Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Київський Національний університет

імені Тараса Шевченка

 

Василишен МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

??? 336.13

Реформування міжбюджетних відносин

в умовах ринкової трансформації економіки україни

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тараса Шевченка

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

ГРУШКО Віктор Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

БІЛИК Марія Дмитрівна,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри фінансів підприємств;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

АЛЕКСІЙЧУК Володимир Миколайович,

Інститут аграрної економіки УААН,

заступник завідувача відділом фінансово-кредитної і податкової політики

Провідна установа: |

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться “____” ___________________ 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90 А, ауд. 704.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім.12.

Автореферат розіслано “____” _______________________ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент О.І. Жилінська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення стабільності бюджетної системи, стійкості міжбюджетних відносин при багаторівневості бюджетного регулювання потребує докорінного реформування системи міжбюджетних відносин та створення в Україні реального бюджетного унітаризму, що і передбачено в програмах та концепціях перспективного економічного розвитку країни в період до 2004 та 2011 р.р. При реформуванні міжбюджетних відносин особливо важливою є реалізація принципів бюджетного унітаризму, який нерозривно пов’язаний з удосконаленням економіко-правових відносин всередині бюджетної системи та забезпеченням самостійності бюджетів різних рівнів. Передача значних обсягів державних повноважень місцевим органам влади, особливо з введенням у дію нової Конституції України в 1996 р., та наявний світовий досвід у цій сфері зумовлюють необхідність подальшого пошуку нових шляхів вирішення проблеми.

Практика свідчить, що ще гострою залишається проблема формування ефективної бюджетної політики як ключової умови досягнення реальної фінансової стабільності в країні, забезпечення стійкого економічного зростання необхідних доходів для всіх ланок бюджетної системи. Потребують уточнення цілі, завдання та напрями подальшого реформування міжбюджетних відносин, особливо в частині правового регулювання центральною владою взаємовідносин державного бюджету і місцевих бюджетів, розподілу функцій, відповідальності між центральними та місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, розподілу доходів між державним бюджетом і місцевими бюджетами.

У вітчизняній та зарубіжній літературі досить широко висвітлена практика взаємовідносин бюджетів різних рівнів. Такі ключові наукові положення як оптимізація організації міжбюджетних відносин досліджувались у працях вчених XIX століття, зокрема В. Лєбєдєва, І. Озерова, М. Сірінова, Е. Селігманова, В. Твердохлєбова.

Міжбюджетні відносини стали предметом дослідження сучасних учених В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, В. Кравченка, О. Кириленко, І. Луніної, В. Опаріна, С. Слухая, В. Федосова, С. Юрія та ін. У працях названих авторів досить широко висвітлено становлення місцевих бюджетів, розвиток міжбюджетних взаємовідносин та законодавчої бази.

Проте ряд проблем у сфері міжбюджетних відносин потребують додаткових досліджень, зокрема необхідно чітко визначити функції та сфери відповідальності центральних, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо надання суспільних послуг, зміцнення власної дохідної бази місцевого самоврядування й основ самостійності бюджетів усіх рівнів, встановлення прозорих і формалізованих процедур надання бюджетних трансфертів, які створювали б передумови для взаємної відповідальності органів публічної влади різних рівнів, ефективного використання ними фінансових ресурсів, підвищення зацікавленості місцевих органів влади у нарощуванні власної дохідної бази тощо. Розв’язання проблем, що нагромадилися в системі міжбюджетних взаємовідносин, з одного боку, сприятиме досягненню фінансової та соціальної стабільності в суспільстві, а з другого - посилить авторитет влади як основи розвитку суспільства в цілому. Тому пошук напрямів усунення суперечностей у системі міжбюджетних взаємовідносин з метою досягнення їх гармонійного збалансування є актуальним сьогодні, і це зумовило вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, підрозділ “Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання”, шифр 01БФ040-01, в межах якої розроблено методику розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами для визначення видатків на освіту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження шляхів оптимізації фінансових відносин, які склалися між рівнями бюджетної системи та визначення стратегічних напрямів їх подальшого реформування як важливого засобу соціально-економічного розвитку територій України.

