Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








ноги. Ознак пошкодження спинного мозку немає.

Попередній діагноз? Що необхідно для вибору методу лікування? З чого почати лікування?

8. Хворий 20 р. 6 місяців тому назад мав стабільний перелом компресивний 12-го грудного хребця. Зниження переднього відділу висоти хребця було на 1/4 висоти тіла. Лікувався функціональним методом в стаціонарних умовах впродовж 2,5 місяців. На даний час скарг немає, тонус м’язів добрий. Ластывку тримаэ впродовж 4-х хвилин. Наполягає на виписці на роботу. Спецыальність - автослюссар. Як

бути?

9. Хвора 52р. ремонтуючи квартиру впала з висоти 1м на ягодиці. Виник різкий біль в спині. Тяжко доповзла до дивана. В положенні лежачи болі значно зменшились. На наступний день намагалась продовжити роботу але не змогла через сильні болі в поперековому відділі хребта, які посилювались у вертикальному положенні, при нахилах допереду, підніманні вантажів і іррадіювали в бедро. Лікар, промацуючи області хребта, поставив діагноз: забій. Вказане лікування (тепло, розтирання) не зменшило болю. Повторний огляд в поліклініці. Провірено осьове навантаження в положенні стоячи різко позитивне. На рентгенограмі визначається зниження висоти тіла першого поперекового хребця в передньому від-ділі на 1/2 висоти і його фрагментація. Порушена і вдавлена верхня заключна пластинка. Кутовидний кіфоз на рівні першого поперекового хребця

Назвіть, помилки, Які допущені при огляді хворої який спосіб лікування вибрати?

10. Хворий 42р. скаржиться ва болі в поперековому відділі

хребта іррадіюючі в нижні кінцівки, швидку втому часті приступи радикуліту. В анамнезі - травма в автокатастрофі 6 років тому. Після події лікувався в стаціонарі впродовж 3 неділь по причині струсу мозку І-го ступеня, переломів VІ-VІІ-VІІІ ребер справа. Боліла спина. Лікуючий лікар пояснив болі забоєм. Через рік після травми захворів радикулітом, по причині якого 4-5 разів на рік лікувався амбулаторно і в стаціонарі. Болі повністю не зникають. В період останньої госпіталізації проведено ренгенограму, виявлено зниження тіла ІІ-го хребця поперекового відділу на 2/3 висоти. Останній трохи відхилений до переду. Структура збережена.

Ваш діагноз? З чим диференціювати дану патологію?

11. Хворий 17р. пірнаючи вдарився головою до дна ріки. Відчув різкі болі в шиї. Важко добрався на берег. Помічено короткочасну слабість в руках. При огляді: лордоз шийного відділу хребта відсутній, хворий підтримує голову руками. Рухи в шийному відділі хребта різко обмежені. Позитивний симптом осьового навантаження. Пальпація остистих відростків болюча в зоні С4-5-6. Тонус м’язів, сухожильні рефлекси, шкірна чутливість справа і зліва одинакові. На рентгенограмі шийного відділу хребта в двох проекціях кісткової патології не виявлено. Помітне зникнення лордозу.

Ваш діагноз? Як бути?

Задачі до теми: “ПОШКОДЖЕННЯ ТАЗУ”

1. Хворий 42р. був збитий машиною. Скаржиться на болі в лівій половині тазу в передньому відділі. Таз звичайної конфігурації, визначається припухлість в лівій паховій області. Там також різкий біль при пальпації. Позитивні симптоми Габая, Ларрея, “прилиплої” п’яти на рентгенограмі виявлено перелом обидвох гілок лонної кістки без зміщення відломків. Як лікувати хворого?

2. У хворого 30р. діагностований перелом осторонній вертикальний з порушенням безперервності тазового кільця в передньому і задньому відділах. зі зміщенням відломків. Хворий виведений з шоку, зупинена кровотеча. Покази гемодинаміки стабільні.

Подальше лікування і його терміни?

