Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Курова робота

Вивчення теми “Час і його вимірбвання” в початкових класах

План

І. Вступ.

ІІ. Основна частина.

Місце теми “Час і його вимірювання”.

а) Особливості формування часових понять у підготовчій до школи групі дітей

б) Місце вивчення теми “Час і його вимірювання” в початкових класах.

Методика формування часових понять в учнів початкових класів

а) особливості формування часових понять в учнів початкових класів

б) формування часових понять в першокласників

в) ознайомлення дітей з місяцем та роком

г) Розкриття поняття доби

д) Формування уявлень про годину, хвилину, секунду.

е) Ознайомлення учнів із століттям

є) Найпростіший випадок додавання і віднімання складних іменованих чисел, вираження в одиницях часу.

Основні види задач на час. Методика їх розв’язування.

III. Висновки.

IV. Список використаної літератури.

V. Додатки. Розробки конспектів уроку.

І. Усе життя людини тісно пов’язане з часом, з умінням вимірювати, розподіляти, цінувати час. Час збігає безперервно, його не можна ні спинити ні повернути, тому за тривалістю дуже важко сприймати проміжки часу, порівнювати події. Як відомо, наше сприймання часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше залежно від того, чим заповнений той або інший проміжок часу. Тому час – одна з важких для вивчення величин.

Поняття часу більш складне ,ніж поняття довжини і маси. В повсякденному житті час – це те, що відокремлює одну подію від другої. В математиці і фізиці час розглядають як скалярну величину, тому що проміжки часу володіють властивостями подібними до властивостей довжини, площини, маси.

Проміжки часу можна порівнювати. Н-д, на один і той же шлях пішохід витратить більше часу ніж велосипедист.

Проміжки часу можна додавати. Так, лекція в інституті триває стільки, скільки 2 уроки в школі.

Проміжки часу можна віднімати, множити на додатнє дійсне число. Н-д: від Коломиї до Львова автобусом можна приїхати за 6 год, а машиною за 2 год.

Проміжки часу вимірюють. Але процес вимірювання часу відрізняється від вимірювання довжини. Для вимірювання довжини можна багатократно використати лінійку, переміщуючи її з точки до точки. А особливість вимірювання часу полягає в тому, що час минає безповоротно. Тому двічі його вимірювати неможливо. Для вимірювання часу треба початок відліку і одиниця вимірювання.

Початок відліку – суспільно-важливі і встановлені суспільством – це початок літочислення, початок року, початок доби, початок місяця. Всі початки відліку мають назву календар.

Проміжок часу прийнятий за одиницю, може бути використаний лише раз. Тому одиницею часу повинен бути регулярно-повторний процес. Такою одиницею в Міжнародній системі одиниць названа секунда. Поряд з секундою використовуються і інші одиниці часу: хвилина, година, доба, рік, тиждень, місяць, століття.

Одиниці відліку є природні і придумані людиною. За природну одиницю відліку беруть ті тривалості процесів, які циклічно повторюються. Такими природними одиницями часу є рік та доба. Рік – це час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Рік складається приблизно з діб. Доба – це час за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Такі одиниці часу як година, хвилина, секунда, придумані людиною і пов’язуються з природними. Так генеральною конференцією мір і ваг в 1960 р. встановлено, що

Пізніше, ця величина ще уточнювалась

хв =60 сек, год = 60 хв, доба – 24 год, тиждень – 7 діб, місяць – 28-29-30-31 діб.

Але рік життя людей складається з цілого числа діб. Том у замість того, щоб до кожного року додавати 6 годин додають цілу добу до кожного четвертого року. Цей рік складається з 365 діб і називається високосним. Це виражається такими даними:

З означення секунди випливає, що в 1 році = 31556926 сек. Враховуючи що 1 год = 60 ? 60 = 3600 сек, а 1 доба = 24 год = 3600 ? 24 = 86400 сек, то 1 рік = 31556926 : 86400 = 365 діб (20926 сек.). Тоді 2096 : 3600 = 5 год (2926 сек) = = 365 діб 5 год (2926 : 60) 48 хв 46 сек = діб.

