Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Р Е Ф Е Р А Т

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КОЛОМІЄЦЬ Олег Валерійович

УДК 327.8:316.75

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

23.00.03 – політична культура та ідеологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

доктор політичних наук, професор

ГОЛОВЧЕНКО Володимир Іванович,

професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор політичних наук, старший науковий співробітник

ЛИТВИНЕНКО Олександр Валерійович,

керівник Департаменту апарату РНБО України

кандидат історичних наук, доцент

РИЖКОВ Микола Миколайович,

доцент кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа:

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться "12" вересня 2006 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.36 в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий "4" серпня 2006 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

доктор політичних наук О.М. Грищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наприкінці ХХ сторіччя домінуючим аспектом розвитку світових політичних систем стала трансформація (перетворення) політичних режимів та їх ідеології від тоталітаризму та авторитаризму до демократії. Зникли тоталітарні (фашистські) режими в Іспанії та Португалії, військові диктатури в Аргентині, Греції та Південній Кореї, почали розбудову демократичної державності країни Центральної та Східної Європи й ті, що утворилися на теренах колишнього СРСР. З виникненням та еволюцією нових суспільних явищ трансформації політичних систем відбувається паралельний процес перебудови політичного життя суспільства, який виражається у зміні державної ідеології як продукту саморозвитку системи політичних поглядів.

Вивченню вищезазначених процесів трансформації політичних режимів та їх ідеології присвячені дослідження провідних політологів та соціологів світу: Алмонда Г., Мітчела У., Дейча К., Лумана Н., Пауелла Г., Трумена Д. та інших. Ними зроблені узагальнюючі висновки стосовно того, що перехід до демократії є найбільш імовірним в умовах мирних змін та інтегральних перетворень усіх сфер суспільного життя, поліпшення соціально-економічної ситуації в країні. Найсприятливішою для переходу до демократичного політичного режиму є модель децентралізованої економіки з обмеженим державним контролем.

Разом з тим, реальні зміни розвитку земної цивілізації наприкінці ХХ – початку ХХІ століть виявили, в деяких випадках, наявні тенденції протилежної (зворотної) трансформації політичних систем та їх ідеологій: від демократизму до авторитаризму, що відбувається немалою мірою під впливом процесів ескалації міжнародного тероризму. На рубежі тисячоліть основною особливістю міжнародного тероризму є набуття ним характерних рис глобального суспільно-політичного явища, що несе тотальну загрозу людству, поширюється на всіх континентах, впливає на політичні процеси світової цивілізації, створює власні інфраструктури світових засобів комунікації та потужні джерела фінансування свого матеріально-технічного забезпечення.

Теоретичний та практичний фундамент дослідження тероризму та терору як суспільно-політичного явища закладено в наукових працях відомих зарубіжних вчених: Біндера С., Белла Ж., Бонанте Л., Вальдманна П., Вілкінсона Р., Лякера В., Розена С., Рапорта Д., російських - Жарінова К.В., Крайнєва А.М., Латипова У.Р., Ляхова Е.Г., Антоняна Ю.М. та українських - Євдокимова В.О., Івченка В.І., Комарової А.І., Крутова В.В., Ліпкана В.А., Камінського Є.Є., Зернецької О.В., Канцелярука Б.І. та інших.

В умовах глобалізації особливої значущості набуває системне дослідження трансформації демократичних засад суспільства та його політичної ідеології внаслідок ескалації міжнародного тероризму. Актуальність дослідження зумовлена деякими змінами політичної ідеології таких країн світу, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція та міжнародних структур: ЄС, ООН і НАТО під впливом активізації міжнародного ісламського тероризму на національному, регіональному та глобальному рівнях міжнародних відносин.

