Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



нмоль/л), глікемії (4,83-4,14 ммоль/л), екскреції адреналіну (88,6-72,66 нмоль/л) і норадреналіну (240,12-208,52 нмоль/л) з добовою сечею. Такі зміни, що не виходять за межі норми, свідчать про високий ступінь адекватності даного способу анестезії.

На підставі концентрації кортизолу в групі 1 (порівняння) у найбільш травматичний момент рівень операційного стресу виріс у 1,9 рази та через дві години після закінчення операції підвищувався ще, що відносно вихідних даних переважав у 2,3 рази, тоді як рівень стресу за концентрацією цукру в крові підвищувався незначно і становив на етапах дослідження 144% і 131% відповідно (табл. 5).

Таблиця 5

Рівень операційного стресу хворих на підставі рівня кортизолу та глікемії крові під час анестезії, (факт./вих.)*100%.

п/п | Групи, кількість хворих | Резекція частки ЩЗ | Через 2 години після операції

за кортизолом | за глікемією | за кортизолом | за глікемією

1. | Група 1 (порівняльна) n=20 | 189,89% | 144,03% | 227,75% | 131,09%

2. | Група 2 n=31 | 178,40% | 138,34% | 218,70% | 121,50%

3. | Група 3 n=26 | 98,14% | 154,08% | 115,92% | 125,54%

4. | Група 4 n=25 | 128,57% | 126,11% | 142,01% | 108,09%

Операційний стрес на етапі резекції ЩЗ за рівнем кортизолу в групі 2 був відносно однаковим з групою порівняння, а на 2-гу годину післяопераційного періоду спостерігалось зростання теж на у 2,3 рази відносно вихідних даних. Рівень стресу на підставі метаболічного показника (цукру крові) був нижче на 5,69% і 9,59% відповідно до групи порівняння.

В групі 3 практично не спостерігалось коливань рівня операційного стресу за концентрацією кортизолу в момент резекції частки ЩЗ (98,14%) відносно вихідних даних, тоді як за даними рівня глікемії він незначно підвищувався в порівнянні з іншими групами дослідження. Через 2 години після закінчення оперативного втручання рівень стресу на підставі ендокринного показника збільшувався на 17,78%, а за концентрацією цукру в крові знижувався на 28,54%.

Операційний стрес в групі 4 у найбільш травматичний момент операції, визначений за концентрацією кортизолу, становив 128,57% та був нижчим відносно груп 1 і 2 на 61,32% та 49,83% відповідно. Надалі, через 2 години після завершення оперативного втручання, рівень стресу продовжував підвищуватись до 142,01%. Однак, на підставі метаболічного показника, операційний стрес в цій групі на етапі резекції частки ЩЗ був найнижчий відносно усіх досліджуваних груп, а в подальшому ще й знижався на 18,02%.

Рівень операційного стресу у хворих на ДТЗ на підставі концентрації кортизолу в сироватці крові під час резекції частки ЩЗ (189,89-178,40%) та через 2 години після закінчення операції (227,75-218,7%) вказував на недостатній захист від операційної травми в групах, де проводилась НЛА за різними схеми премедикації. Антиноцицептивний захист оперативного втручання у хворих на ДТЗ більш адекватний під час проведення анестезії фентанілом в комбінації з пропофолом після комплексної лікувально-профілактичної премедикації (98,14-115,92%). Визначення рівня операційного стресу за концентрацією цукру в крові не інформативно, на що вказувала відсутність значних відмінностей між групами.

Аналізуючи результати тесту Bidway (рис. 1) встановлено, що середня сума балів на 9-й, 12-й і 15-й хвилинах у хворих після закінчення інфузії пропофолу була відповідно 0,95; 0,47 і 0,26 балів.

Це достовірно менше (р<0,005) відповідних значень у хворих із застосуванням НЛА (1,65; 0,96 і 0,74 балів). Час відновлення свідомості до 1 балу (хворий відповідає на всі форми стимуляції, добре орієнтується в часі і просторі, але відчуває сонливість) складав відповідно 8,9±0,12 і 11,9±0,10 хв. (р<0,001).

Рис. 1 Динаміка відновлення орієнтованості в часі та просторі і зникнення післяопераційної сонливості у хворих на тиреотоксикоз з дифузним зобом.

