Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








УМАНСЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУЛЬКО Богдан Іванович

УДК 634.1:634.11:631.541.11

ГОСПОДАРСЬКО – БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ЯБЛУНІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 – плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН

Кондратенко Петро Васильович,

Інститут садівництва УААН, директор.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник від-

ділу технології зерняткових порід;

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Сіленко Володимир Олександрович,

Мліївський Інститут садівництва

ім.Л.П. Симиренка, старший науковий

співробітник відділу зерняткових культур.

Провідна установа: Уманська державна аграрна академія

Міністерства аграрної політики

України, кафедра плодівництва, м.Умань.й аг

Захист відбудеться “25” лютого 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони 15, корпус № 3, аудиторія № 65.

З дисертацією можна ознайомитися у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “24” січня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Яблуня – основна плодова культура в Україні. Значне її поширення пояснюється високими адаптивними властивостями, які дозволяють вирощувати цю культуру в різних природних умовах.

Сучасні інтенсивні технології передбачають використання клонових підщеп яблуні, що дає можливість створювати скороплідні високопродуктивні насадження з великою щільністю дерев на одиниці площі. У різних грунтово-кліматичних умовах вимоги до підщеп є різними. З метою виведення форм, які б якнайповніше відповідали умовам вирощування, ведеться постійний селекційний пошук у вітчизняних і зарубіжних наукових установах. Його результатом є низка нових форм підщеп, які пропонуються до подальшого вивчення в конкретних грунтово-кліматичних умовах та впровадження у виробництво.

За умов закладання сучасних садів з високою щільністю дерев на гектарі, коротким терміном їх експлуатації та необхідністю частого проведення сортозаміни, як передумови отримання прибутку від реалізації продукції плодівництва, постійно зростає потреба у клонових підщепах. Сучасні підщепи для яблуні повинні відповідати ряду вимог: добре вкорінюватися, бути достатньо зимостійкими, давати високий вихід стандартних відсадків у маточнику, контролювати ріст щеплених дерев, мати добру сумісність з сортами, забезпе-чувати високу врожайність і якість плодів.

Отримувати велику кількість стандартних відсадків у маточному насадженні можна лише при використанні високопродуктивних форм, застосування найбільш ефективних способів їх розмноження в конкретних грунтово-кліматичних умовах, в тому числі і в західному Лісостепу України. Тому питання виділення кращих форм і впровадження у виробництво найбільш перспективних і рентабельних способів їх розмноження є особливо актуальним.

Зв’язок з науковими програмами. Дослідження виконувались як складова частина тематичного плану Інституту садівництва УААН на 1996-2000 рр., тема 02: “Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високо-якісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, державний реєстраційний номер 0196U18181.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягала у порівняльній оцінці клонових підщеп яблуні в умовах західного регіону України у маточнику конкурсного випробування, виділенні кращих форм за комплексом біологічних і господарських властивостей та вдосконаленні існуючих технологій їх вирощування у маточному насадженні, при розмноженні методом вертикальних відсадків, із застосуванням різних схем садіння кущів та використанням субстрату.

Для досягнення поставленої мети ставились наступні завдання - виділення кращих форм з групи карликових і напівкарликових; встановлення оптимальних схем садіння маточника для найбільш цінних районованих і перспективних підщеп, різних за силою росту і біологічними властивостями, а також оцінка впливу різних субстратів при підгортанні маточних рослин на якість кореневої системи і вихід стандартних відсадків.

Об'єкт дослідження – процеси росту і розвитку надземної частини і кореневої системи 25 форм нових і районованих форм клонових підщеп яблуні: М.9, Д 69-135, Д 70-49, Д 70-456, Д 1071, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 62-396, 69-28-11, 70-20-21, ІС 1-9, Р 22, Р 59, М 26, 54-118, 64-194, 69-21-5, 71-3-195, 71-3-150, ІС 1-10, ІС 2-9, ММ 106, 57-490.

Предмет дослідження – нові і перспективні клонові підщепи яблуні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовували біологічні методи, що включали польові досліди в маточних насадженнях клонових підщеп яблуні, створених згідно з методиками проведення польових досліджень з плодовими культурами.

