Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Реферат з БЖД

на тему:

Вчасно надана перша медична допомога – рятує життя
  

 

До нещасного випадку ніколи не готуєшся і не буваєш готовим. Тому кожен із нас повинен уміти надавати першу медичну допомогу собі й оточуючим: на робочому місці, вдома, у навчальній аудиторії чи в шкільному класі, на місцях занять фізичними вправами. Слід також мати індивідуальні аптечки й знати куди, до кого і за якою допомогою треба звертатись.
   Особливо часто нещасні випадки трапляються під час занять фізичними вправами. Отож, кожен учасник спортивних змагань або туристичного походу повинен уміти надати першу медичну допомогу. Адже вчасна й правильно надана допомога може врятувати життя потерпілому.
   Допомога при сонячному опіку. Під час тривалого перебування на спекотному сонці (на пляжі, під час туристичних походів, на дачі тощо) часто трапляються сонячні опіки. Найкращий засіб проти цього, безумовно, профілактика – захисні креми. Але ж якщо така неприємність трапилась, то знадобляться спеціальні мазі від опіку.
   Існує декілька дієвих народних рецептів, які, до речі, можна застосовувати лише при легких опіках, що супроводжуються почервонінням шкіри. Перш за все – це холод. Прикладати його треба до тих пір, доки відчуваєте біль. Як тільки біль затихне, можна змастити обпечене місце спиртом або горілкою. А ще суттєву допомогу вам надасть при сонячному опіку звичайнісінький лимон. Для цього прикладіть тоненькі скибочки на особливо постраждалі місця. Вітамін С, що міститься в цитрусових, знімає больові відчуття. Можна використовувати м’ятну зубну пасту. Помічено, що вона не тільки заспокоює біль, але й запобігає з’явленню пухирів. І все ж, якщо вони з’явились, то не намагайтесь розрізати чи проколювати їх самі.
   Легкі опіки можна з успіхом лікувати за допомогою тертої картоплі, буряка, моркви, капустяного листка. Чудово діє тепла чайна заварка. Потерпілі місця можна змащувати медом. Він діє як антисептик і послаблює больові відчуття.
   Природно, під час серйозних опіків – другого або третього ступеню – усілякі лосьйони, сметани, кефіри й навіть цитрусові малоефективні, а тому негайно слід звертатись до лікаря. І ні в якому разі не змащуйте опіки маслом або жиром – можна занести інфекцію.
   Бажано мати при собі невеличкий набір медикаментів. До мінімуму такої аптечки мають входити: жарознижуючи засоби, креми, що запобігають сонячним опікам, антидиарійні препарати (від проносу), перев’язочний матеріал.
   Допомога при сонячному ударі. Потерпілого несуть у прохолодне й добре провітрюване місце, кладуть з трохи піднятою головою, розстібають комір сорочки, пасок та одяг, який заважає, миють обличчя холодною водою, на голову кладуть холодний компрес (змочений рушник або хусточку), дають холодної води. Компреси змінюють через 5–8 хв. А якщо припинилося дихання, роблять штучне. У важких випадках треба викликати лікаря.
   Допомога при ударі. На травмоване місце кладуть холод (рушник, змочений холодною водою, сніг або лід у пластиковому пакеті чи прогумованій тканині). Якщо вдарено кінцівку, її доцільно охолодити струменем холодної води або опустити у посудину з водою, у річку, озеро, джерело тощо; через 5–10 хв робити рухи, що не спричиняють біль. Холодні компреси повинні захоплювати не тільки ділянку травмованих тканин, а й здорові тканини навколо них. При холоді звужуються судини, холод обезболює місце удару. Але якщо біль сильна, треба дати потерпілому анальгетик. При сильних ударах рекомендується накласти тугу пов’язку. Якщо є садно, його очищають марлею, змоченою водою, осушують стерильною марлевою серветкою або чистою тканиною. Після цього змазують 5-процентним розчином йоду або 10-процентним розчином нашатирного спирту й присипають порошком стрептоциду або пеніциліну.
   На зігрівання місця удару слід переходити не раніше ніж через дві доби. Краще на сухе тепло. Найбільш дієві компреси з камфорним маслом. Вони обезболюють, прогрівають і розсмоктують гематому на протязі 12–18 годин, а тепло поширюється рівномірно. Спиртовий компрес діє зігріваюче лише протягом години, але при цьому подразнює шкіру.
