Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Реферат на тему:

“Довгострокове накопичувальне страхування і його роль

у житті цивілізованої людини”

Існує загальне і накопичувальне страхування.

Договори з загальних видів страхування, як правило, укладаються на один рік, страхові внески сплачуються одноразово і становлять невеликий відсоток від страхової суми. Страхові платежі не нагромаджуються, не розглядаються страхувальниками (громадянами) як інвестовані кошти і не повертаються їм після закінчення дії договору страхування.

Договори загального страхування призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.

За договорами страхування життя страхові внески, зазвичай, сплачуються в розстрочку протягом усього терміну дії договору. Відбувається накопичення коштів, які зберігаються і перебувають в управлінні у страховій компанії на період дії договору.

За будь-яких обставин внесені кошти повертаються застрахованій особі або її спадкоємцю з певними відсотками.

Це означає, що внески за договорами страхування життя мають для застрахованої особи яскраво виражений характер інвестицій.

Накопичувальне страхування - вид довгострокового страхування життя, по якому страхова сума виплачується страхувальникові при досягненні ним до зазначеного віку або у випадку смерті застрахованого його спадкоємцям. Такі поліси гарантують виплату страхового забезпечення (або самому застрахованому, або його спадкоємцям), тому вони часто відіграють подвійну роль: як страхового полісу, так і інвестиції.

Згідно з концепцією, визначеною Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» (набрали чинності з 01.01.2004 року), нова пенсійна система в Україні вибудувана у трьох рівнях.

Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України – аналог пенсійної системи, яка існувала до пенсійної реформи.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, суть якої полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Передбачено інвестування цих коштів в економіку з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляції. Такі кошти будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або в інших випадках, передбачених законодавством України). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.

Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Особисте накопичувальне страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів для здійснення соціальних (в тому числі і пенсійних) програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми цим методом. Сформовані ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на пенсійне забезпечення та інші соціальні заходи.

При особистому накопичувальному страхуванні (страхуванні життя і пенсійному страхуванні) створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом інвестицій в економіку. Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності, дістають змогу знижувати величину страхових внесків, збільшувати власний капітал і відрахування до бюджету, стимулювати працю персоналу, збільшувати розмір дивідендів.

Так, у Франції на початок 90 – х років близько 150 компаній, які займалися пенсійним страхуванням і страхуванням життя (25% від загальної кількості страхових компаній), залучили 1050 млрд. FRF, або майже 5% від ВВП.

Для сучасних підприємств, які приймають участь в довгостроковому накопичувальнимПрограми накопичувального страхування життя - це форма відкладеної, довгострокової мотивації персоналу. Іноді їх називають "золотими наручниками", з чим ми не згодні. Наручники - це елемент несвободи людини, а якщо керівництво компанії хоче підтримувати і розвивати ініціативу і творчість своїх працівників, якщо воно має життєву мудрість, то такими програми воно може забезпечити прихильність персоналу до "своєї компанії".

Ці програми дозволяють гідно попрощатися з людиною при виході її на пенсію і, надавати матеріально забезпечений відпочинок від компанії. Кошти, інвестовані в такі програми, для самого підприємства виконують роль фінансового фонду, оскільки ними можна оперувати і у ситуаціях кредитування, і в ситуаціях банкрутства, і у ситуаціях смерті співробітника. При виборі і укладанні програм, формуванню правил володіння і розпорядження ними з боку компанії і людини, необхідні коректність, такт і компетентність. Тут потрібна індивідуальна робота з кожним. Важливим є урахування аспектів податкового законодавства, економічних факторів для підприємства. Це довгострокові фінансові програми, що вимагають серйозного підходу до їх розробки і реалізації.

Однак необхідно не тільки визначитися в параметрах страхових послуг, але і правильно вибрати саму страхову компанію. У спеціалізованих виданнях регулярно друкують основні показники роботи страхових компаній. Як у них орієнтуватися?

Компанії розділені в залежності від виду страхування. Виділяють загальне (чи тарифне) і накопичувальне страхування.

Загальне (тарифне) страхування розглядає ризики втрат майна (машини, будинку, приміщення, товарів); фінансових втрат (внески, кредити, інвестиції); ризики за результатами професійної діяльності; ризики фінансових витрат на відновлення здоров'я (медичне страхування, страхування від наслідків нещасного випадку) і усе, що підпадає під дані категорії. Договори страхування короткострокові - від декількох днів до 12 місяців. Вартість програми (тариф, річна премія) набагато менша і може складати 0,1-10% від страхової суми. Страхове відшкодування виплачується тільки при настанні страхового випадку. Якщо страховий випадок не наступив у період дії програми, річна премія не повертається клієнту, але в нього може виникнути право на знижку при укладанні нового договору.Страхових компаній у сфері загального страхування на ринку України, як зазначалося вище, нараховується більш 360-ти. Зараз цей список коригується, оскільки законодавчо потрібно сформувати Статутний фонд у визначеному розмірі. Тому йдуть процеси злиття дрібних компаній; поповнення статутних фондів або навіть закриття окремих компаній. Споживачу це вигідно, державі спокійніше. Страхові компанії - це фінансові структури і чим вони більші і фінансово сильніші, тим надійніше. Статутний фонд - це свого роду застава, що забезпечує безпеку клієнта.

Страхова компанія повинна мати:

o статутний фонд - не менш 1 мільйона євро (більше 6 мільйонів 600 тисяч гривень);

o ліцензію на вид страхування, що Вас цікавить.

Якщо матеріальний розмір Вашого ризику дуже високий, Вам не байдужний і фінансовий рівень перестрахувальника.

