Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота

Аналіз ліквідності (платоспроможності) підприємства

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Закон України “Про підприємства в Україні” визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України та самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу) [1,ст.1 ].

Кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Але, ефективність цих рішень багато в чому залежить від об’єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого й очікуваного фінансово-економічного стану підприємства.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства як його здатність вчасно та в повному обсязі викону-вати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм госпо-дарської діяльності – є однією з умов конкурентоспроможності підприємства, його фінансової стабільності. Здатність підприємства розраховуватись за своїми боргами в обсягах та строках, передбачених договорами та законодавством, є необхідною умовою успішного функціонування на ринку, що і обумовлює актуальність обраної теми.

Базовим підприємством для написання курсової роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондлайн”, основним видом діяльності якого є оптова торгівля системами кондиціонування повітря. Разом з вказаними, підприємство розробляє нові – перспективні напрями торгівельної діяльності.

Головною метою роботи є дослідження теоретичних аспектів та отримання практичних навичок аналізу платоспроможності підприємства на базі ТОВ “Кондлайн”.

Основними завданнями даної роботи є вивчення сутності платоспроможності підприємства та факторів, що її визначають, загальний аналіз платоспроможності ТОВ “Кондлайн”, а також, визначення шляхів щодо її підвищення.

Об’єктом дослідження курсової роботи є платоспроможність підприємства.

Предметом даної роботи виступають особливості аналізу платоспроможності ТОВ “Кондлайн”.

Інформаційною базою дослідження є діюча система нормативно-правових актів (закони України, Постанови Кабінету Міністрів тощо), фінансова інформація ТОВ “Кондлайн”, матеріали публікацій у спеціальній і періодичній пресі та інші.

 

Розділ 1

Теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства

1.1. Сутність платоспроможності

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.

Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства — його здатності вчасно та в повному обсязі викону-вати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм госпо-дарської діяльності [14,c.10]. Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. Так, згідно з положеннями французької економічної школи, платоспроможність — це одна з підвалин кон-цепції фінансової рівноваги.

Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність підприємства - це його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав [12,c.370]. Це здатність підприємства розраховуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери). Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стій-ко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану — воно періодично або постійно є неплатоспроможним.

У процесі фінансового аналізу вивчається статична і динамічна платоспроможність.

При дослідженні статичної платоспроможності порівнюють-ся суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов'я-заннями.

Щодо визначення суми платіжних засобів є різні точки зору. Правильніше до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалі-зовані й перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгова-ності щодо якої є впевненість у надходженні.

До строкових зобов'язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

Динамічна платоспроможність – наявність платоспроможності протягом усього періоду, що досліджується.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'я-заннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для про-ведення такого розрахунку використовується бухгалтерський ба-ланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і ві-зуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборго-ваності фінансовим органам, тривале порушення термінів випла-ти заробітної плати тощо).

Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

недоїмок з платежів до бюджету;

простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності.

Питання підтримання платоспроможності над-звичайно актуальне сьогодні в Україні, про шо свідчить проблема неплатежів у вітчизняній еко-номіці та її наслідки.

Оцінка рівня платоспроможності цікавить широ-ке коло агентів ринку, а саме:

1) безпосередньо підприємство, яке бажає об'єктивно оцінити стан своїх справ і розробити ряд заходів щодо покращення ситуації або підтримки нормального стану;

2) кредиторів, які хочуть переконатись у спро-можності підприємства повернути борги;

3) інвесторів, які мають бути впевнені щодо перспектив розвитку підприємства і, як наслідок, ефективності їх інвестиційного проекту;

4) партнерів по бізнесу, які зацікавлені в надій-них та стабільних стосунках.

Платоспромож-ність як економічну категорію характеризують такі моменти :

1. Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

2. Платоспроможність – це не тільки здатність термінового погашення зобов'язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а й здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

3. Платоспроможність – це не ста-тична (моментна) характеристика. Найбільшу цін-ність має динамічна платоспроможність.

4. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

5. Виконання платіжних зобов'язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслу-говування та повернення позикових коштів.

1.2. Показники платоспроможності

У світовій практиці існує декілька методичних підходів до оцінки рівня платоспроможності підприємства, основні з яких представлені на рис. 1.1.[14,c.11].