Досвід політичної діяльності незалежної України на світовій арені, зокрема, у сфері розбудови та становлення демократичного суспільства, зумовив зростання наукового інтересу до дослідження проблем трансформації політичної ідеології українського суспільства внаслідок ескалації міжнародного тероризму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження здійснювалося у межах комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (номер державної реєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 0102U001229).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичного та практичного матеріалу розкрити комплексну сутність і системні особливості трансформації на національному, регіональному та глобальному рівнях політичної ідеології на прикладі Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО внаслідок впливу чинника міжнародного тероризму. Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити роль та місце міжнародного ісламського тероризму як детермінуючого фактору впливу на трансформацію демократичних засад суспільства;

- виявити та охарактеризувати політичні зміни за останні роки (2001 – 2005) в системі політичної ідеології таких країн світу, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, що найбільше потерпають від міжнародного ісламського тероризму, а також адаптування до ситуації міжнародних структур: ЄС, ООН і НАТО;

- провести моніторинг трансформації демократичної політичної ідеології в авторитарну внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму. Охарактеризувати методом порівняльного аналізу зміни демократичної політичної ідеології після терористичних актів у США (вересень 2001 року), Іспанії (березень 2004 року), Росії (жовтень 2002 року, вересень 2004 року, жовтень 2005 року) та Великої Британії (липень 2005 року);

- дослідити головні тенденції впливу громадянського суспільства та суспільних ЗМІ, як елементів ноополітичної структури, на процеси екстремальних ситуацій в державі під час ескалації міжнародного ісламського тероризму;

- запропонувати теоретико-практичні рекомендації для органів державних установ України на підставі аналізу, здійсненого в дисертаційному дослідженні.

Реалізація зазначених завдань вирішується шляхом аналітичного дослідження концепцій розвитку двох антагоністичних явищ та їх ідеологій: з одного боку - цінностей демократії провідних цивілізованих країн світу, а з іншого – особливостей ескалації міжнародного ісламського тероризму.

Об’єкт дослідження – політична ідеологія Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО; чинник міжнародного тероризму.

Предмет дослідження – процес трансформації політичної ідеології Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму; процес ескалації міжнародного тероризму.

Методи дослідження. Науковий пошук здійснювався на основі поєднання загальнонаукових методів системного аналізу теорії суспільно-політичних систем та процесів з діалектичним синтезом практики комплексного функціонування політичної системи. Наукове дослідження базується на діалектико-системному аналізі демократичної системи держави та її ідеології, зокрема, деяким протиріччям її розвитку в протиборстві з міжнародним тероризмом в умовах процесу глобалізації.

Для опрацювання наукової проблеми використані наукові технології та методи політології, філософії, конфліктології, масової комунікації, соціології, міжнародних відносин і терорології. Зокрема, для аналізу трансформації політичної ідеології Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних структур (ЄС, ООН і НАТО) під впливом активізації міжнародного ісламського тероризму прикладного застосування набули наступні загальнонаукові методи: порівняльно-історичний, емпірико-аналітичний, компаративний та контент-аналізу.

Оцінка кількісних параметрів досліджуваної проблеми ґрунтується на основі застосування методу моделювання трансформації політичної ідеології для узагальнення системних зв’язків та інтегральних змін, визначення допустимих функціональних трансформацій з метою встановлення ступеня відповідності між теоретичною гіпотезою та доктриною.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково-практичне дослідження є однією з перших спроб аналізу сучасних тенденцій трансформації політичної ідеології демократичних засад суспільства в авторитарні внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму. Розглядувана проблема потребує застосування нових адекватних дослідницьких технологій, оскільки соціально-політичне протиріччя двох антагоністичних явищ “демократія” і „тероризм” досить швидко змінюється у реальному часі розвитку цивілізації. Стрімкий розвиток та глобалізація терористичних структур, зростання ступеня їхнього впливу на демократичні засади суспільства обумовили актуалізацію наукового дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів ґрунтується на наступних авторських твердженнях і розкривається у наступних положеннях:

