Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Каменська Тетяна Олександрівна

 

УДК 657.47:665.3

ОБЛІК ТА ВНУТРІШНИЙ АУДИТ ВИТРАТ

ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.06.04-Бухгалтерський облік, аналіз і аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, м. Київ

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент,

Редько Олександр Юрійович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, професор Національного центру обліку та аудиту |

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

Мних Євген Володимирович,

Киівський національний торговельно-економичний університет, завідувач кафедри фінансового аналізу і контролю |

кандидат економічних наук, доцент,

Жук Валерій Миколайович,

Національний науковий центр Інститут аграрної економіки” УААН, старший науковий співробітник, завідувач відділу методології обліку та аудиту |

Провідна установа: | Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м.Київ |

Захист відбудеться “22”грудня 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату Украіни за адресою: 04107, м. Київ, вул.Підгірна, 1, ауд.23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул.Підгірна, 1, ауд.36.

Автореферат розісланий “18” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О.Свистун-Золотаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності агропромислового комплексу як найважливішого сектора економіки України залежить від прийняття оперативних та обґрунтованих рішень щодо напрямів здійснення витрат виробництва. У системі управління виробництвом важливе місце має облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, що забезпечують організацію контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Зміна форм власності та організаційно-методичних підходів до управління підприємствами олійно-жирової галузі зумовлюють потребу в удосконаленні облікової системи з метою підвищення гнучкості, аналітичності та оперативності надання інформації про виробничі витрати для прийняття ефективних управлінських рішень на різних стадіях виробничого циклу, оптимізації та прогнозуванню використання ресурсів.

Проблеми обліку та контролю витрат висвітлено в працях: М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, М.В. Кужельного, В.Є. Ластовецького, В.Г. Лінника, Ю.Я. Литвина, Є.В. Мниха, Л.В. Нападовської, І.І. Пилипенка, В.В. Сопка, Л.К. Сука, М.Г. Чумаченка, В.Г. Швеця, В.О. Шевчука та інших учених.

Заслуговують на увагу дослідження зарубіжних фахівців: Р. Вандер Віла, Р. Друрі, Каплана, Т.П. Карпової, Ю.А. Мишина, С.А. Ніколаєвої, Д. Нортона, В.Ф. Палія та ін.

Водночас чинна методика обліку та контролю витрат на підприємствах олійно-жирової галузі України не відповідає сучасним умовам господарювання. Потребують подальшого дослідження і вирішення питання: вдосконалення класифікації витрат для цілей управління; визначення виробничої собівартості окремих виробничих переділів; побудова ефективної системи управління витратами; вдосконалення обліку та контролю витрат в умовах використання ПЕОМ; удосконалення методів контролю та організація спеціальних контрольних підрозділів.

Потреба у подальшій розробці питань обліку і контролю витрат на підприємствах олійно-жирової галузі за сучасних умов господарювання визначили актуальність та основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт у Національному центрі обліку та аудиту Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України в межах наукової теми: “Організаційно-методичне забезпечення внутрішнього аудиту собівартості готової продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості” (номер державної реєстрації 0104U000375). У межах наукової програми автором здійснено дослідження методики і організації обліку та внутрішнього аудиту та зроблено пропозиції з удосконалення обліку виробничих витрат, організації служби внутрішнього аудиту, запропоновано робочі документи та розроблено специфічні програми проведення внутрішнього аудиту витрат та собівартості готової продукції олійно-жирових підприємств.

Мета і завдання дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення методики обліку і внутрішнього аудиту витрат виробництва та формування собівартості продукції підприємств олійно-жирової галузі з урахуванням міжнародного досвіду. Для досягнення поставленої мети передбачено постановку, формулювання та вирішення завдань теоретичного, методологічного та практичного характеру, зокрема:

- визначити галузеві особливості олійно-жирового виробництва, як передумови удосконалення методики обліку і внутрішнього аудиту виробничих витрат;

- систематизувати підходи до визначення економічної категорії витрат виробництва та собівартості продукції відповідно до умов господарювання за ринкової невизначеності;

- уточнити класифікацію витрат підприємств олійно-жирової галузі відповідно до сучасних вимог управління та визначити склад виробничих витрат, що включають до собівартості продукції олійно-жирового виробництва;

- розробити пропозиції, спрямовані на удосконалення обліку, методики калькулювання і внутрішнього аудиту витрат олійно-жирових підприємств за умов використання сучасних комп’ютерних технологій;

- розробити методичні матеріали для організації служби внутрішнього аудиту підприємств олійно-жирової галузі;

- запропонувати методику проведення внутрішнього аудиту собівартості олійно-жирового виробництва.