У хворих із застосуванням пропофолу зникнення сонливості та повне відновлення орієнтованості в часі і просторі відбувалось до 18 хв., що набагато швидше (р<0,001), ніж у хворих після нейролептаналгезії (до 27 хв.). Багато пацієнтів порівнювали свій стан з пробудженням після гарного фізіологічного сну; коротше був період відновлення рухової активності. Хворі, оперовані в умовах внутрішньовенної анестезії на основі пропофолу, раніше інших переводились із операційної у відділення. Проведені дослідження переконливо вказують, що методику анестезії з використанням пропофолу відрізняє швидке відновлення ясної свідомості, повної орієнтованості в просторі і в часі, що дозволяє скоротити період постійного динамічного післяопераційного спостереження в палаті інтенсивної терапії.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено обґрунтоване і нове рішення актуального наукового завдання щодо проведення анестезіологічного забезпечення хворих з приводу дифузного токсичного зоба в умовах самостійного дихання шляхом диференційованого вибору схеми премедикації та застосування анестезії фентанілом в комбінації з пропофолом з метою збереження цілістності зворотних нервів, зниження рівню операційного стресу й профілактиці інтра- та післяопераційних ускладнень.

1. В усіх хворих на дифузний токсичний зоб, як у стабільних, так і у нестабільних екстравертів та інтровертів, в передопераційному періоді рівні ситуативної та особистісної тривожності відповідають високому ступеню (понад 50,2 та понад 23,6 бали відповідно) і не мають різниці за статевими відмінностями.

2. В усіх хворих на дифузний токсичний зоб передопераційна підготовка та застосовані схеми премедикації перед проведенням знеболювання знижують рівень психоемоційної тривожності до помірного ступеня (ситуативна тривожність нижче 36,4 балів і особистісна тривожність нижче 14,6 балів). Призначена схема лікувально-профілактичної премедикації у нестабільних екстравертів та інтровертів ефективніше знижує рівень ситуативної тривожності на 30% та особистісної – на 18% в порівнянні з проведеною тільки профілактичною премедикацією у стабільних інтровертів та екстравертів.

3. Застосування різних диференційованих схем премедикації у хворих з різним психоемоційним станом знижує показники середньодинамічного артеріального тиску до 96,4-99,6 мм рт. ст. і частоту пульсу до 88,7-93,4 ударів за хвилину. В усіх хворих клінічно і за даними тиреоїдних гормонів досягнутий стан суб- або компенсації тиреотоксикозу. Проведена антитиреоїдна передопераційна підготовка з запропонованою схемою лікувально-профілактичної премедикації на відміну від загальноприйнятої профілактичної премедикації має переважаючий вплив на зниження рівня вільного трийодтироніну на 20,99% і підвищення рівня тиреотропного гормону гіпофізу на 45,45%.

4. Під час знеболювань за різними схемами рівень свідомості відповідав 3-4 балам за шкалою Ramsay, що дозволило здійснювати вербальний контакт з хворим для попередження ушкодження зворотних ларингеальних нервів. Нейролептаналгезія за стандартною методикою, незалежно від схеми премедикації, на етапі резекції частки щитоподібної залози знижує сатурацію до 91,5-91,2%, що корегується інсуфляцією киснем через дихальну маску за допомогою апарату ШВЛ, зростає рівень операційного стресу до 189,89-218,70%, активізуються гіпофізарно-наднирникова та симпатико-адреналова системи (підвищені рівень адреналіну на 22,55-41,54%, норадреналіну на 24,39-24,75%, кортизолу на 36,73-52,39% в порівнянні з запропонованою схемою анестезіологічного забезпечення). Внутрішньовенна анестезія фентанілом з дозованим уведенням пропофолу після адекватної комплексної лікувально-профілактичної премедикації максимально наближує показники серцево-судинної діяльності до меж фізіологічної норми на початку оперативного втручання та стабілізує їх протягом всієї анестезії.

