Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Реферат на тему:

Автомат Калашникова Модернізований

Автомат Калашникова Модернізований (АКМ) - вдосконалена модифікація автомата АК-47. Дана сторінка містить технічний опис, схема неповного розбирання інструкцію по експлуатації.

.

Автомат Калашникова нарівні з танком Т-54 та винищувачем МІГ - 21 став своєрідним символом військової могутності Радянської Імперії та її претензій на світове панування. Знаменитий АК-47 завжди з'являвся там, де стикалися геополітичні інтереси двох світових систем, з'являвся там, де Радянський Союз залізною рукою насаджував свою владу у країнах "народної демократії", з'являвся там, де революційні уряди та політичні угруповання зобов'язувалися будувати соціалізм за радянським зразком, з'являвся там, де розпочиналася збройна боротьба проти проамериканських урядів та та конфлікт проти колоніального гніту.

Завдяки вийнятковій надійності, простоті конструкції та легкості в обслуговуванні, Автомат Калашникова заслужив собі славу одного з найкращих зразків індивідуальної автоматичної зброї у світі. Навіть у ХХІ столітті він все ще користується значною популярністю серед військових.

Автомат Калашникова, попри появу нових зразків штурмових гвинтівок, залишається штатною зброєю збройних сил України та країн СНД. До того ж на його основі розроблено серію нових зразків стрілецької зброї. Тому вивченню цього автомата має бути приділена велика увага.

Історія автомата Калашникова

Після прийняття в 1943 р. на озброєння 7,62-мм проміжного набою розгорнулися роботи зі створення нової системи стрілецького озброєння під цей набій. Для заміни пістолетів-кулеметів розроблялася нова індивідуальна автоматична зброя - автомат зі змінним магазином і перевідником режиму вогню, магазинного карабіна - самозарядний карабін з постійним магазином, ручного кулемета гвинтівкового калібру - полегшений ручний кулемет з магазинним або стрічковим живленням. При розробці нового сімейства зброї конструктори-учасники конкурсу широко використовували як і власні досліддження так і вивчення трофейних зразків німецьких штурмових гвинтівок МКB-42b та STG-44. Уже у квітні 1944 р. пройшли випробування автомати знаменитих конструкторів В. А. Дегтярьова, Ф.В. Токарєва, А.І. Судаева, С.А Коровіна, потім підключилися Є.С. Шпагін, А.А. Булкін, К.А. Баришев. Попереду спочатку вийшов Судаєв, що створив в 1944 р. прообраз першої радянської штурмової гвинтівки. Нажаль схема з вільним затвором як у пістолет-кулемета була неприйнятна для зброї під більш потужний набій. Для компенсації енергії віддачі затвор було зроблено дуже масивним, внаслідок чого загальна вага зброї набагато підвищилась. На випробуваннях деякі елементи конструкції зброї просто не витримували навантажень. Смерть Судаєва поставила хрест на подальшому вдосконаленні послідної гвинтівки. Спочатку в якості проміжної зброї на зоброєння було прийнято самозарядний карабін Сімонова СКС-45. Попри непогані характеристики він все ж не задовольняв вимог армії (перш за все через неспроможність вести автоматичну стрільбу). Зразу ж після завершення війни у 1946 р. розпочався новий етап конкурсу, під час якого свої системи представили також Н.В. Рукавишников, А. А Дементьєв, Г.А Коровін, і М.Т. Калашников.

Саме конструкція останнього за результатом дослідних випробувань була визнана найкращою. Справді Калашников застосував ряд простих і оригінальних конструктивних рішень, які зробили його автомат кращим. Впродовж кількох років з 1946 по 1949 було зконструйовано кілька зразків автомата Калашникова. На основі позитивних результатів випробувань автомат Калашникова під абревіатурою АК-47 було прийнято на озброєння Радянської Армії наприкінці 1949 року.

