Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



ЛЕКЦІЯ 3

Реферат

ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНА Й АКУМУЛЮЮЧА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

1.

Характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЕСТS).

2. Загальні умови використання ЕСТS.

3. Шкала оцінювання ЕСТS.

1. Характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЕСТS)

Ключовою вимогою Болонської декларації 1999 р. є запровадження Європейської кредитно-трансферної й акумулюючої системи як обов'язкової передумови для входження до європейського освітнього простору.

ECTS – European Communiti Course Credit Transfer System – це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень студентів і переведення їх з одного навчального закладу до іншого.

Система накопичення та передачі кредитів надає нові можли-вості студентам, які навчаються:

· переходити від вивчення однієї галузі знань до вивчення іншої всередині одного вищого навчального закладу;

· вивчати дисципліни інших вищих навчальних закладів у своїй країні або за рубежем;

· накопичувати кредити за попереднє навчання або навички (АРL — акредитація попереднього навчання), отримані як традиційним, так і нетради-ційним шляхом, через навчання на робочому місці (АРЕ — акредитація по-переднього навчання методом експерименту);

· використовувати академічні кредити як звільнення від іспитів (тестування) зарубіжних і вітчизняних професійних освітніх агентств, і навпаки;

· поєднувати навчання повного академічного дня з вечірнім навчанням;

· продовжувати навчання після перерви.

Фактично ЕСТS — це єдина кредитна система, яку успішно протестували та використали у всій Європі. Її було розроблено у 1988-1995 рр. у рамках між-народної програми SОСRАТЕS/ЕRАSМUS та апробовано в 145 вузах Європи з дисциплін: бізнес адміністрування, хімія, історія, інженерна механіка та меди-цина. Студенти, які вивчили певну навчальну дисципліну в будь-якій із країн ЄС, могли отримати залік у своїй альма-матер. Уже на цьому етапі система передбачала високий рівень довіри університетів один до одного, і її було заявлено в Болоньї «наріж-ним каменем у пошуку глибшого академічного визнання у Співтоваристві».

Згодом систему ЕСТS Конференцією Ради Європи, Конвенцією Ради Єв-ропи з визнання кваліфікацій, яка стосується вищої освіти в Європейському регіоні, було рекомендовано до широкого використання вищими навчальними закладами. ЕСТS було також підтримано низкою відомих міжнародних про-фесійних неурядових організацій, наприклад, Європейською Асоціацією Між-народної освіти, до якої належать представники понад 50 держав тощо.

Восени 1995 р., Європейська комісія запропонувала розширити коло дисциплін і залучити до системи ЕСТS неуніверситетський сектор вищої освіти. Унаслідок цього у 1996-1997 рр. 38 нових університетів (348 факультетів) і 36 ви-щих навчальних закладів неуніверситетського типу (206 факультетів) викорис-тали ЕСТS. Експеримент засвідчив, що система ЕСТS показала себе ефективним інструментом для створення прозорих навчальних планів і сприяла акаде-мічному визнанню. У 1997-1998 рр. у 772 вищих навчальних закладах, а через два роки (1998-1999 рр.) ще в 290 було прийнято систему ЕСТS.

У лютому 1999 р. Європейською комісією було створено Робочу групу для вивчення можливості переходу від системи «трансферу — передачі» кредитів ЕСТS до системи їх «нагромадження». Робоча група запровадила відповідні кроки щодо перетворення системи ЕСТS в таку, що містила б і передачу, і нагромадження кредитів. В основу такої систе-ми покладені наступні принципи:

· дотримання автономії країн і вищих навчальних закладів у галузі освіт-ньої політики;

· міжнародна «прозорість» існуючих національних/регіональних освітніх систем і кваліфікацій має поліпшуватися;

· сумісність із будь-якою національною/регіональною освітньою системою, у якій може діяти або не діяти кредитна система;

· ЕСТS має застосовуватися до всіх видів програм і форм вищої освіти (денна, вечірня/заочна, дистанційна) й охоплювати такий вид навчання як нав-чання впродовж усього життя;

· використання існуючих механізмів системи ЕСТS: кредити, міжнародне перезарахування залікових кредитів, інформаційний пакет, реєстрація оцінки знань тощо;

· сумісність із загальноєвропейським «Додатком до дипломів», що пояснює та робить прозорими академічні та професійні квалі-фікації вищої освіти.

Сьогодні можна вже казати про стійкий розвиток ЕСТS як основного інструменту інтеграційного процесу в системі вищої школи країн Європейського Союзу та інших держав: уже понад 1200 європейських вищих навчальних закладів отри-мали гранти для введення системи ЕСТS у рамках обміну студентами за 6 000 нав-чальними програмами. Найбільш інтенсивно система ЕСТS використовується у Великобританії, Франції, Іспанії, Німеччині й Італії. У кожній із цих країн що-річно відбувається


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8