11 хв, 14 сек – похибка.

Календар з таким чергуванням років ввів в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар з метою впорядкування тодішнього дуже запутаного календаря. Тому новий календар називався Юліанським. Він проіснував майже 1500 років. Відповідно до нього новий рік починається з 1 січня і складається з 12 місяців (365 діб). Збереглась у ньому і така міра часу як тиждень, придумана ще вавилонськими астрологами.

В Древній Русі тиждень називався сімицею, а неділя – днем тижня (коли нема роботи) чи просто тижнем, днем відпочинку. Тепер в російській мові день відпочинку називається воскресенье – від слова “воскресати”, надавати сили, оживляти. Назва наступних 5-днів тижня вказують скільки днів пройшло після неділі. Понеділок – відразу після неділі (тижня), вівторок – 2-ий день, середа – середина, четвер і п’ятниця – 4-а і 5-а доба, субота – кінець роботи.

Місяць – не точно визначена одиниця часу. Він може складатися з 31, 30 і 28 (29 в високосний рік) днів. Ця одиниця часу існує з древніх часів і пов’язана з рухом Місяця навколо Землі. 1 оберт навколо Землі, Місяць робить приблизно 12 обертів. Ці дані і послужили основою для створення древніх календарів. Протягом багатьох століть вони вдосконалювались і результатом є календар, яким користуються в даний час.

Юліанський календар прийнятий християнською церквою ,поширився серед усіх європейських народів і проіснував більше 16 сторіч. Але поступово люди стали зауважувати, що результати вимірювання часу по календарю не сходяться по результатах вимірювання Сонцю. Н-д: – 21 березня день весняного рівнодення в 16 столітті припав на 11 березня по календарі. Звідки взялась ця різниця в 10 днів? Вона накопичувалась поступово з року в рік, оскільки рік по юліанському календарі на 11 хв. 14 с більший від сонячного року і за 400 років набігло приблизно 3 доби з надлишковими добами. Щоб далі розбіжностей не виникало, у 1583 р. голова католицької церкви папа Григорій ХІІІ запропонував новий Григоріанський календар у якому було зменшено число високосних років. По Юліанському календарі високосними були всі роки, число яких ділилось на 4. Н-д: 1324 рік – високосний, бо ділиться на 4; 1413 рік – не високосний, бо не ділиться на 4.

По Григоріанському календарі з числа цих років виключали ті, котрі були віковими і не ділилися на 400. Н-д: 1600 рік високосний рік, а 1700, 1800, 1900 - з числа високосних виключались, вони містились по 365 діб. 2000 рік – високосний, віковий, 2100, 2200, 2300 – не високосні.

Цей календар був прийнятий у всіх європейських держав, але він не був прийнятий всіма державами світу. У зв’язку з цим появлялось багато незручностей.

Замітимо, що ясно Юліанський календарний рік довший сонячного на, 11 хв., то григоріанський всього на 26 с. Залишкові доби накопичуються тільки в 50 ст. н.е.

Григоріанський календар прийнятий не всіма державами світу. Н-д: Єгипет і інші країни Сходу користуються іншим календарем – місячним. Рік по цьому календарю рівний 12 місяцям і коротший сонячного на 11 днів. Крім того, якщо по григоріанському календарю 1986 рік, то н-д, Ірані це 1406 рік. Чим це викликано?

Щоб вести відлік, треба мати початок відліку. У часу немає початку і немає кінця. Він тече і тече. Тому, щоб рахувати час, треба самим встановити початок відліку. Встановити початок діб, року можна різними способами. Так древні єгиптяни вели літочислення по роках правління фараонів; китайці – по роках царювання імператорів, римляни – від заснування міста Риму і від першого року царювання того чи іншого імператора, інші народи від міфічного “створення світу” чи від “народження Христа”.