3. Хворнй 40р. при падінні, вдарився лівою половиною тазу об ка-мінь. Встати самостійно не зміг. Скаржиться на болі в місці травми. В області гребеня лівої повздовжньої кістки є припухлість кровонабряк. Пальпація повздовжньої кістки і осьове навантаження різко хворобливі. На рентгенограмі визначається перелом крила клубової кістки /типу Дювернея/.

Як лікувати хворого?

4. Хворий 50р. поступив в клініку з діагнозом перелом кісток тазу типу “метелика” без зміщення відломків, розрив уретри в мембранозному відділі, шок ІІ-го ступеня. Різко перерозтягнутий сечовий міхур. З моменту травми пройшло 2 години. Ваша тактика? Почерговість допомоги.

5. У хворої 18р. діагностоване післяродове розходження симфіза. Лікувалася в ліжковому режимі на протязі 2-х тижнів і носінням бан-дажу ще на протязі 2-х тижнів. Ходіння з бандажем викликає біль в ділянці лона, втомлюваність нижніх кінцівок. Появилася "качача хода". Клінічно і рентгенологічно визначається діастаз між лобковими кістками біля 2,5-3см.

Причина нестабільності лонного зчленування? Що робити?

6. Хворий 17р. з розбігу перескакував яму, але злякався і різко зупинився. Виник сильний біль в лівій паховій ділянці. Ходити самостійно міг, але легше було йти спиною вперед. При огляді припухлість і гематома в ділянці переднього відділу крила клубової кістки. При пальпації в цій зоні - різка болючість і крепітація. Попередній діагноз? Як лікувати?

7. Хворий 45р. при розвантаженні залізнсдорожної платформи був здав-лений колодами. Самостійно рухатися не може. Скарги на біль в лівій паховій ділянці, який посилюється при рухах кінцівкою. Таз візуаль-но звичної конфігурації, відстань від верхньої передньої ості до пупка одинакова справа і зліва. При пальпації помірний набряк і різка болючість в лівій паховій ділянці. Осьове навантаження на таз у фронтальній площині слабо позитивне, а в сагітальній - сумнівне ч-з болючість в ділянці лобка. Довжина кінцівок одинакова. Позитив-ний симптом “прилипаючої п’яти” зліва.

Попередній діагноз Що потрібно для уточнення діагнозу?

8. Хворий 52р. впав з висоти на будові. При поступленні стан важкий. Адинамічний. Шкірні покриви бліді. Артеріальний тиск - 70/40 мм.рт.ст. Пульс нитковидний 120уд. за 1хв. Живіт не бере участі в акті дихання, помірно напружений, болючий в нижніх відді-лах. Печінкова тупість збережена. Перистальтика кишечника різко послаблена. Пальпація і осьове навантаження на таз болючі. На рентгенограмі кісток тазу визначається перелом типу “метелика” і перелом крила лівої клубової кістки з порушенням цілосності тазо-вого кільця. Інших грубих пошкоджень не виявлено. При поступленні розпочаті протишокові заходи. Внутри-венне струйне /в 2 вени/ вливання поліглюкіну, а потім крові з добавленям медикаментозних середників. Одночасно проведена двостороння внутритазова блокада. Через ЗОхв. після початку ін-тенсивної терапії стан хворого покращився. Пульс 92уд. в 1хв., задовільного наповнення, А/Т - 11О/70. Струйне вливання замінено капельним. Через 10хв А/Т впав до 80/50. П - 106уд. за 1хв.

Попередній діагноз? Що потрібно для уточнення діагнозу? Тактика?

9. Хворий 22р. в бійці, отримав удари чоботом в ділянку промежини

та інші ділянки тазу. Доставлений через 40хв. Скаржиться на силь-ні болі в лівій паховій ділянці, часті болючі позиви на сечови-пускання, неможливість останнього. При огляді - набряк і гематома в ділянці калитки, промежини і статевого члена. Пальпація різко болюча по ходу горизонтальної гілки лівої лобкової кістки. Пози-тивний симптом "прилиплої п'ятки" зліва. Переповнений сечовий міхур на 5-6см виступає над лоном. В уретрі капля згорнутої крові. Спустити сечу металічним катетером не вдалося із-за болі і механічної перешкоди в сечовому каналі, попередній діагноз? Додаткові методи дослідження?

