Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Реферат на тему:

Реферат на тему:

Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів України

Сьогодні інституційну базу інфраструктури ринку цінних паперів, крім банків, складають: Українська фондова біржа (УФБ), що має філії в усіх обласних центрах; позабіржова фондова торговельна система (ПФТС); Східно-Український фондовий центр (Харків); Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ); Донецька фондова біржа; фондова секція Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ); Український і регіональні центри сертифікатних аукціонів; Київська універсальна біржа (КУБ), що веде торги з деяких видів цінних паперів; УЦСА; позабіржові торгово-інформаційні системи (ТІС); реєстратори та зберігачі цінних паперів; депозитарії; депозитарно-клірингові компанії; Центральний депозитарій державних цінних паперів; ФДМ України; Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД); Асоціація торговців цінними паперами, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Національна агенція з управління державними пакетами акцій приватизованих підприємств; інвестиційні компанії; інформаційно-консалтингові майданчики, створено 27 регіональних відділень Фонду державного майна в областях України і регіональне відділення в АР Крим. Значна роль в інфраструктурі ринку цінних паперів відводиться реєстраторам, зберігачам та депозитаріям.

У 1997 році заснований та почав працювати перший (та поки єдиний) депозитарій корпоративних цінних паперів – АТ «Міжрегіональний фондовий союз». Програмне забезпечення зберігачів та депозитарію об’єднане засобами модемного зв’язку, що дозволяє виконувати накази депонентів-зберігачів у режимі реального часу. Щоб на початковому етапі забезпечити нормальну діяльність емітентів в Україні необхідно підготувати до 8000 атестованих спеціалістів. За даними на 30.06.98 підготовлено 4600 спеціалістів. На 10.12.97 в Україні було проліцензовано 190 незалежних реєстраторів та 60 емітентів, що самостійно ведуть реєстри власників іменних ЦП (Рис. 1.).

Рис.1. Частки установ, що ведуть реєстри власників іменних цінних паперів у загальній кількості реєстраторів 

У липні 1995 року НБУ введено програмний комплекс «Вторин», що забезпечує проведення вторинних торгів за ОВДП на фондовій секції УВМБ. Комерційні банки-дилери ринку ОВДП працюють у системі багатофункціонального депозитарного комплексу «Депо-облік» по роботі з ОВДП – купівля-продаж на позабіржовому та біржовому ринках, заставні міжбанківські операції, блокування для подальшого продажу на торговельних біржових майданчиках та в страховий фонд вкладів фізичних осіб, переказ облігацій на «депо»-рахунках в одному субдепозитарії та на міжбанківському рівні, угоди «репо» та заставу при отриманні ломбардних кредитів у НБУ. Депозитарна система за ОВДП є прозорою для контролю, відносно простою для користувачів – комерційних банків, до неї пред’являються такі ж вимоги при захисті обміну інформацією, як і до системи електронних платежів Нацбанку. 

З вищеперерахованих фондових бірж лише Українська фондова біржа має систему електронних торгів, створену на базі IBM AS-400/F-45 та відповідного програмного забезпечення, отриманого біржею у 1992 році як допомогу від Товариства французьких бірж. За зразком Національного депозитарію Франції «СІКОВАМ» був створений та запроваджений у експлуатацію Центральний депозитарій цінних паперів при УФБ, що дозволило здійснювати поставку цінних паперів проти їх оплати у термін Т+3.