Усі форми нових клонових підщеп яблуні, з якими проводилися дослідження, знаходяться на дослідному полі кафедри плодоовочівництва Львівського державного аграрного університету.

Наукова новизна досліджень. В умовах західного Лісостепу України проведено порівняльну господарсько-біологічну оцінку клонових карликових і напівкарликових підщеп для яблуні. Отримані результати дозволили виділити групу нових форм, які за комплексом показників істотно переважають підщепи, які перебувають у виробництві сьогодні. Обґрунтовано також переваги загущеного садіння кущів у маточнику і використання субстрату для їх підгортання, що сприяє кращому окоріненню, підвищенню якості кореневої системи та збільшенню виходу стандартних відсадків.

Такі розробки підвищують ефективність вирощування клонових підщеп яблуні, що сприяє значному зростанню продуктивності праці, раціональнішому використанню земельних ресурсів.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі результатів досліджень, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду проведено порівняль-ну оцінку клонових підщеп яблуні, яка дозволила виділити кращі за комплексом господарсько-біологічних показників форми та рекомендувати їх для вирощування в маточнику і подальшого вивчення в розсаднику і саду. Удосконалено технологію вирощування клонових підщеп яблуні у маточному насадженні із застосуванням загущених схем садіння та субстрату при підгортанні.

Отримані результати використовуються спеціалізованими садівничими та фермерськими господарствами, садівниками-аматорами, при створенні маточників застосовуються нові перспективні форми клонових підщеп та загущені схеми їх розміщення, агротехнічні заходи проводяться згідно з новими рекомендаціями.

Виділені форми впроваджено на дослідному полі Львівського державного аграрного університету – на площі 0,2 га закладено інтенсивний маточник. Понад 3 тис. підщеп передано асоціації фермерів “Львівсад” для закладання маточників з метою їх подальшого вивчення і розмноження.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на міжнародних конференціях: “Клонові підщепи яблуні в інтенсивному садівництві” (1999 р., Варшава, Польща), “Modern Trends In Fruit Growing Busines” (2000 р., Самерленд, Канада), “Hort Forum” (2000 р., Пентиктон, Канада), “Аграрна освіта та наука на початку третього тисячоліття” (2001 р., Львів) - та науково-практичних конференціях, присвячених проблематиці садівництва в західних областях України (1998-2000 рр., Львів, ЛДАУ).

Особистий внесок здобувача. Автор розробив і обґрунтував програму досліджень, узагальнив літературні дані, практично виконав експериментальну частину, спрямовану на господарсько-біологічну характеристику нових форм клонових підщеп, провів економічну та енергетичну оцінку їх вирощування в маточнику конкурсного випробування, встановив їх біологічний потенціал за комплексом господарсько-біологічних ознак в умовах західного Лісостепу.

Частка обліків проведених особисто автором, та аналізу отриманих результатів - понад 90 %.

У наукових працях автором висвітлені основні дані досліджень.

Публікація результатів досліджень. Опубліковано 8 наукових статей, 4 з них у співавторстві з іншими вченими, 3 у фахових виданнях, одну – в закордонному.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, п'ять розділів основної частини, висновки та рекомендації виробництву, список використаних джерел, що налічує 265 найменувань (з них 78 іноземних), додатки. Основний матеріал, викладений на 150 сторінках друкованого тексту, містить 52 таблиці, 4 рисунки та 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У розділі - “Роль клонових підщеп в сучасному садівництві” детально висвітлено історію використання та селекції клонових підщеп яблуні в Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими біологічних особливостей цих підщеп і технологій їх розмноження. На основі аналізу даних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених визначено актуальні проблеми, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом позитивних господарсько-біологіч-них властивостей нових, високопродуктивних форм підщеп та вдосконалення технологій їх розмноження з метою підвищення економічної та енергетичної ефективності їх вирощування в умовах західного Лісостепу України.

В розділі “Характеристика умов, об'єктів та методика проведення досліджень” описано грунтово-кліматичні умови зони, місце проведення, об'єкти та методику досліджень, які проводилися протягом 1998-2000 рр. шляхом закладання стаціонарних дослідів в насадженнях, створених автором у 1995 році на навчально-дослідному полі кафедри плодоовочівництва Львівського державного аграрного університету, що розташований в м.Дубляни Львівської області.