Задачі до теми: “ПОЛІТРАВМА. МНОЖИННІ І ПОЄДНАНІ ПОШКОДЖЕННЯ”

1. Xворий із закритим переломом обох кісток правого передпліччя в с/3. З четвертого намагання вдалася репозиція відломків. Накладена циркулярна гіпсова пов’язка від в/3 плеча до п'ястно-фалангових зчленувань в Функціонально вигідно-му положенні. З моменту травми і репозиції пройшла одна доба. З'явилися ознаки ішемічної контрактури. Ваші дії і їх послідовність?

2. Хворий 42 р потрапив у завал при роботі в кар’єрі. Камінням була роздавлена і придавлена ліва нижня кінцівка на протязі 4-х годин. Самопочуття задовільне, артеріальний тиск 110/70мм.рт.ст. Пульс 80уд за 1хв. При вилученні потерпілого із завалу був присутній лікар. Після вивільнення кінцівки настало погіршення стану. Скаржиться на сильні болі в нозі. Неспокійний. Шкірні покриви бліді. Артеріальний тиск впав до 80/50мм.рт.ст. Пульс слабкого наповнення 130уд. за 1хв. Хворий покла-дений на носилки і терміново транспортований в стаціонар. В чому причина погіршення стану хворого? Як поступати з таких випадках?

3. Хворий 45р. з переломом обох кісток правої гомілки лікувався консервативно – була накладена циркулярна гіпсова пов'язка на 3 місяці. Гіпс знятий. На контрольній рентгенограмі стан відломків добрий, кістковий мозоль виражений слабо.

Як далі лікувати хворого?

4. Хірург, оперуючи хворого по причині перелому ліктьового відростку, провів остеосинтез металевим шурупом. На контрольній рентгенограмі між відломками визначається діастаз 2-3мм.

Через день, виконуючи аналогічний остеосинтез по птичині перелому медіальної лодижки, хірург постарався максимально закрутити шуруп у відломки, але на контрольній рентгенограмі знову виявлено діастаз в 2-3мм.

В чому причина збереження діастазу між відломками?

5. Чоловік 36р. мав перелом правого плеча в середній третині. Лікувався скелетним витяжінням впродовж 4 неділь, потім лонгетою по Турнеру, яка зламалась і через 2 неділі була замінена новою. Ще через 2 неділі проведено контрольну рентгенографію - кістковий мозоль майже відсутній. Накладена гіпсова пов'язка на 4 неділі, потім на 6 і останній раз ще на 6 неділь. Після ліквідації іммобілізації виражена атрофія м'язів правого плеча і надпліччя, рухи качання в зоні перелому. На рентгенограмах прослідковується щілина між відламками, кін-ці їх розширені, кістковомозкові канали зарослі.

Ваш діагноз? Причини ускладнень?

6. Хвора 19р. впала з мотоцикла 35хв тому. Є широка скальпірована рана, по передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки. Після хірургічної обробки і з'єднання країв шкірних шматочків вияв-лено дефект 8х6 см. Дном рани в зоні дефекта є великоберцева кістка. Назвіть можливі варіанти закриття дефекта.

7. Хвора 30р. поступила через 40хв. після травми. Права рука потрапила в станок. Стан важкий. Діагностований перелом плеча в с/3 і відкритий перелом обох кісток передпліччя в с/3, скальпірована рана тилу передпліччя і нижньої третини і кисті з пошкодженнями м’язів і сухожилля розгиначів. Шок ІІІ-го ступеня, постгеморагічна анемія. Почато протишокові заходи. Через 1,5год. артеріальний тиск піднявся до 105/65 мм.рт.ст. Проведена первинна хірургічна обробка рани, остеосинтез обох кісток передпліччя штифтами Богданова, зшивання пошкодження сухожиль розгиначів кисті і пальців, шкірна пластика. Внутрикістковий металоостеосинтез правого плеча. Накладена гіпсова лонгета від здорового надпліччя до п'стно-фалангових зчленувань пошкодженої кінцівки.