   Коли синець проходить, він, як правило, зеленіє або жовтіє. Якщо місце удару почервоніло, треба негайно звернутись до лікаря – можливо почалося запалення і необхідно пройти курс лікування антибіотиками.
   Допомога при розтягу зв’язок. Розтяг – це ушкодження сухожильних волокон. Найчастіше розтяг зв’язок трапляється під час травм гомілковостопного та колінного суглобів. Перша медична допомога в цьому разі така сама, як і при ударах, але тут частіше доводиться накладати тугу пов’язку, а вже на неї – холодний компрес. Якщо ушкодження тяжкі, наприклад, розрив зв’язок нижньої кінцівки, тоді накладають шину і потерпілого відправляють до найближчої лікарні.
   Допомога при переломі. Якщо травма трапилась далеко від домівки, головне завдання першої медичної допомоги – якнайшвидше викликати “швидку допомогу” і забезпечити нерухомість ушкоджених кісток, тобто накласти нерухомі тверді пов’язки за допомогою наявних підручних засобів – кори дерева, палиці, дощок, жмутів соломи, лиж, лижних палиць тощо, прибинтовуючи до місця перелому марлевими бинтами, краватками, хустками, пасками, лямками носилок, смужками тканини, хусткою або шарфом, щоб краї перелому не зміщувались і не спричиняли біль. На набряк можна прикласти холод (якщо це трапилось взимку – сніг або кусок криги, загорнутий в поліетилен). Накладаючи шину, треба фіксувати не менше двох суглобів, між якими є перелом. Наприклад, щоб забезпечити нерухомість відламків гомілки, шини повинні перекрити колінний та гомілковостопний суглоби.
   Якщо користуються саморобною шиною, між нею й тілом кладуть м’яку прокладку, щоб уникнути пролежнів або потертостей, особливо в місцях кісткових виступів. Прокладками можуть бути: компресна вата, клоччя, мох, віхоть або будь-який м’який матеріал, що є під рукою.
   При відкритих переломах спочатку треба будь-яким способом спинити кров, змастити шкіру навколо пошкодження йодовим розчином, накласти асептичну пов’язку на рану. Тільки після цього накладають шину і негайно відправляють потерпілого до найближчого медичного пункту.
   Допомога при вивиху. Ні в якому разі не намагайтесь вправити вивих своїми силами. Вправляють його, як правило, в лікувальних закладах після знеболювання. Ще перед тим як відправити потерпілого до лікарні, треба забезпечити нерухомість ушкодженої кінцівки.
   Якщо вивихнуто плечовий суглоб, накладають шину, а руку, зігнуту в суглобі під прямим кутом, підвішують на рушникові, шарфу, паску, хустці та ін. Хворого відправляють до найближчого лікувального закладу. При вивихах у суглобах нижньої кінцівки потерпілому накладають шину по зовнішній поверхні ноги і закріплюють нижче та вище від місця вивиху (як і при переломі) і відправляють до лікарні.
   Допомога при кровотечах. Невідкладний захід у цих випадках – негайне притискування пальцем або пов’язкою пошкоджених кровоносних судин, максимальне згинання кінцівки в суглобі, накладання імпровізованого джгута. Потерпілого з накладеним джгутом негайно відправляють до найближчого лікувального закладу будь-яким видом транспорту. Джгутом можна користуватися не довше як 1,5–2 години, інакше настає небезпека паралічу або омертвіння кінцівки. Рекомендується через кожних 45–60 хв на деякий час ослабити джгут, а потім знову затягти його. Взимку його ослабляють через 20–30 хв і вживають заходи запобігання відмороженню кінцівки.
   Джгут накладають вище від місця артеріальної кровотечі і якнайближче до рани. Найкращі місця для цього на верхній кінцівці – нижня і верхня третина плеча. На середню частину плеча джгут накладати не рекомендується, бо можна стиснути плечовий нерв. На нижній кінцівці джгут накладають на будь-якому рівні стегна, крім нижньої третини, де велике стиснення стегнової артерії небезпечне можливістю травмування тканини. Якщо джгут накладено правильно, кінцівка блідніє, кровотеча припиняється і нижче від місця накладання джгута зникає пульс. Якщо шкіра синіє, це означає що джгут накладено неправильно.