Для досягнення цієї мети передбачалося вирішити такі завдання:

- розкрити економічну сутність міжбюджетних відносин на основі принципів бюджетного унітаризму;

- проаналізувати основні етапи розвитку міжбюджетних відносин та їхній вплив на ефективність бюджетної системи України;

- дослідити практику використання податків як інструменту міжбюджетного регулювання;

- вивчити практику міжбюджетних відносин на рівні центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і виявлення наявних проблеми у цій сфері;

- проаналізувати результати реалізації Концепції реформування міжбюджетних взаємовідносин;

- вивчити механізм бюджетного реформування соціально-економічного розвитку регіонів у розвинених країнах світу та світового досвіду у сфері міжбюджетних відносин в умовах бюджетного унітаризму з метою можливого використання його окремих компонентів у вітчизняній практиці.

- визначити стратегічні напрями подальшого реформування міжбюджетних відносин в Україні;

Предмет і об`єкт дослідження. Об`єктом дослідження є бюджети різних рівнів бюджетної системи України і процес їх взаємодії в умовах трансформації національної економіки. Предметом дослідження є теорія і практика міжбюджетного регулювання економічних, фінансових і організаційно-правових відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведеного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення теорії фінансів і праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань фінансів, бюджету, податків, державного регулювання економіки, бюджетного унітаризму і проблем функціонування міжбюджетних відносин для забезпечення гармонійності бюджетної системи.

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення економічних процесів з використанням структурно-функціонального методу, що передбачає розгляд системи міжбюджетних відносин як системного явища з обов`язковим аналізом її функцій взаємодіючих елементів. За цими методами було визначено склад міжбюджетних відносин, проаналізовано зміни, які відбулися в системі, визначено місце і роль кожної складової міжбюджетних відносин.

Використання методу кількісного аналізу у поєднанні із методом наукової абстракції полягає у виділенні найсуттєвіших характеристик процесу трансформації і дає змогу визначити притаманні йому суперечності, що мали місце у перехідний період, з`ясувати роль і значення кожного з елементів, прослідкувати їхні зв`язки у системі міжбюджетних відносин. Це стало основою для подальшого теоретичного осмислення та обгрунтування напрямів реформування міжбюджетних відносин.

Взаємозв`язок усіх структурних компонентів у трансформаційний період було досліджено за допомогою методу поєднання логічного й історичного підходів, який відображає процес розвитку та становлення системи міжбюджетних відносин у часі і просторі.

Застосування математичних методів дало змогу розробити модель оптимізації та розрахувати міжбюджетні трансферти для визначення обсягу видатків на освіту, що сприятиме збільшенню загального обсягу видатків місцевих бюджетів на фінансування освітніх закладів.

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, матеріали міжнародних фінансових організацій, публікації в періодичних виданнях та матеріали багатьох науково-практичних конференцій з питань реформування бюджетної та податкової систем і міжбюджетних відносин, нормативно-правові акти, що регламентують бюджетний процес в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації отримано нові обгрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання розробки теоретико-методичного забезпечення реформування системи міжбюджетних відносин, спрямованого на підвищення ефективності бюджетного процесу в Україні. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше запропоновано:

- уточнення поняття міжбюджетних відносин, де міжбюджетні відносини розглядаються як процес формування, використання розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо виконання функцій і завдань віднесених до їх компетенції та забезпечення гармонізації бюджетної системи;

- запровадження на рівні районів розподіл міжбюджетних трансфертів на основі формульного методу. Формульний підхід пропонується будувати на основі таких показників: індексу відносної податкоспроможності прибуткового податку з громадян; фінансового нормативу бюджетної забезпеченості; прогнозного показника доходів бюджетів місцевого самоврядування; коефіцієнту вирівнювання та кількості мешканців і споживачів соціальних послуг;

- методику розрахунку міжбюджетних трансфертів у розрізі визначення обсягу видатків на освіту, що забезпечить збільшення загального обсягу видатків місцевих бюджетів та позитивно може вплинути на фінансування освітніх закладів і підвищенні ефективності міжбюджетних відносин

удосконалено:

- модель міжбюджетних відносин в державі, виділено елементи, які формують її, а саме: поділ видатків між бюджетами, забезпечення бюджетів доходами, фінансове вирівнювання, інші інструменти міжбюджетних відносин (бюджетні позички і об`єднання фінансових ресурсів для досягнення загальних цілей);

отримало подальшого розвитку:

