидкої течії', 'вир у річці', 'загата', 'водоспад', 'затока річки', 'рукава річки', 'притока річки'.

У досліджуваних говірках засвідчено порівняно велику кількість назв джерела – 40 ГТ. Повсюдно вживаний ГТ джерело має також фонетичні та словотвірні варіанти: джерело, джерило, джерельце, джерелце, жерело, жерло, семантика яких у цілому незмінна; джерело може також репрезентувати семи 'джерело в лісі', 'підземне джерело' та 'підводне джерело', а суфіксальні утворення передають додаткову ознаку – 'розмір ГО', виражаючи сему 'невелике джерело'. Назви артизіан, артизян, артізан 'джерело, з якого б'є вода струменем угору' недавно утворені на власному діалектному ґрунті від артезіанський колодязь. Назви 'джерела з швидким витоком води із звучанням' творяться від дієслів звуконаслідувального походження: бурчало, очевидно, від бурчати, дзюрка, дзюрчак - від дзюркотіти, дзюрчати. Це дуже продуктивна семантична модель в українських говорах. ГТ тюркського походження бургеля, бургело передають сему 'підводне джерело' і є вузьколокальними діалектизмами. ГТ підшкурна вода 'підземне джерело' відбиває таку ознаку, як здатність джерельної води ховатися під ґрунтом, а материця 'джерело' – неясного походження (можливо, образне утворення за ознакою 'те, що дає життя'). Інші ГТ походять від загальновживаних основ.

Сему 'водоспуск' виражають 15 ГТ. Це різного роду утворення, мотивовані дієсловами на позначення руху води. Так, вода спускається (водоспуск, опуст), йде (водохід), стікає (стік, стока), втікає (втечка) та ін. Шандори 'водоспуск' належить до ймовірних запозичень з неясною внутрішньою формою.

На позначення поняття 'струмок' у досліджуваних говірках засвідчено 22 назви. Найбільш поширеною з них є загальновживане струмок, рідше струмінь. Його найближчими за основним значенням синонімами виступають ГТ ручайок, бурчак, водоток, холодушка, чистяк.

Сему 'місце, де вода зникає під землею' виражають вирва, воронка, заводок, лійка, хованка, тріщина, юрка та ін. З них ГТ лійка зберігає свою первісну семантику "кругла яма, куди збігає вода". Він широко відомий в українських діалектах і в польській та словенській мовах.

У складі 3.2.2. ЛСГ "стоячі води" характеризуються семи 'озеро' (ковбань, тросняк), 'став' (ставок, жабурятник, водень), 'місце, де вода стікає із ставка' (сток, дамба), 'водосховище' (водохранилище), 'криниця' (копанка, гусак, опарь), 'водопій' (питюшнік, пристань, стависько), 'місце, де збирається вода після дощів' (стояк, ринва), 'калюжа’' (кальдьобина, вирва, круг), 'штучна водойма для зберігання води’' (басейн, пратва), 'штучна водойма для розведення та утримання риби’' (сажавка, гатник).

У пункті 3.2.3. ЛСГ "води проточні і стоячі" аналізуються сема 'весняний розлив' (16 ГТ). Семантична диференціація зібраних назв 'повені' не відзначена. Особливим є те, що такі ГТ поширюються в місцевому мовленні не тільки на розливи річок, але й на інші види природних розливів. Найширше вживані на досліджуваній території, як і в майже всіх українських говорах, назви повінь, паводь (утворена за аналогією до повідь), паводок, половоддя та їх фонетичні варіанти. Наводнєніє за фонетичними ознаками виразний росіянізм.

Кілька наступних пунктів включають ЛСГ "ділянка водойми", "дно водойми", "глибина", "мілина", "берег", "острів", кожна з яких репрезентує по 1-2 семи і представлена незначною кількістю ГТ. Серед них загальномовні (місце, дно, брід, провалина), діалектні (глибінь, спід) і вузьколокальні (безводня, жаб'ятник, міл, мілизна, плямка 'острів') ГТ.

Лише ЛСГ "берег" представлена численними ГТ з семами 'берег (у загальному значенні)' (бік, коса, мчавки, шамраї), 'берегова лінія' (бровка, кромка), 'кам'янистий берег' (гальчак, жорства, камні), 'піщаний берег' (піщанка, п'ясан), 'ракушковий берег' (ракушник, ракушняк), 'глиняний берег' (біляк), 'рудий берег' (іржавець) і семантичною опозицією 'крутий берег':'пологий берег' (кручало, крутоспуск, стінка; пологи, рівновина, скот).