В Древній Русі рік починався в березні, коли приступали до польових робіт. Введенням християнства на Русі був прийнятий Юліанський календар і початок і початок літочислення від “створення світу” християнська церква приурочила до 5508 року до “різдва Христового”, а початок року вважали 1 вересня. Такий відлік років вівся на Русі до початку XVIIІ століття. указом Петра І Руська держава перейшла на друге літочислення: початком року стало 1 січня, а роки стали рахувати не від “створення світу”, а від “різдва Христового”. Відповідно до нього рік прийняття указу 7208 став 1700 роком. Відлік років від різдва Христового в даний час прийнятий більшістю держав і називається нашою ерою.

Сучасний поділ діб на 24 години також виходить з глибокої давнини, він був введений в Древнім Єгипті. Хвилина і секунда появилась в Древнім Вавилоні. Вавилонськими вченими була створена 60-річна система числення, в якій сказано, що в 1 годині 60 хвилин, а в 1 хв 60 сек.

ІІ 1). Перші уявлення про час діти дістають в дошкільний період. Зміна дня і ночі, пір року ,повторення режимних моментів у житті дитини, - все це формує часові уявлення. Однак як часову послідовність подій (що було раніше, що пізніше), так і особливо уявлення про тривалість подій діти засвоюють з великими труднощами. Типовими є помилки дітей щодо послідовності подій (н-д., діти плутають поняття “учора” і “завтра”).

У групі сьомого року життя передбачається ознайомлення дітей з одиницями. часу: секундою, хвилиною, годиною. Вдосконалюється орієнтування в часі: діти повинні під час виконання практичних завдань вкладатися у відведений для цього час, планувати і розраховувати дії, орієнтуючись за годинником – звичайним і пісковим.

Робота починається з повторення, уточнення й закріплення знань, здобутих у попередніх групах. Діти вчаться більш точно визначати частини доби, виділяти такі орієнтири, як “північ” і “полудень”, “світанок”, “сутінки” та ін. За допомогою спостережень і порівнянь вихователь пояснює дітям поняття “небесний звід”, “горизонт”. Звертається увага на колір небесного зводу вранці і ввечері, висоту стояння сонця відносно лінії горизонту, фіксується його положення щодо окремих предметів на ділянці дитячого садка: над деревами, за будинками тощо. На ділянці, яка освітлюється, сонцем, можна вбити кілок і спостерігати за напрямом і довжиною тіні від нього. Такі спостереження дають дітям змогу переконатися, що вранці і ввечері сонце знаходиться в різних частинах горизонту, що в ці періоди доби воно стоїть, невисоко відносно горизонту. Вдень сонце піднімається вище. Тіні від .предметів удень коротші, ніж вранці і ввечері. Опівдні сонце високо на небі, діти в цей час гуляють, граються на ділянці.

Спостерігаючи за заходом сонця, слід нагадати дітям, що час, коли сонце починає сідати за лінію .горизонту, називають вечором, а саме це явище – “заходом сонця”. Вранці сонце з'являється із-за горизонту, і називається це явище “схід сонця”. Ввечері, після заходу сонця на вулиці починає сутеніти – це “сутінки”, а вранці, коли сонце сходить, щохвилини стає світліше –: це “світанок”. Про ці періоди кажуть: “на світанку”: або “присмерком”.

Для закріплення цих понять вихователь пропонує дітям картини, ілюстрації і проводить за ними бесіди. Так, можна використовувати картини; “Ранок у сосновому лісі”, “Полудень на околицях Москви”, “Ранок”, “Останній промінь” та ін. При цьому вихователь повинен звертати увагу на те, щоб діти не ототожнювали понять “сутінки” і хмарну погоду.

Поняття про рік як міру обчислення часу також починають формувати з повторення знань дітей про пори року, характерні, ознаки кожного сезону. Слід спинитися на тому, що кожна пора року триває протягом певного відрізку часу, що пори року повторюються. Саме це ритмічне повторення і навело людей на думку взяти загальну тривалість зими, весни, літа та осені разом за міру для визначення великих проміжків часу. Назвали цю міру “рік”. “Рік має багато днів, – говорить вихователь, – їх стільки, скільки листочків у цьому календарі” (педагог показує відривний .календар).

