Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота

Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ «Концервмяс»)

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ: «АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДРИЄМСТВА »……………………………………………...5

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «Концервмяс»....…………………………………………………………………..20

2.1. Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності..20

2.2. Рух грошових в результаті фінансової діяльності……………………27

2.3. Рух грошових в результаті інвестиційної діяльності…………………29

2.4. Чистий рух грошових коштів…………………………………………..31

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………………....34

ВИСНОВОК………………………………………………………………...…….39

Використана література…………………………………………………..………41

Додатки …………………………………………………………………………..42

ВСТУП

Будь-який бізнес, як відомо, починається з наявності грошей, які перетворюються в ресурси для виробництва. Потім із виробничої форми оборотний капітал перетворюється на товарну, а на стадії реалізації - на грошову, і цей процес потребує необхідності постійного контролю, аудиту та аналізу в різних розрізах. Під аналізом розуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Від повноти й своєчасності забезпечення процесу постачання, виробництва й збуту продукції грошовими ресурсами залежать результати основної (операційної) діяльності підприємства, ступінь його фінансової стабільності й платоспроможності, конкурентні переваги, необхідні для поточного й перспективного розвитку. Тому сучасному бухгалтеру, фінансовому менеджерові потрібно знати сучасні методи аналізу грошових потоків, використовувані вітчизняною й закордонною практикою.

Зіст аналізу випливає з функцій. Однією з таких функцій являється вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу - контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів. Центральна функція аналізу - пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики. Також інша функція анализу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. І накінець - розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.

Загальний аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства не дає відповіді на важливі запитання, пов'язані з управлінням фінансовими ресурсами, зокрема: чи при-несла діяльність підприємства достатню кількість готівки для ви-плати дивідендів; чи зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для погашення зобов'язань; куди інвестовано ко-шти за минулий рік; які види фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність (зміна активів і пасивів, ефективність вкла-день коштів від реалізації тощо).

Підприємство може бути дуже прибутковим і в той же час мати надзвичайний дефіцит грошових коштів. Деякі можуть бути лише средньоприбутковими і в той же час мають в розпорядженні великі суми грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансові результати, а також звичайно баланс призначені показати подібні надлишки і дефіцити в розрізі аналізу грошових коштів підприємства.

Отож, можна зробити висновок, що основна мета аналізу грошових коштів та їх потоків –це виявлення рівня достатності коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства, визначення ефективності й інтенсивності їхнього використання в процесі операційної, інвестиційної й фінансової діяльності і також вивчення факторів й прогнозування збалансованості і синхронізації припливу й відтоку коштів по обсязі й часу для забезпечення поточної й перспективної платоспроможності підприємства.

РОЗДІЛ І. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПО ТЕМІ:

«АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДРИЄМСТВА »

Вважаю за потрібне починати вивчення та огляд будь якої теми з вивчення, ознайомлення з основними поняттями та показниками термінами по певній темі. При огляді використовую 6 джерел, огляд яких на мою думку дасть можливість чітко і в повному обсязі ознайомитися та вивчити дану завдання.

Отож, починаю критичний огляд з огляду літератури з погляду теоретичного освідомлення.

Івахненко В.М. в викладенні своєї теми зразу починає з питання необхідності аналізу, а саме говорить, що сучасний бухгалтерський баланс значною мірою наближе-ний до балансів, які складаються у більшості країн світу і мають по три розділи в активі і пасиві. Валюта балансу є одно-часно і обліковою (балансовою) ціною підприємства Структура коштів, а інколи і джерел може добре відбива-ти галузеві особливості підприємства.

Отож бачимо, що даний автор не вказує ні про які теоретичні основи, бере абстрактне визначення необхідності аналізу даної теми, і розвиваючи свою роботу зразу приступає до розгляду балансу. [1,ст. 125-134]

Розглядаючи Є.В. Мниха з критичної точки зору, то даний автор спочатку підходить до вивчення абстрактно, але далі чітко виділяє обставини які необхідні для управління грошовими потоками, класифікує грошові потоки, основні етапи управління, чітко виділяє мету грошового аналізу. А саме виділяє що треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків про рух грошових коштів.