Об’єктом дослідження обрана система обліку і внутрішнього аудиту виробничих витрат олійно-жирових підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту витрат підприємств олійно-жирової галузі.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану обліку і внутрішнього аудиту витрат та калькулювання собівартості олійно-жирового виробництва. Теоретичне узагальнення, групування та порівняння використовувалися для розкриття сутності понять “витрати виробництва” та “собівартість”. Для удосконалення класифікації витрат олійно-жирового виробництва застосовувався абстрактно-логічний метод і метод причинно-наслідкового зв’язку. У процесі дослідження організації та методики обліку витрат на підприємствах олійно-жирової галузі було використано загальнонаукові методи пізнання: поєднання абстрактного й конкретного, індукція та дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння. Для обробки даних, наведених у дисертації, було використано такі методичні прийоми: огляд, документальна перевірка, техніко-економічні розрахунки, аналітичні групування, структурний аналіз, узагальнення, підрахунок.

Інформаційною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем бухгалтерського обліку і аудиту виробничих витрат; законодавчі акти; довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні дані, фактичні показники діяльності підприємств олійно-жирової промисловості.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і методичному вирішенні комплексу проблемних питань, пов’язаних із удосконаленням обліку і внутрішнього аудиту виробничих витрат підприємств олійно-жирової промисловості.

Основні положення наукової новизни результатів дослідження полягають в наступному:

уперше:

- запропоновано методику проведення комплексного аналізу доходності сегментів олійно-жирового виробництва з використанням системи калькулювання змінних витрат, що забезпечує формування беззбиткового асортименту продукції;

- розроблено модель обліку витрат та калькулювання собівартості олійно-жирової продукції, яка ґрунтується на взаємозв’язку рахунків бухгалтерського обліку, статей калькуляції та етапів виробничих процесів олійно-жирового виробництва;

удосконалено:

- методику проведення аудиту виробничої собівартості продукції для підприємств олійно-жирової галузі, зокрема розроблено програму внутрішнього аудиту витрат олійно-жирового виробництва;

- організаційно-методичне забезпечення внутрішнього аудиту витрат підприємств олійно-жирової галузі;

- методику обліку виробничих витрат із розробкою алгоритму розрахунку відхилень витрат від нормативів за окремими найменуваннями продукції, що буде сприяти підвищенню ефективності системи внутрішнього контролю;

набули подальшого розвитку:

- уточнення класифікації витрат на основі теоретичного обґрунтування класифікаційних ознак відповідно до потреб практики управління підприємств олійно-жирової галузі;

- узагальнено різні види собівартості продукції олійно-жирового виробництва для напрямів управлінських рішень, залежно від складу витрат, які формують собівартість для підприємств олійно-жирової галузі;

- методика напівфабрикатного варіанту нормативно-попередільного методу обліку виробничих витрат та обліку витрат на переробку давальницької сировини, що забезпечить поліпшення системи управління підприємством.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що застосування в практичний діяльності підприємств олійно-жирової галузі рекомендацій з удосконалення обліку і внутрішнього аудиту витрат та формування собівартості з використанням автоматизованих систем обробки інформації дозволить забезпечити своєчасність надання інформації для оперативного виявлення відхилень та усунення недоліків технологічного процесу. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності й аналітичності обліку витрат у розрізі об'єктів калькулювання, дають можливість найповніше виявляти і використовувати внутрішні резерви підприємства для підвищення ефективності виробництва та рівня рентабельності.