   Допомога при укусах отруйної змії. Ці укуси дуже небезпечні і навіть можуть бути смертельними. Якщо укуси гадюки, яких у нас три види: звичайна, степова і чорна, не смертельні, але визивають сильну алергію і отруєння організму, то набагато небезпечніші укуси кобри (виникає параліч рухових і дихальних м’язів, зупинка дихання) або піщаної ефи (уражається згортальна система крові). На місці укусу одразу відчувається різкий пекучій біль, після цього потерпілий відчуває слабкість, сонливість, з’являються блювання й судороги.
   Якщо ранка на кінцівках, треба вище місця укусу накласти джгут, щоб отрута не всмоктувалася в загальний тік крові. Доцільно після цього в перші хвилини видавити або відсмоктати отруту з рани, постійно спльовуючи і прополіскуючи рот. Але якщо на слизистій оболонці рота є навіть незначні пошкодження, це небезпечно для того, хто надає допомогу. Тому краще це робити крововідсмоктувальною банкою (її можна замінити склянкою). Кінець дерев’яної палички обмотують ватою, змочують спиртом і, тримаючи її в руці, запалюють. Другою рукою беруть банку і на 1–2 см вводять до неї палаючу вату, ніби змазують стінки банки, і, вийнявши паличку, швидко притискують банку до місця укусу. Після відсмоктування на рану накладають пов’язку, змочену розчином марганцевокислого калію, бажано випити побільше рідини – води, чаю. Після цього потерпілого відправляють до лікувального закладу.
   Найбільша активність у гадюк весною – починаючи з квітня до середини травня, і восени – в кінці вересня, коли вони сповзаються на добре прогріті місця, щоб там зимувати.
   Виходячи на прогулянку до лісу, треба взувати черевики або чоботи (їх гадюка не прокусить) і уважно дивитися під ноги, щоб не наступити на змію.
   Допомога при укусах кліщів. Небезпечний кліщ в першу чергу тим, що поширює енцефаліт та інші хвороби.
   Сьогодні заразливі кліщі прижилися не тільки в сільських місцевостях Криму, Полісся, Західної України, Карпат, але й в інших регіонах і навіть містах.
   Найнебезпечніший час для занять фізичними вправами на природі або прогулянок – з квітня до червня і вересень-жовтень. В цей час кліщі перебувають у високій траві, кущах, на деревах. Цікаво, що перебуваючи в лісі або лісопарку, можна не помітити як в ногу або інше місце вп’ється кліщ. Людина може не відчути укусу, бо кліщ використовує, так би мовити, місцеву анестезію. Отже, треба пам’ятати, що для перебування в лісі чи парку слід одягати одяг, що добре закриває тіло. А повернувшись додому слід ретельно оглянути себе і одяг.
   Якщо ви виявили на собі цю комаху – негайно на місце укусу покладіть невелике кільце (можна обручку), щоб кліщ опинився в центрі. Потім туди налийте трохи олії – це перекриє йому доступ кисню. Приблизно через півгодини кліщ почне виповзати з-під шкіри. Саме тоді слід захопити його пінцетом і обережно, коловими рухами, витягувати. Коли паразита витягнуто, ранку треба обробити перекисом водню або йодом. Якщо ж місце укусу продовжує боліти і з’явилось почервоніння, слід звернутись до лікарів.
   Допомога при укусах каракурта. Отрута каракурта (“чорної вдови”) в 15 разів небезпечніша отрути гримучої змії.
   В останні роки, як стверджують медики, на півдні України (Одеській, Херсонський, Миколаївський областях та в Криму) збільшилась кількість нападів павуків-каракуртів на людей. Небезпечні укуси каракуртів тим, що люди не встигають вчасно звернутись за допомогою до лікарів: через 2–3 хвилини на місці укусу на шкірі з’являється маленька червона цяточка, потім починається гострий пекучий біль, і вже протягом 15–30 хвилин біль розповсюджується по всьому тілу. Отрута вражає нервову систему. Людина скаржиться на гострий біль в області живота, попереку, грудної клітини. У багатьох спостерігається задишка, прискорені серцебиття і пульс.