- рейтингове групування територій за індексом податкоспроможності, доходами і видатками в розрахунку на душу населення та виділено три групи територій за рівнем соціально-економічного розвитку, що дало можливість виявити позитивні та негативні чинники, які впливають на розвиток відповідних груп територій;

- вдосконалення механізму стимулювання органів місцевого самоврядування щодо реального зміцнення ними доходної бази місцевих бюджетів шляхом розширення податкової бази із запровадженням податку на нерухомість. Вперше запропоновано віднесення податку на нерухомість до групи доходів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, що дасть можливість дотримуватись принципу бюджетного унітаризму;

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх урахування під час підготовки законодавчої бази реформування міжбюджетних відносин в Україні. Крім того, запропонована методика і практичні рекомендації щодо ефективності міжбюджетних трансфертів були використані Міністерством фінансів України при розрахунку трансфертів, як інструменту міжбюджетних відносин (довідка № 134-06/45 від 26.03.2003 р.).

Основні теоретичні положення й результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу “Місцеві фінанси” на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 511/75 від 19.03.2003 р.)

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні сутності міжбюджетних відносин та їх ролі і значення в період ринкової трансформації економіки, визначенні основних напрямів реформування міжбюджетних відносин з метою підвищення ефективності бюджетного процесу в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Головні результати дослідження, одержані здобувачем, апробовані в доповідях і виступах на: засіданнях кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту, на наукових конференціях, що проводилися на базі економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінанси, грошовий обіг та кредит в забезпеченні суспільного добробуту” (5-6 жовтня 2001 рік, м. Київ), на міжвузівській науково-практичній конференції з проблем активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах (17-18 лютого 2000 р., Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 6 наукових працях (обсягом 2,2 друк. арк.), у тому числі 5 статтях (2 друк. арк.) у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань) та 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 204 сторінках тексту. Робота вміщує 25 таблиць, 18 рисунків.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи міжбюджетних відносин” розглянуто питання реформування бюджетної системи і міжбюджетних відносин в умовах державного унітаризму, високого рівня концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті з подальшим їх перерозподілом за регіонами.

Аналіз концепції бюджетного унітаризму переконує, що він тісно пов’язаний з формуванням системи економічних відносин між центральними органами державної влади і місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування. У роботі бюджетний унітаризм визначено як базову концепцію реформування системи взаємовідносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами усіх рівнів. Сутність міжбюджетних відносин, як встановлено дослідженням, полягає у фінансових взаємовідносинах у бюджетній системі між різними рівнями державної влади та органами місцевого самоврядування. В дисертації доведено, що міжбюджетні відносини не можна обмежувати процедурами та технологіями щодо формування й виконання державного та місцевих бюджетів, розподілу фінансової допомоги з центру, визначення розмірів і схеми руху фінансових потоків. Тому бюджетний унітаризм, міжбюджетні відносини розглядаються системно, у взаємозв’язку, з урахуванням економічної природи кожного з них та співвідношення між ними.

Бюджетне регулювання фінансових потоків, що відбувається на основі механізму регулювання територіального розвитку, автор визначає як сукупність заходів, за допомогою яких здійснюється розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різного рівня з метою фінансового вирівнювання. Реалізація механізму бюджетного регулювання передбачає використання двох основних груп важелів – бюджетних та податкових. Бюджетні важелі засновані на нормативно-розрахункових методах перерозподілу коштів з бюджету одного рівня в інший у різних формах (дотації і субвенції). Податкові важелі забезпечують бюджети різних рівнів податковими джерелами доходів. Вони засновані на розподілі податкових надходжень між різними бюджетами в різних формах (закріплення окремих податків за конкретними рівнями бюджетної системи, нормативно-дольовий розподіл регулюючих податків, розподіл окремих податків між бюджетами одного рівня бюджетної системи, закріплення прав за бюджетами певного рівня на введення конкретних видів податків.

У дисертації проведено дослідження ключових тенденцій у сфері бюджетної децентралізації і бюджетного устрою. Зроблено висновок про те, що суттєві розбіжності в рівнях соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць зумовили необхідність проведення активної державної регіональної політики, яка відображає тенденцію посилення децентралізації повноважень держави та передачі їх частини органам місцевого самоврядування з одночасним забезпеченням відповідними фінансовими ресурсами.

Сьогодні наявна модель бюджетного унітаризму, як показало дослідження, характеризує перехідний стан бюджетної системи в Україні. В сучасній моделі бюджетного унітаризму виявляються риси, що притаманні як централізованій, так і децентралізованій системам побудови бюджетних стосунків.

