Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Реферат на тему:

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу

Щоб підвищити ефективність діяльності суб'єктів господарювання, потрібно не лише дотримуватися сучасних вимог до рівня матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів, а й мати відповідний рівень інформаційного забезпечення. Це стосується як змісту інформації, так і технологій її отримання й обробки. Корисною буде лише вірогідна, значуща, повна, оперативна інформація. Перехід до безпаперової технології в управлінні дає змогу на основі опрацювання науково-технічних, патентних, кон'юнктурних, економічних даних отримати інформацію для вироблення ефективної стратегії управління.

З упровадженням нових інформаційних технологій виникла інформаційна індустрія, а одночасно з нею став розвиватися інформаційний бізнес з продажу: інформації, програмного забезпечення, надання обчислювальних послуг, передавання інформації.

Менеджер кожного рівня має свої потреби в результатах фінансового аналізу. Він повинен оцінити якісний та кількісний аспекти своїх інформаційних потреб, знати інформаційні потреби свого керівництва, суміжників, підлеглих. Вхідні дані треба "фільтрувати", відкидати зайву інформацію й залишати необхідну і водночас достатню для прийняття управлінських рішень.

Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" встановлює основи регулювання правових відносин стосовно захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян і юридичних осіб на інформацію й права доступу до неї, права власника інформації на її захист і обмеження доступу до неї.

Джерела інформації

Залежно від змісту та задач фінансового аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; вибіркові дані; експертні оцінки. Сучасні технології фінансового аналізу потребують суттєвого розширення інформаційної бази. Окрім стандартних форм фінансової та статистичної звітності, використовуються позаоблікові зовнішні щодо підприємства джерела інформації, що характеризують стан зовнішнього економічного середовища: ринків товарів і послуг (періодичні видання прайс-листів), внутрішнього та міжнародного фінансових ринків, систем оподаткування тощо. Створюються комплексні автоматизовані інформаційні системи комерційної інформації з регулярним оновленням даних, використовуються можливості сучасного інформаційного забезпечення, що їх надає Internet.

Інформаційне забезпечення фінансового аналізу є невід'ємною складовою загальної системи інформаційного забезпечення управління підприємством .

Коментар до рис. 1. Показники загальноекономічного розвитку країни (макроекономічні та галузеві) використовуються для обґрунтування стратегії розвитку підприємства, зокрема перспективних напрямків його інвестиційної діяльності, для аналізу фінансового стану конкретного підприємства на базі макроекономічних показників. Джерела інформації — дані Держкомстату України , оперативні огляди Internet (" Ukraine GDP indicator" Economics тощо).

Джерела даних про кон'юнктуру ринку — публікації комерційних періодичних видань, наприклад прайс-листи; електронні джерела інформації (Internet).

Інформацію про контрагентів і конкурентів можна отримати з матеріалів преси (щодо окремих видів підприємництва такі публікації обов'язкові), з оприлюднених рейтингів комерційних банків, страхових компаній; також можна замовити бізнес-довідки окремим фірмам, що надають відповідні дані на комерційних засадах.

Основним інформаційним джерелом даних для фінансового аналізу, його інформаційним фундаментом є фінансовий та управлінський облік і звітність.

Фінансова звітність укрупнено відбиває стан підприємства, достатньо формалізована й використовується для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства загалом. Фінансова звітність призначена насамперед для (окрім менеджерів і працівників підприємства) зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів, постачальників, споживачів, державних і громадських організацій). Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності її якісні характеристики мають бути такі: цінність інформації для користувача (зрозумілість; своєчасність; доречність з точки зору впливу на економічні рішення користувачів, сьогоденних і майбутніх подій, виправлення помилок у господарській діяльності); прогностична цінність; цінність зворотного зв'язку; можливість порівнювати звіти різних підприємств і за різні періоди часу; надійність (достовірність, можливість бути перевіреною, неупередженість, обачливість, повнота).

Запроваджені з 2000 р. в Україні національні стандарти фінансової звітності здебільшого відповідають міжнародним стандартам: Форма № 1 "Баланс"; Форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; Форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"; Форма № 4 "Звіт про власний капітал"; "Примітки до звітів".

Мета складання фінансової звітності — надати користувачам повну, правдиву, неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність має забезпечувати такі інформаційні потреби користувачів: регулювання діяльності підприємства (зокрема, щодо усунення негативних наслідків змін, які спостерігалися у звітному періоді); придбання, продаж цінних паперів і володіння ними; участь у капіталі підприємства; оцінювання якості управління; забезпеченість зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; прийняття інших рішень.

Фінансова звітність має задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Уніфікованість і стандартизація даних фінансової звітності дають змогу:*

за однаковими формулами визначати сукупність аналітичних фінансових показників конкретного підприємства та іноземних підприємств — бізнесових партнерів;*

за однаковими формулами (тестами) визначати кредитні рейтинги та ймовірність банкрутства вітчизняних й іноземних підприємств;*

за однаковими формулами розраховувати узагальнюючі показники фінансового стану вітчизняних та іноземних підприємств для подальшого визначення їх інвестиційної (та приватизаційної) привабливості;*

створювати програмні продукти з питань фінансового аналізу. Перевагами показників фінансової звітності є також нормативно визначена регулярність інформації та високий ступінь її надійності, оскільки фінансова звітність зорієнтована на зовнішнього користувача, є публічною та підлягає зовнішньому аудиту. Водночас як джерело інформації фінансова звітність має й деякі вади. Показники наводяться по підприємству загалом, що унеможливлює їх використання для оперативного управління окремими структурними підрозділами або управління виробництвом і реалізацією окремих видів продукції. Оперативності прийняття рішень заважають великі часові межі надання інформації (за формами № 1 і 2 — квартал, за формами № 3 і 4 — навіть рік). Наявність у фінансовій звітності виключно вартісних показників також суттєво обмежує можливості її застосування.