Результати проведеного дослідження використано під час створення служби внутрішнього аудиту для Промислової групи КМТ (довідка № 5 від 11 травня 2005 р.). Окремі розробки і рекомендації автора розглянуто і впроваджено в практичну діяльність ВАТ “Вінницький олійно-жировий комбінат” (довідка № 7 від 4 квітня 2005 р.), ВАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” (довідка № 26/4 від 26 квітня 2005 р.). Положення дисертаційного дослідження використовуються в науково-методичній роботі Національного центру бухгалтерського обліку й аудиту Державної академії статистики обліку та аудиту у розробці програм: “Управлінський облік”, “Внутрішній контроль” (довідка № 15 від 30 березня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, пов’язані з удосконаленням системи обліку і внутрішнього аудиту, які викладені в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження знайшли відображення у статтях, опублікованих у фахових та інших виданнях, доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на міжнародній науковій конференції Бухгалтерський облік і господарський контроль: минуле, сьогодення і майбутнє” (м. Житомир, ЖІТІ, 2002 р.), на науково-практичних конференціях Теорія і практика бухгалтерського обліку та аудиту: сучасний стан і напрями удосконалення” (м. Львів ), Внутрішній аудит та управління бізнесом” (м. Київ, ДАСОА, 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження у фахових виданнях опубліковано 5 статей загальним обсягом 1,77 друкованих аркушів, 3 тези доповідей загальним обсягом 0,43 друкованих аркушів, в інших публікаціях 6 статей загальним обсягом 2,82 друкованих аркушів. Всі статті опубліковані особисто автором.

Структура. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 171 сторінках друкованого тексту, в тому числі 26 таблиць - на 29 сторінках, 44 рисунки, що займають 45 сторінок. Робота містить 18 додатків - на 39 сторінках. Список використаних джерел, що налічує 232 найменувань, - на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих наукових розробок та результати їх апробацій.

У першому розділі “Витрати в системі управління олійно-жировим підприємством” проаналізовано стан та перспективи розвитку олійно-жирової галузі України, розкрито економічну сутність витрат виробництва як об’єкта обліку та контролю, здійснено критичний аналіз існуючої класифікації витрат в олійно-жировому виробництві.

Високі темпи зростання виробництва продукції, використання прогресивних технологій і сучасного обладнання забезпечили привабливість підприємств олійно-жирової галузі для інвесторів в Україні. Це висуває особливі вимоги до рівня управління підприємствами в ринкових умовах.

Аналіз структури олійно-жирового бізнесу продемонстрував, що саме показники витрат та собівартості продукції мають суттєве значення для функціонування та управління підприємством. Для підприємств олійно-жирової галузі запропоновано включення в комплексну систему управління витрат низки взаємопов’язаних підсистем, зокрема: систему обліку витрат та калькулювання собівартості продукції; систему контролю та аналізу витрат; систему прогнозування та планування витрат; систему підготовки та аналізу проектів управлінських рішень, що сприятиме підвищенню ефективності управління виробництвом, досягненню найбільшого ефекту ресурсозбереження і зниження собівартості продукції та допомагатиме у вирішенні питань ціноутворення, визначення асортименту продукції, яка випускається, та зменшуватиме ступінь ризиків щодо прийняття економічних рішень.

Алгоритм визначення собівартості - досить неоднозначна і складна процедура, оскільки потребує досконалого розуміння процесу формування собівартості та класифікації витрат, що входять до неї.

У дисертаційній роботі проаналізовано погляди науковців щодо визначення сутності економічної категорії витрати”, що дало підставу для узагальнення терміна витрати”, який можна охарактеризувати як сукупність різних видів ресурсів, витрачених на виробництво, управління діяльністю та реалізацію продукції.