Територія західного Лісостепу перебуває під впливом морських мас повітря, що надходять із заходу, тому клімат Львівщини помірно теплий і вологий. Згідно з багаторічними даними, найнижчі температури зафіксовані, у середньому за 40 років, в січні –4,6 0С (абсолютний мінімум –26,9 0С). Середня температура липня становить 18,6 0С (абсолютний максимум 34,2 0С). Середня річна температура повітря складає 7,5 0С. Середньорічна сума опадів складає 550-880 мм, найбільша їх кількість припадає на червень та липень (81 та 85 мм відповідно). Відносна вологість повітря висока, є сталою протягом року, її значення коливається в межах 70-80%. Різниця між даними за роки досліджень і середніми багаторічними була незначною. Так, середня річна температура повітря була вищою на 1-1,7 0С, се-редня річна кількість опадів була вищою на 180-230 мм.

Грунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидному суглинку з добре розвиненим гумусовим горизонтом глибиною до 44 см і пластинчасто-горіхуватою структурою. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,78%, реакція сольового розчину рН - 6,0, сума увібраних основ - 16,5- 17,2 мг екв/100 г грунту. Кількість лужногідролізованого азоту становить 122 мг/кг (за Корнфілдом), рухомого фосфору (Р2О5) та обмінного калію (К2О) (за Чирико-вим) - 92 та 135 мг/кг грунту відповідно.

Дослід 1. Вивчення біологічних і господарських характеристик підщеп у маточнику конкурсного випробування закладено відсадками першого товарного сорту, в трьохкратному повторенні по 10 рослин у кожному, 30 - у варіанті. Досліджували 15 форм карликових та 8 напівкарликових підщеп:

-

  • карликові: М 9(к), Дон 70-49, Дон 70-456, Дон 69-135, 57-195, 57-257, 57-476, 62-396, 69-28-11, 70-20-21, 62-223, ІС 1-9, Р 22, Р 59, Д 1071;

-

  • напівкарликові: М 26 (к), ІС 1-10, ІС 2-9, 71-3-195, 69-21-5, 71-3-150, 54-118, 64-194.

У дослід включено форми селекції шести науково-дослідних центрів України, Росії, Польщі, Великобританії, а саме підщепи селекції: інституту садівництва УААН (автор - О.Д. Чиж): ІС 1-10, ІС 2-9, ІС 1-9; Донецької дослідної станції садівництва (нині Артемівська дослідна станція розсадництва, автор – П.С. Бережний): Д 1071; Мічурінського державного аграрного університету (каф. плодівництва, Росія): 54-118, 64-194, 69-21-5, 71-3-195, 71-3-150, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 62-396, 69-28-11, 70-20-21; Донського науково-дослідного інституту садівництва (автор – І.П. Бережний, Росія) Дон 69-135, Дон 70-456, Дон 70-49; інституту садівництва і квітникарства (автор - С.В. Загая, Польща): Р 22, Р 59. У якості контролю використані підщепи Іст-Моллінгської дослідної станції садів-ництва (Великобританія): М 9 для карликових і М 26 – для напівкарликових форм.

Дослід 2. Об'єктами досліджень при вивченні впливу різних схем садіння на ріст, розвиток і продуктивність відсадків були районовані та перспективні клонові підщепи різної сили росту:

-

  • карликові – М 9, 62-396, Дон 70-49, Дон 70-456, Дон 69-135;

-

  • напівкарликові – 54-118, М 26;

-

  • середньорослі – 57-490, ММ 106.

У якості контролю використано інтенсивний маточник з розміщенням кущів за схемою 1,5 х 0,3 м (22,2 тис.кущ./га), як рекомендований для вирощування в Україні. У варіанти, що вивчались, включено маточні насадження з розміщенням кущів за схемами: 1,2 х 0,2 (41,7 тис.кущ./га), 0,8 х 0,2 м (62,5 тис.кущ./га) і 0,4 х 0,12 м (210 тис.шт./га).

Дослід 3. Паралельно з дослідженням різних схем садіння в контрольному варіанті (1,5 х 0,3 м) вивчали вплив підгортання клонових підщеп тирсою на показники якості кореневої системи та вихід стандартних відсадків.