Грошовий потік підприємства — це сукупність розподілених у вдоі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською

діяльністю. Необхідність ефективного управління грошовими по-токами підприємства визначається такими обставинами:

  • грошові потоки забезпечують господарську діяльність в усіх її
    аспектах;
  • розвиток підприємства і його фінансова стійкість визначаються
    тим, наскільки синхронізовані між собою в обсягах і часі гро-
    шові потоки;
  • раціональні грошові потокгг допомагають забезпечити ритміч-
    ність операційної діяльності;

при ефективному управлінні грошовими потоками зменшуєть-ся потреба залучення капіталу;

  • при оптимізації грошових потоків прискорюється оборотність
    оборотного капіталу підприємств;
  • актггвні форми управління грошовими потоками дають змогу
    підвищити прибутковість операцій пов'язаних з рухом грошових
    коштів та знизити ризик неплатоспроможності підприємства.
    Грошовий потік підприємства охоплює численну кількість по-
    токів грошових коштів, які обслуговують господарську діяльність.
    Для ефективнішого та цілеспрямованого управління ними, грошові
    потоки класифікують за різними ознаками

Управління грошовими потоками ґрунтується на принципах: інформаційної достовірності, збалансованості, ефективності та ліквідності. Принцип інформаційної достовірності передбачає створення необхідної та достатньої інформаційної бази за міжна-родними стандартами. В Україні цьому найбільше відповідає «Звіт про рух грошових коштів», складений за вимогами П(С)Б04. Принцип збалансованості передбачає оптимізацію грошових по-токів за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Принцип ефективності передбачає мобілізацію тимчасово вільних коштів у фінансові інвестиції. Принцип ліквідності передбачає синхронізацію позитивного та не-гативного грошового потоків за всіма часовими інтервалами. [1, ст.174-187]

Бачимо, що даний автор, цілеспрямовано ій послідовно йде до визначення об’єкту аналізу,але даний автор не підрозділяє оборотні кошти за ознаками, як це робить В.О. Мерц.

Даний автор ототожнює поняття оборотний капітал та оборотні кошти.[]

І робить наступну структуризацію і говорить, що практиці планування, обліку та аналізу оборотний капі-тал поділяють за такими ознаками:

1. За функціональним призначенням, в процесі виробниц-
тва: оборотні фонди та фонди обігу.

До оборотних фондів належать виробничі запаси, незавер-шене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це готова продукція, товари, грошові кош-ти та їх еквіваленти, розрахунки з підприємствами та органі-заціями.

Такий поділ оборотного капіталу необхідний для окремого аналізу часу перебування оборотного капіталу в процесі ви-робництва та обігу.

2. За практикою контролю, планування та управління:
нормовані та пепормовапі оборотні кошти.

На підприємстві можуть бути встановлені норми на ви-робничі запаси, готову продукцію, товари.

3. За джерелом формування оборотного капіталу: влас-
ний і позиковий оборотний капітали.

Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між розділом II активу балансу і розділом IV паси-ву балансу.

Позиковий оборотний капітал формується у вигляді бан-ківських кредитів, а також кредиторської заборгованості, він надається підприємству в тимчасове використання.

  1. За ліквідністю (швидкістю перетворення на грошові
    кошти): пайліквідпіші активи; активи, що швидко реалізу-
    ються; активи, що повільно реалізуються; активи, що важко
    реалізуються.
  2. За рівнем ризику вкладання капіталу: оборотний капі-
    тал з мінімальним, невеликим, середнім і високим ризиками
    вкладання.

Оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладання — це грошові кошти, короткострокові фінансові вкладання. Оборотний капітал з невеликим ризиком вкладання — дебі-торська заборгованість (крім сумнівної), виробничі запаси (крім залежаипх), залишки готової продукції і товарів (крім тих, що не користуються попитом). Оборотний капітал із се-реднім ризиком вкладання — МШП, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Оборотний капітал з висо-ким ризиком вкладання — сумнівна дебіторська заборго-ваність, залежані виробничі запаси, готова продукція і това-ри, що не користуються попитом.

6. За матеріально-майновим станом: предмети праці (си-ровина, матеріали, паливо тощо), готова продукція, товари, грошові кошти і кошти у розрахунках.

Основні джерела формування оборотних коштів поділя-ються на:

Власні джерела — це статутний капітал, пайовий капітал,
додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове
фінансування (валюта балансу — всього за розділами ІІ, III, IV, V пасиву балансу; всього за розділом І).

