Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








імені, по батькові не дозволяється, якщо є заперечення з боку органів внутрішніх справ). Крім цього, на нашу думку, варто доповнити статтю 295 Цивільного кодексу України нормами, згідно з якою, зміна фізичною особою імені не є підставою для зміни її прав і обов’язків, набутих під попереднім іменем та покласти на неї зобов’язання повідомити своїх боржників і кредиторів про зміну імені.

Українське законодавство досить повно захищає право на ім’я фізичної особи від неправомірного використання. В той же час, на нашу думку, в законодавстві варто закріпити норми, які б регулювали порядок присвоєння імені фізичної особи населеним пунктам, вулицям, навчальним закладам тощо – для недопущення незаконного використання та перекручення імені людини.

РОЗДІЛ 3. МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

3.1. Використання місця проживання фізичної особи в цивільних правовідносинах

Ще одним способом цивільно_правової індивідуалізації фізичної особи є її місце проживання. В житті трапляються випадки, коли в різних фізичних осіб повністю співпадають ім’я, прізвище та по батькові, однак місце проживання співпадає дуже рідко [49; с. 105]. Досліджуючи цю проблему, варто проаналізувати способи використання цього способу індивідуалізації в цивільно_правових відносинах, а також порядок державної реєстрації місця проживання фізичної особи в Україні, порівняти його з порядком реєстрації в інших державах та нормативно_правові акти, що стосуються даного питання.

Вивчаючи способи використання місця проживання в цивільних правовідносинах, потрібно перш за все визначити, що розуміється під місцем проживання. Дане питання регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, а також рядом інших підзаконних нормативно_правових актів.

Стаття 33 Конституції України та стаття 310 Цивільного кодексу України гарантують кожному вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків встановлених законом [1; 3]. Так, згідно зі статтею 13 закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, вільний вибір місця проживання обмежується:

а) в адміністративно_територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі;

б) на територіях військових об’єктів;

в) у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;

г) на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності;

ґ) на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан.

д) щодо осіб, які не досягли 16_річного віку;

е) щодо осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі;

є) щодо осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;

ж) щодо осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом;

з) щодо осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;

и) щодо іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України [10].

Варто також звернути увагу на те, що стаття 33 Конституції України розрізняє місце перебування фізичної особи і місце її проживання [47, с. 87]. Згідно зі статтею 3 закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, місце перебування – це адміністративно_територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; а місце проживання – це адміністративно_територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік [10]. Таке визначення місця проживання суперечить статті 29 Цивільного кодексу України, згідно з якою, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Крім цього у вищезгаданому нормативно_правовому акті зазначається, що фізична особа може мати кілька місць проживання, а тлумачення визначення місця проживання, запропоноване в законі України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” дозволяє зробити висновок, що фізична особа може мати тільки одне місце проживання. Варто також зазначити, що якщо визначати місце проживання як адміністративно_територіальну одиницю, на території якої особа проживає, то втрачається


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24