У другому розділі “Становлення та розвиток міжбюджетних відносин в Україні” зосереджено увагу на видатках місцевих бюджетів, принципах їх розмежування та економічному обґрунтуванні доходів, а також досліджено вплив міжбюджетних відносин на рівень добробуту населення територій України.

Під час аналізу практики міжбюджетних відносин між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в Україні виявлено суттєві розбіжності в економічному й бюджетному стані регіонів. Це значною мірою пояснюється особливими умовами, притаманними кожній адміністративно-територіальній одиниці. Крім того, це виявляється в значних регіональних розбіжностях у потребах суб’єктів фінансування, податковому потенціалі, структурі бюджетних доходів і видатків, що ускладнює регулювання рівнів бюджетної забезпеченості і формування ефективного механізму бюджетної підтримки. Так, наприклад, в Україні розбіжності в душових доходах і видатках складають майже 10 разів. За показником умовно власних доходів різниця між окремими областями та між середнім показником по Україні становить п’ять і понад разів. Негативна тенденція зберігається в підвищенні податкоспроможності територій та в незабезпечені стабільними дохідними джерелами місцевих бюджетів, про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1.

Розподіл доходів між державним і місцевими бюджетами*

(у відсотках) |

1997 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р.

Частка державного бюджету | Частка місцевих бюджетів | Частка державного бюджету | Частка місцевих бюджетів | Частка державного бюджету | Частка місцевих бюджетів | Частка державного бюджету | Частка місцевих бюджетів

Доходи разом | 56,8 | 43,2 | 55,1 | 44,9 | 66,0 | 34,0 | 61,0 | 39,0

Податкові надходження | 52,7 | 47,3 | 56,4 | 43,6 | 44,8 | 55,2 | 59,8 | 40,2

Неподаткові надходження | 92,7 | 7,3 | 71,6 | 28,4 | 85,9 | 14,1 | 87,2 | 12,8

*Розраховано і складено автором за даними Міністерства фінансів України

У результаті реалізації Концепції реформування міжбюджетних відносин розширились податкові повноваження регіональної влади. Однак, основна частина доходів місцевих бюджетів утворюється за рахунок частки від загальнодержавних податків. Це свідчить про обмеженість фіскальної незалежності місцевих бюджетів. Адже фіскальна децентралізація набуде пріоритету лише за умови закріплення в розпорядженні місцевих органів самоврядування значних дохідних джерел. Зокрема, запропоновано запровадження податку на нерухомість. Отже, необхідність удосконалення податкової системи в частині визначення податкових повноважень всіх рівнів влади і розширення кола власних податкових доходів очевидна. Такий напрям розглядається як один з головних на середню перспективу реформи як податкового законодавства, так і міжбюджетних відносин.

У дисертації розглянуто три аспекти вдосконалення бюджетно-податкового регулювання: збільшення в загальній масі податкових надходжень частки як ресурсних, так і майнових платежів, а також підвищення на цій основі дохідної бази місцевих бюджетів.

Зберігається загальна негативна тенденція зниження бюджетної забезпеченості. Це зумовлюється не тільки слабкою податковою базою на місцевому рівні, а й неефективним справлянням податків, нерівномірністю їх надходження до бюджетів, невиконанням фінансових зобов’язань урядом щодо перерахування трансфертів з державного бюджету або несвоєчасним їх надходженням; зростанням частки соціальних видатків, переданих із центру в регіони, що вимагає додаткових джерел покриття; незабезпеченістю джерелами фінансування багатьох державних програм та несвоєчасним їх надходженням із центру для їх реалізації; збільшенням витрат на обслуговування державного боргу; фінансової підтримки окремих збиткових підприємств; дотаціями та пільгами населенню з оплати комунальних і транспортних послуг. Водночас зберігається високий рівень недоїмки зі сплати податків до бюджету. У 2002 р. в порівнянні з попереднім за податками і зборами, що надходять до місцевих бюджетів, недоїмка зросла на 297,2 млн. грн. ( або у 1,6 разу) і становила понад 762,2 млн. грн.

Зберігається високий ступінь концентрації справляння податків, які надходять до державного бюджету. Від окремих областей до Державного бюджету надходить 50-65 % зібраних податків. Податки, що розподіляються між бюджетами, є головним джерелом місцевих бюджетів при поступовому скороченні їх частки у зведеному бюджеті.