Дослідження проводилися згідно з основними методиками для вивчення клонових підщеп яблуні в Україні та Росії: П.В. Кондратенка, М.О. Бублика (1996), М.В. Андрієнка, І.П. Гулька (1990). Агротехнічні операції проводилися згідно з ре-комендаціями В.І. Сеніна та Г.Ф. Ковальової щодо розмноження підщеп плодових порід (1990). Статистичну обробку результатів проведено за методиками Б.О. Дос-пєхова (1985) та М.О. Бублика (1991) на комп'ютері з використанням програмного забезпечення “Агростат”. Економічну ефективність визначали нормативним методом, порівнюючи затрати праці та капіталовкладення на вирощування відсадків з їх реалізаційною вартістю (під ред. О.М. Шестопаля, 1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Третій розділ - “Вивчення господарських і біологічних властивостей клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування”- відображає результати проведених в маточних насадженнях обліків надземної частини, кореневої системи і їх продуктивності.

Надземну частину характеризують висота відсадків, довжина міжвузль, ступінь галуження пагонів та діаметр умовної кореневої шийки, отримані в результаті обліків у 1998-2000 рр. Ці показники зумовлені біологічними особли-востями підщеп і лише висота відсадків та діаметр умовної кореневої шийки можуть змінюватися залежно від погодних умов вегетаційного сезону, віку й продуктивності маточних кущів. У молодому віці при невеликій продуктивності, ці два показники завжди є вищими, ніж у період максимальної продуктивності.

Низькими виявилися відсадки форм М 9, 62-396, 70-20-21 та Р 59 (59,1- 61,8 см). Відсадки підщеп ІС 2-9, ІС 2-10, ІС 1-9, Д 70-49, Р 22, Д 1071, 71-3-195 були вищими, проте не перевищували 70 см. Високими відсадками характеризу-ються форми 71-3-150, 69-21-5, 54-118, 62-223, Д 69-135, М 26 та 57-195 – висота їх коливалася в межах 74,1 до 93,5 см. Закономірним є те, що у більшості підщеп з групи напівкарликових, відсадки є вищими, ніж у карликових підщеп (табл. 1).

Середній діаметр умовної кореневої шийки усіх форм підщеп, в середньому за роки досліджень, становив 8,1 мм і відповідав вимогам стандарту (5-11 мм). Тенденцію до продукування переважно тонких відсадків (другого товарного сорту) виявлено у форм 70-20-21, Д 1071 та М 9 – діаметр їх коливався від 6,2 до 7,0 мм. За середнім діаметром умовної кореневої шийки відсадки решти форм віднесено до першого товарного сорту. Слід відмітити підщепи 57-195, 57-476, 62-223, ІС 1-9, Р 22, М 26, 64-194, 69-21-5, 71-3-150 та ІС 2-9. Діаметр умовної кореневої шийки їх відсадків перевищував 8 мм. З групи карликових підщеп істотно не відрізнялися від контролю форми Д 69-135, Д 1071, 69-28-11, 70-20-21, ІС 1-9 і Р 59, решта форм суттєво переважали контроль. Усі форми напівкарликової групи за цим показником від контролю (М 26) істотно не відрізнялися.

У період досліджень спостерігалася тенденція до зменшення середнього діаметра з віком насадження і збільшенням виходу відсадків з куща.

Ступінь галуження відсадків на протязі років досліджень був відносно сталим і коливався в незначних межах незалежно від погодних умов. Середнім ступенем галуження (понад 2 бали) характеризуються форми Д 1071, 57-195, 57-476 та ІС 1-9. Найнижчий бал галуження (1,2-1,5) виявлено у підщеп 54-118, 62-223, Д 69-135, Д 70-49, 62-396, Д 70-456, Р 22 та Р 59. Галуження відсадок цих форм було мінімальним і становило одну відсадку з однією-двома бічними гілками на 5-6 стандартних, нерозгалужених.

Ступінь визрівання деревини досліджуваних підщеп за роки досліджень коливався незначно, в межах 0,5-0,1 бала. Цей показник не залежав від кліматич-них умов. Навіть під час тривалого потепління восени 2000 року у підщеп з високим балом визрівання деревини відновлення ростових процесів не спостеріга-лося. Низьким цей показник був у підщеп 69-21-5, Р 22, М 9, М 26, 71-3-150, 71-3-195 (у межах 3,6-4,1 бала). Кращим визріванням (4,5-4,9 бала) характеризувалися форми Д 69-135, 57-195, 62-396, 54-118, ІС 2-9 та 70-20-21.