Автоматика АК діє за рахунок відводу порохових газів через отвір у стінці ствола. Газовий поршень зі штоком жорстко пов'язаний із затворною рамою. Після відходу затворної рами під дією тиску газів на потрібну відстань відпрацьовані гази виходять в атмосферу через отвори в газовій трубці. Запирання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, при цьому два бойових виступи затвора заходять у відповідні пази ствольної коробки. Поворот затвора здійснюється скосом затворної рами. У поздовжньому каналі затворної рами поміщена зворотна пружина. Рукоятка перезарядження розташована праворуч і виконана заодно із затворною рамою. Викид стріляної гільзи вправо через вікно ствольної коробки забезпечують установлений на затворі підпружинений викидач і твердий віддзеркалювач ствольної коробки.

Загальний вигляд автомата Калашникова АК-47.

Ударний механізм - куркового типу з обертовим на осі курком і П-подібною бойовою пружиною, виконаної з подвійно крученого дроту. Спусковий механізм допускає ведення безперервного й одиночного вогню. Єдина поворотна деталь виконує функції перевідника режимів вогню і прапорцевого запобіжника подвійної дії: у положенні запобігання він замикає спусковий гачок, шептала одиночного й безперервного вогню й перешкоджає рухові назад затворної рами, частково перекриваючи поздовжній паз між ствольною коробкою і її кришкою. При цьому затвор можна відвести назад для перевірки набійника, але його ходу недостатньо для досилання наступного набою в набійник.

Автомат має секторний приціл з розташуванням прицільної колодки в середній частині зброї й мушки - у дулової частини ствола, на трикутній основі. Мушка - регульована по висоті, з боків укрита "крилами стійки", приціл насічений до 800 м. Для втримання й керування служать пістолетна рукоятка, цівка й ствольна накладка (з'єднана з газовою трубкою), виготовлені з дерева.

Вогонь із автомата може вестися набоями декількох типів: зі звичайною, трасуючою, бронебійно-запалювальною і запалювальною кулями. Магазин - сталевий (згодом доповнений магазином з легкого сплаву), коробчастий, секторної форми із шаховим розташуванням 30 набоїв. У гнізді приклада АК -47 міститься пенал із приладдям для догляду за зброєю. Шомпол кріпиться під стоволом й утримується в каналі цівки за рахунок власної пружинності.

Постановка виробництва нової зброї почалася вже в 1948 р. і зажадала чимало зусиль. Нажаль під час експлуатації першої партії штурмових гвинтівок виявилося що ствольна коробка виготовлена штампуванням не витримує навантажень. Тож наступні партії зброї почали виготовлятися з фрезованими ствольними коробками, що викликало збільшення ваги зброї. З 1953 р. розвертаються роботи з полегшення АК і підвищенню купчастості його. Невелика конструкторська група Калашникова разом з технологами Іжевського заводу трохи знизила вагу автомата за рахунок впровадження нових марок сталей. Дерев'яні деталі з березових заготовок поступово були замінені: приклад стали виконувати з фанерної плити, ствольну накладку - із клеєного шпону, пістолетну рукоятку - із пластмаси.З 1954 року почали випускатися автомати у яких приклад приєднувався безпосередньо до ствоольної коробки за допомогою шпунта та двох гвинтів які проходять через дерев'яний приклад у спеціальних хвостовиках. Це дозволило підвищити механічну міцність кріплення прикладу.

Існує декілька модифікацій АК-47

АК-47 з постійним деревяним прикладом виготовленим спочатку з дерева а потім з фанерної плити.

АКС-47-автомат з складним прикладом виконаний у вигляді двох горизонтально розташованих стрижнів та вузького затилка.

АКН-автомат з планкою для кріплення активного нічного прицілу НСП-2.

В 1956 р. пройшли випробування ряду «легких» автоматів і ручних кулеметів. У квітні 1959 р. на озброєння був прийнятий «7,62-мм автомат Калашникова модернізований (АКМ).

Автомат Калашникова Модернізований (АКМ).

Основні зусилля були направленні на зменшення загальної ваги автомата та підвищення влучності стрільби.

