Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








РЕФЕРАТ

на тему:

“Краса шкіри”

Зверніть увагу, що собаки та кішки обтрушуються, вичісують і вилизують шерсть, умиваються, птахи чистять пір'я. Людина, таке ж створіння природи, як і все живе, тому повинна стежити за собою. Батьки з дитинства привчають нас стежити за своєю зовнішністю. Зранку ми вже за звичкою відкриваємо кран з водою, щоб обполоснути обличчя чи прийняти душ, почистити зуби, помити голову і зачесатися. Дехто, звичайно, часто робить вигляд, що умився, але такий обман не робить його чистішим. За шкірою, як і за волоссям, очима, зубами, також потрібен догляд. Щоб уникнути утворення вугрів і прищів, треба постійно звільня-ти пори шкіри від пилу і поту, які нагромадилися за день.

У першу чергу потрібно навчитися правильно вмиватися, тоб-то очищати шкіру від бруду, поту, шкірного сала, відмерлих ро-гових лусочок. Вода — найкращий гігієнічний засіб. При уми-ванні клітини рогового шару шкіри набухають і відриваються разом з осілими на них пилом, брудом, жиром, залишками поту. Поплескування по поверхні шкіри підчас миття доповнює очисну дію води. Одночасно підсилюється кровообіг, підвищується обмін речовин, поліпшується живлення і тонус шкіри.

Вивчіть шкіру свого обличчя

Як же часто ми незадоволені своїм відображенням у дзеркалі. Якщо до того ж у нас нудьга, починаємо прискіпливо ана-лізувати будь-які дефекти своєї зовнішності. Більш за все дістаєть-ся шкірі обличчя. Майже завжди до чого-небудь чіпляємося і відра-зу обіцяємо собі, що повинні щось із цим зробити, але... От саме! Часом ми навіть не знаємо, яка в нас шкіра обличчя, тому важко відповідним чином доглядати за нею, а недотепне користування косметичними рекомендаціями подруг може ще і нашкодити.

Існує багато способів визначення типу шкіри. Познайомтеся лише з найбільш поширеними.

Спосіб 1. Ретельно вимиваємо обличчя водою з милом. Через 2—3 години візьмемо дзеркальце і доторкнемося до шкіри в декількох місцях. Слід, відбитий на дзеркальці, буде свідчити про тип шкіри: виразний (вологий, злегка жирний), слабопомітний (тільки злегка вологий) або ж невидимий. Виходячи з того, що тип шкіри може бути різний залежно від ділянки обличчя, подивимося на відбиті сліди різних його частин (чоло, щоки, ніс, підборіддя).

Слабопомітний, злегка вологий слід на дзеркальці свідчить проте, що шкіра обличчя нормальна, майже невидимий — суха, а слід виразний, жирно-вологий вказує на жирну шкіру. Зміша-ний тип шкіри залишає на дзеркальці різні сліди, залежно від ділянки обличчя, тому, визначивши, суха, нормальна чи жирна шкіра на тій або іншій ділянці обличчя, для кожного з них засто-совують відповідні креми.

Спосіб 2. Так званий пластирний тест, коли наклеюють смужки пластиру завдовжки приблизно 12 см на чоло, підборіддя, обидві щоки і ніс (поперек обличчя, паралельно до очей). Через ЗО секунд пластир варто зняти й уважно розглянути його на світ-лі. Якщо він покритий дрібними сухими лусочками, то шкіра облич-чя суха, якщо рівномірним блискучим шаром —жирна, а якщо на-явне і те, й інше—це значить, що шкіра нормальна чи змішана.

Нормальна шкіра—це рідкісний дарунок природи (крім періо-ду дитинства), хоча іноді зустрічається в дуже молодих дівчат. Вона гладка, не блищить, злегка рожева, без чорних точкових вугрів. Стійка до зовнішніх атмосферних змін (холодне, різке повітря на вулиці чи надмірно сухе у приміщенні через центральне опалення). Нормальна шкіра добре переносить водяні процеду-ри і мило, не стягається від умивання.