Обліки розвитку кореневої системи. Якість отриманих у маточнику відсадків знаходиться у прямій залежності від характеристик кореневої системи і визначається тривалістю періоду до початку коренеутворення, ступенем їх окорінення, а також довжиною коренів. Останній показник залежить від здатності підщеп до окорінення. У підщеп з коротким періодом до початку окорінення коренева система виявилася більш розвиненою (табл. 2).

Тривалість періоду до початку окорінення відсадків різних підщеп коливалася в межах від 25,0 до 47,0 днів. До групи дуже легко окорінюваних підщеп (з тривалістю періоду до початку окорінення до 27 днів) віднесено форми 54-118 та 62-396 з 25,7 та 25,0 днями відповідно. До легко окорінюваних – форми ІС 2-9, ІС 1-9, ІС 1-10, 70-20-21, Д 69-135, Д 70-456 та Д 70-49, тривалість цього процесу в них складав 27-34 дні і була значно меншою ніж в контролі. Середньо окорінювалися підщепи М 9, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 68-28-11, Р 59, 64-194, 69-21-5, 71-3-195 та 71-3-150 з тривалістю окорінення 35-44 дні. До групи важко окорінюваних підщеп віднеслися форми М 26, Р 22 та Д 1071 з тривалістю до початку окорінення понад 45 днів.

Таблиця 1 - Характеристика надземної частини відсадків клонових підщеп

яблуні, 1998-2000 рр.

Підщепа | Висота, см | Діаметр умовної кореневої шийки, мм | Галуження,

бал | Визрівання, бал

КАРЛИКОВІ ПІДЩЕПИ

М 9 (к) | 59,1 | 6,8 | 1,6 | 3,7

Д 69-135 | 74,1 | 7,8 | 1,3 | 4,5

Д 70-456 | 71,3 | 8,6 | 1,5 | 4,6

Д 70-49 | 68,5 | 8,3 | 1,3 | 4,4

Д 1071 | 65,8 | 7,0 | 2,3 | 4,3

57-195 | 80,0 | 8,6 | 2,2 | 4,9

57-257 | 68,2 | 7,4 | 1,4 | 4,4

57-476 | 76,7 | 8,8 | 2,2 | 4,4

62-223 | 79,8 | 9,6 | 1,2 | 4,3

62-396 | 61,5 | 8,5 | 1,3 | 4,9

69-28-11 | 73,7 | 7,5 | 1,9 | 4,4

70-20-21 | 61,8 | 6,9 | 1,7 | 4,8

ІС 1-9 | 66,1 | 8,2 | 2,1 | 4,5

Р 22 | 75,8 | 8,4 | 1,4 | 3,6

Р 59 | 59,3 | 7,1 | 1,3 | 4,1

НІР05 | 5,8 | 1,4 | 0,3 | 0,3

НАПІВКАРЛИКОВІ ПІДЩЕПИ

М 26 (к) | 76,2 | 8,9 | 2,1 | 4,0

54-118 | 89,3 | 9,0 | 1,2 | 4,8

64-194 | 71,4 | 8,8 | 1,4 | 4,4

69-21-5 | 84,8 | 9,3 | 1,6 | 3,6

71-3-195 | 69,7 | 7,8 | 1,8 | 4,1

71-3-150 | 93,7 | 8,4 | 1,8 | 4,1

ІС 1-10 | 64,2 | 7,2 | 1,3 | 4,2

ІС 2-9 | 62,7 | 8,2 | 1,3 | 4,7

НІР05 | 3,1 | 0,7 | 0,4 | 0,2

Слабким розвитком і відповідно невеликими розмірами кореневої системи характеризуються відсадки форм М 9 (к) та 62-223.

Довшими порівняно з контролем, виявилися корені карликових форм Д 69-135, Д 1071, 57-195, 70-20-21, Р 22 та Р 59, з напівкарликових - 69-21-5, довжина їх складала 5,5 – 6,4 мм. Більш розвиненими коренями характеризувалися відсадки карликових підщеп Д 70-456, Д 70-49, 62-396 та напівкарликових М.26, 54-118, 64-194, ІС 1-10 та ІС 2-9 (6,8-8,7 мм).