Підвищення рівня загальнодержавних податків і зборів (регулюючих податків) з одночасним зростанням частки міжбюджетних трансфертів в загальному обсязі доходів місцевих бюджетів, зберігає значний рівень централізації, що призводить до незацікавленості в нарощуванні власної дохідної бази та підвищенні споживацьких настроїв серед місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування (табл. 2).

Таблиця 2.

Показники міжбюджетних відносин*

Роки | Кількість дотаційних бюджетів | Обсяг загальнодержавних податків і зборів, що передаються до місцевих бюджетів у відрахуваннях | Загальний обсяг доходів місцевих бюджетів | Питома вага загальнодержавних податків і зборів, що передаються до місцевих бюджетів, у загальному обсязі їх доходів | Загальний обсяг видатків місцевих бюджетів | Загальний обсяг міжбюджетних трансфертів | Питома вага трансфертів у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів

1997 | 20 | 7672087,5 | 9830531,5 | 78,0 | 10888545,0 | 1058013,5 | 9,72

1998 | 22 | 5880938,0 | 9250646,0 | 63,6 | 11162776,1 | 1912130,1 | 17,13

1999 | 26 | 6751893,1 | 10738955,1 | 62,9 | 12783028,2 | 2044073,1 | 15,99

2000 | 25 | 5629311,0 | 8674351,0 | 64,9 | 11428137,0 | 2753786,0 | 24,10

2001** | 23 | 8821633,0 | 13272759,9 | 66,5 | 17911288,5 | 4638528,6 | 25,90

** По 2001 року до розрахунку взято загальний і спеціальний фонди у зв'язку із запровадженням субвенції із спеціального фонду державного бюджету на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного і скрапленого газу та житлово-комунальних послуг.

*Розраховано і складено автором за даними Міністерства фінансів України

У роботі доведено, що загальна державна політика щодо міжбюджетних відносин має: охоплювати всі аспекти бюджету та міжбюджетних відносин, забезпечувати пріоритет громадянина при визначенні цілей політики і механізмів її реалізації, соціально-економічний розвиток територій. Останнє потребує того, щоб міжбюджетні відносини як механізми регулювання територіального розвитку, ґрунтувалися на таких схемах розподілу податків між ланками бюджетної системи держави, які б гарантували виконання повноважень, законодавчо закріплених за кожною ланкою, та звели б до мінімуму необхідність додаткового перерозподілу фінансових ресурсів. Головний недолік системи полягає в тому, що регулювання територіального розвитку в сучасній Україні знаходиться на стадії пошуків, законодавчої невизначеності в питаннях регіональної політики. Дослідження підтвердило висновок про те, що реформування бюджетної системи суттєво підвищує роль місцевих бюджетів, надає нового змісту міжбюджетним відносинам та посилює їх вплив на рівень добробуту населення.

В Україні здійснено перший етап перетворень, результатом яких є введення в 2001 р. Бюджетного кодексу України. Цей документ містить нову ідеологію подальшого розвитку міжбюджетних відносин, вносить у бюджетний процес важливі елементи його децентралізації та розширення прав місцевого самоврядування у формуванні місцевих бюджетів на принципово новій податковій базі. Розмежування функцій державного та місцевих бюджетів принципово зміцнило економічне становище органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування. Це дає змогу гармонізувати державний бюджет із місцевими бюджетами усіх рівнів, підвищити рівень соціальної захищеності населення, добробуту громадян.

Дослідження міжбюджетних відносин підтвердило, що роботу в цьому напрямі треба застосовувати комплексний підхід при розв’язанні проблем бюджетної і податкової системи, теоретичних основ фінансової науки та принципів оподаткування, розмежування повноважень та дотримання нормативів і стандартів. Лише за таких умов нова модель міжбюджетних відносин забезпечуватиме вертикальне та горизонтальне фінансове вирівнювання розвитку територій, сприятиме соціально-економічному розвитку місцевого самоврядування.

Треба підкреслити, що використання на практиці податкових інструментів бюджетного регулювання не вирішує повністю проблеми фінансової забезпеченості бюджетів місцевого рівня. Аналіз місцевих бюджетів довів, що за рахунок закріплених фінансових джерел без урахування трансфертів покривається 70% усіх видатків.