Увагу дітей звертають на те, що роками вимірюють великі проміжки часу, наприклад вік. Слід з'ясувати з дітьми відповідність-між-віком і кількістю прожитого часу (кількістю років). Використовуючи образотворчу наочність, спираючись на досвід дітей, вихователь роз'яснює їм, що означають певні слова: хлопчик, юнак, чоловік, дідусь; дівчинка, дівчина, жінка, бабуся.

На наступному етапі навчання-дітям пояснюють, що для зручності люди розділили рік на дванадцять менших; відрізків, які назвали місяцями. “А який тепер місяць? – запитує вихователь. – Що ви можете розповісти про цей місяць?” Діти розповідають, що цей місяць називається вереснем. Першого вересня – початок навчального року у школі; – вересень – перший місяць осені. Потім вихователь називає інші місяці осені: жовтень, листопад. Пояснює, чому люди назвали так ці, місяці. Спостереження дітей за явищами у природі і діяльності людей створюють потрібні асоціації в уявленнях дітей про кожний місяць. Наприклад, січень – ялинка, прикрашена вогнями;, лютий – хуртовина, довга ніч, занесені снігом будинки; березень – берізка, над якою кружляють граки, будують гнізда і т.н.

Щоб закріпити відомості про те, що рік поділяється на чотири пори року, а в кожній з них – по 3 місяці, вихователь може використати казку О. Я. Маршака “Дванадцять місяців”. Діти запам'ятовують назви місяців по порядку і щодо кожного сезону: зимові, весняні, літні та осінні місяці. Дітям пояснюють, що за календарем кожний новий рік починається з січня, взимку, а закінчується також взимку – у грудні, щоб діти краще запам’ятали грудень, вихователь використовує прислів’я: рік закінчує, а зиму починає (грудень).

Внаслідок цілеспрямованої роботи у дітей формуються уявлення і поняття про деякі властивості часу: об'єктивність, тобто неможливість уповільнити або прискорити його; необоротність – час завжди йде вперед, не можна повернути день вчорашній. На різних прикладах життєвих ситуацій треба показати важливість обліку часу, точного визначення його. Спираючись на досвід дітей, слід підкреслити, що час вимірюють особливими приладами – .-годинниками. Діти ознайомлюються з циферблатом годинників, у них формуються поняття про годину, хвилину, секунду.

На одне із занять вихователь приносить демонстраційний годинник (картонний циферблат з рухомими стрілками) і повідомляє дітям, що вони будуть вчитися визначати час за годинником. Діти розглядають циферблат годинника. “Якої форми циферблат? Якої довжини стрілки? Як вони рухаються? Яка стрілка рухається швидше? Поверніть довгу стрілку так, щоб вона пройшла повне коло. За який час велика стрілка, робить один оберт? Який шлях за цей час проходить коротка (маленька) стрілка? За який відрізок часу пройде велика стрілка половину кола?”

На наступному занятті вихователь ; закріплює знання дітей про циферблат, годинника. “Які. стрілки є на циферблаті годинника? – запитує вихователь. Що; показує кожна із стрілок? Якщо велика стрілка стоїть на 12, то час визначають цифрою, на яку вказує маленька стрілка годинника. Поставте стрілки так, щоб годинник показував рівно 3 години. Розкажи, Сашко, як ти поставив стрілки, на які цифри вони показують? Котра зараз година?” Такі завдання повторюють кілька разів.

Потім вихователь може запропонувати дітям розглянути таблицю або картинку.. “О котрій годині прокинувся ведмедик? Скільки зараз годин на. годиннику? На які цифри показують велика і маленька стрілки?” та ін. Дітям наводять приклади з. режиму дня (вдома і в дитячому садку) . При цьому діти: самі встановлюють маленьку стрілку, на годиннику. “Якщо маленька стрілка показує на 12, то котра це година? Правильно, це 12 годин дня; або 12 годин; ночі. О 12 годині ночі закінчується .доба і починається нова. Це північ. Діти повинні засвоїти, - що, може бути 2 години дня і 2 години ночі, 6 годин вечора і 6 годин; ранку.