Собівартість складається з витрат, які відрізняються своєю роллю і значенням у виробничих процесах, способом віднесення на вироблений продукт. Науково обґрунтована організація обліку витрат виробництва на підприємствах олійно-жирової галузі потребує вирішення проблеми їх класифікації. В ході дослідження виявлено неповноту, методологічну неточність, відсутність критеріїв і цілей класифікації витрат, неможливість застосування в практичній діяльності підприємств. На основі аналізу сучасних класифікацій витрат виробництва досліджено та систематизовано критерії класифікації виробничих витрат для окремих функцій та цілей управління підприємством: калькулювання собівартості; ціноутворення; визначення фінансових результатів; прогнозування та формування асортименту беззбиткової продукції; планування та контролю, що сприятиме формуванню необхідної інформації про структуру та розмір витрат для прийняття різноманітних управлінських рішень.

Після проведеного дослідження та вивчення окремих нормативних документів загального призначення щодо калькулювання та формування собівартості та тих, що стосуються безпосередньо олійно-жирової галузі, в роботі було систематизовано статті калькуляції, їх склад та можлива оцінка окремих найменувань витрат (відповідно до обраної облікової політики) з метою формування достовірної інформаційної бази визначення собівартості продукції, для підвищення ефективності аналізу та контролю за витрачанням окремих видів ресурсів олійно-жирового виробництва.

Собівартість одиниці продукції є підставою для прийняття більшості управлінських рішень. Результати дослідження засвідчили певну диференціацію управлінських рішень в залежності від виду собівартості (табл.1).

Таблиця 1

Структуризація напрямів управлінських рішень залежно від видів собівартості

Види собівартості | Склад витрат | Напрям управлінських рішень

Технологічна (пряма) собівартість | Прямі виробничі витрати | Прийняття управлінських рішень щодо формування асортименту беззбиткової продукції і для інших оперативних рішень за специфічних обставин

Виробнича собівартість | Прямі та накладні виробничі витрати, розподілені згідно з обраною базою | Визначення собівартості окремих найменувань продукції, виробничих дільниць, змін, цехів та заводів та сприяння своєчасному аналізу та внутрішньому контролю витрат, які здійснюються на утримання апаратів управління підрозділів

Повна собівартість готової продукції | Виробничі прямі та накладні витрати і витрати не пов’язані з виробництвом, розподілені згідно з обраною базою | Ціноутворення готової продукції підприємства та ії моніторинг, контроль витрат апарату управління, вартості залучених фінансових коштів та інших невиробничих витрат

Собівартість за центрами відповідальності | Виробничі та невиробничі витрати, які можуть бути віднесені до певного центру відповідальності | Планування і контроль діяльності окремих підрозділів підприємства і відповідальних виконавців

Вивчення діяльності підприємств олійно-жирової галузі продемонструвало відсутність на більшості з них системи контролю витрат, що призводить до неконтрольованого наднормативного витрачання ресурсів. У дисертації наведено результати проведеного дослідження щодо визначення внутрішнього контролю, який є системою з відповідною сукупністю методів і прийомів, що здійснюються особами, які виражають інтереси власників підприємства. Однією з форм організації такого контролю може бути створення служби внутрішнього аудиту. Метою внутрішнього аудиту є досягнення управлінських цілей щодо забезпечення максимально позитивної результативності ведення бізнесу та мінімізації суб’єктом господарювання різного роду ризиків у їхній діяльності через протидію появі помилок та недоліків, перевірку достовірності даних обліку й звітності, коригування виробничих завдань, забезпечення дотримання прийнятої політики керівництвом, інструкцій та інших директивно-нормативних документів підприємства, вимог чинного законодавства.

У другому розділі “Методичні засади обліку витрат олійно-жирового виробництва” досліджено чинну методику обліку витрат та калькулювання собівартості олійно-жирового виробництва, запропоновано шляхи її удосконалення.

Визначено, що на підприємствах олійно-жирової галузі для забезпечення можливостей отримання оперативної, достовірної та якісної інформації щодо витрат і результатів діяльності та підвищення ефективності управлінських рішень, на кожному рівні управління можливе застосування різних методів обліку витрат та калькулювання.

Система обліку витрат більшості підприємств олійно-жирової галузі не забезпечує можливість визначення собівартості результатів окремого процесу, не передбачає обліку напівфабрикатів, які можуть бути використані для подальшої переробки і реалізовані на сторону.