Рис.1.1. Методичні підходи до оцінки платоспроможності підприємства.

Метод коефіцієнтів базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності і їх подальшому аналізі, який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами (нормативний метод);

б) порівняння коефіцієнтів певного підприєм-ства з аналогічними показниками інших підпри-ємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в) порівняння коефіцієнтів певного підприєм-ства з аналогічними показниками фірм — про-відних у даній галузі (бенчмаркінг).

Метод коефіцієнтів простий у використанні, не потребує спеціального інформаційного забезпечен-ня, але має значні недоліки:

1. Оціночні коефіцієнти надають аналітику ста-тичну інформацію (на певну дату) про платоспро-можність підприємства, і, таким чином, об'єк-тивність аналізу знижується.

2. Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь об'єктивності аналізу.

3. Підприємство може використати прийом «прикрашення» звітності, щоб створити видимість вищих показників. Наприклад, підприємство взяло кредити на два роки. Перед поверненням боргу кошти утримувались декілька днів у вигляді готівки на розрахунковому рахунку. Якщо в цей час скла-дався баланс, то показники платоспроможності, розраховані методом коефіцієнтів, були б значно «прикрашені». Але вже через кілька днів, після моменту погашення боргу, дані балансу давали б аналітику інше уявлення про стан платоспромож-ності підприємства.

Методи дискримінантних показників платоспро-можності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінан-сову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти даного методу отримують у резуль-таті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:—

порівнюються за певний період на основі низ-ки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з плате-жами, а інша включає тільки «здорові» підприємства;—

відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дозволяють визначити краще підприємство, представлене в од-ній з двох вибірок;—

розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з ви-значальних коефіцієнтів.

Даний метод вперше з'явився в США, де в 60-і роки минулого століття різні дослідники намагались сфор-мулювати моделі передбачення банкрутства. Фундаментальне дослідження в цьому напрямку було опубліковано в 1968 p. Є. І. Альтманом.

Крім методу Альтмана відомий показник пла-тоспроможності Z Конана і Гольдера, показник платоспроможності Управління звітності Банку Франції. Опишемо один з них.

Показник платоспроможності Z Конана і Гольд-ера розроблено на основі двох вибірок по 95 малих і середніх промислових підприємств. За допомогою методу дискримінантного аналізу було розроблено такий показник [14,c.12]:

Z = 0,16 X1 - 0,22Х2 + 0,87 X3 + 0,10 X4 - 0,24 X5, (1.1)

де X1 = дебіторська заборгованість + грошові кошти / всього активів;

Х2 = постійний капітал / всього пасивів;

X3 = фінансові витрати / виручка від реалізації;

X4 = витрати на персонал / додана вартість;

X5 = валовий прибуток / залучений капітал.

Автори розрахували вірогідність платежів для різних значень Z:

Значення Z | +0,210 | +0,480 | +0,002 | -0,026 | -0,068 | -0,087 | -0,107 | -0,131 | -0,164

Вірогідність затримки платежів, % | 100 | 90 | 80 | 70 | 50 | 40 | 30 | 20 | 10

Дослідниками було перевірено на майбутньому періоді, що показник Z має достатню передбачувальну силу й дозволяє оцінити можливі фінан-сові труднощі на три роки вперед.

Для України використання аналогічних показ-ників на сьогоднішній день неможливе з причини їх відсутності. Для їх розробки необхідно проводити спеціальне дослідження на галузевому рівні, зібрати обширну статистичну базу, що в наших умовах досить складно.

Дослідження грошових потоків полягає у вив-ченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод грунтуєть-ся на побудові бюджетів готівки та їх аналізі [13,c.253].

Дослідження грошових потоків широко вико-ристовується у світовій практиці.

Отже, оцінку платоспроможності підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників [14,c.13].

І. Показники ліквідності або статичної платоспроможності.

1. Коефіцієнт загального покриття (потенційної платоспроможості) (Кзп) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

(1.2)

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюють-ся за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів.

Критичне значення цього коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1-1,5 свідчить про спромож-ність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності підприємства.

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності (розрахункової платоспромож-ності) (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, коротко-строкових фінансових вкладень та дебіторської заборго-ваності до поточних пасивів:

(1.3)

Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Критичне значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,7—0,8 або дотри-мання його середньогалузевого значення.