Позичені кошти, якими можуть бути: довгострокові креди-ти банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями та іп. [4,163-170]

Розглядаючи методологію підходу до вивчення та аналізу даної теми Сивашенко І.В. спочатку дає необхідні визначення для виконання роботи на думку автора це найбільш вдалий варіант, так як це дає можливість оперувати поняттями і чітко знати дане явище з розрізу економічного аналізу.

Існує три найбільш важливих фінансових показники діяльності підприємства:

·виручка від реалізації;

·прибуток;

·потік грошових коштів.

Сукупність цих трьох показників тенденцій їх зміни характеризує ефективність роботи підприємства і його головні проблеми.

Основні відмінності цих понять.

Виручка – звітний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за певний період, який враховує як грошові так і не грошові форми доходу.

Прибуток – різниця між звітними доходами від реалізації товарів, робіт, послуг і нарахованими витратами на реалізовану продукцію.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів:

·прибуток відображає облікові грошові і не грошові доходи протягом певного часу, що не співпадає з реальним надходженням грошових коштів;

·прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;

·при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їх оплати;

·грошовий потік враховує рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

В умовах інфляції і неплатежів управління грошовими потоками є однією з найбільш важливих задач підприємства.

Слід чітко розуміти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду не одне і те ж. Наявність прибутку не завжди означає наявність у підприємства вільних грошових коштів, доступних для використання.

Основні поняття, що характеризують рух грошових коштів.

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Грошовий потік підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Управління грошовими потоками включає:

облік руху грошових коштів;

аналіз потоків грошових коштів;

складання бюджету грошових коштів. [4,ст. 200-210]

М.Г.Чумаченко вступ, роз’яснення необхідності теми не розписує, звертає увагу на аналітичну частину.Хоча дає основні визначення по даній темі.

В.Г.Савицькадая досить об’ємно описує аналіз, вступну і теоретичну частину, виділяє основні поняття категорії, ознаки та виділяє ознаки.

1. По спрямованості руху грошових коштів виділяють наступні види грошових потоків:

- позитивний грошовий потік (приплив коштів);

- негативний грошовий потік (відтік коштів).

На мал. стрілки, спрямовані усередину, показують позитивний грошовий потік (приплив коштів), назовні - негативний грошовий потік (відтік коштів).

Слід зазначити їхню тісну взаємозумовленість: збій у часі або в обсязі одного з них спричиняє збій й в іншому потоці. Тому їх доцільно розглядати у взаємозв'язку як єдиний об'єкт керування.

2. По методу вирахування обсягу:

- валовий грошовий потік — це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді часу;

- чистий грошовий потік (ЧГП), що являє собою різницю між позитивним (ПГП) і негативним (НГП) потоками коштів в аналізованому періоді часу:

ЧГП=ПГП-НГП.

ЧГП може бути як позитивною, так і негативною величиною.

Рис . Грошові потоки

3. По видах діяльності:

- грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів, відрахувань органам соцстраху й т.д.);

- грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати коштів, пов'язані із процесом реального й фінансового інвестування;

- грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати коштів, пов'язані із залученням додаткового акціонерного й пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, виплатою дивідендів і т.д.

4. За рівнем достатності обсягу розрізняють:

- надлишковий грошовий потік, при якому надходження коштів значно перевищують реальну потребу підприємства у фінансових ресурсах, у результаті чого накопичуються й простоюють вільні залишки готівки на рахунках у банку;

- дефіцитний грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижче реальних потреб підприємства.

5. По безперервності формування розрізняють:

- регулярний грошовий потік, при якому в розглянутому періоді часу по окремих господарських операціях здійснюється регулярний приплив або відтік коштів;

- дискретний (епізодичний) грошовий потік, що пов'язаний зі здійсненням одиничних господарських операцій у розглянутому періоді часу.

6. По стабільності тимчасових інтервалів регулярні грошові потоки можуть бути:

- з рівномірними тимчасовими інтервалами, що називаються аннуїтети;

- з нерівномірними тимчасовими інтервалами.

7. По періоду часу:

- короткострокові грошові потоки (до року);

- довгострокові грошові потоки (понад рік).