У результаті дослідження розроблено інформаційно-аналітичну схему технологічних процесів підприємств олійно-жирової галузі, яка, крім безпосередньо переділів технологічного процесу, відображає місця виникнення витрат, види напівфабрикатів і готової продукції, які виробляються в кожному переділі. Рекомендовано організовувати систему бухгалтерського обліку на підприємствах олійно-жирової галузі згідно з попередільним методом обліку витрат та калькулювання, який передбачає використання в обліку субрахунків 3-го порядку до рахунку 23.1 “Основне виробництво” для відображення витрат кожного окремого переділу, на яких обліковуватимуться витрати з виготовлення однорідних груп продукції, та субрахунків 3-го порядку до рахунку 25 “Напівфабрикати” для обліку продукції, яка виробляється на кожному технологічному переділі. Вважаємо, що такий розподіл за умов застосування обчислювальної техніки і спеціальних комп'ютерних програм з бухгалтерського обліку, зокрема “1С: Бухгалтерія”, дозволить користувачам своєчасно отримувати інформацію про обсяги та собівартість напівфабрикатів, які підлягають подальшій переробці, і готової продукції, що випускається на кожному етапі, і оперативно приймати рішення про можливу договірну ціну вартості переробки одиниці давальницької сировини залежно від того, який кінцевий продукт замовляє давалець.

Статистичні дані свідчать, що більшість підприємств олійно-жирової галузі займаються переробкою давальницької сировини. Запропоновано варіант обліку виконаних послуг з переробки продукції, яка виготовлена з давальницької сировини, але ще не відвантажена замовнику, обліковувати на спеціальному субрахунку 378 “Розрахунки за виготовлену, але не відвантажену давальницьку готову продукцію” рахунку 37 “Інша дебіторська заборгованість”, а не на рахунку 26 “Готова продукція”, на якому повинна обліковуватись власна готова продукція. Ведення запропонованого рахунку сприятиме відображенню цієї господарської операції відповідно до її економічного змісту. Використання позабалансового рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, на якому буде відображатись кількість продукції, яка не належить підприємству, також дозволить приймати оперативні управлінські рішення щодо наявності власних запасів та запасів, які не належать підприємству. Така інформація сприятиме регулюванню залишків готової продукції та дозволить уникнути реалізації давальницької готової продукції в якості власної. Внесені пропозиції дозволять об’єктивно та достовірно відображати дійсні залишки запасів та реальну суму дебіторської заборгованості, як на рахунках обліку, так і у фінансовій звітності підприємства, що зменшить ризики прийняття невірного рішення фінансовими менеджерами підприємств.

У дисертації наведено результати дослідження порядку обліку накладних витрат. Запропоновано облік та розподіл накладних витрат здійснювати в декілька взаємопов’язаних етапів. Для першого етапу, на якому відбувається розподіл загальних накладних витрат та їх накопичення на рахунках обліку окремих підрозділів, запропоновано можливі бази розподілу, які враховують причинно-наслідкові зв’язки між витратами та їх базою. Для другого етапу запропоновано порядок розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними виробничими згідно з різними методами (прямого, послідовного або взаємних послуг), застосування того чи іншого методу впливає на величину собівартості олійно-жирового виробництва. На третьому етапі відбувається віднесення загальновиробничих витрат на собівартість виробництва згідно з досягнутим рівнем нормальної потужності. Проведений аналіз для окремого олійно-жирового підприємства продемонстрував, що найкращим визначенням розміру нормальної потужності може бути розрахована середня потужність за останні роки, яка відкоригована згідно з очікуваним планом виробництва. Для четвертого етапу проведено аналіз впливу на собівартість різних баз розподілу загальновиробничих витрат за найменуваннями продукції, що випускається у розрізі окремих виробничих підрозділів. Тим самим визначено фактор для коригування виробничих планів та програм олійно-жирового виробництва стосовно власної продукції та послуг з переробки давальницької сировини, що буде сприяти своєчасному отриманню інформації щодо повної собівартості продукції олійно-жирового виробництва та її ціноутворення.