Операції продовжувались 4 години. До кінця доби хвора померла. Назвіть можливу причину смерті. Перечисліть основні помилки хірурга.

8. Хворому 40р. виконана операція металоостеосинтезу правого стегна в середній третині. Спостерігалась деяка підвищена кроветеча. Шкірна рана зшита кетгутом. Асептична пов'язка фіксована циркулярними турами бинта. Накладено гіпсову велику тазостегнову поз'язку на ватній підстилці. До кінця першої доби з'явились ознаки здавлання кінцівки: болі в області рани, кінці пальців і стопа синюшні, холодні на дотик, рухи в пальцях обмежені, виражена гіпестезія. При надавлюванні на 1 палець стопи біла пляма зберігаєьея в 6 разів довше ніж на здоровій кінцівці /Д-18сек., С-3сек./. Гісова пов'язка гладка, без здавлень. На рівні рани промокла сукровичним виділенням. Під пов'язку вільно проходить довгий шпатель.

В чому причина здавленая кінцівки? Що робити?

9. Хворий 51р. довтавлений в клініку через 40хв. після травми в тяжкому стані. Діагностовано перелом VІ, VІІ, VІІІ ребер справа, перелом обидвох гілок лонної кістки справа, розрив уретри, травматичний шок. Назвіть послідовність заходів в перші години і в наступному лікування хворого?

10. У хворого 17р. перелом обох кісток правого передпліччя у верхній третині. Репозиція відломків вдалась з другого намагання. Накладена циркулярна гіпсоаа пов'язка від верхньої третини плеча до головок ц'ястних кісток. Через 4год. після репозиції посились болі в області перелому. Хворий стогне, введення 1мл. 2% р-ну омнопону полегшення не принесло. Кисть синюшна, холодна на дотик шкірна чутливість понижена. Розгинання пальців посилює біль. Пульсацію на променевій артерії провірити не можливо через циркулярну пов'язку.

В чому справа? Можливі причини?

11. У хворого в результаті автомобільної катастрофи відбувся перелом відкритий середньої третини лівого стегна. Враховуючи, що одяг залишився цілим,забруднення рани незначне. Вираженого розмозження тканин, відшарування шкіри немає. Проведена первинна хі-рургічна обробка рани і стійкий інтрамедулярний остеосинтез стержнем Кюнчера. Якщо потрібна гіпсова іммобілізація, то яка і на який термін?

12. Хворому на завтра запланована операція по причині незростаючого перелому стегна. Напередодні хірург приніс в, палату звязку різноманітних металевих штифтів і вибрав необхідний, приміряючи його до кінцівки хворого.

Чи правильно вчинив хірург? Як би вчинили Ви?

13. У хворого 18р. є перелом лівого стегна в середній третині без зміщення відломків. Кінцівка фіксована великою тазостегновою гіпсовою пов’язкою на протязі 3 місяців. Відламки зрослися. Після ліквідації іммобілізації виявлено обмеження рухів у колінному суглобі з об'ємом в І50-200. Намагання форсованого згинання гомілки викликають різку біль. Визначається рівномірна атрофія стегна і гомілки. Ознак приростання чотирьохголового м'яза стегна /міофасціотенодез/ не виявлено. Рентгенограма колінного суглобу без особливостей.

Ваш діагноз? Лікування?

14. Хворий 62 р. оперований по причині варусного черезшийного перелому лівого стегна. Під загальним обезболенням на Цуг-апараті проведена репозиція відломків. На контрольній рентгенограмі в двох проекціях стан відломків добрий. Остеосинтез трьохлопастним цвяхом з малою діафізарною какладкою. На рентгенограмах після операції виявлено діастаз між відломками біля 0,5-0,7см.

Від чого виник діастаз? Як попередити його появу?

15. Хворий 24р. 6 місяців тому оперований по причині відкритого перелому правого стегна в середній третині. Проведено стійкий остеосинтез стержнем ЦІТО. Зовнішня іммобілізація не застосовувалась: 4 неділі знаходився на ліжковому режимі і ще 8 неділь ходив на костилях, не навантажуючи ногу. Звернувся з клініку по причині неправильної постави стопи і можливого видалення штифта.