5. Внутрішньовенна анестезія фентанілом на підставі пропофолу в умовах самостійного дихання після комплексної протягом 3-х діб лікувально-профілактичної премедикації мобілізує захисні гомеостатичні механізми, збільшує ступінь гальмування раневої ноцицептивної імпульсації в інтраопераційному і ранньому післяопераційному періодах, стабілізує в межах фізіологічної норми рівні кортизолу (446,00-517,00 нмоль/л) і глікемії (4,83-4,14 ммоль/л) в сироватці крові, екскрецію з добовою сечею адреналіну (88,6-72,66 нмоль/добу) і норадреналіну (240,12-208,52 нмоль/добу). Після застосування анестезії в комбінації з пропофолом ясна свідомість, повна орієнтованість у часі та просторі відновлюється швидше на 9 хв. Запропонована анестезія фентанілом в комбінації з пропофолом після попередньої лікувально-профілактичної премедикації може бути рекомендована для застосування під час оперативного втручання на щитоподібній залозі з приводу дифузного токсичного зоба.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В усіх хворих на дифузний токсичний зоб, в зв’язку з високим ступенем психоемоційної дезорієнтації, доцільне проведення лікувальної премедикації на протязі 3-х діб (феназепам 0,5 мг в 1000 і в 1600, в 2200 внутрішньом’язово 10 мг сибазону і 20 мг димедролу) в сукупності з профілактичною премедикацією (за 2 години до операції 0,5 мг феназепаму per os і за 30-40 хв. перед анестезією в/м центральний анальгетик – омнопон або промедол в дозі 20 мг, 10 мг сибазону та 30 мг димедролу).

2. Внутрішньовенна анестезія фентанілом в сукупності з пропофолом в умовах самостійного дихання з частково збереженою свідомістю є методом вибору при операціях з приводу дифузного токсичного зоба.

3. Для проведення індукції краще застосовувати пропофол в дозі 0,45-0,6 мг/кг, який вводиться внутрішньовенно крапельно протягом 3-5 хв., і болюсно 1,0-1,3 мкг/кг фентанілу. Підтримку анестезії треба здійснювати внутрішньовенним введенням (кожні 10-15 хвилин) фентанілу в загальній дозі 3,7±0,2 мкг/кг/год під час постійної інфузії пропофолу в дозі
1,6-2,6 мг/кг за годину. За 10 хв. до закінчення операції введення фентанілу слід припинити.

4. Темп інфузії пропофолу під час проведення знеболювання слід підтримувати за станом conscious sedation для здійснення інтраопераційного контролю за цілісністю зворотних нервів шляхом мінімального вербального контакту з хворим.

5. При виникненні зниження кисневого насичення артеріальної крові менш ніж 92%, слід проводити інсуфляцію киснем через дихальну маску за допомогою апарату ШВЛ.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федоренко І.Д. Вплив премедикації на рівень стрес-реактивності хворих на дифузний токсичний зоб // Проблеми ендокринної патології. – 2005. – №2. С. 28-34.

2. Федоренко И.Д. Влияние анестезии на динамику катехоламинов у больных диффузным токсическим зобом // Проблеми ендокринної патології. – 2005. – №3. С. 40-44.

3. Федоренко И.Д. Влияние различных схем анестезиологического пособия на динамику уровня кортизола у больных диффузным токсическим зобом // Проблеми медичної науки та освіти. – 2005. – № 4. – С. 70-72.

4. Федоренко І.Д. Оцінка адекватності анестезіологічного забезпечення під час хірургічного втручання з приводу хвороби Грейвса // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 2. С. 11-16.

5. Внутривенная сбалансированная многокомпонентная анестезия у больных диффузным токсическим зобом / Зверев В.В., Федоренко И.Д. // Матеріали ювілейної наук.-практ. конф. анестезіологів України, Ялта, 1-3 жовт. 2003 р. / Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – № 2 (додатковий). С. 102-104. (Здобувачем особисто проведені анестезії у хворих на ДТЗ і вузловий зоб, проаналізовано отримані результати, статистична їх обробка).

6. Внутривенная анестезия в условиях спонтанного дыхания при операциях по поводу диффузного токсического зоба / Зверев В.В., Федоренко И.Д. // Матеріали IV конгресу анестезіологів України, Донецьк, 13-17 верес. 2004 р. / Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. – № 2 (додатковий). С. 450-451. (Здобувачем особисто проведено клінічні спостереження у всіх хворих на ДТЗ під час анестезіологічного забезпечення, аналіз матеріалу та статистичну обробку).

7. Застосування анестезії на основі дипривану у хворих на дифузний токсичний зоб / Кудрявцева Е.П., Федоренко І.Д., Сазонов Є.В. // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення: Матеріал. наук.-практ. конф. з між. участю, Харків, 24-25 лист. 2005 р. – 2005. – С. 59-60. (Здобувачем самостійно здійснено проведення психоемоційних тестів, опрацьовано схеми премедикації та анестезії, особисто підготовлено матеріал біологічних рідин для визначення гормонів плазми крові, проаналізовано отримані результати, статистично їх оброблено).

