Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 377

УДК 377.112.4.062

Ю. В. КЛОЧАН

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Аналізуються результати впровадження педагогічних умов соціальної адаптації учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Ключові слова: соціальна адаптація, педагогічні умови, контрольний експеримент.

Анализируются результаты внедрения педагогических условий социальной адаптации учащихся профессионально- технических учебных заведений.

Ключевые слова: социальная адаптация, педагогические условия, контрольный эксперимент.

The results of inculcation of pйdagogie conditions of social adaptation of pupils of vocational and technical schools are analyzed in this article.

Key words: social adaptation, pedagogic conditions, control experiment.

Відставання освітніх технологій від потреб сучасного виробництва та високий рівень еміграції кваліфікованої робочої сили спричиняють гострий дефіцит висококваліфікованих працівників в Україні. Вирішення цієї проблеми потребує не лише вдосконалення нормативно-правової бази щодо навчання та виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів (надалі ПТНЗ), законодавчого врегулювання питання гарантованого робочого місця, гідних умов праці, високої заробітної плати, але й створення умов для успішної соціальної адаптації учнів як активного прийняття ними цінностей нового соціального середовища, розвитку соціальної активності, відповідальності, передусім, до професійного навчання й діяльності, формування в учнівської молоді просоціальної професійної поведінки, а також оптимізації в особистості позитивних форм прояву самоставлення з метою гармонізації індивідуального досвіду юнаків і дівчат із соціальним надбанням. Тому розробка та впровадження сукупності педагогічних умов соціальної адаптації учнів ПТНЗ є важливим фактором сприяння соціально-економічному розвиткові країни, вдосконалення матеріальної культури суспільства.

У науковій психологічній (Ю. Бохонкова, В. Зінченко, Н. Чайкіна) та педагогічній (І. Дементьєва, Л. Зданевич, О. Кочерга) літературі сьогодення вийшли друком праці з питань соціальної адаптації з глибоким дослідженням теоретичних засад цього процесу та його практичної реалізації в різних виховних середовищах, наприклад, закладі для сиріт, спеціалізованій школі гуманітарного профілю. Однак вивчення педагогічних умов соціальної адаптації учнів ПТНЗ як соціально-педагогічної проблеми залишається поза науковою увагою. Це, у свою чергу, актуалізує мету нашої статті – аналіз результатів упровадження педагогічних умов соціальної адаптації учнів до навчально-виховного процесу ПТНЗ.

Необхідно зазначити, що педагогічний експеримент зі створення педагогічних умов відбувався в три етапи.

На констатувальному етапі визначалися ПТНЗ, у яких доцільно проводити практичне дослідження; вивчалося їх соціальне середовище на сфор- мованість умов, які сприяють соціальній адаптації учнів; створювалася загальна вибіркова сукупність дослідження серед першокурсників; діагностувався рівень соціальної адаптації учнів; визначалися важливі узагальнюючі положення, необхідні для наукового обґрунтування педагогічних умов. Отже, експериментальною базою дослідження стали Харківське професійно-технічне училище № 32 (ХПТУ № 32), Державний професійно- технічний навчальний заклад «Харківське вище професійне училище будівництва» (ХВПУБ); Державний заклад освіти Центр професійно- технічної освіти № 2 м. Харків (ЦПТО № 2); Центр професійно-технічної освіти № 3 м. Харків (ЦПТО № 3). У дослідженні задіяні 502 учні: експериментальну групу (ЕГ) становили 253 учні ХПТУ № 32, ХВПУБ; до контрольної групи (КГ) увійшли 249 учнів ЦПТО № 2, ЦПТО № 3.

Під час формувального етапу експерименту розробляли та впроваджували за координуванням соціальних педагогів ПТНЗ визначені нами три педагогічні умови.