   Найчастіше страждають ноги, оскільки людина наступає на норку або на її господиню, бо кусаються тільки самиці, в серпні вони ретельно охороняють кладки своїх яєць.
   Каракурт активний вночі. Якщо ви відпочиваєте на природі в наметі, то на землю біля входу в намет бажано покласти шматок овчини – її запах лякає і відвертає як гадюк, так і отруйних комах, в тому числі і каракуртів.
   Якщо вкушеному вчасно не надати допомоги, він може померти. А тому слід відразу ж викликати “швидку допомогу”. А для початку негайно припечіть місце укусу сірником. Це необхідно зробити не пізніше як за дві хвилини, доки отрута ще не встигла поширитись по всьому організму. Від високої температури отрута, що не встигла всмоктатися, розпадається.
   Можна видавити із ранки перші крапельки крові і відсмоктати отруту, випльовуючи і споліскуючи рот. Потім до прибуття “швидкої”, звільніть постраждалого від тісного одягу, покладіть, вкрийте чимось теплим, тому що його звичайно знобить. Дайте таблетку проти алергії, продезінфікуйте місце укусу.
   Допомога при укусі бджоли і оси. В останній час збільшилась кількість людей, які звертаються за медичною допомогою після укусу бджоли або оси, так що ця проблема сьогодні дуже актуальна.
   Бджоли нападають на людину виключно в цілях самозахисту. Потерпілому необхідно витягти з рани жало, щоб менше отрути попало в кров. На відміну від бджіл, оси після нападу не вмирають. Найбільш небезпечні укуси шершнів і джмелів – представників найбільшого роду ос. Вони боляче вжалюють, а їх отрута – сильний алерген. До того ж під час укусу самка комахи відкладає під шкіру людини личинку, яка викликає запалення.
   Для здорової людини укус комахи безпечний, але є категорія людей, яким слід уникати нападу ос. Це, в першу чергу, алергіки і астматики. Отрута оси на деяких людей діє як найсильніший алерген. Має значення і місце укусу. Якщо він потрапив в область грудної клітини, живота, а також в голову, наслідки можуть бути більш важкими, ніж при укусі в ногу або руку. Дуже небезпечні укуси в область ротової порожнини. Це може відбутися якщо ви відкусили, наприклад, яблуко або шматочок кавуна, на якому сиділа оса. Такий укус часто призводить до набряку дихальних шляхів і смерті від задишки.
   Як же захистити себе від укусів комах?
   Ми приваблюємо до себе бджіл не тільки солодощами і фруктами, але й ... одягом. Бджолам подобаються яскраві кольори, а також квітчастий візерунок. Осам подобаються гнилі фрукти, солодкі страви і напої. Не допускайте, щоб вдома псувались продукти, відро для сміття завжди тримайте закритим. Якщо поблизу з’явились бджоли або оси, уникайте різких рухів – предмет, який повільно рухається, непомітний для комах і не провокує їх.
   Не ходіть босоніж або у відкритому взутті по траві, будьте пильні біля кущів, які квітнуть. Перед тим як понюхати букет, переконайтесь, що на квітах немає комах.
   Приваблює ос і бджіл різкий запах поту і квіткова косметика. Щоб не подразнювати комах, намагайтесь пахнути літом нейтрально. Вікна вдома відчиняйте з заходом сонця, коли всі бджоли і оси повернулись до своїх гнізд.
   Перша допомога при укусі бджоли або оси має бути такою. В першу чергу постарайтесь вилучити отруту із ранки, потім охолодіть ужалене місце, прикладіть примочку з розчином солі або соди (десертна ложка на півсклянки води). Навколо ранки можна нанести гормональну мазь або антигістамінний гель. Прийміть антигістамінний засіб, а також глюконат кальцію (по одній таблетці чотири рази на день).
   Дехто рекомендує відразу після ужалення натерти ранку часником, цибулею або петруш-кою – це допоможе позбавитись набряку.
   Якщо в укушеного розвивається набряк лицевих тканин, бронхоспазм, прискорюється серцебиття, з’являються судоми, біль у попереку, суглобах, області серця, слід негайно викликати “швидку допомогу”.