На Українській фондовій біржі запроваджено три рівні ринку цінних паперів, тобто три відділення котирування: К1, К2 – два відділення офіційного котирування, К3 – позаофіційного котирування (вільний ринок). Окрім аукціонних торгів з продажу державних пакетів акцій, на УФБ щотижня проводяться торги «з голосу», які є одним з основних засобів забезпечення вторинного біржового обігу цінних паперів. На цих торгах представлено увесь спектр основних видів цінних паперів: акції приватизованих підприємств, банків, акціонерних товариств та венчурних компаній, державні та муніципальні облігації, облігації підприємств, ощадні, депозитні та інвестиційні сертифікати, векселі . На сучасному етапі в Україні переважає первинний ринок цінних паперів. Вторинний ринок цінних паперів не функціонує через відсутність законодавчої бази щодо його розвитку, виставлення на торги непривабливих для інвестора акцій. Обіг вторинного ринку цінних паперів відбувається за рахунок державних позик (облігацій) та векселів, які виступають як боргові зобов’язання держави та векселедавця, але не вони формують ринок цінних паперів в Україні. На вторинному ринку, за наявними оцінками, приблизно дві третини угод здійснюються по телефону. Незважаючи на великий матеріальний та науковий потенціал, Українська фондова біржа так і не змогла стати Національною біржею, офіційним майданчиком обігу цінних паперів українських емітентів. Створення та початок експлуатації позабіржової фондової торговельної системи практично поставили «хрест» на електронних торгах УФБ та на біржовій торгівлі в цілому.

На підставі даних табл.10.1 можна стверджувати, що ринок цінних паперів в Україні є переважно неорганізованим позабіржовим.

Таблиця 1

Угоди з цінними паперами укладаються на всіх сегментах ринку цінних паперів

Сегмент ринку цінних паперів | 2-й кв.1998 р. | 3-й кв. 1998 р. | 4-й кв. 1998 р.   |

Обсяг, млн. грн. | Частка,% | Обсяг, млн. грн. | Частка, % | Обсяг, млн. грн. | Частка, %

Біржовий ринок | 31,98 | 0,98 | 23,4 | 0,67 | 55,91 | 2,02

Аукціони ФДМУ | 4,17 | 0,12 | 46,9 | 1,35 | 11,38 | 0,41

Закриті аукціони НБУ | 927 | 28,35 | 1 088,5 | 31,26 | 231,35 | 8,34

Неорганізова-ний ринок | 2 240 | 68,5 | 2 274,1 | 65,31 | 2 446,33 | 88,27

ПФТС | 67,08 | 2,05 | 49,1 | 1,41 | 26,52 | 0,96

Усього | 3 270,23 | 100 | 3 482 | 100 | 2 771,49 | 100

Нерозвиненість біржової торгівлі можна пояснити пропозиціями на біржових торгах акцій неліквідних підприємств, незадовільним станом самих цінних паперів, що виставляються на продаж, небажанням чи неспроможністю українських компаній дотримуватись правил відкритого звітування, необхідного для роботи на біржі, тощо. У структурі позабіржового ринку невелика частина обсягів припадає на організаційно оформлений ринок, зокрема, на ПФТС.

Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС) працює через електронну торговельно-інформаційну мережу. Асоціація «Позабіржова фондова торговельна система» створена торговцями цінними паперами у 1996 році з метою об’єднання операторів фондового ринку в єдиний позабіржовий інформаційно-торговельний простір. ПФТС об’єднує найбільшу кількість торговців порівняно з іншими системами та біржами, але її торговельна система не інтегрована у депозитарну систему та не має клірингового банку (що гарантувало б укладання угод за твердими котуваннями та забезпечувало б розрахунки за трансакціями). Незважаючи на ці недоліки, наявність торговельної позабіржової системи дуже актуальна для ринку цінних паперів України: по-перше, сьогодні це альтернативний «мертвим» біржам майданчик концентрації попиту-пропозиції на цінні папери, яким мають змогу користуватися торговці з 16 міст України; по-друге, асоціація має низку кодексів (арбітражний, дисциплінарний, етичний), додержання яких є гарантіями (звісно, досить умовними) при здійсненні операцій у рамках системи; по-третє, асоціація має статус саморегулюючої організації, що дозволяє виходити на регулюючі органи з ініціативами взаємодії з багатьох питань ринку цінних паперів та відстоювати права своїх членів.

У ПФТС котируються цінні папери 83 підприємств та облігації. Вона об’єднує понад 84 торговці цінними паперами (16 банків, 68 небанківських установ).

Таблиця 2

Обсяги торгівлі на організаційно оформлених ринках цінних паперів за 1997 – 1998 рр.