8. Диприван як компонент анестезіологічного забезпечення операцій на щитоподібній залозі / Кудрявцева Е.П., Федоренко І.Д. // Експериментальна та клінічна ендокринологія: фундаментальні та прикладні питання (П'яті Данилевські читання): Матеріал. наук.-практ. конф. з між. участю, Харків, 9-10 лют. 2006 р. – 2006. – С. 58-60. (Здобувачем особисто проведено 85% клінічних спостережень під час анестезіологічного забезпечення, виконано тестування всіх хворих, статистичну обробку матеріалу).

9. Пат. 47184А Україна, МПК 7 А61М21/00 Спосіб знеболювання при хірургічних втручаннях з приводу тиреопатій / Кудрявцева Е.П., Федоренко І.Д.; (Україна); Інститут проблем ендокринної патології (UA). № 2001085850; Заяв. 21.08.01; Опубл. 17.06.02., Бюл. № 6. 3 с. (Здобувачем особисто опрацьовано дози препаратів для знеболення та проведено 75% анестезій за різними схемами. Оформлено реферат та заявку на патент).

10. Пат. 13636U Україна, МПК (2006) А61М21/00 Спосіб анестезіологічного забезпечення оперативного втручання в умовах збереження спонтанного подиху / Федоренко І.Д., Кудрявцева Е.П.; (Україна); Інститут проблем ендокринної патології (UA). № u200509162; Заяв. 28.09.05; Опубл. 17.04.06., Бюл. № 4. 5 с. (Здобувачем опрацьовано дози препаратів для анестезії в умовах частково збереженої свідомості і проведено 80% знеболювань за різними схемами премедикації та анестезії. Оброблено отримані результати і оформлено реферат та заявку на патент).

Анотація

Федоренко І.Д. Оптимізація антиноцицептивного захисту при операціях з приводу дифузного токсичного зоба в умовах внутрішньовенної анестезії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

Представлено результати порівняльної оцінки проведеної нейролептаналгезії і анестезії комбінацією фентанілу з пропофолом в умовах частково збереженої свідомості після різних схем премедикації у 102 хворих на тиреотоксикоз тяжкого ступеня з дифузним зобом.

Встановлено, що комбінована анестезія фентанілом з дозованим введенням пропофолу після запропонованої комплексної протягом 3-х діб лікувально-профілактичної премедикації збільшує ступінь гальмування раневої ноцицептивної імпульсації, мобілізує всі захисні гомеостатичні механізми, що проявляється стабільністю рівнів кортизолу, глікемії, екскреції адреналіну і норадреналіну з добовою сечею в інтраопераційному і післяопераційному періодах. Повна орієнтація в просторі і в часі відновлюється швидше на 9 хв., що дозволяє скоротити період постійного динамічного післяопераційного спостереження в палаті інтенсивної терапії. НЛА у хворих на тиреотоксикоз з дифузним зобом не забезпечує адекватного ноцицептивного захисту, внаслідок чого продовжують активізуватись гіпофізарно-наднирникова і симпатико-адреналова системи. Зниження сатурації крові, підвищення рівня кортизолу на етапах хірургічного втручання та в ранньому післяопераційному періоді побічно свідчать, що НЛА в умовах самостійного дихання, незалежно від схеми премедикації, не повною мірою відповідає вимогам, що пред'являються до анестезії при операціях на такому рефлексогенному органі, як ЩЗ. Таким чином, запропонована методика внутрішньовенної анестезії комбінацією фентанілу з пропофолом після попередньої лікувально-профілактичної премедикації протягом 3-х діб у хворих на тиреотоксикоз важкого ступеня з дифузним зобом забезпечує ефективний антиноцицептивний захист оперативних втручань на ЩЗ, в порівнянні з традиційною методикою НЛА після стандартної профілактичної премедикації або лікувально-профілактичної.

Ключові слова: анестезія, премедикація, пропофол, тиреотоксикоз, дифузний зоб.

АННОТАЦИЯ

Федоренко И.Д. Оптимизация антиноцицептивной защиты при операциях по поводу диффузного токсического зоба в условиях внутривенной анестезии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 – анестезиология и интенсивная терапия. – Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2007.