- досліджено, що негативні глобальні тенденції ескалації міжнародного релігійного (ісламського) тероризму виступають політичним виміром трансформації деяких демократичних засад суспільства до авторитарних, для чого розроблено та запропоновано системно-діалектичний метод політичного аналізу вірогідного процесу трансформації демократичної ідеології в авторитарну під впливом ескалації міжнародного тероризму;

- проведено дослідження запропонованої моделі трансформації політичної системи показано зміни на початку ХХІ сторіччя в системі політичної ідеології на глобальному (ООН), регіональному (ЄС, НАТО) та національному рівнях (Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція) під глобальним натиском ісламського тероризму;

- на основі моніторингу політичної ідеології таких країн як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, підтверджена науково-теоретична гіпотеза про те, що відбувається деяке відхилення вправо (до авторитаризму) від демократичної ідеології;

- досліджено перспективну новітню тенденцію застосування ноополітичних технологій для розв’язання конфліктних ситуацій в екстремальних ситуаціях (при терористичних актах), для чого розроблена ноополітична модель ведення переговорів і визначена домінуюча роль ЗМІ та громадського суспільства;

- встановлено нові аспекти впливу технологій ноополітики на негативні процеси трансформації демократичних засад суспільства під натиском тероризму, запропоновано рекомендації для державних політичних структур України у контексті протистояння агресивній діяльності міжнародного тероризму.

Практичне значення отриманих результатів. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їхнього використання при формуванні політичної ідеології, громадянського суспільства та позиції суспільних ЗМІ у справі протистояння терористичним загрозам для демократичних засад суспільства.

Матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, а саме: „Аналіз зовнішньої політики”, „Міжнародні відносини та світова політика”, „Міжнародні організації”, „Актуальні проблеми міжнародних відносин”, „Аналіз соціальних систем”, „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”, а також такі освітні напрямки, як „міжнародні відносини”, „політологія” та „соціологія” вищих навчальних закладів України.

Хронологічні рамки дослідження визначаються діяльністю політичних акторів міжнародних відносин протягом 2001-2005 років, коли поглибились процеси трансформації політичної ідеології розвинутих країн світу та міжнародних альянсів внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження були оприлюднені на семи міжнародних та республіканських конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Моделювання міжнародних відносин” (Київ, Україна, 29-30 квітня 2004 р.); Третя Міжнародна науково-практична конференція „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, Україна, 10 березня 2005 р.); Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Система національних ЗМК в сучасній Україні” (Дніпропетровськ, Україна, 22-23 березня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізація та проблеми вітчизняного медіа-простору” (Запоріжжя, Україна, 10-13 травня 2005 р.); Конференція молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, Україна, 27 жовтня 2005 р.); Перша Всеукраїнська науково-практична конференція „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (пам’яті професора, генерал-лейтенанта Жукова С.А.) (Київ, Україна, 24-25 листопада); Четверта міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна” (Київ, Україна, 3 березня 2006 р.).

Науково-практичні аспекти, висновки та узагальнення дослідження обговорювалися на наукових семінарах, „круглих столах” та засіданнях кафедр міжнародної інформації і міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 14 наукових працях – статтях, матеріалах і тезах наукових конференцій, з них 7 опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою та наміченими завданнями. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів та чотирнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг дисертації становить 203 стор., основний текст - 182 стор., список використаних джерел складається із 175 найменувань українською, російською та англійською мовами і займає 12 стор., додаток – 8 стор., кількість ілюстрацій – 8.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сутність, стан дослідження, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, показано їх апробацію та подано загальну характеристику роботи.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади і джерельна база дослідження процесу трансформації політичної ідеології держави” – обґрунтовано концепцію наукової проблеми; класифіковано теоретичні, методологічні підходи до вивчення суспільно-політичного явища міжнародного тероризму, показано вплив його активізації на трансформацію деяких демократичних засад суспільства та переходу до авторитаризму (переміщення „вправо”). Зокрема, стверджується, що питання політології тероризму, а саме трансформація політичної ідеології під впливом активізації міжнародного тероризму, потребують подальшого наукового дослідження.