Зниження ваги було досягнуто змінами в технології виробництва. На той час радянська промисловість зуміла освоїти виробництво міцних штампованих ствольних коробок. Застосування штампованих ствольих коробок не тільки знизило їх вагу, але дозволило на 80% зменшити витрата металу. Міцність кришки ствольної коробки збільшили поперековими ребрами жорсткості. Ряд деталей стали виготовляти методом порошкової металургії й лиття по виплавлюваних моделях. Крім пістолетної рукоятки з пластмаси стали виготовляти також магазин. Маса зброї знизилася на 700 гр. Всі це зробило АКМ не тільки легшим й надійнішим у експлуатації, а й технологічнішим у виробництві.

Основним нововведенням автомату АКМ стало вдосконалення ударно-спускового механіхзму. Всі його деталі було заново скомпоновані так що жодна детальне залишилася взаємозамінною з первинним АК. Також у склад ударно-спускового механізму було введено сповільнювач курка. Завдяки сповільнювачу було збільшено час циклу автоматики, внаслідок чого зменшується темп стрільби.

Удар затворної рами був перенесений із правої сторони на ліву; трохи пізніше був установлений дуловий компенсатор, що використає тиск порохових газів біля дулового зрізу ствола для зменшення «підскоку» зброї. Завдяки підвищенню купчастості нарізку прицілу збільшили до 1000 м, хоча в реальних умовах вогонь із автомата ведеться на значно менших дальностях - до 400-500 м. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,64-0,9 м.

Замість окремого клинкового багнета був уведений універсальний багнет-ніж мод.1 разом з піхвами з гумовою накладкою. Довжина леза становила 150 мм.

Автомат Калашникова модернізований має кілька наступних модифікацій:

АКМ – автомат з постійним деревяним прикладом

АКМС – автомат з металічним складним прикладом

АКМН –модифікація АКМ з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення нічних активних (НСП-2) і пасивних (НСП-3, НСПУМ, НСПУ-3) прицілів

На основі АКМ було розроблено аналогічне сімейство ручних кулеметів Калашникова (РПК, РПКС , РПКН і РПКСН).

Автомат Калашникова зі складним прикладом АКМС і багнет-ніж з піхвами до нього (дульне гальмо зняте).

На дулову частину ствола АКМ може кріпитися «прилад безшумної та безполум'яної стрільби» ПБС -1 (на АК ставився прилад ПБС), разом з ним застосовується спеціальний набій з дозвуковою швидкістю кулі.

Головними виробниками автоматів і ручних кулеметів системи Калашникова стали Іжевський і Вятско-Полянський машинобудівні заводи.

Уже в середині 60-х рр. у війська стали надходити АКМ із пластмасовими прикладом, цівкою й ствольною накладкою. З початку 70-х у виробництві стволів стали використати ротаційне кування (на імпортному - австрійському - устаткуванні).

Дослідження, проведені в 1955-1965 р., дозволили зробити висновок, що при відносно великому імпульсі віддачі 7,62-мм набою зр. 1943 р. можливості істотного зменшення розсіювання куль при автоматичній стрільбі з автомата АКМ за рахунок поліпшення його конструкції досить обмежені. Олії у вогонь підливали й порівняльні випробування набою 7,62Х39 та американського малокаліберного набою 5,56Х45: хороші баллістичні характеристики останнього проявилися під час застосування гвинтівок М16А1 у В'єтнамській війні. Були сформульовані тактико-технічні вимоги на новий автомат калібру 5,6 мм (так тоді позначали калібр малоімпульсного набою), і вже в 1968 р. на випробування були представлені автомати П.А Ткачьова , А.С. Константінова, А.І. Шилина, Ю.М. Соколова, Ю.К. Александрова, і М.Т. Калашникова. За результатами полігонних і військових випробувань на перше місце по бойових якостях виходив автомат Константинова, купчастість якого (основну вимогу) трохи перевершувала купчастість нового автомата Калашникова. Однак обрана була система Калашникова, яка як забезпечувала більшу надійність і зручність в експлуатації, до того ж уніфікована із уже перебувала у виробництві. У цей же час група конструкторів під керівництвом В.М. Сабельнікова завершила розробку 5,45-мм набою (5,45x39).