Жирна шкіра найчастіше буває в молодих дівчат і юнаків. Вона не робить враження еластичної і гладкої, покрита розширеними порами, схильна до утворення чорних точкових вугрів, прищів, лусочок, гнійної екземи. Вона бліда, у неї легкий рівномірний блиск, мало чутливий до атмосферних впливів, але дуже підда-на інфекціям і гнійним зараженням. Жирна шкіра вимагає особ-ливої турботи і строгого дотримання гігієни.

Суха шкіра дуже чутлива і делікатна, вона гладка, не бли-щить і рідко буває в молодих дівчат. Відрізняється виразними, але не забрудненими порами. Узимку її треба берегти від моро-зу і занадто сухого (від центрального опалення) повітря в приміщенні. На холодному повітрі вона блищить, червоніє, лупить-ся. А умивання сухої шкіри обличчя водою з милом «стягує» її.

Змішаний тип шкіри зустрічається дуже часто. На обличчі може бути одночасно і суха шкіра, і нормальна (щоки, вії), і жир-на (чоло, ніс, підборіддя), тому такий тип шкіри теж потребує відповідного особливого догляду із урахуванням кожного з них.

Якщо ви вже вивчили шкіру свого обличчя і визначили її тип, то напевно будете піклуватися про неї правильно.

Догляд за жирною шкірою. Вона найчастіше буває в мо-лоді та потребує постійної і ретельної турботи, щоб не потрапи-ла інфекція або не було небажаних наслідків у вигляді юнацьких вугрів. Насамперед, не можна при кожнім розгляданні себе в дзеркалі вичавлювати чорні крапочки, взагалі не слід торкатися обличчя руками, особливо брудними, і тим більше вичавлювати що-небудь нігтями. Шкіру слід чистити після її попереднього роз-парювання (над паровою ванночкою).

Парову ванночку роблять раз на тиждень. Для цього столову ложку з верхом трав (квітки ромашки, листя шавлії, квітки липи) заливають окропом. Обличчя нахиляють над парою, що піднімаєть-ся, на відстані 15 см, а волосся накривають рушником. Залишай-теся в такому положенні хвилин 5, потім осушіть обличчя, найкра-ще серветкою. Тільки після цього можна чистити шкіру, пам'ята-ючи, однак, що нігті повинні бути коротко підстриженими, а всю процедуру слід виконувати через марлю. Після чищення обличчя обполіскують настоєм із трав від парової ванночки.

Людям із жирною шкірою обличчя треба щодня мити його теплою водою з милом (краще дитячим), а обполіскувати спо-чатку теплою, а потім водою кімнатної температури. Осушити рушником, ще краще — серветкою. Після миття продезинфіку-вати шкіру спеціальною рідиною для обличчя. Це може бути лосьйон для жирної шкіри, приготовлений, наприклад, домашнім способом, або ж вода, злегка підкислена фруктовим соком чи лимонною кислотою. Якщо обличчя погано реагує на мило і воду, то бажано мити його вівсяними пластівцями (2 ложки мелених вівсяних пластівців запити склянкою окропу, трохи остудити і через кілька хвилин почати масажувати обличчя, змазуючи каш-кою), після чого змити дезинфікуючою рідиною.

Для миття жирної шкіри обличчя можна використовувати і висівки. Спочатку на дрібній тертці натерти дитяче мило, дода-ти в мильний порошок висівки у співвідношенні 1 столова ложка мила на 2 столові ложки висівок, розвести водою кімнатної тем-ператури й отриманою кашкою вимити обличчя, злегка масажу-ючи шкіру, протягом 3 — 4 хвилин. Потім обполоснути і промити дезинфікуючою рідиною.