У розділі досліджені політичні зміни в інфраструктурі міжнародного тероризму за останні 5-10 років, на підставі чого стверджується, що політична інфраструктура та соціально-економічна база тероризму на сучасному етапі має ідеологічне підґрунтя та політичні цілі. Наголошується, що об’єкт наукового пізнання – політична ідеологія держави та її політичні структури – розглядаються як складна соціально-політична система, тобто функціонально-впорядкована ієрархічна сукупність структурних елементів, що за певних умов переходить в нову якість. Крім того, визначаються не лише основні елементи структури системи, але також їх функціональні зв’язки, особливості функціонування та взаємодія з іншими системами.

Крім застосування основного діалектико-системного підходу, як загальнонаукового методу пізнання, в дисертаційній роботі використані й інші методи дослідження, які складають науковий інструментарій або систему методів. До них слід віднести наступні: документальний метод, метод спостереження, метод експертних оцінок, контент-аналіз та метод моделювання.

Розглядаючи сутність політичної ідеології, стверджується, що вона є конкретно-історичним системним відображенням концепцій політичної діяльності і виступає системою ідей та концепцій, в яких відображені основні соціально-економічні інтереси суспільства.

Аналіз структури політичної ідеології обумовлює розгляд її як структурованої системи, яка виступає як головний структуроформуючий фактор трансформації, становлення та розвитку політичних систем. Таким чином, структурну концепцію та зміст політичної ідеології автор розглядає як складну систему, що складається з елементів структури, між якими існують комплексні функціональні зв’язки різного причинно-наслідкового характеру.

В дослідженні наведена розроблена дисертантом схема (модель) (рис.1.1) трансформації політичної ідеології держави під впливом активізації міжнародного тероризму, яка побудована на основі аналізу міжнародних подій після екстремальних терористичних актів у Великій Британії (липень 2005 року), Іспанії (березень 2004 року), США (вересень 2001 року) та Росії (жовтень 2002 року, вересень 2004 року, жовтень 2005 року). Схема складається з шести незалежних соціально-політичних структур (блоків), функціонально пов’язаних між собою, а саме: політична система держави, ЗМІ, міжнародна правова база, міжнародний тероризм, політична ідеологія держави та шкала політичної ідеології держави.

Поділ політичної культури за характером реалізації владних відносин у суспільстві на демократичну, авторитарну й тоталітарну, започаткований Є.Вятром та розвинутий щодо нових політичних реалій, в сучасній політології досить поширений і творчо використаний в дисертаційній роботі.

Схема являє собою міжнародну соціально-політичну систему, вектори впливу її політичних систем трансформують політичну ідеологію таким чином, що стрілка вектору шкали політичної системи рухається, за певних умов, вправо від демократичної структури до тоталітарної через авторитарний режим. Запропонована схема показує політичну технологію впливу на політичну ідеологію та владні структури. Реальність цієї схеми підтверджують зазначені вище трагічні події у Великий Британії, Іспанії, Росії та США.

Протягом тривалого часу тероризм як соціальне явище досліджувався в різних аспектах - соціальному, філософському, політичному, правовому та інших, тобто поняття „тероризм” інтерпретувалося, виходячи з позицій конкретної наукової галузі. У численних дослідженнях вчених-терорологів Александера Й., Столя М., Лякера В., Біндера С., Вальдманна П., Ляхова Е.Г., Антоняна Ю.М., Ліпкана В.А., Камінського Є.Є., Крутова В.В., Канцелярука Б.І., Вознюка В.С., Вакулича В.М. та інших, зазначається, що на теперішній час не існує повного і загальноприйнятого визначення, хоча сутнісне наповнення цього поняття всім нібито зрозуміло. Проаналізувавши висновки багатьох вчених стосовно класифікації тероризму, у дисертації автор запропонував один з варіантів класифікації – типологічну ієрархічну схему класифікації тероризму. В основу такої класифікації тероризму покладені принципи політичних чинників, які впливають на формування політичної ідеології. Згідно з такою класифікацією на першому рівні ієрархії (глобальному) слід розрізняти державний, націоналістичний, соціальний, релігійний та інформаційний тероризм. Перший нерідко кваліфікується як акт агресії.