Знання-дітей актуалізуються, якщо вони закріплюються в життєвих ситуаціях. Починаючи заняття, вихователь звертає увагу на годинник: зараз 9 годин і 5 хвилин;. Заняття закінчиться через півгодини. Котра година буде на годиннику? У кінці заняття діти знову дивляться .на годинник, уточнюють, як-довго тривало заняття.

Після того “як діти засвоять поняття година:”, “півгодини”, можна ознайомити їх з поняттями “чверть години” і “без чверті година”.

Діти пригадують, як вони: .ділили круг на чотири; частини, що таке чверть, половина і три чверті або круг, без однієї чверті. На. циферблаті можна також умовно виділити чотири частини. Визначаючи час, люди - часто говорять не точно, а називають частини: чверть на першу, половина другої, без чверті три години. Потім можна запропонувати .дітям поставити, стрілки так, щоб вони показували чверть на п'яту, половину; на третю або без чверті чотири.

При ознайомленні дітей - з меншими одиницями часу (хвилина, секунда) вихователь може, - використати пісковий годинник.. Спостереження за часом формує в дітей відчуття часу, дбайливе ставлення до нього.

Внаслідок вивчення теми “Час і його вимірювання” в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Вони повинні знати таблицю міру часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання й віднімання над ними; вміти визначити час за годинником, використовувати табель-корабель та модель годинника. Важливо навчити дітей розв’язувати задачі з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця та року.

Перші уявлення про вимірювання часу діти дістають що до школи. Вони оперують свідомо такими словами, як “один день”, “два дні” тощо. Багато дітей знає, що тиждень складається із 7 днів. Треба мати на увазі, що слово “день” діти розуміють по-різному. 1 день – доба, і день як світла частина, на відміну від вечора, ночі, ранку.

Тема: Формування часових понять.

Як відомо, сприймання часу людиною недосконале. Часові уявлення у дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Під час вивчення до числового періоду завданням вчителя є вияснити, як орієнтуються діти в часі, розвивати почуття часу в межу практичних потреб першокласника.

На життєвому досвіді дітей, на зрозумілих сюжетах вчимо дітей оцінювати послідовність подій: “була, є, буде”, “зараз”, “пізніше”, “вчора, сьогодні, завтра”, порівнювати людей за віком: “старший, молодший, наймолодший”.

Розглядаючи картинки, ілюстрації, з’ясовуємо, що роблять люди вранці, вдень, ввечері, вночі. Обговорюємо з першокласниками режим дня. Визначаємо, чи знають діти назви днів тижня, назви пір року, дату свого народження. Можна провести бесіду про вимірювання часу за допомогою годинника. При цьому широко використовуються спостереження, бесіди, читання, переказування казок, віршів, розгляд картин, ілюстрацій ,дидактичні ігри.

Багато другокласників уже вміють визначати час з годинником, знають назви і послідовність днів у тижні, рідше – назви і послідовність місяців у році. Тема “Міри часу”, яка віднесена до 2-го року навчання календарно завершує розділ програми “Сотня”. Вона має в основному узагальнюючий характер.

Внаслідок вивчення теми у дітей мають формуватися достатньо чіткі уявлення про такі проміжки часу, як хвилина, година, доба; учні засвоюють відношення між хвилиною і годиною, годиною і добою, основані не на “десяткових” співвідношеннях. Учні мають також засвоїти відношення між такими одиницями вимірюв. часу, як тиждень і місяць, місяць і рік.

Кожний учень на закінчення 2 класу повинен уміти визначати час за годинником з точністю до 1 хв, застосовуючи такі загальноприйняті вирази, як “зараз 22 хв на першу”, “зараз за 5 хв дванадцята”, “зараз чверть на третю”, “зараз за чверть п’ята”, “зараз пів на шосту, або 5 год. 30 хв” тощо. Діти повинні навчитися користуватися табелем-календарем, засвоїти послідовність назв днів тижня, місяців у році.

