Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Пласту Богдан Макарушка, згодом хорунжий УГА та армії УНР. У зв'язку з "еспанкою" він перебував у свого діда в селі Залуках. Оскільки тоді "Княжий город" був майже цілком москвофільським, отримавши 2 листопада вістку про події у Львові, Макарушка разом із десятником УСС Василем Мироном мобілізували село і, озброївшись, рушили брати владу в Галичі. Попереду цього походу виступав наш пластун із жовто-блакитним прапором, прикріпленим до козацького списа. Потім він же разом з Мироном, дібравшись на конях до Станиславова, повідомили про події в місті, куди була вислана допомога [40, с. 279].

Активну участь брали пластуни у листопадових подіях у Станиславові, Тернополі та багатьох місцевостях, де існували їх відділи.

Із розгортанням державного будівництва відбувалося створення Української Галицької армії — однієї з найдієвіших українських військових формацій за доби перших визвольних змагань. І пластуни першими у напівдитячі руки брали кріс та своєю бадьорою поставою ставали прикладом для старших. Якщо в УСС їх старші товариші виступили як провідники та організатори, то ця молодша генерація вже творила кадри рядовиків. Водночас деякі узагальнення дають підстави стверджувати, що в УГА, куди знову пішли майже усі пластуни — учні сьомих-восьмих і навіть шостих класів, їх було значно більше, ніж в УСС. Так підрахунки свідчать, що у лавах УГА та Корпусі Січових стрільців було майже у три рази більше перемишлянських пластунів, ніж в УСС [46, с. 156]. Серед них найбільше відзначились С.Венгринович, Т.Балко, М.Заворотюк, Т.Малик, Д.Тиранський, Є.Чубко та інші.

Багато пластунів, перебуваючи в різних сотнях та полках, стали для маси вояцтва взірцем моральних чеснот із своєю незламного вірою в здобуття Української держави. Особливо багато їх було в 2,4, 5 та 21 бригадах, в яких окремі відділи складалися виключно з пластунів. Багато пластунів зі Станиславова, Коломиї та Самбора були прийняті у старшинські школи.

У складі III Корпусу УГА існувала "Перша стрийська пластунська сотня", яка згодом, за наказом Державного секретаріату ЗУНР. була перейменована на "Окрему стрийську пластунську сотню малолітніх добровольців". її чисельність поступово зросла до 160 вояків, а командантом було призначено Д.Пеленського. Після телефонічного вишколу пластуни бездоганно несли службу. "Коли я давав їм наказ, — згадував пізніше їх сотник, — я знав, що він напевно буде виконаний, що я зможу зголосити шефові штабу: "пане полковнику, наказ виконаний, маємо зв'язок із такою-то частиною..." [57, с. 423] Особливо важко доводилося, коли під напором армії Галлера УГА була змушена відступати. Розділені на стежі, пластуни вдень і вночі підтримували зв'язок штабу корпусу з різними ділянками фронту. Вони зажди йшли перші, прокладаючи зв'язок, а поверталися останніми, збираючи проводи, отже, знаходилися в стані постійної небезпеки. Було здійснено чимало геройських вчинків. Наприклад, коли поляки, прорвавши фронт та захопивши артилерію 8-ї бригади, розпочали наступ на село Товсте, де знаходився штаб Корпусу, пластуни М.Бігун, М.Ортинський та І.Пиндзик, пробравшись поза фронтову лінію, передавали інформацію про переміщення ворога. Це врятувало фронт. У корпусному наказі А.Кравс відзначив геройство юнаків і підніс їх до ступеня вістунів [47, с. 9]. Дуже схожа ситуація склалася і під Бучачем, де тоді відзначився Р.Петріна.

Багато пластунів було в тилових частинах та сотнях кінноти. Петро франко відіграв велику роль в організації української військової авіації. За його пропозицією був створений Летунський Відділ УГА, який він спочатку і очолив. П.Франко вів переговори у цій справі з С.Петлюрою та Д.Вітовським, виступав у ролі техніка та пілота, сам здійснив близько 50 вильотів [63, с. 3].

Маємо чимало свідчень про участь окремих пластунів у діючих військових частинах, з якими крім геройських вчинків траплялися і різні пригоди. Свого роду такий узагальнюючий образ подає у спогадах тоді ще 17-річний Л.Шанковський, що чотирьохсоткілометровому рейді І Кінної бригади отамана Шепаровича. "Як сьогодні бачу себе, — пише він, — високий і худий, в англійських чоботах і широченних синіх "галіфе". Англійський "френч" з жовтою зубчаткою й відзнаками підхорунжого і" петлюрівка" з жовтим отоком на "бакир". На чоботях величезні


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45