3. Коефіцієнт абсолю-тної ліквідності (гро-шової платоспроможності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

(1.4)

Показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності.

Критичне значення 0,2 + 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 - зовнішня ознака не-платоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння д о-хідності підприємства

4. Коефіцієнт співвід-ношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборго-ваності до кредиторської:

(1.5)

Показує ступінь покриття кредиторської заборгованості вимогами на користь підприємства.

Позитивним є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти даний показник з середньогалузевим рівнем. Рекомендоване значення 1.

5. Коефіцієнт забез-печеності поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

(1.6)

Показує ступінь покриття поточних зобов'язань власними оборотними активами.

Даний показник використовується як узгоджувальний у законодавстві деяких країн, зокрема в Росії, де його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В будь-якому випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів.

II. Показники ліквідності оборотних активів та якості кредиторської заборгованості.

1.Середній період обороту товарних запасів (в днях) (Отз) розраховується як відношення середнього розміру товарних запасів до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.7)

Показує період, протягом і якого товари перетворюються в грошові кошти. Позитивним є зменшення значення показника, якщо це не є перешкодою нормальному ходу реалізації товарів (не обумовлює товарний дефіцит).

2. Середній період обороту дебіторської заборгованості (Одз) розраховується як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.8)

Показує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивним фактом слід вважати скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості. Зростання цього показника може бути визнано доцільним тільки в умовах росту товарообороту та підвищення якості дебіторської заборгованості.

3. Період погашення кредиторської заборгованості (Окз) розраховується як відношення середнього розміру кредиторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.9)

Показує середній період, протягом якого підприємство сплачує короткострокові зобов'язання. Підприємство повинне дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись наданою позикою і вчасно її сплатити.

4. Період операційного циклу (ОЦ) дорівнює сумі періодів обороту товарних запасів і дебіторської заборгованості:

ОЦ = Отз + Одз. (1.10)

Показує час перетворення купленого товару в гроші. Зменшення показника свідчить про високу ділову активність підприємства та ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

5. Період фінансового циклу (ФЦ) можна розрахувати як різницю між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості [11,c.130]:

ФЦ = ОЦ — Окз. (1.11)

Дозволяє оцінити період обороту грошових коштів. Зменшення показника є позитивною тенденцією й свідчить про підвищення ефективності управління грошовими коштами, але значення показника нижче нуля свідчить про дефіцит грошових коштів (підприємство живе «в борг») [14,c.14].

ІІІ. Показники динамічної платоспроможності

1. Коефіцієнт відновлювання (втрати) платоспроможності (Квпл) характеризує найближчу перспективу зміни рівня платоспроможності підприємства (відновлення чи втрату). Він визначається за формулою:

(1.12)

де Кзп - коєфіцієнт загального покриття;

Кпп - коєфіцієнт проміжної ліквідності;

Кзпн - нормативне значення (Кзпн = 2).

Якщо показник дорівнює або більше одиниці, - це є свідченням наявності резервів поліпшення рівня платоспроможності, при Квпл менше 1 - рівень платоспроможності підприємства в найближчий час буде недостатнім.

2. Коефіцієнт достатності формування грошових активів (коефіцієнт виконання бюджету готівки) характеризує ступінь покриття платіжних потреб підприємства за рахунок грошових коштів, що знахо-дяться в його розпорядженні. Розраховується за формулою:

(1.13)

де ЗГК – залишки грошових коштів на початок періоду;

ГН – грошові надходження за період;

ВГф – фактичне витрачання грошей за період;

ВГвідкл – відкладення витрачання грошових коштів.

Позитивною тенденцією є зростання цього показника, що свідчить про здатність підприємства генерувати грошові активи для здійснення усіх необхідних платежів. Сприятливою ситуацією є утримання цього показника на рівні 1,2 , що є ознакою відсутності дефіциту грошових коштів та наявність їх мінімального за лишку на рахунках.

3.Синхронність надходження та витрат грошових коштів розраховується за формулою:

(1.14)

де N1 (V1) - надходження (видатки) грошей.

Показує відповідність у часі та за обсягами вхідних та вихідних грошових потоків. Оптимальною є ситуація, коли значення показника дорівнює або максимально наближається до 0, що свідчить про збалансованість грошових потоків підприємства.