На основі результатів проведеного дослідження розроблено загальну модель обліку витрат та калькулювання собівартості продукції для підприємств олійно-жирової галузі, яка ілюструє взаємозв’язок між статтями калькуляції собівартості та рахунками бухгалтерського обліку, етапи формування собівартості олійно-жирового виробництва, а також відповідність рахунків бухгалтерського обліку основним виробничим процесам (рис.1).

Для стандартизації обліку запропоновано створення системи кодування витрат та розробку загальних довідників виробничих витрат для використання в бухгалтерському обліку за допомогою комп’ютерних програм. Пропонуємо кожному виду витрат надати свій окремий код. Перша частина код виду витрат. Усі витрати пропонується розподілити за економічними елементами та статтями калькуляції з присвоєнням кожному виду витрат відповідної літери. Друга частина коду – це код окремого структурного підрозділу, який може бути центром відповідальності. Третя частина коду код аналітичного обліку витрат. Він присвоюється окремим елементам, які входять до складу першої частини коду – виду витрат. Цей код може бути довільно обрано, але пропонується присвоювати код витрат, наблизивши його до номеру рахунку бухгалтерського обліку відповідного виду витрат. Наприклад, М.01.200 означає матеріальні витрати олійно-екстраційного заводу, насіння соняшника. Це дозволяє уніфікувати інформаційне облікове забезпечення управлінських рішень щодо витрат олійно-жирового виробництва та сприяє поліпшенню системи бухгалтерського обліку за допомогою комп’ютерних програм, проведенню постійного своєчасного моніторингу витрат з метою аналізу їх використання, наявності на складах, виявленню відхилень та посилювати контрольну функцію бухгалтерського обліку.

У дисертації доведено, що застосування на олійно-жирових підприємствах у поточній діяльності нормативного методу калькулювання для поглиблення контрольної функції обліку витрат за допомогою персонального комп’ютера дасть можливість своєчасно виявляти відхилення витрат від їх нормативної величини, що дозволяє оперативно визначати зону найбільшого ризику, вузькі місця, малоефективні чи збиткові види продукції, способи запобігання негативним явищам у господарюванні. Спеціально розроблена форма документу, що дозволяє проводити аналіз використання витрат за їх нормативними розрахунками та фактичним використанням для окремих найменувань продукції, яка може бути застосована під час використання різних облікових програмних продуктів. З метою удосконалення нормативного методу обліку витрат та калькулювання собівартості олійно-жирового виробництва запропоновано застосування в обліку рахунків бухгалтерського обліку, які відповідають номерам основних рахунків обліку витрат, на яких обліковуватимуться відхилення від норм витрачання ресурсів, та надано рекомендації з кореспонденції цих рахунків.

Для підприємств олійно-жирової галузі розроблена багатоступенева модель калькулювання собівартості за методом “директ-костинг”, сутність якої полягає в розподілі всіх витрат

Рис. 1. Модель обліку витрат та калькулювання собівартості продукції для підприємств олійно-жирової галузі

підприємства на змінні, які можна прямо співвіднести з окремим найменуванням продукції або виробничим підрозділом, і постійні виробничі та загальні управлінські витрати підприємства, які не залежать від обсягів виробництва. Упровадження на олійно-жирових підприємствах моделі калькулювання собівартості за методом директ-костинг” для цілей аналізу, планування та прогнозування дозволить вирішувати як оперативні, так і стратегічні завдання управління підприємством. Рекомендується на практиці застосовувати розроблену робочо - аналітичну форму у вигляді таблиці з використанням комп’ютерної програми EXCEL для Windows та визначеним алгоритмом розрахунку показників, яка надасть змогу одночасно здійснювати калькулювання повної собівартості окремих сегментів (продукції або підрозділів) методом змінних витрат та аналіз доходності окремих сегментів підприємства, що підвищує обґрунтованість та релевантність інформаційного забезпечення управління витратами та дає такі можливості: визначати суми постійних витрат на одиницю продукції та аналізувати їх вплив на собівартість продукції при різних методах розподілу; оцінювати ефективність діяльності кожного виробничого підрозділу та оцінювати їх внесок у покриття загальних постійних витрат; отримувати прогнозну інформацію про собівартість виробництва продукції (надання послуг) незалежно від розміру управлінських витрат та порівняно з точкою беззбитковості.