8. Залежно від того, коли надходять кошти — на початку періоду (передоплата) або наприкінці періоду — розрізняють потоки:

- пренумерандо;

- постнумерандо.

9. По видах використовуваних валют розрізняють:

- грошові потоки в національній валюті;

- грошові потоки в іноземній валюті.

10. По законності здійснення виділяють:

- легальний грошовий потік, що відповідає діючим правовим нормам і податковому законодавству;

- нелегальний грошовий потік, що здійснюється з порушенням прийнятих норм із метою відхилення від оподатковування й особистої вигоди.

Розглянуті класифікації дозволяють більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на підприємстві. [12]

Роблячи висновок, і критичний аналіз вступної та теоретичної частини всіх авторів, можна дійти до того, що необхідно ознайомитися з декількома джерелами, щоб мати повне уявлення з теми аналізу грошових коштів підприємства. Савицька дає найбільш повну і вичерпну інформацію, хоча досить нагромадженні інформацією, яку можна б було не використовувати.

Розглянемо далі вищеназвані джерела з методологічної точки зору, послідовності виконання аналізу та змістовності виконання.

Івахненко В.М. без пояснень починає розгляд теми з наслідків, які можна почерпнути з різних форм бухгалтерського обліку, розраховує різноманітні коефіцієнти, абсолютної,миттєвою,швидкої ліквідності, коефіцієнт покриття, зразу при аналізі оборотності обігових коштів розраховує кількість оборотів, коефіцієнт закріплення оборотних коштів, тривалість одного обороту в днях та інших показників, які на точку зору автора необхідно розраховувати вже після аналізу безпосередньо структури грошових коштів.

Мних Є.В.чітко виділяє два методи розрахунку, та аналізу і описує процедури аналізу, але досить коротко і узагальнено, чітко слідує алгоритму розрахунку, який на думку автора є найбільш логічним.В кінці описує можливі джерела оптимізації руху грошових коштів, негативні наслідки надлишкового грошового потоку.Чітко структуризує чітко виділяє етапи аналізу. А саме говорить, що існують два основні методи — непрямий і прямий. Ці методи відрізня-ються повнотою наведення даних про грошові потоки підпри-ємства, вихідною інформацією та іншими параметрами.

При непрямому методі визначають чистий грошовий потік за звітний період на основі даних балансу та звіту про фінансові ре-зультати у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяль-ності.

Даний автор хоч і чітко дає методологію розрахунку, але не дає визначень трьох складових при аналізі грошових коштів, як це відображає Савицька В.Г., а саме:

-грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів, відрахувань органам соцстраху й т.д.);

- грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати коштів, пов'язані із процесом реального й фінансового інвестування;

- грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати коштів, пов'язані із залученням додаткового акціонерного й пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, виплатою дивідендів і т.д. []

В операційній діяльності вихідним елементом чистого грошово-го потоку є чистий прибуток звітного періоду. Розрахувати чистий грошовий потік операційної діяльності (ЧГПод) можна за формулою:

ЧГПод = ЧП + А03 + Ана ± ?ДЗ ± ?З ± ?КЗ ± ?Р ;

де ЧП — чистий прибуток, тис. гри.;А03— сума амортизації основних засобів, тис. гри.; Ана - сума амортизації нематеріальних активіз, тис. грн.; ?ДЗ — абсолютна зміна суми дебіторської заборгованості, тис. грн.; ?З — абсолютна зміна виробничих запасів, тис. грн.; ?КЗ — абсолютна зміна суми кредиторської заборгованості, тис. грн.;?Р - абсолютна зміна резервного та інших страхових фондів, тис. грн.

В інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку виз-начається як різниця між сумою реалізації окремих видів необорот-них активів і вартістю їхнього придбання у звітному періоді. Чис-тий грошовий потік інвестиційної діяльності (ЧГПід) розраховують за формулою:

ЧГПід = Р03 + Рна + Рдфі + Рва + Да - Поз - Пдфі - Ва ;

де Роз — сума реалізації основних засобів, тис. гри.; Рна — сума реалізації нематеріальних активів, тне. грн.; Рдфі — сума реалізації довгострокових фінансових інвестицій, тис. гри.; Рва — сума повторної реалізації раніше викуплених власних акцій, тис. грн.; Да — сума дивідендів, отриманих підприємством за довгостро-ковими фінансовими інвестиціями, тис. гри.; Поз — вартість придбаних основних засобів, тис. грн.; Пна — вартість придбаних нематеріальних активів, тис. гри.;
?НБ - приріст незавершеного будівництва, тис. грн.; Пдфі — вартість придбаних довгострокових фінансових інвестицій, тис. грн.; Ва — вартість викуплених власних акцій підприємства, тис. грн.

У фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визна-
чається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із
зовнішніх джерел, та сумою основного боргу, дивідендів власників
підприємства. Чистий грошовий потік фінансової діяльності
(ЧГПфд) розраховують за формзшою:

ЧГПфд = ЗКа + ЗКд + ЗККК + СД - ПдК - Пкк -Дв;

Де ЗКа — додаткове залучення акціонерного чи пайового капіталу, тис. гри.; ЗКд — залученні капітал за довгостроковими кредитами, тис. грн.; ЗКа — залучений капітал за короткостроковими кредитами, тис. гри.; СД— допомога спонсорів, тис. грн.; Пдк— сума погашення довгострокового кредиту, тис, гри.; Пкк — сума погашення короткострокового кредиту, тис. гри.; Дв— сума оплачених дивідендів власникам акціонерного капіта-лу, тис. грн.;

Чистий грошовий потік за всіма видами діяльності (ЧГІТ) виз-начатимемо:

ЧГП = ЧГПод + ЧГПід + ЧГПфд

При прямому методі визначають валовий і чистий грошовий потік підприємства. За цим методом визначається сумарний обсяг надходження і витрат коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і підприємства в цілому. Розбіжності отриманих резуль-татів розрахунку прямим і непрямим методом належать лише до операційної діяльності. Розрахунок чистого грошового потоку операційної діяльності прямим методом має вигляд:

ЧГПод=РП + ІР – Пмр – Пзпу - Пб - Ппб - Пін;

де РП— сума виторгу від реалізації продукції, тис. гри.; ІР - сума інших надходжень грошових ресурсів від операцій-ної діяльності, тис. гри.;

Пмр - видатки на придбання матеріальних ресурсів, тис. гри.;
Пзп - видатки на заробітну плату виробничих працівників, тис.
гри.; Пзпу - видатки на заробітну плату управлінського персоналу,
тис. гри.; Пб — платежі у бюджет, тис. грн.; Пб — платежі у позабюджетні фонди, гне. гри.; Пін - інші видатки операційної діяльності, тис. гри.

Чистий грошовий потік інвестиційної та фінансової діяльності за прямим методом розраховують аналогічно, як і при непрямому методі. Розрахунок чистого грошового потоку прямим методом можна розрахувати аналогічно.

При аналізі грошових потоків попереднього періоду виділя-ють таку послідовність проведення аналітичних досліджень. На першому етапі дають оцінку динаміки позитивного грошово-го потоку за джерелами його утворення. Потрібно зіставити тем-пи приросту позитивного грошового потоку з темпами приросту активів підприємства, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити дослідженню спів-відношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності (від зовнішніх джерел фінан-сування). На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу форму-вання негативного грошового потоку підприємства, а також струк-тури цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу визначається наскільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст ного ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися кошти, залучені із зовнішніх джерел. Варто виявити стан погашен-ня кредитних зобов'язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість по-зитивного та негативного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка показника чистого грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, ви-являється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з по-зицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

Особливе місце на цьому етапі аналізу приділяють «якості чис-того грошового потоку» — узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого гро-шового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька — за рахунок збільшення част-ки чистого прибутку, пов'язаного зі зростанням цій на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій тощо.

На четвертому етапі аналізу досліджують синхронність форму-вання позитивного та негативного грошових потоків у розрізі ок-ремих інтервалів звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів підприємства. Цим досягається рівень синхрон-ності і забезпечується його абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних видів грошових по-токів, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду. Цей показник розраховують за такою формулою:

КЛгп = (ВПГП-(ГАк-ГАп))/ВНГП

де КЛгп — коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства

в аналізованому періоді; ВПГП — сума валового позитивного грошового потоку (надход-ження коштів), тис. гри.; ГАК — сума залишку грошових активів підприємства на кінець аналізованого періоду, тис. гри.; ГАп — сума залишку грошових активів підприємства на поча-ток аналізованого періоду, тис. гри.; ВНГП — сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів), тис. грн.