На основі дослідження питання класифікації міжнародного тероризму, в роботі запропонована авторська класифікація, особливістю якої є те, що політичні посягання міжнародного тероризму спрямовані, в першу чергу, проти демократичних засад суспільства. Згідно з цією класифікацією на другому рівні ієрархії (регіональному та національному) тероризм має наступні види: внутрішній та зовнішній (державний), етнічний та національний (націоналістичний), правий та лівий (соціальний), ісламський фундаменталізм та інші конфесії (релігійний), медіа- та кібертероризм (інформаційний).

Особливе місце в дослідженні посідає комплексний аналіз терористичних структур та фундаментальних принципів формування їхніх ідеологічних факторів, а також функціональних інструментів ідеологічного впливу на трансформацію демократичних засад держави.

Для визначення детермінуючої ролі певного виду тероризму, який найбільше впливає на трансформацію політичної ідеології демократичної держави, була сформульована гіпотеза про те, що такою детермінантою в нинішній час виступає релігійний ісламський тероризм. Для перевірки цієї гіпотези був проведений порівняльний аналіз розподілення терористичних структур по континентах (Додаток А дисертації). Дані системного аналізу підтвердили наукову гіпотезу про домінуючий вплив фундаменталістського ісламського тероризму на трансформацію політичної ідеології демократичних засад суспільства.

У другому розділі – „Неоімперативи політичної ідеології держави у боротьбі з міжнародним тероризмом” - аналізуються теоретичні проблеми політичної ідеології держави під час боротьби з міжнародним тероризмом.

До середини минулого століття політологія існувала як сукупність розрізнених знань про політичні явища та процеси, значну частину яких становив емпіричний матеріал, отриманий завдяки розвиткові соціологічних та психологічних методів наукових досліджень. Значний матеріал щодо конкретних політичних процесів, передусім електоральної поведінки, накопичено у США. Американські політологи, разом з науковцями провідних європейських країн, систематизували теоретичні знання та емпіричний матеріал, створивши цілісну систему наукових знань про політику. Розрізнені політологічні знання були об’єднані в наукову доктрину завдяки створенню вченими теорії політичної системи суспільства.

Головною особливістю соціально-політичних систем, на відміну від природних чи технічних, є те, що вони пов’язані з вольовою, свідомою, цілеспрямованою діяльністю людей у суспільстві та їх різноманітних об’єднань. Соціально-політичні системи не існують без атрибутів ідеології, яка виконує роль легітимізації влади держави, форми правління та соціально-політичного курсу держави. У дослідженні наголошується, що на початку ХХІ століття ідеологічні системи держав зазнають суттєвого впливу з боку міжнародного тероризму. На підставі аналізу наукового доробку провідних вчених світу Алмонда Г., Вінера Н., Глушкова В., Ешбі І. та інших, автор розглядає соціально-політичні системи та їх взаємовідносини як складні зі зворотнім зв’язком.

У цьому розділі дисертації наведена розроблена автором структурно-функціональна модель впливу міжнародного ісламського тероризму на політичну ідеологію держави. Запропонована модель являє собою взаємодію трьох соціально-політичних систем: міжнародний ісламський тероризм (система 1), політична система держави (система 2) та шкала політичної ідеології держави (система 3) зі зворотнім зв’язком. Механізми функціонування політичних структур мають складову їх архітектури з елементами зворотного (кібернетичного) зв’язку, що забезпечує стабілізаційну рівновагу системи 1 внаслідок зміни варіативної частини ядра політичної ідеології. Зворотній зв’язок системи є основною складовою усунення або зняття напруження у суспільстві під час вчинення терористичних актів. Але здійснити це можна лише при наявності у системі 2 здатності реагувати на збуджуючі впливи, що поступають в цю систему.