Назва біржи | Обсяг торгів (млн. грн)  

| 1997 | 1998

ДБФ | 2,15 | 22,8

КМФБ | 4,709 | 26,1

УМВБ | 381,441 | 76,8

УФБ | 23,109 | 50,1

ПФТС | 350,543 | 338,5

На ринку корпоративних цінних паперів сталися якісні зміни. Вони пов’язані із запуском у ПФТС системи обігу векселів. 

Для оцінки привабливості акцій, що виставляються на продаж для емітентів, у ПФТС запроваджено трирівневу систему лістингу. До першого рівня належать цінні папери широковідомих і авторитетних в Україні емітентів (табл.10.2). Ці папери перебувають в обігу не менше року. Папери емітентів другого рівня викликають зацікавленість лише торговців певного регіону і тільки протягом відносно короткого терміну. Котирування цінних паперів третього рівня мають в основному інформаційний характер. За обсягами торгівлі в системі ПФТС незмінним лідером залишаються акції підприємств енергетики. Незважаючи на припинення приватизації у цій галузі, акції енергетичних компаній залишаються популярними серед нечисленних покупців фондового ринку України. Акції підприємств металургії користуються значно меншим попитом на позабіржовому ринку корпоративних цінних паперів. Однак чорна металургія залишається для України стратегічною галуззю. Близько третини експорту товарів з України становить саме продукція чорної металургії.

З метою інформування про дохідність ринку акцій, визначення загальних тенденцій ринку, динаміки цін певної групи (портфеля) акцій Асоціацією ПФТС розроблено і впроваджено в практику власний біржовий індекс: ПФТС – індекс українських цінних паперів, який виступає інструментом виходу українських цінних паперів на світові ринки.На фондовому ринку України, починаючи з 01.01.97, офіційно розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС-20 – простий і зважений. Методика його розрахунку відповідає світовим стандартам розрахунку фондових індексів і базується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять у базу індексу. Головний принцип розрахунку КАС-20 – повнота відображення фондового ринку України акціями великих підприємств провідних галузей, які мають перспективу стати українськими blue chips (презентабельність індексу). Використання принципу презентабельності дозволяє індексу КАС-20 бути реальним і об’єктивним, відстежуючи котировки акцій лише 20 підприємств. Індекс «Wood-15» заснований на методології, розробленій Міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, які розвиваються. База індексу «Wood-15» включає в себе 15 компаній, що займають перші місця на українському фондовому ринку за величиною ринкової капіталізації, акції яких активно торгуються на ринку. Крім індексів «Wood-15», КАС-20, зустрічаються такі індекси : ProU-50, «Комекс-Брок» і «ІСІФІР», DD-індекс, L-індекс тощо. Складаються також рейтинги журналу «Компаньйон – 200», рейтинги ПФТС, інформаційно-аналітичного центру «ДАР» тощо.

Для кількісного опису співвідношень загальноринкової динаміки та динаміки цін окремих акцій світова інвестиційна практика застосовує такі показники, як «альфа» та «бета». У багатьох випадках знання «бети» акції є для інвестора більш важливим, ніж «альфи», оскільки для прогнозування середньої очікуваної прибутковості індивідуальних акцій існує ряд методів фундаментального аналізу. Дані ж про «бету» акцій унікальні в тому відношенні, що дозволяють інвестору диверсифікувати портфель акцій і таким чином отримувати слабку залежність прибутковості від ринкової кон’юнктури.

Література:

Конституція України.

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.

Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 10.09.97.

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96.

Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до приватизаційних процесів» від 1995 року.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.

Закон України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ.

Закон України «Про заставу» від 2.10.92 № 2654-ХІІ.

Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.

Земельні відносини в Україні: Законодав. акти і нормат. док. / Упоряд. Л. Новаковський та ін.; Держ. ком. України по земел. ресурсах. – К.: Урожай, 1998.

Закон України «Про збори на обов’язкове пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400 - ВР.

Закон України «Про збори на обов’язкове соціальне страхування.» від 26.06.97 р. № 402 - ВР.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1998 року» від 6.04.98 р. № 463.

Постанова КМУ «Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків» від 10.09.92 № 528-92 п.

Азаров М. Янчуков В. Регіональна система масових електронних платежів // Вісник НБУ. – 1998. – № 10. – С. 49.

Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного регулювання // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 37 – 42.