Соціально-педагогічне забезпечення професійної готовності педагогічного колективу до вирішення завдань соціальної адаптації учнів ПТНЗ. Мета цієї умови полягала у створенні соціально-педагогічного середовища ПТНЗ, сприятливого для активного, педагогічно врегульованого проходження першокурсниками адаптаційного періоду через проведення з майстрами виробничого навчання, класними керівниками навчальних груп, вихователями гуртожитків, заступниками директорів із навчально-виховної та навчально-виробничої роботи, практичними психологами нетрадиційних форм семінару, таких як науково-практичний («Поведінка адаптованої і дезадаптованої особистості») та навчально-методичний («Критерії соціальної адаптації особистості»), семінар-конференція («Учнівське самоврядування – ліпший засіб соціального виховання особистості»), семінарське заняття – круглий стіл («Соціальні інституції: їх значення в навчально- виховній роботі ПТНЗ»), семінар-тренінг («Роль класного керівника в процесі соціальної адаптації учнів») тощо.

Сприяння самоактивізації першокурсників – неформальних лідерів для виховного впливу однолітків на соціальну адаптацію учнів ПТНЗ. Ця умова ґрунтувалася на ідеї культивування розвитку організаторських і комунікативних здібностей учнів – неформальних лідерів, здатних до творчих перетворень у соціальному середовищі, засвоєння соціальних цінностей, розвитку в собі соціальних якостей, ведення просоціального спосібу життя, щоб власним прикладом сприяти позитивній соціальній адаптації решти учнів. Застосовані такі інноваційні форми і методи в процесі соціально-педагогічної роботи з учнями – неформальними лідерами: індивідуальні бесіди, ділова гра («Потерпілі від корабельної аварії»), комунікативні ігри, лідерські тренінги («Або-або», «Ти обираєш», «Самотній вовк»), круглий стіл («Правові основи карної відповідальності неповнолітніх»), семінари- зустрічі («Презентація соціальної реклами з проблеми розвитку самоврядування»), казкотерапія; створення «Школи наставників» тощо.

Спрямованість учнівського самоврядування на вирішення проблем соціальної адаптації першокурсників. Третя умова передбачала вдосконалення учнівського самоврядування як соціально-виховного засобу соціальної адаптації учнів через підбір до його органів неформальних лідерів учнівського колективу, створення комісії, спрямованої на сприяння активній адаптації учнів до нового соціального середовища ПТНЗ, діяльність якої здійснювалася через відповідні підрозділи (професійний, сімейних цінностей, соціально-культурного дозвілля, профілактичний).

Останній етап нашого експериментального дослідження – контрольний – дозволив перевірити ефективність теоретично розроблених та впроваджених педагогічних умов соціальної адаптації учнів ПТНЗ.

Послідовність третього етапу передбачала: аналіз результатів упроваджених педагогічних умов до навчально-виховного процесу освітніх закладів, зокрема через повторне діагностування рівня соціальної адаптації першокурсників ЕГ та КГ; розробку пропозицій педагогічним працівникам ПТНЗ зі створення сприятливого для адаптації учнів соціального середовища; розробку програми та навчально-методичних матеріалів до курсу «Соціальна адаптація учнів професійно-технічних навчальних закладів» для підготовки бакалаврів зі спеціальності «Соціальна педагогіка».

Для діагностування рівня соціальної адаптації першокурсників використовувалися пасивні й активні методи наукового дослідження – спостереження, анкетування, тестування, бесіди, а також методи математичної статистики. Зазначимо, ми розробили анкету «Адаптація учнів до соціального середовища професійно-технічного навчального закладу», запитання якої створювалися з урахуванням таких вимог: не потребують моральної або соціальної оцінки якостей учнів; лаконічні, точні, зрозумілі за змістом, прості, конкретні; на з'ясування однієї характеристики спрямовано декілька запитань, які контролюють правдивість відповідей; запитання пропонуються за схемою легкі – складні – найскладніші – прості [1]. Зміст анкети відповідав певним критеріям (ціннісний, якостей особистості, по- ведінковий) та показникам соціальної адаптації. Анкета містила 25 запитань, варіанти відповідей мали певні бали. Розроблена шкала оцінювання результатів соціальної адаптації учнів: 1-16 балів – низький рівень соціальної адаптації; 17-36 балів – середній рівень соціальної адаптації; 37-50 балів – високий рівень соціальної адаптації. Четвертий критерій соціальної адаптації – самоставлення – перевіряли за допомогою тесту-опитувальни- ка самоставлення В. Століна, С. Пантилєєва [2] (шкали: самоповага, ауто- симпатія, самоінтерес, очікування позитивного ставлення від інших). Для обробки результатів застосовувалися методи статистичної обробки, а саме: ф – критерій Фішера, і – критерій Стьюдента.

