Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








звичні ігри, а доповнюють їх, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями, спонукаючи малят до творчості.

Поглиблено працюючи над проблемою розвитку інтелекту дошкільнят, вихователь Савинова Н. дошкільного виховного закладу № м. Києва, Дарницького району забезпечує диференційований підхід до кожної дитини. Для цього скоротила кількість занять, що їх проводить вихователь, до двох на тиждень. Заняття проводить по підгрупах, і, як правило, присвячує певній темі, протягом тижня вона звучить у творчих іграх дітей, спостереженнях за природою, екскурсіях, у повсякденному житті малят.

Форми виховання і навчання відповідають інтересам і нахилам дітей. Передусім відмовилися від занять шкільного типу, які мають одноманітну структуру, де переважає застосування вербального методу викладу знань, а тому стримується розвиток здібностей і творчості вихованців.

Дошкільне дитинство в житті людини - це період становлення загальнолюдських психічних якостей, інтенсивного розвитку розумових процесів, як і саме у цьому віці утворюють певне ядро, від якого бере початок, подальше успішне навчання різних видів діяльності. В основі їх розвитку лежить оволодіння різними формами опосередкованого розв'язання розумових завдань. Загалом це дії заміщення та наочного моделювання.

Дією заміщення діти оволодівають, використовуючи при розв'язанні різноманітних завдань умовні замінники реальних предметів та явищ, тобто знаки та символи. Наочного моделювання малята навчаються, користуючись для розв'язання розумової задачі планом, схемою або схематичним малюнком, кресленням тощо. Оволодівши зовнішніми формами заміщення та наочного моделювання, дошкільник одержує можливість використовувати замінники та наочні моделі у розумовому, тобто внутрішньому, плані.

Це вимагає кардинальної зміни усталених засобів дошкільного навчання. Тому вихователь використовує цілісну систему розумових та ігрових завдань, що поступово ускладнюються. Причому, якщо спочатку способи їх розв'язування даються у зовнішній формі, то згодом вони набувають форми внутрішніх образів.

Навчальний процес стає дійсно розвиваючим, адже на першому плані розвиток здібностей, а засвоєння знань і навичок уже відбувається остільки, оскільки вони необхідні для розвитку здібностей. Тоді знання самі по собі не розглядаються як основна цінність. Центр ваги переноситься на максимальний розвиток задатків дошкільняти.

Навчання старших дошкільників схематичного запису умови задачі, вважає Н.Голуб, розширюючи сферу розумових та практичних дій, розвиває пам'ять і сприймання, формує пізнавальну активність і самостійність.

Під час розв'язування задач, дітям буває важко сприйняти й утримати в пам'яті умову задачі, особливо коли вона подається опосередковано або має складну синтаксичну конструкцію. Дитина з натугою аналізує її зміст і коментує процес розв'язання.

Доцільно навчаючи старших дошкільнят аналізувати й розв'язувати прості арифметичні задачі, водночас практикувати стислий запис, а згодом складання графічних схем їхніх умов. Використання зазначених прийомів допомагає дітям краще зрозуміти про що йдеться в задачі, навчає встановлювати логічні зв'язки та відношення між числовими даними, а найголовніше - формує уявлення про структуру задачі, полегшує її тлумачення та розв'язання.

Щоб стисло записати умову, чи скласти до неї схему, треба вміти абстрагуватися від другорядного й послуговуватися символічними позначками. Так, на одному з перших занять можна дати дошкільнятам завдання: полічити кількість зображених на демонстраційній картці помідорів, картоплин та морквин. Звернути їхню увагу на картку кілька разів і знову запитати, скільки чого тут намальовано.

Потім роздати предметні картинки із зображенням відповідних овочів та цифрові картки і запропонувати скласти за їхньою допомогою умовний запис, щоб можна було одразу сказати, скільки штук якої городини намальовано.

Щоразу під час розв'язування арифметичної задачі спочатку сама робила стислий запис її умови, супроводжуючи кожну свою дію: поясненням. Далі аналогічна робота здійснювалася за активної участі дітей. Ось як, наприклад, виглядало відтворення за допомогою карток змісту такої задачі: "У Катрусі 5 яблук і 2 груші. Скільки всього фруктів у Катрусі?"

Навчаючи дошкільнят аналізувати умову задачі й стисло записувати її, звертала їхню увагу на запитання і підводила до його розуміння.

Згодом малі самі викладали предметні картинки та цифрові картки у готову схему.

Набувши вміння подавати стислий запис чи схему умови задачі, діти вже могли оперувати трьома доданками: "Оленка склала букет з осіннього листя. Взяла 3 кленових листки, 2 березових, 2 вільхових. Скільки всього осінніх листків узяла Оленка для свого букета?". Для схематичного відтворення змісту


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20