Работа посвящена оптимизации предоперационной психотерапии, премедикации и внутривенной анестезии с частично сохраненным сознанием для обеспечения психоэмоциональной стабильности, адекватной защиты организма от хирургической агрессии и предупреждения повреждения возвратных нервов путем минимального вербального контакта с больным во время проведения оперативных вмешательств по поводу диффузного токсического зоба.

При выполнении работы было обследовано 102 больных тиреотоксикозом тяжелой степени с диффузным зобом до и после премедикации, во время операции и в раннем послеоперационном периоде.

По результатам тестирования, проведенного при поступлении на стационарное лечение, у больных установлены типы высшей нервной деятельности. Изучение психо-эмоционального статуса и показателей гемодинамики выявило высокую степень СТ и ЛТ у всех больных, однако, нестабильные интроверты и экстраверты (меланхолики и холерики) имели более высокий балл тревожности, повышенные САД и Ps, что послужило критерием формирования 2-х групп. Проведенная антитиреоидная предоперационная подготовка в комплексе с предложенной лечебно-профилактической премедикацией снизило уровень ЛТ и СТ до умеренной степени, нормализовало гемодинамику и уменьшило явления тиреотоксикоза до состояния компенсации или субкомпенсации у нестабильных экстравертов и интровертов. У стабильных интровертов и экстравертов (флегматиків и сангвіників) аналогичное состояние было достигнуто путем применения антитиреоидной предоперационной подготовки с профилактической премедикацией.

Всем больным было выполнено хирургическое вмешательство по поводу диффузного токсического зоба в условиях внутривенной стандартной НЛА или анестезии фентанилом в комбинации с пропофолом, независимо от схемы премедикации, при самостоятельном дыхании, умеренной седации с частично сохраненным сознанием для осуществления минимального вербального контакта и предупреждения повреждения возвратных ларингеальных нервов. Показатели САД указывали на равноценность антиноцицептивной защиты вне зависимости от методики анестезиологического пособия. Пульс достоверно снизился и стабилизировался после индукции у больных, оперированных в условиях анестезии комбинацией фентанила с пропофолом и предварительной лечебно-профилактической премедикацией. На этапе резекции доли ЩЖ во время НЛА, независимо от схемы премедикации, уровень сатурации снижался до 91,5-91,2%, что коррегировалось инсуфляцией кислорода через дыхательную маску.

Динамика МОС, СИ, УО, ОПС и состояние кислородно-транспортной системы на основании показателей КП и ИКП во всех группах указывали на адекватность различных схем анестезиологического пособия. Использование анестезии фентанилом в комбинации с пропофолом после лечебно-профилактической премедикации оказывает более выраженное влияние на степень торможения раневой ноцицептивной импульсации, в связи с чем уровень экскреции адреналина в суточной моче оставался стабильным. НЛА у больных тиреотоксикозом с диффузным зобом не обеспечило адекватной ноцицептивной защиты, вследствие чего продолжали активизироваться гипофизарно-надпочечниковая и симпатико-адреналовая системы, на что указывают повышение уровней адреналина и норадреналина в суточной моче. Повышение уровня кортизола на этапах хирургического вмешательства и в раннем послеоперационном периоде косвенно свидетельствует, что НЛА в условиях самостоятельного дыхания не в полной мере отвечает требованиям, которые предъявляются к анестезии при операциях на таком рефлексогенном органе, как ЩЖ.

В интраоперационном и послеоперационном периодах, после комплексной лечебно-профилактической премедикации на протяжении 3-х суток, комбинированная анестезия фентанилом с дозированным введением пропофолу в условиях медикаментозного сна с частично сохраненным сознанием мобилизует все защитные гомеостатические механизмы, что проявлялось стабильностью уровней кортизола, гликемии, экскреции адреналина и норадреналина с суточной мочой. Указанные показатели, которые находились в пределах нормы, свидетельствовали о высокой степени адекватности данного способа анестезии. Уровень операционного стресса у больных тиреотоксикозом с ДЗ на основании содержания кортизола в сыворотке крови указывает на недостаточную антиноцицептивную защиту в группах, где применялась НЛА независимо от схемы премедикации. Более адекватная защита оперативного вмешательства наблюдалась у больных, которым проводилась комплексная лечебно-профилактическая премедикация и анестезия фентанилом в комбинации с дозированным введением пропофолу.