Маючи жирну шкіру, корисно кілька разів протягом дня мити обличчя кисляком. Зранку можна мити його трав'яною сумішшю (з 2 чайних ложок листя м'яти приготувати настій і з 2 чайних ложок коренів лопуха приготувати відвар — усе це на склянку води, рідини змішати, додавши в суміш ще відвар чорної бузи-ни чи настій хмелю або чебрецю). Раз на тиждень добре маса-жувати шкіру не дуже жорсткою волосяною щіткою (подібною до зубної), використовуваної винятково для цієї мети. Сильно на-миленою щіткою (можна з вівсяною кашкою чи сумішшю з мила й висівок) ретельно помасуйте обличчя, особливо ті ділянки, на яких найчастіше з'являються чорні вугрі. Крім того, необхідно хоча б раз на тиждень (найкраще після парової ванночки й очи-щення шкіри) зробити маску для жирної шкіри обличчя.

Людям із жирною шкірою обличчя рекомендується щодня випивати склянку трав'яного чаю, приготовленого із суміші двох чайних ложечок ретельно роздрібнених трав: братків, корене-вищ пирію, хвоща і кропиви. Закип'ятити у склянці води і поста-вити на 10 хвилин для набуття міцності.

Догляд за сухою і чутливою шкірою менш вибагливий, зате вимагає більшого захисту від різкого вітру, морозу, а та-кож занадто сухого повітря чи яскравого сонця. Тому власники чутливої шкіри повинні уникати будь-яких факторів, що драту-ють її. Якщо в кімнаті є батареї центрального опалення, необхід-но пам'ятати про зволоження повітря (поставити ємність з во-дою на батарею). Повітря прекрасно освіжиться, якщо в цю ємність додати декілька крапель спиртової настоянки з янтарю чи прополісу або олії із сосновим запахом. Виходячи на холод, не забудьте змастити обличчя тонким шаром жирного крему (можна трішки припудрити, щоб обличчя не блищало).

Обличчя із сухою шкірою потребує м'якої води. Тверда зм'якшується кип'ятінням (найкраще її використовувати наступного дня) або ж додаванням у неї косметичної бури. Якщо шкіра особ-ливо чутлива, не можна мити її водою з милом. У такому випадку обличчя очищають ватяним тампоном, змоченим косметичним молочком, і обполіскують настоєм із трав. (Замість косметично-го молочка можна взяти жирне коров'яче молоко, краще сільське.) Настій готують так: 1 чайну ложку квіток липи і 1 чайну ложку рожі заливають склянкою окропу на 10 хвилин. Можна також ви-користовувати настій з м'яти, настій із квіток нагідок, що зм'як-шує будь-які роздратування і почервоніння шкіри (2 чайні ложки трав залити склянкою окропу на 10 хвилин). Суху шкіру очища-ють кашкою з насіння льону, висівок чи вівсяних пластівців: 1 столову ложку насіння льону (висівок, вівсяних пластівців) за-лити двома склянками холодної води і кип'ятити 2—3 хвилини на маленькому вогні. Після миття кашкою обличчя обполіскують водою кімнатної температури, м'якою водою чи настоєм із трав. Обличчя можна очистити і лосьйоном з лілії. Чуттєву шкіру мож-на мити кілька разів на день настоями з трав, не осушуючи її.

Для подібного типу шкіри важливо хоча б раз на тиждень зробити маску чи компрес.

Догляд за шкірою змішаного типу нелегкий. Адже на обличчі різні типи шкіри і кожний з них має потребу в індиві-дуальному догляді. Таке обличчя миють делікатним дитячим милом і водою, потім середню його частину (жирну) протира-ють дезинфікуючою рідиною для жирної шкіри обличчя, а щоки трішки змазують зволожуючим кремом. Для очищення шкіри також використовують кашку з висівок і мильного порошку чи вівсяних пластівців. Обличчя можна мити і настоєм квіток ро-машки чи липи.