Управлінський облік — відображення "внутрішньої кухні" підприємства [38]. Він призначений для прийняття керівництвом оперативних рішень і зазвичай є конфіденційним. Показники управлінського обліку дають змогу суттєво доповнити фінансову звітність і тим самим уникнути притаманних їй вад. Управлінський облік містить не лише вартісні, а й натуральні показники. Періодичність отримання даних визначається потребами самого підприємства, тобто "до запитання". Структурувати цей облік можна за будь-якою ознакою: структурні підрозділи, виробничі лінії, види продукції, регіони збуту продукції, клієнти та постачальники тощо. Фінансовий аналітик, використовуючи "внутрішню" інформацію, що недоступна для зовнішніх користувачів, забезпечує належні ступінь і спрямованість деталізації тих аспектів діяльності, які цікавлять менеджерів підприємства та дають їм змогу приймати обґрунтовані фінансові рішення. Дані управлінського обліку використовуються для спільного аналізу витрат, обсягів реалізації та прибутку з метою цілеспрямованого планування прибутку. Ідеться про так званий СКР-аналіз (від англійського терміна "Cost Volume Profit").

Вплив інформаційного забезпечення на предмет і технологію

фінансового аналізу

Наявність сталих інформаційних джерел може суттєво збагатити традиційні зміст і методи фінансового аналізу. Розглянемо деякі приклади з того, як саме поява таких джерел позначилася на змісті та технології фінансового аналізу.

1. Аналіз фінансового стану підприємства на базі даних про грошові потоки.

Діяльність будь-якого підприємства може розглядатись як механізм, що генерує гроші. Саме гроші, що є абсолютно ліквідним активом, дають змогу ефективно реалізовувати операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства.

Запроваджена з 2000 р. у складі обов'язкової вітчизняної фінансової звітності форма № 3 "Звіт по рух грошових коштів" містить інформацію про надходження та видатки коштів за трьома напрямками діяльності підприємства: операційній, інвестиційній та фінансовій. Ці напрямки діяльності формують єдину суму грошових ресурсів підприємства. Аналіз грошових потоків дає змогу завчасно виявити та попередити можливість виникнення ситуації банкрутства, вирішити питання щодо достатності коштів для збільшення необоротних та оборотних активів, потреби в додаткових зовнішніх джерелах фінансування, щодо оцінки термінів і обсягів необхідних позикових коштів, оцінки доцільності взяття кредиту та можливості його повернення й оплати, оцінки ефективності використання коштів від можливої емісії цінних паперів підприємства.

Чинна фінансова звітність дає змогу українським фінансовим менеджерам, як і їхнім зарубіжним колегам, використовувати показники грошового потоку, щоб оцінити фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, а також здійснити фінансове планування. У [4] пропонується сукупність абсолютних (суми надходжень і видатків за напрямками діяльності) і відносних показників грошових потоків: "грошовість" виручки від реалізації, грошова віддача інвестицій та обернений до цього показника термін грошової окупності інвестицій, можливий період погашення заборгованості завдяки грошовим надходженням, чиста або економічно додана вартість (визначається як різниця між чистим прибутком і середньозваженою вартістю капіталу).

Зазначимо, що наведені абсолютні та відносні показники грошового потоку доповнюють перелік загальноприйнятих фінансових коефіцієнтів, який став хрестоматійним. З появою сталого інформаційного джерела про грошові потоки цей перелік може бути доповнений.

2. Аналіз фінансового стану економіки України загалом та її галузей.

У розділі "Фінанси та кредит" "Статистичного щорічника" Держкомстату України починаючи з 1993 p., тобто вже 10 років поспіль, містяться дані, що дають змогу здійснювати фінансовий аналіз економіки загалом та її галузей. Ідеться про такі дані (таблиці):*

Баланси підприємств (укрупнені) по економіці та по її окремих галузях (крім банків і бюджетних установ);*

Фінансовий результат по галузях економіки (за роками);*

Рентабельність промислової продукції по галузях (за роками);*

Фінансові показники діяльності підприємств та організацій за видами економічної діяльності (прибутки, збитки, кількість збиткових підприємств);*

Оборотні кошти по галузях економіки та за видами економічної діяльності, у тому числі в запасах товарно-матеріальних цінностей (за роками);*

Структура оборотних коштів (за роками);*

Структура дебіторської та кредиторської заборгованості (по галузях та регіонах України).

Список використаної літератури:

Косорученко Т. В. Функциональная диагностика деятельности строительных организаций // Экономика строительства. — 2002. — № 5.

Кручок С. Г. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. — 2002. — № 8.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001. — 387 с

ЛігоненкоЛ., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. — 1998. — № 9.

Лукасевич И. Я. Программное обеспечение финансовых решений // Финансы. — 2000. — № 7.

Мамрак О. Определение класса финансовой надежности предприятия на примере металлургической отрасли // Економіка, фінанси, право. — 2002. — № 5.

Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. — 1998.—№7.

Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій //Держ. інформ. бюл. про приватизацію. — 1997. —№ 12.

Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій. Лист Державної податкової адміністрації України від 27.01.98.

Павловська О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств // Фінанси України. — 2001. — № 11.

Поліщук Н. В. Інформаційне забезпечення регулювання результатів діяльності підприємства // Фінанси України. — 2002. — № 1.

Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Наказ Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312.