У третьому розділі “Організаційно-методична модель системи внутрішнього аудиту витрат олійно-жирового виробництва” розглядаються питання організації та методичного забезпечення внутрішнього аудиту витрат олійно-жирових підприємств.

Внутрішній контроль має істотне значення у виявленні і мобілізації наявних резервів, сприяє підвищенню ефективності й якості роботи, посиленню режиму економії, виявленню причин і умов, за яких утворюються втрати і можливі розкрадання. Правильно організований контроль повинен не тільки виявляти недоліки і порушення, а й запобігати їм, а також сприяти їх своєчасному усуненню. Ефективність застосування внутрішнього контролю залежить насамперед від рівня зацікавленості власників, ступеня розуміння ролі, місця і значення виконання контрольних функцій менеджерами вищих рівнів управління підприємства.

Проведені дослідження діяльності олійно-жирових підприємств свідчать про відсутність спеціальних служб контролю за використанням ресурсів, що може призвести до зловживань та можливості перекручування інформації щодо собівартості продукції та негативно позначиться на результатах діяльності.

Під час створення служби внутрішнього аудиту на олійно-жировому підприємстві потрібно визначити її мету, безпосередні завдання і функції та враховувати фактори, що впливають на організацію внутрішнього аудиту, форми організації внутрішнього аудиту, принципи внутрішнього аудиту, регламентацію діяльності внутрішніх аудиторів.

Визначено місце служби внутрішнього аудиту в організаційній структурі олійно-жирового підприємства та рекомендовано модель побудови організаційної структури служби внутрішнього аудиту, до складу якої мають входити високопрофесійні спеціалісти різного напряму. Робота служби внутрішнього аудиту повинна ґрунтуватися на принципах колегіальності, компетентності, самостійності і відповідати “Положенню про службу внутрішнього аудиту”, структура якого запропонована у роботі. Посадові інструкції працівників відділів визначають обов’язки працівника та регламентують взаємостосунки всередині відділу. На основі Положення про внутрішній аудит розроблено та представлено типові Посадові інструкції працівників, що виконують функції внутрішнього аудиту.

Запропоновано програму внутрішнього аудиту витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) (рис.2) та загальну методику проведення внутрішнього аудиту виробничої собівартості продукції для підприємств олійно-жирової галузі.

Для одержання аудиторських доказів під час проведення внутрішнього аудиту рекомендується застосовувати різноманітні методи внутрішнього аудиту, які є сукупністю фінансових, економічних, організаційних, оперативно-технічних і фактичних способів і прийомів з перевірки виробничої собівартості підприємств олійно-жирової галузі. Для документального оформлення результатів проведення аудиторської перевірки витрат олійно-жирового виробництва запропоновано використовувати спеціально розроблені робочі документи, зокрема тести внутрішнього контролю облікового процесу витрат, аналітичні тести перевірки правильності відображення витрат у статтях калькуляції виробничої собівартості.

Рис. 2. Базові питання програми аудиторської перевірки витрат олійно-жирового виробництва

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні та розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з удосконалення обліку витрат підприємств олійно-жирової промисловості і виявляється в наступних одержаних автором наукових та практичних результатах:

1. Проведено статистичні дослідження стану олійно-жирової галузі України, які продемонстрували зростання темпів виробництва, що висуває вимоги до покращення якості управління, зокрема управління витратами виробництва. Запропоновано для підприємств олійно-жирової галузі доповнення комплексної системи управління витратами окремими взаємопов’язаними підсистемами: обліку витрат та калькулювання собівартості продукції; контролю та аналізу витрат; прогнозування та планування витрат; підготовки проектів управлінських рішень, що сприятиме постійному моніторингу виробничих витрат, підвищенню ефективності управління виробництвом та зменшенню ступеня ризиків щодо прийняття економічних рішень.