Ще один дуже важливий показник - це відношення страхових виплат до суми річних внесків, обов'язково виражене у відсотках. Цей показник дає досить об'ємну картину, а саме, якщо він на рівні 50-60%, то компанія і страхує реальні ризики, і реально їх покриває, оскільки різниця залишається компанії на її розвиток і "життя". Якщо ж показник 10-15%, то ймовірно або страхують нереальні ризики, або ускладнені виплати страхових відшкодувань.

Оцінювати необхідно і престижність компанії: час роботи на ринку, наявність представництв по регіонах України, тенденція тарифів до росту або зменшення, кваліфікаційний рівень консультантів, але саме головне - живі свідчення клієнтів. Останніх знайти складніше, тому що ми слабо довіряємо свої ризики компаніям і більшою мірою сподіваємося на випадок. Про світову культуру в цьому питанні говорити не будемо, за кордоном без страхування люди б не пережили всіх тих катаклізмів, що відображають екрани новин.

По накопичувальному страхуванню життя в Україні працюють більше 20-ти компаній.

Відмінності накопичувальних програм від тарифних такі:

o усі річні внески по закінченню дії програм страхування повинні бути повернуті клієнту, до них виплачується ще і додатковий бонус, що формується з отриманого компанією прибутку;

o терміни дії - більше 120 місяців (це 10-15-20-25 років).

Основний ризик, що покривається в програмах - це життя людини. Стан здоров'я в результаті хвороби чи нещасного випадку є додатковими ризиками. У світовій практиці такі програми служать однією зі складових пенсійного плану людини та мають податкові пільги, як для підприємства, так і для самої людини. Уведено це в практику й в Україні.

З огляду на зобов'язання по поверненню вкладених коштів, їхнє соціальне призначення - матеріальний захист похилого віку, до компаній та їхньої діяльності законодавчо пред'являються жорсткі вимоги:

o Статутний фонд - півтора мільйона євро (близько 10 мільйонів гривень повинен бути сформований до листопада 2004 року);

o вид діяльності - тільки добровільне страхування життя;

o робота з перестрахувальниками найвищих фінансових рейтингів, не нижче "А";

o повне правове поле України.

В усіх програмах захищений ризик смерті. На виплату і розмір страхової суми впливає причина смерті, момент її настання. Є в пропозиціях компаній компаній і відмінності по основних параметрах:

o розмір річного внеску - від 120 гривень до

5 000 доларів, більш високі річні внески вимагають пред'явлення декларації про доходи;

o вид валюти, у якій виконана програма - гривня, євро, долар;

o характеристики викупної суми - з якого року дії програми й у якому розмірі існує;

o наявність тимчасової франшизи;

o розмір очікуваних бонусів;

o правила внесення змін у програму та інші характеристики.

Додаткове страхування на випадок інвалідності в результаті нещасного випадку теж має відмінність по тарифах і розмірах покриття, по ступеню і характеру каліцтва, достатніх для отримання виплат. У деяких програмах можна додатково взяти страховку на випадок критичного захворювання, до якого відносяться інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання і деякі інші.

Розрізняються і вимоги компаній до стану здоров'я застрахованої особи, необхідності проходження нею медичного огляду і впливу характеру професійної діяльності на застрахованого.

В одній програмі зібрати всі аспекти ризиків, пов'язаних з життям людини важко, саме тому компаніям на ринку не тісно. У світовій практиці на страхування життя люди витрачають значні суми своїх доходів, наприклад, у Швейцарії - більше 3000 доларів, у США - на рівні 1300. Це дані в середньому - на одного громадянина країни. Природно, що такі суми розподілені в різних програмах декількох компаній, щоб охопити максимальний спектр послуг та уникнути ризику вкладень в одне місце.

В Україні ж на страхування життя однієї людини витрачається ледве більше десяти центів і програма часто обирається далеко не оптимальна для цієї людини. Досвід минулого і невір'я у майбутнє заважають нашим людям вчитися аналізувати пропозиції страхових компаній, правильно визначати матеріальні вигоди від володіння і розпорядження такими програмами. Заважає цьому і спосіб доведення таких програм до споживача - мережевий маркетинг. На наш погляд основним недоліком його є гонитва за клієнтом, якого хочуть перетворити в продавця. Але ж програми накопичувального страхування життя - це особистий фінансовий марафон від 10 до 25 років, і в клієнта повинно вистачити сил витримати його і прийти до фінішу не знесиленим, а спокійним і упевненим в позитивних аспектах результату. У таких програмах не перескочити з однієї компанії в іншу. Це машину можна застрахувати через рік в іншій компанії, а поміняти програму накопичувального страхування життя можна тільки з фінансовими втратами.

Взагалі не слід забувати, що продавець - це професія в сфері послуг, вона вимагає професійних навичок не тільки по знанню продукту, але і по умінню служити клієнтові. Професіоналізм у фінансовому консультуванні незамінний.

Страховим компаніям в Україні необхідно витратити багато часу, сил і такту для відновлення доброго імені страхових послуг, якими людство користується упродовж значного періоду своєї історії.

Використана література

Закон України” Про внесення змін до Закону України “Про страхування”// України –business.-2001.- 6-13 листопада, №44.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від12 липня 2001р.// України –business.-2001.- 4-11 вересня, №35.

Закон України ”Про внесення змін до Закону України”// “Про оподаткування прибутку підприємств // України – business.-2003.-21-28 січня, №3.

“Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004рр.”- Постанова КМУ № 98 від 2. лютого.2001р.

Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.: ЦУЛ, 2002-208с.

Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. - К.: Т-во «Знання», КОО,2002.-203с.

Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н. О.О. Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с.

Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у, переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с.

Шумелда Я. Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.