Таблиця 2 - Характеристика кореневої системи відсадків клонових підщеп

яблуні, 1998-2000 рр.

.

Підщепа | Тривалість періоду до початку окорінення, днів | Довжина корене-вої системи, см | Окорінення, бал

КАРЛИКОВІ ПІДЩЕПИ

М 9 (к) | 43,0 | 5,0 | 2,9

Д 69-135 | 29,7 | 6,5 | 3,3

Д 70-456 | 32,3 | 8,1 | 3,8

Д 70-49 | 28,0 | 7,9 | 3,6

Д 1071 | 48,7 | 6,0 | 2,6

57-195 | 36,0 | 6,4 | 3,3

57-257 | 37,7 | 7,0 | 3,3

57-476 | 36,0 | 7,5 | 3,2

62-223 | 37,7 | 5,0 | 2,7

62-396 | 25,0 | 8,7 | 4,0

69-28-11 | 37,0 | 7,4 | 3,9

70-20-21 | 31,3 | 5,7 | 3,2

ІС 1-9 | 32,3 | 7,2 | 3,1

Р 22 | 46,0 | 5,9 | 3,4

Р 59 | 42,3 | 5,5 | 3,0

НІР05 | 3,3 | 0,8 | 0,3

НАПІВКАРЛИКОВІ ПІДЩЕПИ

М 26 (к) | 47,0 | 7,4 | 3,0

54-118 | 25,7 | 6,8 | 3,6

64-194 | 41,0 | 7,7 | 3,9

69-21-5 | 43,3 | 5,4 | 2,4

71-3-195 | 43,0 | 7,0 | 2,8

71-3-150 | 35,3 | 7,5 | 3,5

ІС 1-10 | 33,7 | 7,4 | 3,4

ІС 2-9 | 32,0 | 7,6 | 3,8

НІР05 | 1,9 | 1,0 | 0,5

Низьким ступенем окорінення (2,4-2,9 бала) характеризувалися відсадки підщепи М 9 (к), істотно не відрізнялися від контролю карликові форми Д 1071, 62-223, напівкарликові 69-21-5, 71-3-195. Істотно перевищували контроль за цим показником карликові форми Д 69-135, Д 70-456, Д 70-49, 57-195, 57-257, 62-396, 69-28-11, Р 22 з напівкарликових – 54-118, 64-194, ІС 2-9. Відсадки решти форм напівкарликової групи знаходилися за цим показником на рівні контролю.

Продуктивність клонових підщеп. Передумовою високої продуктивності відсадків у маточнику є здатність підщеп до утворення значної кількості пагонів (репродуктивної здатності маточних рослин). Незалежно від віку і погодних умов низькою репродуктивністю характеризуються відсадки контрольних варіантів М 9 і М 26. Не поступалися контролю за цим показником форми 62-223, Д 1071, 57-257, 57-476, 70-20-21, ІС 1-9, Р 59, значно перевищували – Д 70-456, 64-194, Д 70-49 та 54-118. Кількість відсадків, що припадала на один маточний кущ, тут становила від 12,6 штук у Д 70-456 до 13,6 в 54-118.

Повну характеристику новим формам підщеп можна дати порівнюючи результати обліків росту і розвитку надземної частини, кореневої системи та продуктивності за виходом стандартних відсадок (за показниками діаметра умовної кореневої шийки і балом окорінення).

Низькою продуктивністю стандартних відсадків у групі карликових характе-ризувалася форма М 9 (к) - 62,9 тис.шт./га. Істотно не відрізнялися від контролю підщепи Д 1071, 62-223 та 57-195 з 64,4-75,6 тис.шт./га відповідно (НІР05 для карликових підщеп = 20,5) (рис.1).

Серед напівкарликових форм низькопродуктивною виявилася форма М 26 (к) – 68,9 тис.шт./га. Істотно переважали контроль 54-118, 64-194 та 71-3-150. Їх продуктивність складала 133,3-148,9 тис.шт./га. Решта підщеп за цим показником суттєво не відрізнялася від контролю. (НІР05 для напівкарликових підщеп = 28,9).