Послідовність розгляду окремих груп показ-ників наведених показників не випадкова. Вона відповідає логіці аналітичної роботи з оцінки рівня плато-спроможності підприємства, а саме:

І група: вихідний пункт аналізу, який надає аналітику інформацію про стан статичної плато-спроможності. Проводиться за даними балансу.

II група: поглиблює аналіз платоспроможності шляхом вивчення даних, що беруть участь у роз-рахунку коефіцієнтів І групи. Доцільність викори-стання показників II групи обумовлена такими причинами:

- підприємство може мати на балансі значні обсяги дебіторської заборгованості, що вплине на ріст показника проміжної платоспроможності, але структура дебіторської заборгованості може бути різною: висока питома вага простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованостей, що суттєво знижує реальний рівень платоспроможності;

- на балансі підприємства можуть утримуватись товарні запаси, які не користуються попитом і як наслідок, повільно реалізуються. Показник загального покриття при цьому може мати достатньо високе значення, але рівень платоспроможності слід оцінювати як недостатній;

- підприємство може мати значний за тривалістю період погашення поточних пасивів. За умови відсутності у їх складі прострочених зобов'язань, які потребують негайного погашення, низький рівень показника абсолютної ліквідності не слід розглядати як критичний за умови наявності можливості генерування достатніх обсягів грошових надходжень у майбутньому.

Показники II групи розраховуються на основі балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

III група: оцінює динамічну платоспроможність, Перший показник цієї групи (Квпл) розраховуєтьсяза даними балансу. Цей показник доцільно розраховувати в з’вязку з тим, що надто рідко трапляється ситуація, коли всі показники відповідають встановленим нормативам та вимогам, що призводить до невпевненості аналітика щодо висновків про платоспроможність. В такій ситуації Квпл надає деяку інформацію щодо перспектив зміни рівня платоспроможності.

Другий та третій показники цієї групи розрахувати складніше, оскільки необхідна додаткова інформація. Але при оцінці, наприклад, банком фінансового стану підприємства, ця інформація може бути доступною.

Розрахунок другого та третього показників III групи проводиться на базі даних журналів-ордерів грошових рахунків та відомостей до них (журнал-ордер № 1 за кредитом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” та відомостей №№ 1.1., 1.2., 1.3. за дебетом цих рахунків). Показники цієї групи доцільно розрахувати на усі дні періоду, що оцінюється, або вибірково запевною системою (наприклад, через кожні 4 дні на 5-й або через 9 днів на 10-й тощо). Цю операцію зручно та швидко здійснювати за допомогою ЕОМ.

Для розрахунку коефіцієнта достатності формування грошових коштів знадобиться детальний плановий бюджет готівки, який був розроблений на період, що досліджується. За допомогою порівняння фактичних видатків та видатків, що були заплановані, визначається приблизна сума відкладеного витрачання грошових коштів.

У разі відхилення показника синхронності від нуля необхідно дослідити рух грошових коштів з метою виявлення характеру розбалансованості потоків (перевищують вхідні потоки над вихідними чи навпаки).

Така послідовність етапів аналізу та система показників, що їх формує, дозволяє поглибити цей процес і підвищити об'єктивність його результатів.

1.3. Фактори, що визначають платоспроможність підприємства

Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

Згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування і найефективніше їх використання.

Ще одним важливим фактором, що визначає платоспроможність підприємства є раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, недопускати її прострочення застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Позитивним фактором є скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості.

Підприємство повинне прагнути до найоптимальнішого співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, для чого потрібно дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись єю і вчасно її сплатити.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення платоспроможності підприємства є зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів за рахунок їх найоптимальнішого використання, реалізації зайвих, тощо, якщо це не є перешкодою для нормального ходу діяльності підприємства. Скорочення періодів обороту запасів і грошових коштів підприємства підвищує рівень його платоспроможності.

Одним з найвагоміших факторів, що формують рівень платоспроможності підприємства на майбутні періоди є політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Вплив наведених факторів на загальний рівень платоспроможності підприємства можна деталізувати через вплив на коефіцієнт покриття, що є узагальнюючим показником платоспроможності, який характеризує платіжні можливості підприємства. Він показує якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами.