У січні 1974 р. на озброєння був прийнятий новий уніфікований комплекс стрілецького озброєння системи Калашникова під цей набій - чотири моделі 5,45-мм автомата й стільки ж 5,45-мм ручних кулеметів. Конструкція базового АК -74 ("автомат Калашникова зр. 1974 р".,) практично повністю повторювала схему АКМ, з яким уніфіковано 9 вузлів (36%) і 52 деталі (53%) АК -74. Широка уніфікація деталей з АКМ дозволила швидше налагодити виробництво нової зброї, спростила освоєння АК -74. Масовий випуск 5,45-мм автоматів із припиненням випуску АКМ організували в 1975 р. Більше число деталей (газова камера, кільце цівки, спусковий гачок, колодка прицілу, опора мушки) стали виконувати з точних литих заготівель по виплавлюваних моделях. Стволи виготовлялися холодним ротаційним куванням, канали стволів хромували.

5,45 мм Автомат Калашникова АК-74.

Окрім застосування нового набою АК-74 мав свої харакатерні особливості: новий автомат оснащений новим циліндричним дульним гальмом-компенсатором, який також виконує функцію полум'ягасника. Під час стрільби запобігає уводу ствола автомата вгору-праворуч. Автомат має пластмасову цівку, ствольну накладку й приклад.

Зменшення калібру й ваги (в 1,5 рази), удвічі менше співвідношення між вагою кулі й порохового заряду в порівнянні з патроном 7,62x39 обіцяли значне підвищення початкової швидкості кулі, збільшення настильності траєкторії, зменшення імпульсу віддачі, збільшення боєкомплекту, що носить, без підвищення загальної ваги викладки стрільця.

Вогонь із автомата ведеться звичайної (зі сталевим сердечником) або трасуючою кулями. Магазин - коробчастий, секторний, із пластмасовим корпусом і шаховим розташуванням 30 набоїв. Є спеціальне пристосування для спорядження магазина з обойми, що вміщає до 15 набоїв.

Існують наступні модифікації АК-74:

АК-74 – автомат з постійним дерев'яним (пізніше пластмасовим)прикладом;

АКС-74 – автомат зі складним прикладом; призначена для застосування у повітряно-десантних військах. Металевий приклад трикутної форми, що складається вліво. Трикутна форма забезпечує прикладу більшу твердість. Кріплення цівки постачене пластинчастими пружинами, так що зусилля підтримуючої руки переноситься на рівень осі каналу ствола для підвищення купчастості.

АК-74 Н(Н2) і АКС-74 Н (Н2) – автомати з кронштейном типу “ластівковий хвіст” для встановлення пасивних нічних прицілів.

До автоматів був прийнятий новий багнет-ніж зі спрощеною формою зміцненого клинка й більше зручною рукояткою.

Більша, у порівнянні з АКМ, відносна довжина ствола автомата сприяла підвищенню початкової швидкості кулі до 900 м/с . Більше настильна траєкторія збільшила дальність прямого пострілу по зростовой (біжучій) фігурі з 525 до 625 м. Дальність найбільш ефективної стрільби зросла з 400 до 500 м, а дальність забійної дії кулі зменшилася з 1500 до 1350 м, тобто співвідношення між дальністю забійної дії й ефективною дальністю стрілянини знизилося с 3,75 до 2,7. Довжина прицільної лінії - 379 мм. Менший імпульс віддачі й дуловий гальмо-компенсатор підвищили купчастість стрілянини. По оцінках фахівців, АК-74 в 1,2-1,6 рази перевершує по ефективності АКМ відносно влучності. Все це говорить про кращий «контролюємості » результатів стрільби з боку стрільця. Серединне відхилення влучень на дальності 800 м становить 0,48-0,64 м. Разом з тим зниження стійкості кулі на траєкторії обумовило збереження інтересу військ до 7,62-мм автоматів, про що свідчить досвід Афганістану й Чечні. Для безшумної стрільби до АК -74 минулого прийняті ПБС-3 і патрон з кулею УС.