   Допомога при отруєнні грибами. Основних причин отруєння грибами дві. Перша: люди ідуть по гриби навіть не знаючи які з них їстівні, а які ні. Друга – неуважність. Отруюються, в основному, пластинчатими грибами, наприклад, вважаючи бліді поганки за сироїжки і шампіньйони. Пам’ятайте, що липень і початок серпня – це пік росту блідої поганки.
   Якщо ви пообідали грибами і після цього (найчастіше через 8–12 годин) почали відчувати слабкість, необхідно терміново звернутись до лікарів. Основні симптоми отруєння – біль голови, запаморочення, загальна слабкість, спрага, нудота, блювота, понос з кров’ю, який супроводжу-ється болем у животі, а до приїзду “швидкої” потерпілому треба якнайшвидше промити шлунок: дати випити підсоленої води і штучно викликати блювання, зробити клізму або дати проносне. Після очищення кишечнику треба потерпілому дати активоване вугілля: дорослому 5–10 таблеток, дитині 3–4 таблетки.
   Якщо ви ризикнули своїм здоров’ям ідучи до лісу, пам’ятайте: збирайте тільки добре відомі вам гриби. Будьте обережні з пластинчатими. Не беріть старі і перестиглі або надмірно молоді гриби, в яких ще не чітко виражені ознаки їстівних. Не купуйте гриби в місцях стихійної торгівлі. Не пийте спиртного перед тим як їсти грибну страву, алкоголь сприяє швидкому всмоктуванню отрути .
   Що ж таке бліда поганка?
   Це найбільш отруйний з грибів взагалі. Достатньо і частини гриба, щоб викликати смертельні отруєння, які підступні тим, що симптоми з’являються дуже пізно, інколи проходить доба і навіть більше. За цей час токсини встигають серйозно вразити печінку і нирки, і отруєння майже завжди закінчується смертю. Тих, кого вдалося врятувати, чекають, як правило, захворювання печінки і нирок. Тому, за будь яких обставин, не беріть цей гриб!
   Допомога потопаючому. Витягнувши потерпілого на берег, негайно очищають його рот (вказівним пальцем, обгорнутим хусткою або марлею) від піску, мулу та слизу. Той, хто надає допомогу, ставши на одне коліно, кладе потерпілого животом на стегно своєї другої ноги так, щоб голова звисала вниз, і ритмічно натискує йому на спину. Завдяки цьому вода частково витече через рот. Після цього потерпілого кладуть на спину, підкладають під шию валик з одягу, щоб голова була максимально відкинута назад, і роблять штучне дихання. При способі “рот у рот” на губи потерпілого кладуть хустку або шматок марлі, одну руку підсовують під шию, а друга лежить на лобі, щоб ще більше захилити голову. Ніздрі затискують великим і вказівним пальцями руки, що лежить на лобі; рот у такому положенні розкривається. Зробивши глибокий вдих, швидко й щільно притискують свій рот до відкритого рота потерпілого і вдувають у нього своє повітря. Вдих треба робити різко і доти, доки груди потерпілого не почнуть підніматися. Після цього роблять паузу для пасивного видиху повітря потерпілим. Оптимальна частота вдихів – 15–18 за хв. Якщо щелепи потерпілого щільно стиснуті і їх не вдається розімкнути, повітря вдувають через ніс, попередньо очистивши його від слизу. Все роблять так само, як і під час першого способу, з тією тільки різницею, що нижню щелепу притискують до верхньої. Слід пам’ятати що штучне дихання дітям потребує менше повітря. Крім того, вдихати повітря дітям можна одночасно через рот і ніс.
   Не слід забувати і про такий спосіб, як закритий масаж серця. Якщо в потерпілого не промацується пульс, ритмічно натисніть долонями на нижню частину грудини трохи вище від мечовидного відростка ( 50–60 поштовхів за хв). Закритий масаж серця варто супроводжувати штучним диханням (у цьому разі допомогу подають двоє) – 15 поштовхів на грудину і 2–3 вдування в легені. Під час штучного вдиху масажу не роблять, бо це заважатиме проходженню повітря в легені.