Догляд за втомленою і сірою шкірою незалежно від її типy теж вимагає терпіння і послідовності. Промивати її слід мор-квяним соком, а після того як вона висохне, обполоснути суміш-шю з 1 столової ложки теплого молока і склянки кип'яченої води кімнатної температури. Але не слід зловживати цією процеду-рою, щоб не викликати пожовтіння шкіри.

Доглядаючи за шкірою свого обличчя (будь-якого типу), ви повинні знати, що на неї впливають не тільки зовнішні фактори, але і пов'язані з функціональною діяльністю вашого органі-зму. Так, великим ворогом будь-якої шкіри є брак кисню і сну, паління й алкоголь. Сприятливою умовою здорової і красивої шкіри буде раціональне харчування (салати зі свіжих овочів, фрукти, морквяний сік, сир, житній хліб, відмова від жирних страв, гострих приправ). Благотворно на неї впливають трав'я-ні чаї. Для поліпшення кольору обличчя можна пити чай із трави розмарину чи листя кропиви.

Лікування вугрів

Вугрі — одне з найбільш вразливих місць у підлітків. Вони вимагають серйозного ставлення, і помиляють-ся ті, хто вважає, що вугрі зникнуть з віком. Вугрі можуть бути різноманітних видів: від неглибоких дрібних прищів до вели-ких, що залишають рубці. Тільки у випадку легкої форми за-хворювання можна спробувати допомогти собі домашніми за-собами. У більш серйозних випадках необхідна консультація лікаря-дерматолога і спеціальне лікування, у більшості випадків так зване комбіноване лікування, як місцеве (косметичними засобами), так і загальне (фармакологічними засобами), що складається з антибіотиків, цинкових препаратів, а також вітамінів А і Е. Вугрі можуть бути наслідком гормональних розладів, порушень у функціонуванні щитовидної залози чи неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту (тут теж необхідна консультація лікаря-ендокринолога).

Домашнє лікування припустиме лише при наявності легкої форми вугревої висипки. Вирішальним при такім лікуванні є не стільки якісь косметичні засоби, скільки гігієна і раціональ-ний спосіб життя (охайність, свіже повітря, відповідне харчу-вання, здоровий сон).

Догляд за шкірою обличчя, густо ураженою вуграми (та інших частин тіла, наприклад, спини, грудної клітки), потребує миття теплою водою і дезинфікуючим милом кілька разів на день. І хоча б раз на день обличчя масажують делікатними круговими руха-ми попередньо змоченою і намиленою щіточкою з натурального волосся, її потрібно тримати в чистоті й використовувати винят-ково для цієї мети. Щіточка добре очищає пори, зменшує мож-ливість виникнення вугрів, гнійної висипки. Після масажу об-личчя обполіскують теплою водою чи настоєм із трав (2 чайні ложки суміші листя м'яти і коренів лопуха залити склянкою окро-пу) і злегка осушують серветкою. Бажано кілька разів протягом дня обличчя (і місця, уражені вуграми) протирати дезинфікую-чою рідиною. Тут можна використовувати трав'яну суміш для жирної шкіри обличчя, а також кислу рідину, приготовлену з 1 літра теплої води, 1 столової ложки виноградного оцту і 1 сто-лової ложки гліцерину або соку квашеної капусти.

Ви повинні постійно пам'ятати, що до екзем, вугрів, прищів, нагноєнь не можна доторкатися руками (особливо брудними). Чищення обличчя потрібно проводити тільки після розм'якшен-ня шкіри над паровою ванночкою.