Як й АКМ, АК-74 послужив основою для створення сімейства стрілецької зброї. На початку 90-х з'явилася нова модифікація автомата. Автомат АК -74М має наступні відмінності від АК -74: новий двокамерний дуловий пристрій з однаковими камерами, менш піддане забрудненню, з поліпшеним кріпленням на стовбурі; планка ("ластівковий хвіст") для кріплення нічних, оптичних або коліматорних прицілів (включаючи універсальний стрілецький 1П29); посилена, кришка ствольної коробки без ребер жорсткості; упор напрямного стрижня зворотної пружини виконаний так, щоб утримувати кришку ствольної коробки від зриву при стрільбі з підствольного гранатомета; пластмасовий приклад,який складається вбік-наліво, посилений поздовжнім металевим стрижнем; більш зручні пластикові цівка й ствольна накладка виготовлені з чорного поліаміду з фібергласовим наповнювачем. Видно, що в конструкції АК -74М втілилася ідея «універсального» автомата, здатного замінити відразу чотири моделі.

Варіант АК-74 із нічним прицілом НСПУ -3 важить без магазина 5,5 кг, має ширину 140 мм, дальність стрільби з нічного прицілу - до 300 м.

На основі АК-74 у 1979 році була розроблена й прийнятта на озброєння нова вкорочена модифікація АКС-74У.

Вкорочений АКС-74У.

Ствол АКС -74У укорочений до 206,5 мм, початкова швидкість кулі знизилася до 735 м/с . Прицільна дальність при цьому зменшилася до 400 м. Укорочення ствола змусило віднести назад газову камеру, змінити кріплення мушки. Відповідно зменшили довжину штока поршня й газовідвідної трубки. Більший тиск газів у дулового зрізу ствола змусив встаонвити більший полум'ягасник.

Віднесення назад газової камери зменшило час циклу автоматики й підвищило темп стрільби до 700 постр./хв. Для кращої стабілізації кулі в польоті при короткому стволі збільшили крутість нарізів - довжина ходу нарізів зменшилася з 200 до 160 мм. Правда, при цьому збільшується напруга в оболонці кулі. Секторний приціл замінили перекидним L-подібним цілком, розрахованим на дальності стрільби до 350 й 350-500 м, винесення прицілу на кришку ствольної коробки дозволило трохи подовжити лінію прицілювання (235 мм). Кришка ствольної коробки виконана відкидною нагору на осі.

АКС -74У має модифікації АКС -74 УН й АКС -74 УН 2, пристосовані для установки нічних прицілів НСПУ й НСПУМ. Варіант АКС 74-УБ пристосований для кріплення на дуловій частині ствола ПБС , на додаток може кріпитися під-ствольний безшумний гранатомет БС -1.

АКС -74У випускався Тульським збройовим заводом, в 1994 р. вимушено звернули його виробництво.

Збалансованість конструкції, застосування відносно простих конструктивних рішень, хороші параметри влучності, простота обслуговування та виключно висока надійність та безвідмовність роботи у самих несприятлитвих кліматичних та експлуатаційних умовах створили автомату Калашникова неперевершену репутацію однієї з найкращих видів індивідуальної автоматичної зброї. АК широко поширився по усьому світу: він складається на озброєнні армій більш ніж 55 країн, основна частина яких - країни Азії, Африки, Близького Сходу й Латинської Америки. У півтора десятках країн виробляються власні зразки АК .

Правда деякі недоліки АК все ж таки має: короткий та вузький приклад з вузьким затилком, коротка прицільна лінія (відстань між мушкою та прицілом), невдале розташування режимів вогню на перевіднику (запобіжник-безперервний-одиночний) непридатне для швидкого переведення зброї на безперервний вогонь. Автомат вигізняється надлишком виступаючих деталей.

Модифікації автомата Калашникова

У цей час на ринок представлений ряд нових модифікацій автомата Калашникова під різні набої. Зокрема, на основі АК-74М під набій 5,56x45 НАТО створені АК-101 й АК-102 з укороченим стволом. У відповідності зі стандартами країн НАТО приціл насічений тільки до 500 м. під набій 7,62Х39 створені зразки АК-103 і вкорочений АК-104. Під набій 5Х45 створений укорочений зразко АК-105.