Проведенные исследования с помощью Теста Bidway, убедительно показывают, что после анестезии фентанилом в комбинации с пропофолом на 9 мин. быстрее восстанавливается полная ориентация в пространстве и во времени, что позволяет сократить период постоянного динамического послеоперационного наблюдения в палате интенсивной терапии.

Таким образом, предложенная методика внутривенной анестезии комбинацией фентанила с пропофолом после предварительно проведенной лечебно-профилактической премедикации на протяжении 3-х суток у больных тиреотоксикозом тяжелой степени с диффузным зобом, свидетельствует об эффективности антиноцицептивной защиты оперативных вмешательств на ЩЖ в сравнении с традиционной методикой НЛА после стандартной профилактической или комплексной лечебно-профилактической премедикации.

Ключевые слова: анестезия, премедикация, пропофол, тиреотоксикоз, диффузный зоб.

SUMMARY

Fedorenko I. Optimization of antinociceptive defence the operations on an occasion of diffuse toxic goitre in the conditions of intravenous anaesthesia. – Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the medical sciences candidate on speciality 14.01.30 – anesthesiology and intensive therapy. – Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, 2007.

Work is devoted to development of the anaesthetic providing of patients which are operated on an occasion of diffuse toxic goitre in the conditions of the independent breathing with partly stored consciousness for realization of minimum verbal contact and prevention of laryngeus nerves damage.

After offered treating-preventive premedication complex during 3th days the combined anaesthesia by a phentanyl with the dosed introduction of propofol in the conditions of medicinal sleep with the partly stored consciousness multiplied the degree of braking of nociceptive impulsation, mobilized all homoeostatic nocifensors, that showed up stability of levels of cortisol, glycemia, egestion of adrenalin and noradrenalin with day's urine in intra- and afteroperation periods.

Complete to the orientation in space and in time recommenced quick on 9 min., that allowed to shorten the period of permanent dynamic afteroperation supervision in the chamber of intensive therapy. Neuroleptoanalgesia at patients with a thyrotoxicosis with a diffuse goitre did not provide adequate nociceptive defence, as a result of what the hypophys-superrenal and simpatico-adrenal systems continued to activate.

Thus, offered method of intravenous anaesthesia by combination of phentanyl with propofol after previous treating-preventive premedication during 3th days at patients with the thyrotoxicosis of heavy degree with a diffuse goitre provides effective antinociceptive defence of operative interferences on thyroid gland as compared to the traditional method of NLA after standard prophylactic or complex treating-preventive premedication.

Keywords: anaesthesia, premedication, propofol, thyrotoxicosis, diffuse goitre.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДТЗ | дифузний токсичний зоб | КП | кисневий потік

ЗПО | загальний периферичний опір | НЛА | нейролептаналгезія

ІКП | індекс кисневого потоку | УО | ударний об’єм серця

ОТ | особистісна тривожність | ХОС | хвилинний об’єм серця

СІ | серцевий індекс | ЩЗ | щитоподібна залоза

СТ | стан тривоги, ситуативна тривожність | Ps | пульс

САТ | середньодинамічний артеріальний тиск | Т4 | тироксин

вТ3 | вільна форма трийодтироніну | Т3 | трийодтиронін

вТ4 | вільна форма тироксину | ТТГ | тиреотропний гормон гіпофіза

SpO2 | насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові

Відповідальний за випуск доктор медичних наук Кобеляцький Ю.Ю.

Підписано до друку 14.05.2007

Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Об'єм 0,9 умовн.-друк. арк. Тираж 100 прим.

Замовлення №244


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

МЕТАБОЛІЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ - Автореферат - 21 Стр.
КОМПЛЕКСНИЙ КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ - Автореферат - 28 Стр.
ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА - Автореферат - 28 Стр.
ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ - Автореферат - 31 Стр.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ВІЛЬНОГО СПІКАННЯ КЕРАМІКИ НА ОСНОВІ НІТРИДУ АЛЮМІНІЮ - Автореферат - 43 Стр.
ЦЕМЕНТНО-ПІЩАНІ БЕТОНИ ТА ВИРОБИ, ОТРИМУВАНІ НАПІВСУХИМ ПРЕСУВАННЯМ БЕЗ ТЕПЛОВОЛОГОВОЇ ОБРОБКИ - Автореферат - 24 Стр.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ АГРЕСИВНОСТІ В РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ - Автореферат - 30 Стр.