У висновках сформульовані найзагальніші результати дослідження, які відбивають основні семантичні особливості народних географічних термінів Центральної України. До них можна віднести:

на формування семантичної структури народних ГТ вирішальний вплив справляють природно-географічні умови степу й лісостепу та особливості взаємодіючих говірок, діалектів і мов;

1) у системі досліджуваних ГТ виділяється 24 ЛСГ, що об'єднують близько 270 сем, кількість яких в одній лексемі сягає від 1 до 12;

2) за сферою вживання і характером семантичної структури ГТ об'єднуються у 3 групи: загальновживані (значна частина), діалектні (більша частина) і специфічні для окремих говірок (незначна частина), окремі з яких мають оказіональні значення;

3) семантичні переходи й зрушення в межах однієї чи кількох ЛСГ, які відбуваються способом метафори, метонімії, синекдохи, функціонального переносу, звуження чи розширення значень, є важливим джерелом формування ГТ та їх семантичної стуктури;

4) ареальне поширення ГТ, з яких при картографуванні найкраще диференціюються ті, які мають специфічні для української мови значення, залежить від їх походження, семантичної структури і сфери функціонування.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1.Словник народних географічних термінів Кіровоградщини / Відп. ред. В.В.Лучик. – Київ-Кіровоград: РВГІЦ КДПУ, 1999. – 224 с. (у співавторстві з В.В.Лучиком, Т.І.Поляруш).

2.Структурно-семантичні особливості народної тельмографічної термінології Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини) // Філологічні студії: Зб. наук. праць. - Вип. 4. - Луцьк: МПП "Доля", 1998. - С. 101-110.

3.До питання про фонетичні особливості говірок Кіровоградщини (на матеріалі народної географічної термінології) // Наукові записки. - Вип. 16. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВГ ІЦ КДПУ, 1999. – С.148-155.

4.Народні географічні терміни, похідні від мок-//мокр- (на матеріалі говірок Кіровоградщини) // Наукові записки. – Вип.22. Ч.І. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000. – С. 168-172.

5.Лексикографічне повернення до місцевої географічної термінології: Рец. на кн.: Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині: Словник. - Луцьк: Надстир'я, 1997. – 108 с. // Мовознавство. - 1998. - № 1. - С.71-73.

6.Географічні терміни як твірні основи топонімів Кіровоградщини // Українська ономастика: Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю Кирила Кузьмича Цілуйка. - К., 1998. - С. 43-48.

7.Структурно-семантичні особливості назв на позначення рівнин // Питання мовознавства: Зб. наук. праць на честь 70-річчя В.О.Горпинича. - Кіровоград, 1997. - С. 43-49.

8.Назви на позначення повені і прибережжя при розливі в говірках Центральної України // Придніпровський науковий вісник. Філологія. - №38(105).- Квітень 1998. - С. 22-28.

9.Особливості семантики назв на позначення лугів і пасовищ в говірках Центральної України // Придніпровський науковий вісник. Філологія. Педагогіка. - № 91 (158). - Жовтень 1998. - С. 12-15.

10.Про деякі діалектні ознаки географічних термінів Кіровоградщини // Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку: Зб. наук. праць, присвячених пам'яті професора С.П.Самійленка. - Запоріжжя: ЗДУ, 1996. - Ч.2. - С. 45-47.

11.Актуальність вивчення географічних термінів рідного краю // Сучасні проблеми навчально-виховного процесу вищої та середньої школи: Матеріали доповідей науково-практичної конференції докторантів і аспірантів інституту. - Кіровоград, 1995. - С. 112-113.

12.Гідроніми з основою Омельник-/Омельнич- як матеріал для реконструкції твірного географічного терміна // Реконструктивні можливості ономастики: Тези доповідей і повідомлень наукового семінару. - К., 1995. - С.36 (у співавторстві з В.В.Лучиком).

13.Стан і особливості розвитку місцевої географічної термінології // Українська термінологія і сучасність: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - К., 1996. - С. 17.

14.Географічні терміни як твірні основи мікротопонімії // Ономастика східних слов'ян: Тези доповідей наукового семінару. - К., 1996. - С. 20-21.

Громко Т.В. Семантичні особливості народних географічних термінів Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2000.

Робота присвячена дослідженню семантичних особливостей народних географічних термінів Центральної України. У дисертації із синхронного погляду аналізуються місцеві назви географічних об'єктів, розглядаються системні відношення та продуктивність семантичних моделей у межах досліджуваної лексики у зіставленні з літературними відповідниками, фактами інших українських говорів та слов'янських мов.

Ключові слова: народний географічний термін, географічна термінологія, семантика слова, сема, лексико-семантична група, діалекти, говірки, географічний об'єкт, диференційна ознака.