Закордонні копії автомата Калашникова

Зброя системи Калашникова з тими або іншими змінами під різні набої випускається в ряді країн. У більшості випадків виробництво зразків системи Калашникова ставилося в цих країнах за участю радянських фахівців з передачею технологій й устаткування. Деякі копії Калашникова стали не менш відомими ніж оригінал.

Болгарські копії АК й АКМ відрізняються від радянських хіба що маркуванням і трохи гіршою якістю виконання.

Угорщина: AMD-63 - модифікація 7,62-мм АКМ , що відрізняється металевою вентильованою цівкою, що стала продовженням ствольної коробки, передньою пластмасовою рукояткою й іншою формою дерев'яного або пластикового приклада; AMD-65 - варіант АКМ -63 з укороченим до 320 мм стволом і двокамерним дуловимгальмом-полум'ягасником;

У НДР автомати традиційно йменувалися «пістолетами-кулеметами» (МРі):MPi К и KS - копії АК й АКС, MPi КМ й KMS - копії АКМ й АКМС, що відрізняються дизайном пластмасового приклада з більш зручним затилком, пістолетною рукояткою й цівкою; MPi KMS-72 - варіант KMS зі складним вправо легким прикладом оригінальної форми;5,45-мм MPi AK-74N, AKS-74N; MPi AKS-74N - аналог АКС -74У с деякими змінами.

Напередодні приєднання НДР до ФРН було розроблено кілька варіантів КМ й KMS-72 під патрон 5,56x45 НАТО. Після приєднання автомати колишньої ННА НДР були прийняті на озброєння бундесверу ФРН..

У Єгипті компанія « Мааді » випускає копії АКМ за назвою ARM або « Маср » для єгипетської армії й на експорт.

Ірак:автомат "Табук" - копія, яка випускалася Державним арсеналом, 7,62-мм АКМ із невеликими змінами; 5,56-мм варіант вагою 3,2 кг під патрон 5,56x45 НАТО; укорочений автомат « Табук » з укороченим на 100 мм стволом; легка снайперська гвинтівка "Табук" - «снайперський» варіант автомата під патрон 7,62x39 з довжиною стовбура 600 мм.

Китай ( КНР ): Тип 56 й 56-1 - копії АК й АКС , а також їхні варіанти з неокремим відкидним голчастим багнетом, експортна модель М22 виконується без багнета; поставлявся у В'єтнам, Афганістан, Ємен, ряд країн Близького Сходу й Африки;Тип 56-2 - з оригінальною конструкцією складного вправо металевого приклада із пластмасовими накладками; Тип 86 S, побудований за схемою « буллпап », з відповідними змінами спускового механізму й перенесенням прицільних пристосувань на рукоятку для перенесення; AKS-223 - експортний варіант під набій 5,56x45. "Китайські Калашникови" широко поширилися в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, на Балканах завдяки своїй дешевині. Китай сприяв також випуску АК -47 у Бангладеші.

Китайська копія Калашникова - "Тип 56".

На Кубі випускаються копії АКМ й АКМС.

Польща: Kbk РМК -60 і РМКМ - копії відповідно АК й АКМ / АКМС ; «гранатомет» Kbk PGN-60 (PMK-DGN-60) з довгої оребреною ствольною насадкою для вистрілювання гвинтівкових гранат, для цього ж у конструкцію уведений газовий регулятор з відсіченням і відкидний рамковий приціл, на приклад надівається знімний амортизатор, спеціальний магазин з холостими набоями.

Польща нині активно просуває автомати свого виробництва на зовнішній ринок. В 1988 р. на озброєння польської армії був прийнятий 5,45-мм автомат Wz.88 TANTAL під патрон 5,45x39,5 польського виробництва. У спусковий механізм уведений спеціальний важіль із храповим пристосуванням, що забезпечує режим стрільби фіксованими чергами по три постріли. Відповідно змінений прапорцевий перевідник-запобіжник. Газова трубка й ствольна накладка виконані окремо. Складаний уліво легкий приклад за формою нагадує німецький KMS-72. У комплект Wz.88 уведені знімні штамповані сошки. Одночасно був прийнятий укорочений автомат Kbk Wz.88 ONYKS.