Продумуючи методику, вчитель повинен урахувати, що поняття про той чи інший проміжок часу можна дати лише на основі порівняння з яким-небудь добре відомим дітям проміжком, н-д тривалість уроку або перерви.

Ознайомлення з такими одиницями, як рік, місяць, тиждень пов’язано з використ. табеля-календаря. Крім зовсім невеличкого числа вправ, запропонованих у підручнику, спеціальні вправи для цього не потрібні. Необхідні відомості дають дітям в поточній роботі. Н-д, коли в зошитах записується дата “30 листопада” їм повідомляються, що 30 листопада – останній день місяця, що листопад – останній місяць осені, що завтра почнеться грудень тощо.

З опорою на табель-календар розв’язуються важливі практичні задачі на визначення тривалості подій, якщо указано дату її початку і кінця.

Тема. Табель-календар

Обладнання: табель-календар звичайного року і високосного, відривний календар.

Підготовча робота.

Провести бесіду за казкою “Дванадцять місяців”.

Ознайомлення.

Вчитель ознайомлює з відривним календарем, та з табелем-календарем. Розгляньте кожен листочок відривного календаря. Про що можна дізнатися?

Ознайомлюємо із структурою табеля-календаря (бажано продемонструвати табель-календар – високосного року і звичайний). Тут є цілий рік: назви місяців, днів тижня, кількість днів у місяці, святкові, й вихідні дні. Скільки всього місяців? З якого місяця починається відлік. Назвіть перший, другий... місяці. Кількість днів З0 або 31, у лютому: 28 або 29. Рік, в якому лютий має 29 днів називається високосним. Діти записують в зошит номер місяця; назву, кількість днів. Це слід запам’ятати. Кількість днів у місяці легко визначити за допомогою зігнутого кулака: кісточка 31 день. “долина” – 30 днів. Промовляємо: січень – 31, лютий28 або 29 березень – 31 і т.д.

У році є чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Зимові місяці: грудень, січень, лютий. Весняні місяці: березень, квітень, травень. Літні: червень, липень, серпень. Осінні: вересень, жовтень, листопад. Цікаві загадки, співанки, народні прикмети допоможуть дітям запам’ятати назви місяців, пір року.

Розв’язування задач на визначення тривалості подій за табелем-календарем.

Скільки днів тривають весняні канікули?

На який день тижня в цьому році припаде 1 вересня? Ваш день .народження?

Скільки днів триває зима? Весна?

Лелеки відлітають до вирію в серпні, а прилітають у Південну Африку в середині грудня. Скільки місяців лелеки летять до теплих країв?

Сашко поїхав із сестрою відпочивати до літнього табору 20 липня, а повернувся 14 серпня. Скільки тривав відпочинок?

Спортивні змагання з гірськолижного спорту у Ворохті тривали: 10 днів і закінчились 24 січня. Коли розпочалися змагання?

Помідори посіяли 17 лютого, а перші сходи появилися через 9 днів. Коли появилися сходи?

Навчаючи вимірювати час за годинником (з точністю до хвилин), слід використовувати модель циферблата з рухомою годинною і хвилинною стрілками, а також настільний годинник. У класі треба мати демонстраційну модель і моделі малих розмірів для кожного учня. Відповідні навички не можуть бути вироблені однаково добре в усіх учнів за відведені на вивчення цієї теми 5-6 уроків. Роботу слід продовжувати і далі, приділяючи увагу тим учням, які ще недостатньо засвоїли це питання.

На момент ознайомлення з годиною і хвилиною учні вже мають уявлення про частки одиниці. Це слід використати, ознайомлюючи дітей з такими виразами, як “чверть на третю”, “пів на десяту”, “за чверть третя” тощо. Для цього на моделі циферблата годинника крейдою проводять 2 діаметри, що ділять циферблат на 4 чверті. Це допоможе ілюструвати зміст відповідних виразів.

Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година – це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти запису-ють співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с.

Тема. Доба. Година. Хвилина. Секунда

Обладнання: табель-календар, годинник, секундомір, моделі годинника для учнів, таблиця залежності між одиницями часу.

Підготовча робота.