Разом з тим, принципово важливим для дослідження процесу деякої трансформації демократичної системи є аналіз та виокремлення основних параметрів варіативної частини ядра політичної ідеології, тобто необхідно з множини політичних принципів демократії виокремити ті її елементи, які властиві демократичним принципам і впливають на змінні процеси в політичній ідеології. Враховуючи теорію складних систем та методологію науково-практичного дослідження політичних систем, у дисертаційній роботі виділені наступні варіативні елементи: принципи рівності та свободи; принципи дотримання та охорони прав меншості; принцип громадянського консенсусу; принцип участі народу у здійсненні державної влади.

Так, внаслідок ескалації міжнародного ісламського тероризму в країнах з демократичними устроями найбільше потерпають принципи рівності та свободи, політичний та ідейний плюралізм і громадянський консенсус.

Виходячи з наведеного аналізу взаємодії політичної системи держави з системами міжнародного ісламського тероризму та шкали політичної системи, в роботі автор запропонував параметричну структуру трансформації політичної ідеології держави внаслідок поширення ісламського тероризму. Ця структура містить шість параметрів політичної ідеології, які складають основу варіативної частини: зміна існуючої законодавчої бази (П1); порушення прав людини (П2); запровадження цензури на ЗМІ та ЗМК (П3); створення нових силових структур, підпорядкованих владі (П4); зміна інформаційної політики держави (П5) та контроль фінансово-кредитної системи (П6), наведені в таблиці 2.1.

Кожному з вищенаведених параметрів трансформації політичної ідеології, у свою чергу, властиві свої характеристики, названі специфікаціями. Специфікації параметра диференціюють властивості параметра, його політико-ідеологічний вимір, функціональні зв’язки у соціально-політичній системі та зовнішні зв’язки з навколишнім середовищем системи, що досліджується.

У розділі також здійснено комплексний аналіз впливу міжнародного ісламського тероризму на політичну ідеологію Великої Британії, Іспанії, Росії, США та Франції. Дані наукового дослідження наведені у таблиці 2.2, яка показує диференційні процеси зміни демократичних засад у цих країнах під тиском ісламського тероризму.

У третьому розділі – „Міжнародні альянси у випробуваннях сучасним тероризмом” - розглядається та аналізується вплив міжнародного ісламського тероризму на політичну ідеологію провідних міжнародних організацій та альянсів: ЄС, ООН і НАТО. В основу дослідження покладено структурно-функціональна модель, яка показує трансформацію параметрів демократичних засад та їх специфікацій шляхом порівняльного методу зміни варіативної частини стосовно незмінної частини - шкали політичної ідеології. Міжнародні структури розглядаються як складні ідеологічні системи, які захищають свої демократичні цінності і завдяки власній ідеології створюють умови протистояння впливу ісламського фундаменталізму на трансформацію тенденцій демократії.

Після ліквідації Організації Варшавського Договору і політичних змін у Східній Європі наприкінці ХХ сторіччя та внаслідок розвалу Радянського Союзу, перед міжнародними структурами ЄС, ООН і НАТО постала проблема стосовно напрямів свого подальшого розвитку, тобто адаптувати свою ідеологію до нових міжнародно-політичних реалій. Для реалізації цього імперативу міжнародні структури виробили нові ідеологічні стратегічні концепції:

зміцнення безпеки у світовому просторі;

поширення миротворчої діяльності;

впровадження у світі гуманітарної інтервенції.

Початок ХХІ століття можна охарактеризувати як період активізації рольової функції міжнародних структур, що обумовлене виниклою загрозою самому існуванню цивілізації, у зв’язку з наступом ісламського тероризму. Автор дисертації дійшов висновку, що міжнародні структури завдяки зростаючому впливу на міжнародній арені можуть відігравати суттєву роль у боротьбі з міжнародним тероризмом.