У третьому розділі “Реформування міжбюджетних взаємовідносин в умовах підвищення ефективності функціонування бюджетної системи України” досліджено питання розмежування повноважень і рівень незалежності фінансового забезпечення територій, вивчено сучасний досвід організації міжбюджетних відносин у розвинених країнах, а також досліджено міжбюджетні трансферти та їх вплив на бюджетне регулювання.

Виявлено, що ефективне державне управління може здійснюватись як на центральному, так і на територіальному рівнях влади тільки за умови фінансової самодостатності та незалежності бюджетів.

Дослідження показало, що загалом вибрана модель міжбюджетних відносин є оптимально сприятливою, однак в окремих випадках виявляється прагнення до індивідуалізації бюджетно-податкових відносин центру з регіонами, до індивідуальних пільг, що є вкрай неприйнятним для держави загалом.

Регулюючі податки, як встановлено, також не повністю виконують свою функцію збалансування бюджетів. Це пояснюється застосуванням єдиних нормативів для всіх місцевих бюджетів, що не сприяє підвищенню ефективності функціонування місцевих бюджетів, а території з нерозвиненою податкоспроможністю не одержують запланованих доходів. Тобто при встановленні нормативів потрібно враховувати не лише результати господарської діяльності на територіях, але й природно-кліматичні, демографічні та інші умови.

В оздоровленні економіки позитивну роль відіграватимуть зміни в підходах, механізмах стягнення та структури основних податків. Органи місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, як показало дослідження, повинні активніше сприяти залученню вітчизняних та зарубіжних інвестицій в розвиток місцевої економіки. Це забезпечить додаткові робочі місця, збільшить надходження до бюджету за рахунок податку на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян.

Потребує уточнення і певного удосконалення механізм економічного обґрунтування розмежування доходів між бюджетами та механізм розподілу трансфертів із державного бюджету, а також трансфертів, що здійснюються з місцевих бюджетів щодо бюджетів нижчого рівня. Кошти місцевих бюджетів повинні стати економічною базою для фінансування заходів держави в соціально-економічній сфері. Треба враховувати, особливо в сфері міжбюджетних відносин, і той факт, що на місцевому рівні відбувається розширення функцій місцевого самоврядування, делегування їм додаткових повноважень органами державної влади, що потребує додаткових фінансових ресурсів.

Для посилення позитивних зрушень у бюджетній системі пропонується продовжити роботи з розмежування видаткових повноважень та відповідальності між бюджетами усіх рівнів. Нормативно-правові акти мають чіткіше регламентувати обов’язки і повноваження. На цій основі повинна складатися базова схема закріплення видаткових повноважень і відповідальності кожного рівня влади за надання та фінансування необхідних бюджетних послуг.

Бюджетний унітаризм і надалі повинен бути визначальною концепцією реформування системи взаємовідносин між бюджетами усіх рівнів. Ефективність державного бюджетно-податкового регулювання ринкової економіки залежить від розвиненості податкової системи. Тому, поряд з подальшим удосконаленням бюджетних відносин, потрібно прискорити реформування податкової системи. Дослідження показало, що вітчизняна модель податкової системи дублює західноєвропейську модель. Але треба враховувати різницю економічних умов. Із зарубіжного досвіду міжбюджетних відносин першочерговим є запозичення практики організації місцевого економічного розвитку і місцевого оподаткування.

Місцеві бюджети необхідно закріпити системою заходів із встановлення чіткої межі між повноваженнями органів державної і місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, за рахунок обмеження кола делегованих функцій на користь розширення власних повноважень та перенесення частини владних повноважень місцевих органів самоврядування на місцевий рівень.

Доцільно запровадити в державі економічну класифікацію адміністративно-територіальних одиниць з метою неупередженого та обґрунтованого розмежування регулюючих доходів між бюджетами різних рівнів.

У дослідженні виявлені основні недоліки, які мають місце в сучасній практиці на рівні місцевих органів влади. Це, зокрема, недосконалість чинного законодавства з регламентації міжбюджетних відносин місцевих бюджетів усіх рівнів; недосконалість дохідної бази місцевих бюджетів у зв’язку з обмеженістю власних податкових джерел, закріплених законодавчо, обмеженість дохідної бази місцевих бюджетів через неврегульованість міжбюджетних відносин з АР Крим і областями щодо перерахування трансфертів, незабезпеченість місцевих бюджетів доходними джерелами для фінансування видаткових повноважень, переданих їм центром; структурна невідповідність доходів і видатків місцевих бюджетів. Продовжує зберігатися значна заборгованість бюджетним організаціям із заробітної плати та інших соціальних виплат.