Бесіда про рік, місяць, тиждень, пори року. Робота з табелем-календарем.

Ознайомлення.

Доба – це проміжок часу від сьогоднішнього уроку математики до завтрашнього уроку математики.

Доба; – де день і ніч. Добу інколи поділяють, також на 4 частини: ранок, день, вечір, ніч. Доба не має скорочення, записуємо 1 доба, 4 доби. Що; відбувається в природі вранці? (Сходить сонечко, розвиднюється, розквітають квіти, співають пташки). Чим займаються люди? (Прокидаються. вмиваються, роблять зарядку, снідають, йдуть на роботу, до школи). Аналогічно з’ясовуємо ознаки інших частин доби.

Година – це тривалість уроку і перерви, це приблизно ча демонстрування кінофільму, це час, за який можна, доїхати автомобілем з Коломиї до обласного центру. Коротко 1 год.

Хвилина – також одиниця часу, вона менша, ніж. 1 година. Добираємо текст, який читають 1 хв, або приклади, для вирішення яких потрібно приблизно 1 хвилину. Коротко 1 хв.

Секунда – найменша одиниця часу. За одну секунду ми промовляємо, число 22 або “раз і”, робимо два кроки. Секунду використовують при визначенні часу бігуна на короткій дистанції. Коротко записуємо 1 с (без крапки), дальше ознайомлюємо із залежністю між вивченими одиницями часу.

В 1 добі 24 години 1 год = 60 хв

В 1 годині 60 хвилин 1 хв = 60 с

В 1 хвилині 60 секунд

Вчитель ознайомлює із годинником – приладом, з допомогою якого визначають час у годинах, хвилинах, секундах. Годинники бувають двох видів: із стрілками (аналоговий) та із цифрами, що змінюються (цифровий).

Хоч вони виглядають по-різному, час показують однаково:. Можна провести бесіду з історії винайдення годинника, які годинники бувають. Діти розглядають циферблат годинника і визначають, що тут є шкала, 12 великих поділок і між ними по 5 малих (годинні й хвилинні поділки), Є три стрілки: найкоротша – годинна стрілка, найдовша – хвилинна, секундна стрілка – тоненька.

Для визначення часу в секундах інколи користуються секундоміром. Повідомляємо, що за 1 добу годинна стрілка .робить два оберти. Хвилинна стрілка робить один оберт за годину, секундна робить один оберт за хвилину. Пропонують вправи з використанням моделі годинника:

1) назвати час, який показує годинник;

2) показати на циферблаті годинника час, який називає вчитель.

Вправи на закріплення.

а) Діють різні форми читання показів годинника: –

9 годин З0 хвилин. З0 хвилин на десяту, пів на десяту;–

4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п'яту, без 15 хвилин п’ять, без чверті п’ять.

б) За допомогою моделі годинника розв'язати задачі на визначення тривалості подій, початку або кінця її.

в) За календарем: скільки повних діб минуло від початку місяця до сьогодні? Що довше, 5 діб чи тиждень? 40 діб чи місяць?

Як йшлося вище, важливо не тільки навчити дітей пізнавати час за годинником, а й зброїти їх конкретними уявленнями про тривалість проміжків часу.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником. З допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.

Тема. Визначення часу за годинником.

Обладнання: циферблати годинників у кожного учня, схематичний малюнок доби для визначення години.

Повторення вивченого.

Назвіть відомі вам одиниці часу, починаючи від найменшої і закінчуючи роком. Пригадати залежність між одинцями вимірювання часу і їх скорочені записи. Ознайомлення.

У добі – 24 години. Доба починається опівночі. Якщо користуватися 12 поділками годинника, то до показу малої стрілки слід назвати частину доби.

Наприклад: час читають так: перша година ночі, 5 година ранку, друга година дня, сьома година, вечора, 12 година ночі. Якщо користуватися 24 поділками, то від півночі до півдня називаємо годину, не вказуючи частини доби: перша година, друга година, одинадцята, дванадцята година, Від півдня до півночі до показів малої стрілки годинника додають 12


Сторінки: 1 2 3