Результати контрольного етапу експериментального дослідження наведені в таблицях 1, 2 в співвідношенні з показниками констатувального етапу.

Дані анкетування свідчать, що існують статистично значимі відмінності рівня виразності критеріїв учнів КГ й ЕГ на кожному з етапів дослідження.

Отже, аналізуючи ціннісний критерій (табл. 1), простежуємо, що на початку і наприкінці експерименту показники КГ за низьким рівнем статистично вищі, ніж в експериментальній групі (ф емп. = 2,25 ф кр. 0,01 на констатувальному етапі, ф емп. = 4,43 ф кр. 0,01 на контрольному етапі). Можна стверджувати, що учні КГ мають не зовсім чіткі уявлення про обрану професію як основну життєву перспективу, недостатньо сформували позитивне ставлення до громадських прав та обов'язків. Наприкінці

Таблиця 1

Зведена таблиця розподілу оцінок за групами на констатувальному (КЕ) та контрольному (КЕ1) етапах експерименту (кількість осіб, у дужках % ) за ціннісним критерієм, критерієм якостей особистості, поведінковим критерієм

Рівні | Критерії

Ціннісний | Якостей особистості | Поведінковий

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

К | К1 | Е | Е1 | К | К1 | Е | Е1 | К | К1 | Е | Е1

Низьк. | 108 (43,4) | 75 (30,1) | 85 (33,6) | 36 (14,2) | 105 (42,2) | 80 (32,1) | 55

(21,7) | 29 (11,5) | 131 (52,6) | 96 (38,6) | 110 (43,5) | 83 (32,8)

Серед. | 120 (48,2) | 143 (57,4) | 142 (56,1) | 163 (64,4) | 118 (47,4) | 138 (55,4) | 164 (64,8) | 176 (69,6) | 34 (33,7) | 106 (39,9) | 101 (42,6) | 105 (41,5)

Висок. | 21

(8,4) | 31 (12,4) | 26 (10,3) | 54 (21,3) | 26 (10,3) | 31 (12,4) | 34 (13,4) | 48 (19) | 34 (13,4) | 47 (18,9) | 42 (16,6) | 65 (25,7)

Кількісні показники шкал критерію самоставлення

з/п | Шкали | Початок експерименту | Кінець експерименту

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

К-сть | % | К-сть | % | К-сть | % | К-сть | %

1 | Самоповага | 8,3 | 59,3 | 9,4 | 66,8 | 9,7 | 69,3 | 13 | 92,9

2 | Аутосимпатія | 12,1 | 74,7 | 11,3 | 70,7 | 10,4 | 65 | 8,9 | 55,4

3 | Самоінтерес | 7,5 | 93,8 | 7,2 | 89,4 | 7,2 | 89,4 | 7 | 87,5

4 | Очікування позитивного ставлення інших | 7,5 | 57,3 | 8,2 | 62,7 | 8,5 | 65,4 | 11,9 | 91,2

експерименту високий рівень в ЕГ статистично вищий, ніж у КГ (ф емп. = 2,68 ф кр. 0,05).

Виявлено статистично значущі відмінності рівня виразності критерію особистісних якостей (табл. 1). На початку дослідження та наприкінці показники КГ статистично вищі (за середнім і низьким рівнем), ніж в ЕГ (ф емп. = 4,98 ф кр. 0,01 на констатувальному етапі, ф емп. = 5,74 ф кр. 0,01 на контрольному етапі). Необхідно зауважити, що кількість учнів з низьким рівнем зменшилася, але ці показники вищі, ніж в ЕГ. Це може свідчить про притаманне багатьом юнакам і дівчатам КГ небажання виявляти соціальну активність та соціальну відповідальність на високому рівні у зв'язку з неусвідомленим вибором навчального закладу та майбутньої професії, розчаруваннями у взаємовідносинах з новим соціальним середовищем, невмінням долати труднощі адаптаційного періоду тощо. Показники високого рівня виразності критерію якостей особистості статистично вищі в ЕГ (19 %), ніж у КГ (12,4 %) наприкінці експерименту (ф емп. = 2,03 ф кр. 0,05), що вказує на збільшення


Сторінки: 1 2