У четвертому розділі - “Вивчення елементів технологій розмноження підщеп у маточнику” - розглядаються вплив схем садіння на ріст і розвиток відсадків клонових підщеп яблуні; продуктивність маточників з різними схемами садіння; вплив застосування субстратів при підгортанні на якість кореневої системи та продуктивність маточних насаджень.

Продуктивність маточних насаджень з різними схемами садіння. Провів-ши оцінку продуктивності маточників клонових підщеп яблуні, закладених за загущеними схемами по загальній кількості та відсотку стандартних відсадків від їх загальної кількості, можна підсумувати, що всі форми при різних схемах садіння розділилися на дві групи (табл.3), у яких:

-

  • відсоток стандартних відсадків поступово зростає в міру загущення. До цієї групи належала лише форма М 9 у якої в контрольному варіанті вихід стандартних складав 34, 5% і зростав відповідно до ступеня загущення маточних кущів до 44,9% при схемі 1,2 х 0,2, 46,7% при 0,8 х 0,2 і 63,8% при схемі 0,4 х 0,12 м;

-

  • максимальний відсоток стандартних відсадків був відмічений у варіанті з схемою садіння 1,2 х 0,2 м і з подальшим загущенням знижувався. До цієї групи підщеп відносяться форми 62-396 (83,2%), Д 70-456 (89,4%), Д 70-49 (67,8%), Д 69-135 (74,1%), 54-118 (70,8%) і 57-490 (74,5%).

 

Рис. 1 – Продуктивність клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного

випробування, 1998-2000 рр.

Оцінка продуктивності за кількістю стандартних відсадків з одиниці площі, дозволила виділити такі дві групи:

-

  • у першій продуктивність відсадків зростала пропорційно до кількості ви-саджених маточних кущів. Сюди належать М 9 (64,4-625,0 тис.шт./га), 62-396 (168,9-1041,7 тис.), Д 70-456 (224,6-854,2 тис.), Д 70-49 (173,3-541,7 тис.), Д 69-135 (166,7-583,3 тис.), М 26 (66,7-479,2 тис.), 54-118 (171,1-854,2 тис.) і ММ 106 (157,0-562,5 тис.);

-

  • другу являє собою підщепа 57-490, найвищий рівень продуктивності якої 600,1 тис.шт./га був досягнутий при схемі садіння 0,8 х 0,2 м.

Заслуговує уваги той факт, що навіть при зниженні відсотка стандартних відсадків при загущених схемах садіння, вихід стандартних відсадків істотно перевищує показники контрольного варіанта (табл. 3).

Вплив застосування субстратів при підгортанні на якість кореневої системи та продуктивність маточних насаджень. Використання тирси для підгортання маточних кущів дало такі результати: середній бал окорінення всієї групи досліджуваних підщеп зріс у 1,2 раза (з 3,4 до 4,1 бала). Так, у підщепи М 9 середній бал окорінення тепер був задовільним і складав 3,6 бала (при підгортанні землею у цієї форми ступінь окорінення був незадовільним – 2,9 бала).

Таблиця 3 – Продуктивність клонових підщеп яблуні залежно від схем

садіння маточника в сумі за три роки, тис.шт./га, 1998-2000 рр.

Підщепа

(фактор А) | Схеми садіння (фактор Б), м | Середнє по фактору А,

НІР05=18,5

1,5 х 0,3(к) | 1,2 х 0,2 | 0,8 х 0,2 | 0,4 х 0,12

М 9 | 193,2 | 384,6 | 750,0 | 1437,6 | 691,4

62-396 | 506,7 | 1012,6 | 1312,5 | 2685,9 | 1379,4

Д 70-456 | 746,7 | 1500,1 | 1818,9 | 2124,9 | 1547,6

Д 70-49 | 519,9 | 887,4 | 1181,4 | 1125,0 | 928,4

Д 69-135 | 500,1 | 912,6 | 1237,5 | 1312,5 | 990,7

М 26 | 200,1 | 399,9 | 693,9 | 998,9 | 573,5

54-118 | 513,3 | 912,6 | 1331,4 | 2062,8 | 1205,0

ММ 106 | 471,1 | 900,0 | 1237,5 | 1875,0 | 1120,9

57-490 | 713,4 | 1437,6 | 1556,5 | 1250,1 | 1239,4

Середнє по фактору Б,

НІР05=12,4 | 484,9 | 927,5 | 1235,5 | 1652,6 | -

НІР05 для порівняння окремих різниць | 37,1

Не перевищував чотирьох балів ступінь окорінення лише у підщеп Д 69-135 та М 26. У решти підщеп цей показник коливався в межах 4,0- 4,5 бала.

