Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








порівняння результатів контрольного зрізу показали істотні зміни в розподіли дітей за рівнями сформованості щодо збереження дбайливого ставлення до власного здоров’я (див. табл. 21).

Таблиця 21

Динаміка рівнів сформованості дбайливого ставлення до

власного здоров’я, %

Рівні сформованості |

Контрольна група | Експериментальна

група

5 років | 6 років | 5 років | 6 років

Високий | - | 7 | 15 | 21

Середній | 41 | 40 | 68 | 62

Низький | 59 | 53 | 17 | 7

У період констатувального зрізу до першої підгрупи (високий рівень) ми не віднесли жодної дитини. Результати контрольного зрізу показали, що в експериментальній групі на кінець року до першої підгрупи ми змогли віднести вже 15% п’ятирічок і 21% шестирічних дошкільників, а в третій підгрупі (низький рівень) їх кількість зменшилась з 82% до 17% та 70% до 7%. Основну підгрупу становили діти середнього рівня. В контрольній групі до першої підгрупи увійшло 7% дітей шостого року життя, а на низькому рівні сформованості знань щодо збереження власного здоров’я залишилося 53% шестирічних і 59% п’ятирічних дошкільників. Отож, у контрольній групі перерозподіл дітей за вказаними рівнями сформованості був менш помітним, ніж в експериментальній.

Результати педагогічного експерименту підтверджують ефективність розробленої нами системи експериментальної навчально-виховної роботи з старшими дошкільниками та значущість доступних сприйманню дітьми означеного віку знань про будову власного тіла та засоби збереження й зміцнення здоров’я для формування в них у процесі валеологічного й фізичного виховання навичок здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

Проблема здоров’я в широкому його розумінні як в особистому, так і в суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

Відвернути ймовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя людини починаючи з раннього дитинства.

Отож вважаємо, що важливим етапом залучення до здорового способу життя є дошкільні роки, а взірцями поведінки для дошкільників – дорослих з найближчого оточення, які своєю поведінкою й способом життя створюють умови для формування навичок здорового способу життя зростаючого покоління. Адже діти середнього дошкільного віку наслідують поведінку дорослих, а старші дошкільники прагнуть до усвідомлення правил поведінки та розуміння її значення.

Формування здорового способу життя - це складний, цілісний і багатогранний процес, що потребує спільних зусиль значної кількості людей (членів сім’ї, педагогічних колективів) і передовсім відповідної державної допомоги.

У результаті вивчення стану проблеми формування здорового способу життя дошкільників у педагогічній науці з’ясовано, що до цього часу досліджувалися головним чином, окремі аспекти формування здорового способу життя дітей. Автори не достатньо спирались на принципи цілісності, комплексності та безперервності в навчально-виховній роботі.

Результати констатувального етапу експерименту з виявлення у дітей дошкільного віку рівня сформованості навичок здорового способу життя засвідчили, що робота у дошкільних закладів орієнтована здебільшого на формування культурно-гігієнічних навичок, не забезпечує повною мірою необхідний рівень знань, умінь та навичок дітей із збереження свого здоров’я. Причиною цього є безсистемність в організації навчально-виховного процесу з формування навичок здорового способу життя, недостатній рівень компетентності педагогічних працівників, відсутність цілеспрямованого формування ціннісного ставлення дитини до власного здоров’я, слабкий зв’язок ДНЗ з сім’єю і, як результат, низький рівень сформованості навичок здорового способу життя в старших дошкільників, що надалі продукує нерозуміння молодшими школярами сутності поняття “здоровий спосіб життя” та необізнаність щодо його складових.

Виходячи з філософського, психологічного та медико-біологічного розуміння сутності поняття „здоровий спосіб життя”, розглядаємо його як особистісне утворення дітей дошкільного віку, форму життєдіяльності, що ґрунтується на вимогах добового біологічного ритму й включає такі основні складові як додержання режиму дня, належне оволодіння культурно-гігієнічними навичками, раціональне харчування та культуру споживання їжі, руховий та повітряний режим, режим активної діяльності та відпочинку, профілактичні заходи задля збереження здоров’я і душевний комфорт.

Реалізація змісту виховання в старших дошкільників навичок здорового способу життя відбувалася в процесі активної діяльності дітей і спілкування з іншими людьми, насамперед з батьками та працівниками ДНЗ (вихователями, психологами, медичними працівниками), що забезпечило багатосторонній виховний вплив на ціннісне ставлення дітей до збереження їхнього здоров’я.

Методи формування навичок


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35