Румунія:

РМ -63 AIM - румунська копія АКМ із передньою рукояткою втримання у вигляді «відростка» цівки.

Північна Корея (КНДР): Тип 58 - копія АК; Тип 68 - копія АКМ, у варіанті зі складним прикладом відрізняється отворами в корпусі металевого приклада.

Фінляндія: 7,62-мм й 5,56-мм штурмові гвинтівки « Валмет » Мб2, М76 і М78; самозарядна М78 під набій 7,62x51 НАТО.

Фінська штурмова гвинтівка Valmet M62.

Югославія: М 64 - копія АК; М 64 А - з відкидним прицілом для стрільби гвинтівковими гранатами, що служить також відсічкою газовідвідного вузла; М 64 - зі складним прикладом;М 70 - модернізований М 64 А; М 70 А - модернізований М 64 В; М 70 В1 й В2 - копії АКМ й АКМС; М 77 В1 - з новим магазином і полум'ягасником; М 80 і М80 А2 - 5,56-мм модифікації автоматів М70 В1 й В2; М 85 - 5,56-мм укорочений автомат на основі М80 А2.

Глава I. Загальна характеристика

Призначення: Автомат Калашникова Модернізований (мал. 1) є індивідуальною зброєю й призначений для знищення живої сили супротивника. У рукопашному бою до автомата приєднується багнет-ніж.   

Мал. 1. Загальний вид автомата Калашникова з дерев'яним прикладом (АКМ);  

Мал. 2а. Загальний вид автомата Калашникова зі складним прикладом (АКМС). Приклад розкладено, багнет-ніж примкнутий;

З автомата ведеться автоматичний (АB) або одиночний (ОД) вогонь (стрільба одиночними, пострілами). Автоматичний вогонь є основним видом вогню. Бойові властивості автомата характеризуються даними, наведеними в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристики | Вид зброї

АКМ | РПК

Калібр,мм.......................................................... | 7.62 | 7.62

Дальність дійсного вогню,м....................................... | До 400 | До 800

Прицільна дальність стрільби, м............................... | 1000 | 1000

Дальність прямого пострілу. м
по грудній фігурі....................................................
по біжучій фігурі....................................................  |

350
525  |

365
540

Дальність зосередженого вогню, м
по наземним цілям................................................
по літакам і парашутистам...................................  |

До 800
До 500  |

До 800
До 500

Темп стрільби, постр./хв........................................... | Близько 600 | Близько 600

Бойова швидкострільність, постр./хв
При стрільби серіями..........................................
При стрільбі одиночними пострілами................  |

До 100
До 40  |

До 150
До 50

Маса зі спорядженим магазином, кг..... | 3,6 | 5,6 (6,8)*

Маса багнет-ножа, г.................................................. | 450 | -

Місткість магазину, набоїв.................................... | 30 | 40 (75)**

Найбільша дальність польоту кулі, м..................... | 3000 | 3000 

Дальність, на якій зберігається убійна дія кулі, м......... | 1500 | 1500

Початкова швидкість кулі, м/с................................... | 715 | 745

* Маса зі спорядженим барабанним магазином.

** Місткість барабанного магазина

Автоматична дія автомата заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться із каналу ствола до газового поршня затворної рами. При пострілі частина порохових газів, що йдуть слідом за кулею, спрямовується через отвір у стінці ствола в газову камеру, давить на передню стінку газового поршня й відкидає поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. При відході назад затвор відкриває канал ствола, витягає з набійника гільзу й викидає її назовні, а затворна рама стискає зворотну пружину й зводить курок (ставить його на звід автоспуску). У переднє положення затворна рама із затвором повертається під дією зворотного механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазина в набійник і закриває канал ствола, а затворна рама виводить виступ (шептало) автоспуску з-під зводу автоспуску курка. Запирання затвора здійснюється його поворотом вправо й заходженням бойових виступів затвора за бойові упори ствольної коробки.Якщо перевідник установлений на автоматичний вогонь, то стрільба буде тривати доти, поки натиснуто спусковий гачок й у магазині є патрони.Якщо перевідник установлений на одиночний вогонь, то при натисканні на спусковий гачок відбудеться тільки один постріл; для проведення наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і знову натиснути на нього.