   Допомога при відмороженні. Головне в цьому випадку – негайно відігріти відморожені ділянки та відновити кровообіг у них розтиранням. При відмороженні першого і другого ступенів, якщо немає можливості швидко відігріти відповідні ділянки тіла у воді (37–38 градусів за Цельсієм), після дезінфекції спиртом починають енергійно розтирати їх чистою рукою або рукавичкою доти, поки шкіра знов не почервоніє, стане м’якою і теплою. Розтирання добре поєднувати з пасивними рухами в суглобах кисті й ступні – це усуває застійні явища в крові. Після цього на уражену частину тіла накладають кілька шарів марлі, змоченої спиртом, зав’язують бинтом. Не можна розтирати пошкоджену шкіру снігом – це призводить до дальшого охолодження відморожених тканин та до пошкодження шкіри.
   При відмороженнях третього і четвертого ступенів, якщо немає можливості швидко зігріти потерпілого, перша допомога зводиться до обтирання відморожених ділянок спиртом та розтирання шкіри. Після розтирання накладають асептичну пов’язку з вати і відправляють хворого до найближчого лікувального закладу.
   При загальному замерзанні, коли організм перебуває в стадії мнимої смерті, треба негайно викликати “швидку допомогу”, а до її прибуття відразу занести потерпілого в теплу кімнату, роздягти його й інтенсивно розтерти все тіло спиртом або горілкою. Якщо потерпілий не дихає, роблять штучне дихання способом “рот у рот” і в разі потреби й зовнішній масаж серця. Якщо є можливість, кладуть потерпілого у ванну (температура води 36–38 градусів за Цельсієм) і масажують усе тіло від периферії до центра.
   Існує помилкова думка, мов би незначне обмороження не небезпечне. Це не так. Треба обов’язково звернутися до лікаря і виконати всі його рекомендації, навіть якщо біль стихне досить швидко. Інакше обмороження, наприклад, обличчя, яке нібито пройшло без наслідків, через декілька років може стати причиною захворювання судин, і обличчя вкриється червоно-синім “павутинням”. Але особливо часто наслідки проявляються в тому, що обморожені місця починають мерзнути навіть під час незначного похолодання.
   Як не провалитися під кригу. З першими морозами з’являється на водоймах тонка крига. Щоб не потрапити до екстремальної ситуації (не провалитися) необхідно додержуватись таких правил. Перед тим як стати на лід, подивіться перед собою – безпечні місця, як правило, темніші. Переходити замерзлі річки, озера, ставки на лижах бажано удвох, пересуваючись з інтервалом в декілька метрів один від одного і слід в слід. Якщо ж ви один, озбройтесь жердиною. У випадку потрапляння у воду вона допоможе витягнути вам ноги на поверхню. Опісля “перекотіться” на міцну кригу. Але якщо ж ви все-таки потрапили у воду, широко розставте руки, виключаючи тим самим занурення з головою. Потім перемістіться до того боку ополонки, де течія, як ви відчуваєте, не затягує під лід. Намагайтесь вибратися на твердий лід. Важливо закинути на його край ноги і перенести вагу тіла на широку площину опори, потім, не піднімаючись, пересунутися вбік.
   Стосовно ж спасіння того, хто провалився, то наближатися до ополонки можна виключно повзком. Бажано підкласти під себе лижі, палиці для збільшення площини опори. Кидати потерпілому мотузки, зв’язані паски, шарфи треба за три–чотири метри до ополонки. Якщо у вас є помічники, то всі лягають на лід ланцюжком і взявши один одного за ноги просуваються до ополонки.
   До речі, сильне охолодження настає після 10–15-хвилинного перебування в ополонці. Найкращий спосіб зігріти людину – зняти з нього мокрий одяг і помістити у спальний мішок. Дати гарячий напій. Алкоголь категорично забороняється. Якщо спальний мішок відсутній, одяг треба віджати і знову одягти на потерпілого. Якщо є поліетиленова плівка, закутайте нею людину і постарайтесь якнайшвидше дістатися до теплого приміщення.
   Як уберегтися від блискавки. Блискавки – дуже небезпечне природне явище. Часто вони завдають великої шкоди людству (пожежі, пошкодження електро- і радіоприладів, травми або смерть людини та ін.) Отже, кожному треба знати основні правила безпеки під час грози.