2. Узагальнено теперішні підходи трактування понять виробничих витрат і собівартості. Досліджено сучасні класифікаційні ознаки витрат виробництва та систематизовано критерії класифікації виробничих витрат для окремих функцій та цілей управління підприємством: калькулювання собівартості; ціноутворення; визначення фінансових результатів; прогнозування та формування асортименту беззбиткової продукції; планування та контролю.

3. Для підприємств олійно-жирової галузі визначено окремі види собівартості із застосуванням різних методів групування й узагальнення витрат, які входять до її складу, а саме: технологічна (пряма) собівартість; виробнича собівартість; повна собівартість готової продукції; собівартість за центрами відповідальності. Проведено структуризацію напрямів управлінських рішень залежно від видів собівартості, що сприятиме отриманню та використанню необхідної інформації для прийняття певних економічних рішень.

4. Виявлено організаційні та технологічні особливості олійно-жирового виробництва, а також їх вплив на побудову системи управління витратами. У результаті розроблено інформаційно-аналітичну модель технологічних процесів підприємств олійно-жирової галузі. Враховуючі галузеві особливості, розроблено загальну модель обліку витрат та калькулювання собівартості, яка забезпечить оперативне формування та своєчасний контроль собівартості олійно-жирового виробництва, здійснення аналізу ціноутворення та прийняття вчасних рішень щодо забезпечення рівня беззбитковості продукції олійно-жирового виробництва.

5. Розроблено рекомендації стосовно удосконалення попередільної системи обліку витрат з урахуванням основних технологічних процесів олійно-жирового виробництва та обліку витрат на переробку давальницької сировини з використанням додаткового субрахунку 378 Розрахунки за виготовлену, але не відвантажену давальницьку готову продукцію” рахунку 37 Інша дебіторська заборгованість”, що сприятиме наданню достовірної інформації щодо собівартості напівфабрикатів, собівартості окремих виробничих процесів та інформації про кількість і вартість власної продукції та продукції, яка виготовлена з давальницької сировини для прийняття управлінських рішень.

6. У структурі виробничих витрат олійно-жирових підприємств значну питому вагу мають накладні витрати. Запропоновано поетапний порядок розподілу накладних витрат, обґрунтовані бази розподілу загальновиробничих витрат на основі критерію причинно-наслідкового зв’язку та спосіб визначення нормальної потужності олійно-жирового виробництва, що надасть можливість формування достовірної фактичної собівартості продукції та аналізу її розміру залежно від напрямів прийняття рішень.

7. Для удосконалення системи обліку витрат та калькулювання собівартості на підприємствах олійно-жирової галузі на базі комп’ютерних технологій запропоновано створення стандартизованих довідників витрат (масивів нормативно-довідкової інформації) з використанням системи їх кодування. Система кодування витрат створить умови для налагоджування ефективної системи аналізу та контролю різних аспектів витрат та сприятиме своєчасному коригуванню норм витрачання ресурсів, підвищенню якості системи планування та прогнозування витрат.

8. З метою посилення контрольної функції нормативного методу калькулювання запропоновано використовувати


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНЯНИХ ФОРМОВАНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ З ЙОДВМІЩУЮЧИМИ ДОБАВКАМИ - Автореферат - 23 Стр.
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ З ВЕГЕТОСУДИННОЮ АСТЕНІЄЮ - Автореферат - 35 Стр.
Екоімунна корекція інтралюмінального гомеостазу товстої кишки при гострій абдомінальній патології - Автореферат - 28 Стр.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА СЛУЖБУ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ - Автореферат - 27 Стр.
КІНЕТИКА ТА МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ ФОТОЗБУДЖЕНИХ МОЛЕКУЛ АЛКІЛАМІНОБЕНЗОФЕНОНІВ З БУТИЛМЕТАКРИЛАТОМ - Автореферат - 21 Стр.
ЗАХИСТ ПАТЕНТНОГО ПРАВА НА ОСНОВІ ФОРМУЛИ ВИНАХОДУ - Автореферат - 22 Стр.
ОБҐРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ХРОНІЧНИХ НЕВІРУСНИХ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ З БІЛІАРНОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ ТА КИШКОВИМ ДИСБІОЗОМ - Автореферат - 28 Стр.