Результати обліків продуктивності відсадків у маточнику при підгортанні землею і тирсою за роки досліджень відображені в таблиці 4.

При використанні для підгортання маточних кущів землі, середній вихід стандартних відсадків складав від 2,9 штуки з одного куща у М 9 до 11,4 у 57-490, а при підгортанні цих підщеп тирсою цей показник, залежно від форми, зріс у середньому в 1,7 раза. Найнижчим він був у М 9 (5,1 шт. з куща), найвищим - у 57-490 (17,3 шт.). Приріст продуктивності відсадків у цих форм коливався в межах 2,2-6,6 шт. з куща. У відсотковому вираженні зростання виходу стандартних від-садків становило від 26,7 % у Д 70-456 до 103,0 % у М 26. Незначне зростання виходу було відмічено у форм з добрими показниками окорінення. Значно (на 75,0-103,0 %) зростала продуктивність у форм з тривалим періодом до початку утворення коренів, низьким балом окорінення і невеликим розміром кореневої системи (М 9 та М 26).

Збільшення виходу стандартних відсадків відбулося не за рахунок зростання їх кількості, а у зв'язку із значним підвищенням якості кореневої системи: балу окорінення та довжини коріння.

У п'ятому розділі - “Економічна ефективність вирощування відсадок клонових підщеп яблуні” - проаналізовано результати визначення економічної ефективності та енергетичної оцінки вирощування відсадків нових форм клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування та при застосуванні різних схем садіння.

Найбільшою економічною та енергетичною ефективністю вирощування в ма-точнику конкурсного випробування відзначаються карликові форми: Д 70-456, Д 70-49, Д 69-135 та 62-396, які забезпечують чистий прибуток 23,6-44,3 тис.грн./га, при рентабельність 61,7-81,0%, і коефіцієнті енергетичної ефективності (КЕЕ) – 1,54-1,71 (табл.5).

Таблиця 4 – Окорінення та вихід стандартних відсадків клонових підщеп у

маточнику закладеному за схемою 1,5 х 0,3 м, при застосуванні

різних субстратів, 1998-2000 рр.

Підщепа | Земля (к) | Тирса | Відхилення від контролю, ±

окорінення, бал | вихід стандартних відсадків,

шт. з куща | окорінення, бал | вихід стандартних відсадків,

шт. з куща |


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

СІМЕЙНО-ПОБУТОВІ КОНФЛІКТИ В СИСТЕМІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ УМИСНИХ ВБИВСТВ І ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ - Автореферат - 30 Стр.
МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЙНОГО ВІДТВОРЕННЯ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ - Автореферат - 45 Стр.
Оцінка ефективності протекторного захисту від корозії механічно навантажених низьколегованих сталей - Автореферат - 25 Стр.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСТРАКЦІЇ КАТАРАКТИ З ІМПЛАНТАЦІЄЮ ІОЛ ЗА ДОПОМОГОЮ СЕЛЕКТИВНОГО ІНГІБУВАННЯ ЦИКЛООКСИГЕНАЗНИХ І ЛІПООКСИГЕНАЗНИХ ПРОЗАПАЛЬНИХ МЕДІАТОРІВ - Автореферат - 20 Стр.
КРЕМ’ЯНИЙ ІНВЕНТАР НЕОЛІТИЧНИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ - Автореферат - 24 Стр.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ В НЕОДНОРІДНІЙ ПЛАЗМІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ НАГРІВАННЯ І ДІАГНОСТИКИ ПЛАЗМИ ТА ВИЛУЧЕННЯ ДОМІШОК - Автореферат - 35 Стр.
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ: ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА В ЗАКОНОДАВСТВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН - Автореферат - 32 Стр.