В роботі зроблено комплексний аналіз впливу міжнародного ісламського тероризму на трансформаційні процеси демократичної ідеології, наведені в таблиці 2.2.

У четвертому розділі – „Ноополітичні технології як засіб боротьби з міжнародним тероризмом” – розглянуто питання запровадження ноополітичних технологій при вирішенні кризових ситуацій у боротьбі з міжнародним тероризмом. На основі аналізу ноополітичних технологій та їх впливу на політичну ідеологію держави розглянуто концепції їх застосування при вирішенні соціально-політичних екстремальних ситуацій, в тому числі під час вчинення терористичних актів.

Підвищена увага до ноополітичних технологій викликана потребами вдосконалення соціально-політичного життя суспільства, пошуком нових імпульсів, імператив та парадигм подальшого розвитку земної цивілізації.

Теоретико-методологічні проблеми впливу політтехнологій на формування інформаційної політики фундаментально розглянуті західними вченими Баллє Ф., Барбером Ж., Кайролом З., Емерсоном В., Хаденом Ж. та іншими. Цим же проблемам присвячені роботи українських вчених Чичановського А.В., Макаренко Є.А., Шкляра В.І. та інших.

Ноополітика – це метод реалізації зовнішньої політики в інформаційну епоху, що підкреслює первинність ідей, духовних цінностей, моральних норм, законів та етики, яка базується на застосуванні „м’якої”, а не „твердої” сили. Ноополітика реалізується більше за допомогою твердої віри в те, що права створюються для реалізації влади, а не навпаки. Отже, її принципами можуть користуватися державні і недержавні політичні актори для вирішення актуальних міжнародних проблем. Означене поняття - це форма політичного керівництва, що необхідна для взаємодії з ноосферою - найширшим інформаційним простором свідомості, в якому об’єднані кіберпростір (або „Мережа”) та інфосфера (кіберпростір плюс ЗМІ).

Автор дисертації розглянув ключові положення, що сприяють впровадженню ноополітики:

Необхідно створити належні умови для вільного доступу до кіберпростіру всім громадянам, неурядовим організаціям і державним структурам.

Відходити від орієнтованих на реальну політику проектів керування шифруванням інформації, а просуватися до становлення систем шифрування на основі інфраструктури відкритих ключів.

Для гарантування безпеки й захисту в кіберпросторі на міжнародному рівні слід розвивати ієрархічні інформаційні системи для поділу інформації на договірній основі, створення доступної, але добре захищеної інфосфери.

Просувати інформацію й комунікацію, як легітимне право для всіх громадян.

Заохочувати створення „спеціальних сил інформації”, створених за зразком сил спеціального призначення, як зброю засобів масової інформації. Ці структури можуть бути спрямовані в зони конфлікту з метою допомагати вирішувати суперечки шляхом використання інформаційного ресурсу знань.

Підняти рівень дипломатичних відносин між державними й недержавними акторами, особливо неурядовими організаціями, враховуючи „революцію в дипломатичних справах”, що відповідає революції в підходах до ведення бізнесу та військових справ.

Враховуючи тенденції ноополітичних технологій та спроби використання їх в теорії та практиці аналізу суспільно-політичних систем, у розділі наведена розроблена автором структурно-функціональна модель впливу ноополітичних технологій на стабілізацію політичної ідеології держави. Ця модель являє собою модифікацію схеми трансформації політичної ідеології держави під впливом активізації міжнародного тероризму, наведеної у першому розділі, яка відрізняється від попередньої тим, що в топологію структури введені наступні структурно-функціональні елементи, які складають сутність ноополітичних технологій: громада ( політична система держави - блок 1); громадські (засоби масової інформації – блок 2) та м’яка політика (формування політичної ідеології - блок 3).

