Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








значною експресією. Як епітети найчастіше застосовуються прикметники. Приклади: „холодна голова", „струнка теорія", „солодкі сподівання", „зелений шум", „море синєє", а іноді й вираз: „Яремче - зелена перлина Карпат".

Антитеза - протиставлення понять, схем, точка споглядання подій. Антитеза реалізується застосуванням вислову, який включає в себе два слова або дві групи слів, явно пов'язаних між собою відношенням лексичної або контекстуальної протилежності. Приклади: „життя коротке - мистецтво вічне" (Агs lоngа, vіtа brevis est), „Людина красить місце, а не місце людину" (Ноmо lоcum огnаt, nоn hоmіnеm lосus), „Жити - це мислити" (Vivere est cogitare ).

Синекдоха - подання цілого як частини цього цілого або, навпаки, подання частини як цілого. Синекдоха як різновид метонімії групується на співставленні цілого і частини. Приклади: "заробляти на хліб", "впіймати мотор", "держава в державі" (Status in statu).

Антономазія - це троп, який використовує описуюче визначення особи замість того, щоб назвати її Ім'я і прізвище. Антономазія несе в собі елемент аналогії, оскільки замість власного імені застосовують інше. Приклади: „український Сократ", „моя Голгофа", „країна тисячі тюльпанів", „українські пенати" тощо.

Тавтологія - це троп, у якому за допомогою синонімів і споріднених за значенням слів відбувається повторення того, що вже було сказано. Тут може бути використання і накопичення синонімів, а може бути невпорядковане варіювання того самого слова. Цей мовний засіб дозволяє яскраво відобразити відсталість І застиглість думки, яка нездатна розвиватися. Приклади: „у строгому і точному значенні слова...", „темпераментна і енергійна людина", „справжня й історична свобода" тощо.

Гіпербола - це перебільшення з метою створення більш повного враження. Гіпербола заснована на відносинах схожості, але компоненту, який співставляють, приписують якості, наприклад, розміри, масштаб, інтенсивність, які значно перевищують дійсні. Приклади: „піти на край світу", „ безкрайнє море", „тиран, якого ще не бачив світ", „рідкісний птах долетить до середини Дніпра", „він доставав головою до стелі", „море страждань".

Літота - риторичне заперечення, яке полягає у застосуванні антоніма із запереченням для утвердження і підкреслювання протилежного значення. Літота протилежна гіперболі і традиційно визначається як применшування. Приклади: „дівчинка - Дюймовочка", "хатинка на курячих ніжках", „менше, ніж нічого", „при не дуже великому розумі був недорікуватим".

Риторичне запитання - у монологічній промові воно часто виглядає як питання, поставлене самому собі, як спроба поглибити своє розуміння ситуації. Відомі риторичні запитання: „Камо грядеши?", „Хто винен?", „Що робити?". Приклад: у У. Ю. Лєрмонтова: „Что же мне так больно и так трудно? Жду ль чего? Жапею ли о чем?".

Фігура - незвичний за синтаксом зворот мови, який застосовується для підсилення виразності виступу, впливу на почуття слухачів. Фігурами є, наприклад, паралелізм, анафора, асиндетон, полісиндетон тощо. Застосування фігур передбачає, насамперед, варіації структур.

Анафора - повторення на початку фраз одних й тих самих слів або звуків. Це фігура додавання, заснована на повторенні значимого елемента, частіше на повторенні початкових частин суміжних речень. Добре ілюструють зміст анафори слова з відомої пісні на слова К. Симонова:

„Жди, когда снега метут,

Жди, когда жара,

Жди, когда других неждут..."

Асиндетон (або безполучення) - це риторична фігура, яка демонструє навмисний пропуск сполучників при однорідних членах речення. Наприклад, у О. О. Блока: „Мелькают версты, сосны, кручи...", або „Почнеш, покинеш, опам'ятаєшся, повернешся, пізно, пройшло, поїхало, пропало..." Іноді сполучення опускають для підсилення мови. Наприклад, „прийшов, побачив, переміг" (Veni, vidi, vici).

Полісиндетон - це фігура, протилежна асиндетону, тобто вона передбачає достатньо сполучників, навіть більше, ніж було б потрібно за змістом сказаного. Досить ефективне застосування полісиндетона тоді, коли треба продемонструвати уповільнення або сталий емоційний стан, постійність у коханні. Наприклад, О. С. Пушкін писав:

„...И для него воскресли вновь

И божество, и вдохновенье,

И жизнь, и слезы, и любовь..."

Паралелізм - одна з найдавніших риторичних фігур, коли проекція смислу однієї мовної конструкції переноситься на іншу. Інакше кажучи - це схоже розташування двох дій, двох сюжетів. Застосування паралелізму вимагає від слухача порівняти сенс двох фрагментів повідомлення. Приклади: „Немає людини - немає проблеми", „Слова відлітають - написане залишається" (Verba bolant, scrpta manent)", "Голос народу -


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10