Після чищення добре зробити трав'яний компрес на облич-чя, наприклад, з настою квіток ромашки і листя шавлії, чи маску для жирної шкіри, найкраще дріжджову. Маски можна робити 2 рази на тиждень. Дріжджі є не тільки прекрасним зовнішнім засобом, але й корисні для внутрішнього вживання. Дріжджо-вий напій найкраще пити перед сном. Крім дріжджів, для питва корисний березовий сік, а також настій із суміші трав: 1 столову ложку подрібнених братків і коренів лопуха заливають склянкою окропу. Однак, щоб трави чи дріжджі дали очікуваний резуль-тат, їх треба пити постійно (наприклад, зранку — напій із трав, увечері — із дріжджів), щонайменше 4—6 тижнів. Тільки після цього можна говорити про видимі результати.

Лікування вугрів не може бути винятково місцевим. Воно по-требує строгого дотримання всіх вимог, які стосується здоро-в'я. Тут дуже важливо дотримуватися відповідних дієтичних ре-комендацій:

* намагатися приймати їжу регулярно і маленькими порція-ми (4—5 разів у день), тому що це позитивно впливає на трав-лення і, отже, на стан шкіри обличчя;

* уникати гострих приправ;

* умикати надмірного вживання солі;

* не пити міцного чаю і кави;

* обмежити вживання жирів (їсти нежирне м'ясо, нежирну рибу);

* уникати солодощів (особливо шоколаду, какао, халви);

* пити багато молока і їсти продукти його переробки;

* їсти якнайбільше фруктів, салатів зі свіжих овочів. Союзниками в лікуванні вугрів є сонце і повітря. Якщо лікар буде вважати за потрібне, то призначить також опромінення квар-цовою лампою.

Велика помилка, яку часто роблять підлітки, це прикрите чубчиком чоло. Чубчик не тільки зменшує доступ сонячних про-менів, але й може викликати шкірні інфекції. І вже зовсім не-припустимо наносити на обличчя, уражене вуграми, товстий шар крему-пудри, щоб затушувати чорні крапочки. Це підси-лює подразнення й утруднює лікування, а крім того, виглядає неестетично. Можна користуватися винятково сипучою пудрою, що має осушувальну дію. Але найкраще (особливо, влітку і навесні) взагалі не пудрити обличчя, щоб шкіра одержувала якнайбільше сонця і повітря.

Ластовиння — ознака молодості

Ластовиння хоча й ознака молодості, але ми більш терпимі до нього (і навіть любимо), коли воно в інших. У нас же воно повинно зникнути, і все! І якщо ми налаштовані проти нього, то ніхто і нізащо на світі не зуміє нас переконати в тім, що краще його полюбити, ніж із ним боротися. Що ж, спробує-мо поборотися. Насамперед, ви повинні знати, що ластовиння свідчить про делікатну, чутливу шкіру обличчя. Отже, її треба захищати від сонця, і особливо навесні. Не можна користува-тися і променями кварцової лампи.

Утворення ластовиння можна попередити, регулярно спо-живаючи вітамін РР і продукти, багаті цим вітаміном. Якщо ж ви зважилися носити капелюх із широкими полями (захища-ють від сонця), але ластовиння все ще діє вам на нерви, звер-ніться до перевірених старих рецептів порятунку від нього. При цьому пам'ятайте, що краще користуватися засобами, що впливають повільно, але м'яко й ефективно, ніж швидко й різко, що викликає луплення. В останньому випадку здається, що луплення шкіри ніби-то ліквідує і ластовиння (не обманюйте себе, часто воно помітне), але це тільки на короткий час. Тер-плячим власникам ластовиння, які готові до повільних, але по-слідовних дій, звичайно рекомендують відбілюючі рідини. Ними по кілька разів на день змочують місця, покриті ластовинням, залишаючи рідину на шкірі до висихання, не обполіскуючи її.

От кілька рецептів:

Рецепт 1

Столову ложку дрібно нашаткованої зелені петрушки залити 0,5 склянки окропу. Після того як остигне, процідити.

Рецепт 2

З столові ложки дрібно посіченого листя кропиви і коренів хрону (у рівних пропорціях) залити 1 пляшкою білого вина (сухо-го) на 14 днів. Процідити.