Громко Т.В. Семантические особенности народных географических терминов Центральной Украины (на материале Кировоградщины). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2000.

Работа посвящена исследованию семантических особенностей народных географических терминов Центральной Украины. В диссертации с синхронической точки зрения анализируются местные названия географических объектов, рассматриваются системные отношения и продуктивность семантических моделей в пределах исследуемой лексики в сопоставлении с литературными соответствиями, фактами других украинских говоров и славянских языков.

Ключевые слова: народный географический термин, географическая терминология, семантика слова, сема, лексико-семантическая группа, диалекты, говоры, географический объект, дифференциальный признак.

Hromko T.V. Semantic Peculiarities of the Popular Geographical Terms of Central Ukraine (on the lexical data of the Kirovohrad Region) - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in philology by speciality 10.02.01 - the Ukrainian Language. - Kirovohrad State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Kirovohrad, 2000.

The dissertation investigates semantic peculiarities of the popular geographical terms of Central Ukraine. The local names of geographical objects are subjected to analysis from the synchronic point of view, the systemic relations of the semes and the productivity of the semantic models of the investigated lexis are viewed in comparison with their literary counterparts, facts of other Ukrainian dialects, and Slavic languages.

The structure and semantics of popular geographical terminology has been recently in the centre of attention in Slavic and, especially Ukrainian, linguistics. But Central Ukrainian geographical terms, which function in the territory of the Kirovohrad Region, has not been the subject of a special investigation. Local geographical terms preserve ancient and recent natural-geographic and ethnolingual information, and only partly run out of active usage and change the semantic structure of their bases under the influence of extra-linguistic changes. The location of contemporary Kirovohrad Region on the border of the forest-steppe and steppe natural zones of Ukraine, socio-historical heterogeneity of its population and other conditions made their impact on the local geographical terminology, which is very rich and varied in its form and contents.

The main semantic peculiarities of the popular geographical terms established in the dissertation are as follows:

1) the formation of the semantic structure of the popular geographical terms is essentially influenced by the natural-geographic conditions of the steppe and forest-steppe zone, and by the peculiarities of the contact dialects and languages;

2) within the range of the investigated geographical terms 24 lexical-semantic groups are established which unite more than about 270 semes, the quantity of semes in one lexeme ranging from 1 till 13;

3) according to the sphere of usage and the character of the semantic structure, three groups of popular geographical terms are determined: lexis in general use, dialectic lexis, and lexis specific to definite dialects, a part of which possesses occasional meanings;

4) semantic transitions by means of metaphor, metonymy, functional transfer, narrowing and extension of meaning are an important source of the popular geographical terms formation and their semantic structure;

5) area spread of the geographical terms depends on their origin, semantics and the sphere of their functioning; the lexemes which possess specific meanings for the Ukrainian language are differentiated most explicitly in the process of mapping.

The results of this research work supply new linguistic information for the dictionaries and atlases of the Ukrainian language and General Slavic atlas , for similar research projects, for the investigation of inter-language and inter-dialect contacts. The material of the dissertation can be used in the teaching practice of general and special courses in lexicology, dialectology, the history of language, ethnolinguistics, ethnography and geography.

Key-words: popular geographical term, geographical terminology, word semantics, seme, lexical-semantic group, area and local dialects, geographical object, differential feature.

Підп. до друку 18.04.2000. Формат 60ґ901/16. Папір офсет.

Друк різограф. Ум. др. арк. 1,2. Тираж 100. Зам. № 1594.

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТРКіровоградського державного педагогічногоуніверситету імені Володимира Винниченка

25006, Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Тел. (0522) 29-31-63, 24-59-84

Fax (0522) 24-85-44

E-Mail: mails@kspu.kr.ua


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Обґрунтування схеми і параметрів агрегату для основного обробітку грунту - Автореферат - 27 Стр.
Обґрунтування схеми і параметрів агрегату для оранки ґрунту одночасно з подрібненням рослинних решток - Автореферат - 27 Стр.
СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я МОЛОДІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА - Автореферат - 34 Стр.
ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ УРАЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОПІСТОРХОЗІ - Автореферат - 27 Стр.
Гончарство північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ–ХХ століття) - Автореферат - 26 Стр.
ПІКАРЕСКА В РОСІЙСЬКІЙ ПРОЗІ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ГЕНЕЗИС, ПРОБЛЕМАТИКА, ПОЕТИКА - Автореферат - 26 Стр.
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ АЕРОЗОЛЬНОЇ ІНТЕРФЕРОНОТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЯХ - Автореферат - 51 Стр.