Згідно з П(С)Бо 2 “Баланс” поточні активи поділяються на запаси, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість, які знаходяться у ІІ розділі активу балансу; поточні зобов’язання знаходяться у IV розділі пасиву балансу.

Розглянемо фактори зміни коефіцієнта покриття підприємства (рис.1.2).

Рис. 1.2. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта покриття

Нездатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав визначає неплатоспроможність підприємства. Причинами неплатоспроможності підприємства є [13,c.239]:—

помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і ре-алізації продукції, її собівартості;—

невиконання планових завдань виробництва і реалізації про-дукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;—

підвищення собівартості продукції;—

в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;—

неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;—

невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фі-нансування підприємства;—

інфляційні процеси і податкова політика;—

значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;—

низьке обертання оборотного капіталу.

Розділ 2

Дослідження платоспроможності підприємства ТОВ “Кондлайн”

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ “Кондлайн”

Базовим підприємством для написання даної роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондлайн”. Це підприємство, основним видом діяльності якого є оптова торгівля системами кондиціонування повітря. Крім того, підприємство освоює нові – перспективні напрями торгівельної діяльності (торгівля обігрівальними пристроями) і надання послуг (монтаж систем кондиціонування і обігріву повітря), які б забезпечували разом з швидким обігом оборотних коштів також і постійний прибуток.

В структурі підприємства є наступні відділи: відділ збуту, відділ поставки та відділ обліку.

Організаційно-функціональна структура підприємства зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційно-функціональна структура ТОВ “Кондлайн”

Розглянемо основні показники діяльності підприємства показані у динаміці за 2003 р. та 2004 р. за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ “Кондлайн” (Додатки А та Б).

Таблиця 2.1.

Динаміка активів і пасивів ТОВ “Кондлайн” за 2003-2004 рр.

Стаття балансу |

на 1 січня 2004, тис.грн |

на 1 січня 2003, тис.грн. | Відхилення

відносне % | абсолютне,

тис.грн.

I. Необоротнi активи | 52,9 | 74,6 | 41,0 | 21,7

Нематерiальнi активи

Залишкова вартість | 13,1 | 12,4 | -5,3 | -0,7

Первісна вартість | 13,6 | 13,6 | 0,0 | 0,0

Знос | 0,5 | 1,2 | 140,0 | 0,7

Основнi засоби:

Залишкова вартість | 39,8 | 48,4 | 21,6 | 8,6

Первісна вартість | 56,0 | 69,0 | 23,2 | 13,0

Знос | 16,2 | 20,6 | 27,2 | 4,4

Незавершене будівництво | 6,6 | 100,0 | 6,6

Відстрочені податкові активи | 6,5 | 100,0 | 6,5

Інші необоротні активи | 0,7 | 100,0 | 0,7

II. Оборотнi активи | 4005,3 | 5267,6 | 31,5 | 1262,3

Запаси:

виробничі | 80,8 | 0,3 | -99,6 | -80,5

незавершене виробництво | 45,3 | 100,0 | 45,3

товари | 498,6 | 598,0 | 19,9 | 99,4

Векселi одержанi | 41,4 | 100,0 | 41,4

Дебет. заборг. за товари, роботи, послуги | 3028,5 | 3493,7 | 15,4 | 465,2

Дебет. заборгованість з бюджетом | 79,1 | 31,8 | -59,8 | -47,3

Дебет. заборгованість за вид. авансами | 97,1 | 100,0 | 97,1

Iнша поточна дебiт. заборгованiсть | 269,7 | 898,3 | 233,1 | 628,6

Грошовi кошти та їх еквiваленти | 7,2 | 61,7 | 756,9 | 54,5

Iншi оборотнi активи | 41,4 | -100,0 | -41,4

IV.Витрати майбутніх періодів | 1,2 | 1,4 | 16,7 | 0,2

V. Власний капiтал | 309,4 | 183,4 | -40,7 | -126,0

Статутний капiтал | 26,0 | 26,0 | 0,0 | 0,0

Резервний капітал | 87,5 | -100,0 | -87,5

Нерозподiлений прибуток | 195,9 | 157,4 | -19,7 | -38,5

VI. Довгостроковi зобов'язання | 9,0 | 100,0 | 9,0

Відстрочені податкові зобов'язання | 9,0 | 100,0 | 9,0

VІІ. Поточнi зобов'язання | 3750,0 | 5151,2 | 37,4 | 1401,2

Короткостроковi кредити банкiв | 756,6 | 617,0 | -18,5 | -139,6

Кредит.заборг. за тов., роботи, посл. | 2784,2 | 4456,0 | 60,0 | 1671,8

Поточні зобов'яз. з одержаних авансiв | 29,1 | 37,8 | 29,9 | 8,7

Поточні зобов'язання з бюджетом | 28,6 | 22,5 | -21,3 | -6,1

Поточні зобов'яз. з позабюдж. платежiв | 3,2 | 3,5 | 9,4 | 0,3

Поточні зобов'яз. зі страхування | 1,9 | 1,1 | -42,1 | -0,8

Поточні зобов'яз. з оплати праці | 3,5 | 9,4 | 168,6 | 5,9

Iншi поточнi зобов'язання | 142,9 | 3,9 | -97,3 | -139,0

Валюта балансу | 4059,4 | 5343,6 | 31,6 | 1284,2

На основі даних таблиці 2.1 можна зробити наступний висновок: у 2004 році спостерігається збільшення необоротних активів ТОВ «Кондлайн» на 41% (21,7 тис. грн.) внаслідок збільшення вартості основних засобів (на 13 тис. грн.), незавершеного будівництва (на 6,6 тис. грн), відстрочених податкових активів та інших необоротних активів (на 6,5 та 0,7 тис. грн.).

Оборотні активи підприємства зросли на 31,5% (1262,3 тис. грн.) за рахунок збільшення незавершеного виробництва на 45,3 тис. грн., товарів - на 99,4 тис. грн., дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги – на 465,2 тис. грн., дебіторської заборгованості за авансами – на 97,1 тис. грн., іншої дебіторської заборгованості – на 628,6 тис. грн. та збільшення залишків

грошових коштів – на 54,5 тис. грн.

Власний капітал підприємства зменшився на 126 тис. грн ( 40,7%) за рахунок використання підприємством резервного капіталу (87,5 тис. грн.) та нерозподіленого прибутку - 38,5 тис. грн., отже, відповідно зменшились і власні фінансові ресурси підприємства.

Водночас зросли обсяги поточних зобов'язань підприємства на 37,4% (1401,2 тис. грн) переважно за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - 1671,8 тис. грн., але зменшились обсяги кредитів банків – на 139,6 тис. грн., що є позитивним моментом, оскільки зменшуються поточні витрати підприємства на сплату відсотків за кредит.

Валюта балансу (майно) підприємства зросла на 31,6% (1284,2 тис. грн.), що при збільшенні поточних зобов'язань підприємства на 1401,2 тис. грн. означає зростання переважно за рахунок залучених коштів і свідчить про підвищення ступеню фінансової залежності підприємства.

Проаналізуємо структуру балансу ТОВ “Кондлайн” за 2003-2004 роки (таблиці 2.2 та 2.3)

Таблиця 2.2

Аналіз структури балансу ТОВ “Кондлайн” за 2003 рік

Актив | На 1.01.01р. | На 1.01.02р. | Відхилення

1 | 2 | 3 | 4

Необоротні активи | 1,49% | 1,30% | -0,19%

Запаси | 8,49% | 14,27% | 5,78%

Дебіторська заборгованість | 87,36% | 83,20% | -4,16%

Грош. кошти та їх еквівал. | 1,48% | 0,18% | -1,30%

Витрати майб. періодів | 1,13% | 1,02% | -0,11%

Інші активи | 0,05% | 0,03% | -0,02%

Разом | 100,0% | 100,0% | -

Пасив | На 1.01.01р. | На 1.01.02р. | Відхилення

Власний капітал | 9,85% | 7,62% | -2,23%

Забезпечення наступних витрат і платежів | - | - | -

Довгострокові зобов’яз. | - | - | -

Поточні зобов’язання | 90,15% | 92,38% | 2,23%

Разом | 100,0% | 100,0% | -

Результати аналізу свідчать, що за 2003 рік у структурі активів підвищилась частка запасів на 5,78% і


Сторінки: 1 2 3