Одним із напрямів подолання цих вад є вдосконалення міжбюджетних трансфертів. Адже поза увагою при розподілі міжбюджетних трансфертів залишаються бюджети територіальних громад. Тому пропонується в законодавчому порядку запровадити формульну методику розрахунку трансфертів на рівні району, яка має будуватися на основі показників, що застосовуються на практиці, а саме: індекс відносної податкоспроможності прибуткового податку з громадян; фінансового нормативу бюджетної забезпеченості; прогнозного показника доходів бюджетів місцевого самоврядування; коефіцієнту вирівнювання та кількості мешканців і споживачів соціальних послуг. Запропонований підхід в розробці методики визначення міжбюджетних трансфертів треба віднести до компетенції органів місцевого самоврядування, що дасть можливість розробити та врахувати коефіцієнти впливу різних факторів адміністративно-територіальних одиниць.

При застосуванні існуючого формульного підходу виявлено значні розбіжності в показниках порівняно з минулим роком. Бюджети, які весь час були дотаційними, стали донорами, а бюджети, які передавали частину фінансових ресурсів, отримали дотацію вирівнювання. Саме такі наслідки були спричинені недосконалістю формул, що визначали загальний обсяг доходів і видатків місцевих бюджетів. Для подолання таких диспропорцій в розподілі міжбюджетних трансфертів, використано практику щорічного запровадження коригуючих коефіцієнтів при розрахунках доходів та видатків, які не мають достатнього економічного обґрунтування та математичного зв`язку з наявними формулами, що підтверджує існування практики “ручного управління”.

З огляду на це пропонується один із можливих підходів до розрахунку показника видатків на освіту, який має простіший вигляд та економічне обґрунтування, що значно полегшить роботу фінансових органів і дасть можливість здійснити справедливіший розподіл. Формула для розрахунку обсягу видатків бюджетів на освіту і має такий вигляд:

Voi = Ho Uо Kob + Vark + Ho Ui Koi ;

де, Ho – фінансовий норматив бюджетної забезпеченості одного учня;

Uo – кількість учнів денних загальноосвітніх шкіл загалом по Автономній Республіці Крим, області, мм. Києву і Севастополю;

Kob – коефіцієнт коригування загальнообласних (міських, м. Києва і м. Севастополя), загальнореспубліканських в АРК видатків на підвищення кваліфікації та підготовку кадрів (крім робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації АРК), на інші заходи загальнообласного, загальнореспубліканського в АРК значення на загальну освіту;

Vark – видатки на підготовку робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації Автономної Республіки Крим, що визначаються за індивідуальним розрахунком;

Ui – загальна кількість учнів адміністративно-територіальної одиниці;

Koi – загальний коригуючий коефіцієнт,

Проведені розрахунки за пропонованою методикою забезпечать збільшення загального обсягу


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Методи та апаратно-орієнтовані алгоритми синтезу процесорів швидких перспективних перетворень у системах візуалізації - Автореферат - 20 Стр.
КОНВЕРСІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ПРОБЛЕМА ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА - Автореферат - 29 Стр.
ПОЛІПШЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАЛІЗОРУДНИХ ОКУСКОВАНих МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИПЛАВКИ МЕТАЛУ - Автореферат - 44 Стр.
ПРОЦЕСИ ЕЛЕКТРОВІДНОВЛЕННЯ МІДІ, ЦИНКУ, НІКЕЛЮ ТА ХРОМУ НА БІПОЛЯРНОМУ ЕЛЕКТРОДІ - Автореферат - 18 Стр.
УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Автореферат - 25 Стр.
СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ В СЕЛЕКЦІЇ ПРОСА НА ФОТОПЕРІОДИЧНУ НЕЙТРАЛЬНІСТЬ - Автореферат - 25 Стр.
РОЗРОБКА ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕТОДУ КОНТРОЛЮ СТАНУ МЕТАЛУ ЗА ПАРАМЕТРАМИ РОЗСІЯННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТВЕРДОСТІ - Автореферат - 19 Стр.