На п'ятому етапі аналізу визначають ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки є коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства (КЕгі), який обчислюють за формулою:

КЕ гп = ЧГП/ВНГП

Про рівень ефективності грошового потоку можна судити за коефіцієнтом реінвестування чистого грошового потоку, який роз-раховується за формулою:

КР чгп =(ЧГП-Ду)/( ?РІ+?ФІ д)

де КР чгп — коефіцієнт реінвестуваяня чистого грошового потоку в розглянутому періоді: ?РІ — сума приросту реальних інвестицій підприємства (за всіма формами) за аналізований період, тис. гри.; ?ФІ д — сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства за аналізований період, тне. грн. []

На думку автора дана методологія є найбільш оптимальною, хоча потрібно врахувати точку зору Меца В.О. який виділяє необхідність розрахунку наступних показників.

1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведен-
ня господарських операцій. Визначається за формулою:

гм = воп/ог,

де Гм — мінімальна сума грошей; Воп — операційні витрати; Ог — оборотність грошей.

Операційні витрати — це витрати грошей па купівлю то-варів і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

2. Оборотність коштів. Розраховується за формулою:

Ог = 360 днів/До, або

Ог = 360 днів/П0,

де Ог — оборотність грошових коштів; Ц0 — цикл оборот-ності грошових коштів; П0 — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових ви-робів[1]

Хоча даний підхід пропонує і Чумаченко М.Г.

Доповнювати аналіз грошових коштів можуть показники, які пропонує нам розрахувати Савицька Г.В., вона пропонує розрахувати показники збалансованості, для більш детального аналізу.

Для оцінки ступеня рівномірності формування й синхронності позитивного й негативного грошового потоку розраховують наступні показники: среднєквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації й коефіцієнт кореляції.

Среднєквадратичне відхилення показує абсолютне відхилення індивідуальних значень від среднєарифметичного рівня показника. Воно розраховується в такий спосіб:

Всі 6 джерел пропонують певний алгоритм аналізу, який досліджує ситуацію в тій чи іншій позиції. Всі автори виділяють два основні методи аналізу, хоча Мец В.О. виділяє ще й і метод прямого розрахунку - грунтується на застосуванні норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом нормованих оборотних коштів: виробничих запасів, готової продукції. Коефіцієнтний метод засіюваний на результатах методу прямого розрахунку, які коригуються у зв'язку з очікуваною динамікою зростання обсягу виробництва. Аналітичний метод полягає в тому, що потреба в оборот-них коштах розраховується за кілька років і обчислюється середня величина.

Всі автори наводять шляхи оптимізації грошового потоку, але дане питання автор висвітлює в третьому розділі, так як всі чинники що приводяться у джерелах можливо присутні на досліджуємому підприємстві, а уточнення саме факторів можливе після детального аналізу.

Автор дійшов висновку, що аналіз необхідно робити на основі взаємодоповнення джерел, та використання універсалізованої методології та використання непрямого методу при аналізі, так як прямий метод не розкриває взаємозв'язки величини фінансового результату й величини зміни коштів, зокрема, не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надхо-дження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності че-рез послідовне коригування показника прибутку (збитку) від зви-чайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою враху-вання впливу:

змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредитор-ської заборгованості;

негрошових операцій;

доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «Концервмяс»

2.1 Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзви-чайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

-амортизацію необоротних активів (амортизаційні відраху-
вання щодо матеріальних та нематеріальних необоротних акти-
вів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нараху-
вання амортизації основних засобів і нематеріальних активів
зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати
його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є у формі 2 в рядку 260.

-збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі
забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвес-
тиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» —
збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує
витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому
ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го
розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе-
ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

-прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на
прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахун-
ку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різ-ниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій стат-ті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахун-ком залишку коштів у іноземній валюті;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансо-вими інвестиціями та від їх реалізації— продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Ця сума буде відобража-тись у рядку 050 звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов'язаний з операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми прибутку від звичайної діяльності;

- витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітно-го періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему стат-тю «Сплачені відсотки», що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не


Сторінки: 1 2 3