Рецепт 3

2 столові ложки квіток молодої кульбаби залити склянкою води і кип'ятити на повільному вогні 20 хвилин. Після того як остигне, Процідити.

Добре відбілює ластовиння лікування смородиною, що скла-дається з щоденного змазування ластовиння розім'ятою ягодою (весь сезон — з моменту появи першої, ще зеленої, смородини до повного дозрівання ягід). Систематичне застосування цієї процедури протягом тільки одного сезону повинне подіяти на багато років і навіть (ніби-то) на все життя.

Ластовиння можна відбілити, регулярно змазуючи шкіру со-ком свіжого огірка, сколотинами чи кисляком. Крім того, добре відбілювати обличчя водою, зм'якшеною бурою (2 чайні ложеч-ки бури на 1 літр води).

Відбілити ластовиння допомагають і маски: огіркова, з каш-ки хрону, а також картопляного крохмалю і розчину перекису водню.

Але перш ніж ви вирішите позбутися ластовиння, ще раз уважно подивиться в дзеркало і, можливо, зрозумієте, що воно прикрашає обличчя і надає шарму. Тоді ви зрозумієте стару народну приказку: «Дівчина без ластовиння, як небо без зірок».

Косметика для обличчя - лосьйони для жирної шкіри обличчя

Огірковий лосьйон. Дрібно порізати 1 огірок серед-ньої величини і залити склянкою спирту (або горілки) на 7— 10 днів. Процідити, і лосьйон готовий.

Його можна приготувати і швидше: 0,5 склянки соку свіжого огірка змішати зі столовою ложкою горілки.

Борний лосьйон. У склянку гарячої кип'яченої води додати чайну ложку борної кислоти і декілька крапель гліцерину. Після того як суміш остигне, додати 0,5 склянки горілки.

Трав'яний лосьйон 1. Сухий трав'яний збір (квітки ромашки, листя м'яти, квітки арніки — 2 столові ложки) залити склянкою спирту чи горілки. Щільно закрити і настоювати 7—10 днів, потім профільтрувати через марлю, злити в закритий посуд із темно-го скла і поставити в темне місце.

Трав'яний лосьйон 2. Сухий трав'яний збір (квітки ромашки, листя м'яти, квітки липи, листя шавлії, квітки братків, трава чеб-рецю — 3 столові ложки) залити 2 склянками холодної води. Прокип'ятити 10 хвилин, процідити. У відвар додати 0,5 чайної ложки саліцилового спирту, 0,5 чайної ложки борної кислоти, 1 чайну ложку заварки чаю і склянку горілки. Зберігати в закрито-му посуді з темного скла в темному місці.

Лосьйони для будь-якого типу шкіри

Універсальний лосьйон. 4 ложки сухого трав'яного збору (квітки лаванди і розмарину у співвідношенні 1:2) залити спиртом чи горілкою, щоб рідина покрила збір. Поставити в тем-не місце на 14 днів. Процідити і розвести кип'яченою холодною водою (у співвідношенні 1:1).

Трав'яний лосьйон. 4 столові ложки сухого трав'яного збору (квітки липи, листя розмарину, листя шавлії) запити пляшкою білого сухого вина на 14 днів. Процідити в посуд з темного скла, щільно закоркувати і зберігати в темному місці.

Лосьйони для сухої шкіри

Ромашково-м'ятний лосьйон. 4 столові ложки сухих квіток ромашки і 4 столові ложки сухого листя м'яти залити пляш-кою сухого виноградного вина на 10—14 днів.

Трав'яний лосьйон. Сухі трави — 3 столові ложки квіток ро-машки, 2 столові ложки листя м'яти і 1 столову ложку розмарину залити пляшкою білого виноградного сухого вина на 10—14 днів. Процідити, додати столову ложку гліцерину і злити в посуд із темного скла. Зберігати в прохолодному місці.