Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Індивідуально-психологічні особливості людини

Індивідуально-психологічні особливості людини

ПЛАН

Вступ

Елементами психологічної структури особистості є її психологічні властивості й особливості, звичайно називані "рисами особистості". Їх дуже багато. Але все цю кількість властивостей особистості психологи намагаються умовно укласти в деяку кількість підструктур. Нижчим рівнем особистості є біологічно обумовлена підструктура, у яку входять вікові, полові властивості психіки, уроджені властивості типу нервової системи і темпераменту.

Наступна підструктура містить у собі індивідуальні особливості психічних процесів людини, тобто індивідуальні прояви пам'яті, сприйняття, відчуттів, мислення, здібностей, що залежать як від уроджених факторів, так і від тренування, розвитку, удосконалювання цих якостей. Далі, рівнем особистості є також її індивідуальний соціальний досвід, у яку входять придбані людиною знання, навички, уміння і звички. Ця підструктура формується переважно в процесі навчання, має соціальний характер. Вищим рівнем особистості є її спрямованість, що включає потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, погляди, переконання людини, його світогляд, особливості характеру, самооцінки. Підструктура спрямованості особистості найбільше соціально обумовлена, формується під впливом виховання в суспільстві, найбільше повно відбиває ідеологію спільності, у яку людина включена.

Розходження людей між собою багатопланово: на кожній з підструктур маються розходження переконань і інтересів, досвіду і знань, здібностей і умінь, темпераменту і характеру. Саме тому непросто зрозуміти іншої людини, непросто уникати розбіжностей, протиріч, навіть конфліктів з іншими людьми.

У психології існують два головних напрямки дослідження особистості: в основі першого лежить виділення в особистості тих чи інших рис, в основі другого – визначення типів особистості. Риси особистості поєднують групи тісно зв'язаних психологічних ознак.

1. Здібності людини

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, у спілкуванні і легкість оволодіння ними.

Здібності не можуть бути зведені до знань, умінням і навичкам, що маються в людини, але здатності забезпечують їхнє швидке придбання, фіксацію й ефективне практичне застосування.

Здатності можна класифікувати на: природні (чи природні) здатності, в основі своєї біологічно обумовлені, зв'язані з уродженими задатками, що формуються на їхній базі, при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв'язків); специфічні людські здібності, що мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток у соціальному середовищі.

Специфічні людські здібності у свою чергу підрозділяються на: загальні, котрими визначаються успіхи людини у всіляких видах діяльності і спілкування (розумові здібності, розвиті пам'ять і мову, точність і тонкість рухів рук і т.д.), і спеціальні, визначальні успіхи людини в окремих видах діяльності і спілкування, де необхідні особливого роду задатки і їхній розвиток (здатності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, художньо-творчі, спортивні і т.д.); теоретична, визначальна схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, лежачі в основі схильності до конкретно-практичних дій. Сполучення цих здібностей властиво лише різнобічно обдарованим людям; навчальні, котрі впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, і творчі, зв'язані з успішністю в створенні добутків матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів. Вищий ступінь творчих проявів особистості називається геніальністю, а вищий ступінь здібностей особистості у визначеній діяльності (спілкуванні)- талантом; здатності до спілкування, взаємодії з людьми і предметно-дієві здатності, зв'язані з взаємодією людей із природою, технікою, знаковою інформацією, художніми образами і т.д.

Людина, здатний до багатьох і різних видів діяльності і спілкування, має загальну обдарованість, тобто єдністю загальних здібностей, що обумовлюють діапазон його інтелектуальних можливостей, рівень і своєрідність діяльності і спілкування.

Задатки – це деякі генетичні детерміновані (уроджені) анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що складають індивідуально-природну основу (передумову) формування і розвитку здібностей.

Індивідуальні (індивідуально-психологічні) відмінності – це особливості психічних явищ (процесів, станів і властивостей), що відрізняють людей друг від друга. Індивідуальні розходження, природною передумовою яких виступають особливості нервової системи, мозку, створюються і розвиваються в ході життя, у діяльності і спілкуванні, під впливом виховання і навчання, у процесі взаємодії людини з навколишнім світом у самім широкому значенні цього слова.

Індивідуальні особливості є предметом вивчення диференціальної психології.

Здатності – не статичні, а динамічні утворення, їхнє формування і розвиток відбувається в процесі певним чином


Сторінки: 1 2 3