Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Хімія в побуті

Хімія в побуті

План

Вступ

Хімія — постійний супутник людини. Спочатку вона була не наукою, а практикою — ремеслом чи мистецтвом. По суті справи між цими двома поняттями — ремеслом і мистецтвом — важко установити чітку межу, тому що мистецтво часто перетворювалося в ремесло, а ремесло — у мистецтво. Щоб діяльність людини стала «наукою», вона насамперед повинна збагатитися загальною теорією, без якої немислимий розвиток будь-якої науки.

Дослідники пов'язують назву «хімія» з єгипетським словом «хам», чи «хеми», що означає Єгипет. А у своїх працях візантійські лексикографи називають «хімією» мистецтво перетворювати звичайні метали в золото, срібло і їхні сплави.

На сучасному етапі ми є свідками бурхливого розвитку хімії. Важко перелічити чи коротко узагальнити її досягнення — від Періодичної системи елементів Менделєєва до розгадки таємниці життя (нуклеїнові кислоти і білки). Сьогодні вона знаходить застосування в таких важливих галузях науки і техніки, як електроніка, обчислювальна техніка, космічні дослідження, транспорт, одержання нових джерел енергії, сільське господарство, медицина і т.д. Подальший розвиток хімічної науки і прикладної хімії означає їхнє широке застосування в повсякденному житті, у всіх областях діяльності людини, що безсумнівно поліпшить побут і підвищить добробут народу.

1. Хімія та чистота

З численних хімічних продуктів миючі засоби, і засоби що чистять, займають перше місце по своєму застосуванню в побуті, починаючи від традиційного засобу — мила і закінчуючи великою кількістю сучасних синтетичних миючих препаратів, незамінних у житті людини.

Мило, особливо різні види туалетного, є одним з найбільш розповсюджених миючих засобів. Воно являє собою лужні (в основному натрієві, рідше калієві) солі вищих жирних кислот — стеаринової, пальмітиновий, олеїнової і ін. Кінцевий продукт містить також фарби, есенції, добавки.

Звичайне натрієве мило одержують шляхом омилення жирів і олій (свинячого і кісткового жирів, кокосової олії, рідких рослинних олій, твердих жирів і ін.) каустичною содою (натрієвим лугом). У процесі реакції жир, що представляє собою ефір вищих жирних кислот із гліцерином під дією гідроокису натрію омилюється, тобто зв'язок між гліцерином і вищими жирними кислотами руйнується, при цьому гліцерин переходить у вільний стан, а жирні кислоти — у натрієву сіль — мило.

При використанні вільних жирних кислот, синтетичних чи отриманих шляхом гідролізу жирів, омилення (у даному випадку нейтралізація) провадиться карбонатом натрію (кальцинованою содою).

Туалетне мило одержують з високоякісної сировини. За технологією виробництва розрізняють мило холодного готування (кокосове), прозоре (гліцеринове) і поліроване. Останнє найбільш якісне і широко використовується в побуті.

Синтетичні миючі засоби випускаються в порошкоподібному, рідкому і пастоподібному вигляді. Найбільш поширені порошкоподібні і гранульовані (75%) миючі засоби.

Усі синтетичні миючі препарати являють собою складну композицію з декількох компонентів, узятих у визначеному співвідношенні, кожний з який має своє призначення. Головною складовою частиною будь-якого миючого засобу є синтетичні поверхнево-активні речовини (ПАР). Вони бувають двох видів — іоногенні і неіоногенні. Найбільш широко застосовуються іоноактивні синтетичні миючі засоби, що мають властивості солей типу алкілсульфатів, аміносульфатів і т.п., які дисоціюють на іони у водяному розчині.

Неіоногенні поверхнево-активні речовини не дисоціюють у воді на іони. Це складні органічні сполуки, молекули яких містять гідроксильну групу, що сприяє їхній часткової розчинності у воді.

Найкращі миючі властивості мають препарати, що включають два види поверхнево-активних речовин. Іноді до них додають мило.

Пральні і миючі препарати, крім ПАР, містять так звані активні добавки. До них відносяться речовини типу кальцинованої соди (карбонату натрію), питної соди і фосфату натрію, що усувають жирові забруднення. Однією з найбільш важливих добавок є поліфосфати. Порошкоподібні, гранульовані і пастоподібні миючі засоби містять триполіфосфат натрію. Триполіфосфат калію чи подвійну сіль триполіфосфата додають до рідких миючих засобів. Поліфосфати зв'язують іони кальцію і магнію жорсткої води, утворюючи розчинні у воді сполуки. Вони перешкоджають взаємодії цих іонів з поверхнево-активними речовинами, тобто утворенню нерозчинних сполук, що відкладаються на поверхні тканини під час прання. Таким чином, підвищується миюча здатність поверхнево-активних речовин. Наявність поліфосфатів у синтетичних препаратах дозволяє використовувати їх для прання у жорсткій і


Сторінки: 1 2 3 4