   Лінійна блискавка найпоширеніша в природі. Вона, як правило, б’є в найвищу поверхню довкілля. Тому ні в якому разі не слід стояти на березі водойми або в полі, не ховатись під кроною дерева, яке росте окремо від інших. Не слід в цей час купатися або рибалити на човні – негайно треба повертатись до берега, бо блискавка б’є не в воду, а в предмети, які знаходяться понад нею. Ховатись можна в будь-якому приміщенні і навіть в автомобілі, бо вони заземлюють блискавку.
   У сільській місцевості під час грози не слід розмовляти по телефону: блискавка інколи влучає в натягнені між стовпами проводи.
   Окрім цього: ні в якому разі не можна користуватись парасолькою; вікна або кватирки в квартирі чи будинку треба обов’язково зачинити; якщо ви пересуваєтесь на мотоциклі або велосипеді, необхідно зупинитися і сховатись в укриття.
   Якщо ж в людину влучила блискавка і вона впала, треба зробити потерпілому штучне дихання “рот у рот”.
   Кульова блискавка – це згусток енергії кульової форми розміром від тенісного м’яча до футбольного, червоно-жовтого, жовтого або блакитного кольорів. Температура її досягає 10– 15 тисяч градусів за Цельсієм. Ця таємнича супутниця грози до цих пір залишається однією з найскладніших загадок природи. Як вона створюється? Із чого складається? Звідки черпає енергію для свого існування? Чому в одних випадках викликає пожежі й опіки, а в інших, проходячи в декількох сантиметрах від людини, не викликає навіть відчуття тепла? На ці та й на багато інших запитань ще не одержано однозначної відповіді.
   Найчастіше кульову блискавку в нашій країні спостерігають на півдні України. Зв’язок, як стверджують вчені, простий: інтенсивність гроз залежить від інтенсивності випромінювання Сонця, сонячної активності. А чим сильніше і частіше проходять грози, тим більше виникає кульових блискавок. Кульові блискавки можуть створюватись в грозових хмарах, в каналі розряду або в місці удару лінійної блискавки. Але, як стверджують очевидці, буває що кульова блискавка вискакує із електро- або радіорозетки, із радіорепродуктора, із телефону або просто “виростає” за дві-три секунди на металевому предметі. А ще свідки стверджують про дійсно фантастичну спроможність кульових блискавок проникати крізь віконне скло, зовсім не пошкоджуючи його. При цьому блискавка поводиться так, мовби на її шляху нема ніяких перешкод: вона не змінює форми, не зменшує швидкості польоту.
   Доведено, що кульова блискавка володіє мікрохвильовим випромінюванням. Люди, які постраждали від зустрічі з кульовою блискавкою, в багатьох випадках важко хворіють. На жаль у лікарів поки що відсутні способи боротьби з захворюванням, яке вона викликає. Симптоми хвороби схожі з тими, які бувають при сильному радіоактивному опромінюванні та ураженні нервової системи.
   З кульовою блискавкою треба бути вкрай обережним. Якщо, наприклад, вона залетить до кімнати, то ні в якому разі не слід намагатись її вигнати або кидати в кулю будь-якими предметами. Найкраще повільно відійти від вогняної кулі якнайдалі і за можливістю залишити кімнату. Відомо багато випадків, коли кульова блискавка підхоплювалась потоком повітря, що утворився предметами, які швидко рухалися: машинами, мотоциклами, велосипедами, людьми, які бігли та ін.

Література
   

. Радиш Я. Рівень здоров’я громадян України як інтегральний показник соціальної політики та державного управління в галузі охорони здоров’я.// Вісн. Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – 2003. – № 3 – С.306–315.
   . Леонов О.З. Старти надій. – К.: Молодь, 1981. – 158 с.
   . Киртока В. В конце лета осы и пчёлы становятся очень агрессивными // Факты, 15.08.04.
   . Стрюковская Н. Обмороженные щёчки // Сегодня, 03.02.05.
   . Тесля Л. Гады среди нас // Сегодня, 22.09.04.
   . Божко Л. “Чёрная вдова” выходит на тропу войны // Сегодня, 26.08.04.