На думку дисертанта, для структурно-функціональної схеми впливу ноополітичних технологій на стабілізацію політичної ідеології держави вищезазначені компоненти є фундаментальними для прийняття відповідних ноополітичних рішень. Завдяки введенню в контур моделі вказаних елементів відбувається системне управління, яке може створювати суспільно-політичну противагу діям міжнародного тероризму. Ця противага (або паритетний баланс) здійснюється на основі концепцій розумної державної політики та її ідеології, виходячи з інтелектуальних принципів політики розуму акторів міжнародних відносин.

Основними функціями ноополітичних технологій є оволодіння світовою суспільною свідомістю, вироблення на основі знань критеріїв оцінки минулого, нинішнього та майбутнього; створення позитивного образу завдань світового політичного розвитку; розв’язання ідеологічних конфліктів виключно шляхом розумних переговорів.

Перед земною цивілізацією постає проблема переходу до безпечного, стійкого розвитку. Тому варто по-новому глянути на Всесвіт і на людину в ньому, переосмислити багато понять та визначень. Це в першу чергу стосується ноополітичних технологій. Наше мислення, свідомість, внутрішній і зовнішній світ, у якому ми живемо, - все залежить від інформації (розуму). Глибинний підхід до осмислення суті й сенсу поняття інформація значною мірою сприяє формуванню нового наукового світогляду, що іде на зміну існуючого, багато в чому відповідального за всі лиха, з якими зіштовхнулося людство.

Зважаючи на розмаїття підходів і прикладних результатів, досягнутих вченими різних країн у розробці тактики та стратегії боротьби з тероризмом, автор дисертації робить спробу класифікувати будь-який метод переговорів, у тому числі при актах міжнародного тероризму, за допомогою трьох критеріїв:

1. Метод повинен привести до розумної угоди, якщо вона можлива.

2. Метод повинен бути ефективним.

3. Метод повинен поліпшити або, принаймні, не зіпсувати відносини між конфліктуючими сторонами.

Розумною можна назвати таку угоду, яка максимально відповідає законним інтересам кожної сторони, справедливо регулює інтереси, що зіштовхуються, є довгостроковою і бере до уваги інтереси суспільства.

Метод розумних переговорів, який протиставляється „м’якому” і „твердому” підходам, містить чотири основні елементи:

- відокремити людей від проблеми;

- концентруватися на інтересі, а не на позиціях;

- пропонувати взаємовигідні варіанти;

- наполягати на застосуванні об’єктивних критеріїв.

Вибрані елементи розумних переговорів можуть враховуватися з початку підготовки переговорів аж до моменту, коли угода вже приймається або під час прийняття рішення про відмову від подальших зусиль. Цей період можна розділити на три окремі стадії: аналіз, планування та дискусія.

На думку автора, ноополітичний підхід при вирішенні конфліктних ситуацій у надзвичайних та кризових ситуаціях, до яких можна віднести й


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ПАТОМОРФОЛОГІЯ МІСЦЕВИХ РЕГУЛЯТОРНИХ СИСТЕМ ( APUD ТА ІМУННОЇ ) ЖОВЧНОГО МІХУРА ПРИ РІЗНИХ ФОРМАХ ХОЛЕЦИСТИТУ - Автореферат - 26 Стр.
МОДЕЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БОРЦІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ЗАКЛЮЧНОМУ МАКРОЦИКЛІ НА ЕТАПІ МАКСИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ - Автореферат - 28 Стр.
ВПЛИВ СОЦIAЛЬНОГО СТРЕСУ ЩУРIВ У ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРI BAГITHOCTI НА РЕПРОДУКТИВНУ СИСТЕМУ НАЩАДКIВ - Автореферат - 29 Стр.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ В РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНАХ - Автореферат - 33 Стр.
авіаційно-космічні Багатопозиційні радіолокаційні системи з синтезуванням апертури антени - Автореферат - 44 Стр.
СУДОВА СИСТЕМА ТА СУДОЧИНСТВО В ГАЛИЧИНІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ (1867– 1918 рр.) - Автореферат - 28 Стр.
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ - Автореферат - 26 Стр.