Глава II. Будова основних частин і механізмів

Aвтомат складається з наступних основних частин і механізмів (мал. 3):

ствола зі ствольною коробкою, прицільним пристроями і прикладом;

кришки ствольної коробки;

затворної рами з газовим поршнем;

затвора;

зворотного механізму;

газової трубки зі ствольною накладкою;

ударно-спускового механізму;

цівки;

магазина;

багнета-ножа.

У комплект автомата входять приладдя, ремінь і сумка для магазинів 

Мал. 3. Основні частини й механізми автомата:
1 - ствол зі ствольною коробкою, із прицільним пристроєм і прикладом; 2 - кришка ствольної коробки; 3 - багнет-ніж; 4 - зворотний механізм; 5 - затворна рама з газовим поршнем; 6 - газова трубка зі ствольною накладкою; - затвор; цівка; - магазин; ударно-спусковий механізм.

Ствол (мал. 4) служить для напрямку польоту кулі. Усередині ствол має канал із чотирма нарізами, що в'ються зліва нагору праворуч. Нарізи служать для надання кулі обертового руху. Проміжки між нарізами називаються полями, відстань між двома протилежними полями (по діаметру) називається калібром ствола. У автомата АКМ він дорівнює 7,62 мм. У казенній частині канал ствола гладкий, має форму гільзи; ця частина каналу ствола називається набійником. Перехід від набійника до нарізної частини каналу ствола називається кульовим входом.

Зовні ствол має різьблення на дуловій частині, основу мушки, газову камеру, сполучну муфту, колодку прицілу й на казенному зрізі виріз для зачепа викидача. Сполучення газової камери з каналом ствола проходить через газовивідний отвір.Основа мушки, газова камера й колодка прицілу закріплені на стволі за допомогою шрифтів. 

Мал. 4. Ствол:
а - загальний вид; б-казенна частина в розрізі; в - перетин ствола; 1 - колодка прицілу; 2- сполучна муфта; 3-газова камера; 4- газовивідний отвір; 5 - основа мушки; 6-різьба; 7 - набійник; 8 - виїмка для шпильки ствола; 9 - кульовий вхід; 10 - нарізна частина; 11 - поле; 12 - нарізи.

Різьба на дуловій частині служать для нагвинчування компенсатора й втулки при стрільбі холостими набоями; для збереження різьби від ушкоджень на ствол нагвинчена муфта ствола. Газова камера служить для напрямку порохових газів зі ствола на газовий поршень затворної рами; вона має патрубок з каналом для газового поршня й з отворами для виходу порохових газів, похилий газовивідний отвір й упор для рукоятки багнета-ножа. У вушку упору міститься шомпол. Сполучна муфта служить для приєднання цівки до автомата. Вона має замикач цівки, антабку для ременя й отвір для шомпола. Ствол за допомогою штифта з'єднаний зі ствольною коробкою й від її не відокремлюється.

Ствольна коробка (мал. 5) служить для з'єднання частин і механізмів автомата, забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці міститься ударно-спусковий механізм. Зверху вона закривається кришкою. 

Мал. 5. Ствольна коробка:
1 - поперековий паз; 2 - поздовжній паз; 3 - відгини; 4- напрямний виступ; 5-перемичка; 6 - відбивний виступ; 7 - вирізи; 8 - засувка магазина.

Ствольна коробка має:

усередині-вирізи для запирання затвора, задні стінки яких є бойовими упорами; відгини й напрямні виступи для напрямку руху затворної рами й затвора; віддзеркалювальний виступ для віддзеркалення (відбиття) гільз; перемичку для скріплення бічних стінок; виступ для зачепа магазина й по одному овальному виступу на бічних стінках для напрямку магазина;

позаду зверху-пази: для п'яти напрямного стрижня зворотного механізму й для кришки ствольної коробки; хвіст із отвором для кріплення приклада в ствольній коробці;

у бічних стінках -


Сторінки: 1 2 3 4