При огляді ходить переставляючи праву ногу внутрішнім краєм стопи допереду. Вісь І-го міжпальцевого проміжку стопи, середини надколінника і передньої ості не співпадають. Перші дві точки розміщені значно латеральніше. На рентгенограмі визначається консолідований перелом стегна в середній третині.

Вид і причина деформації? Що робити?

16. Хворий 26р. поступив по причині відкритого перелому правого стегна. Проведена первинна хірургічна обробка рани, стійкий внутрикістковий остеосинтез спареним штифтом ЦІТО. Кокситна гіпсова пов’язка з вікном в області рани. Звичайне проходження післяопераційного періоду: поганий сон, помірні болі в рані, температура тіла 37,60. А/Т 120/80мм.рт.ст. П – 80уд. за 1хв. На 4 добу стан хворого погіршився. Скаржиться на інтенсивні болі в рані безсоння. Ейфоричний. Блідий. Риси обличчя загострились. Тони серця глухі. Пульс слабкого наповнення, 118 уд. за 1хв. Артеріальний тиск 100/70мм.рт.ст. Температура - 38,80. Стегно різко оточене, шкірні покриви блідо-жовтого кольору. Біля рани темні /бронзові/ плями. Розпущені шви, рана суха. М'язи набрякли, виділяються зовні. При надавлюванні з рани виходять пухирці газу.

Діагноз? Тактика і лікування?

17. Хворий 20р. під час тренування /секція вільної боротьби/ одержав перелом лівого стегна в середній третині. Лікувався скелетним витяжінням на протязі 12 днів. Репозиція не настала. Вирішено використати від-критий металоостеосинтез. Витяжіння знято. На 18-й день з моменту трав-ми взятий в операційну. Після розсічення тканин виділені відламки. Є зміщення по ширині і по довжині на 6-7см. Хірург і асистент намагались провести репозицію, але ліквідувати зміщення по довжині не вдалось – “не вистачає сил розягнути відломки”.

Як бути?

Відповіді на задачі до теми: “ПОШКОДЖЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ”

1. Ножозе поранення лівої половини грудної клітки. Гемоторакс, кровотеча в плевральну порожнину продовжується, /блідість шкірних покривів, обмороки при вставанні, слабкий і частий пульс, А/Т падає/. Кровотеча служить показанням до термінової торактомії. Уснути джерело кровотечі, провести реінфузію крові із плевральної порож-нини.

2. Перелом ІХ ребра зліва, гематоракс. Хворого необідно госпіталізувати в стаціонар. Провести пункцію плевральної порожнини з макси-мальною евакуацією крові і послідуючим введенням антибіотиків. Операція показана при згорнутому гемотораксі /останній майже завжди нагноюється/.

3. Проникаюче поранення правої половини грудної клітки. Відкритий пневмоторакс. Алкогольне сп'яніння. Необхідно провести правосторонню вагосимпатичну блокаду по Вишневському, накласти на рану окклюзійну пов'язку. Рентгенографія грудної клітки. Подивитися чи нема внутрішньої кровотечі. Кінцевим етапом проводиться ПХОР, гер-метичне вшивання рани, одномоментна аспірація повітря із плевраль-ної порожнини.

4. Орієнтуючись на наявність рани в ділянці серця, блідість шкірних покривів, слабкий і частий пульс, глухість тонів, збільшення

тіні серця, слід думати про поранення серця. Необхідно терміново провести торакотомію, виключити чи підтвердити діагноз, надати

допомогу відповідно до ситуації.

5. По клінічній картині у хворого колоте проникаюче поранення лівої половини грудної клітки, закритий пневмоторакс. Момент розвитку пневмотораксу затушований збудженням і алкогольним сп'янінням. Хворого необхідно госпіталізувати, рентгенографія грудної клітки. Якщо є повітря в грудній клітці - провести аспірацію до розправлення легені. Пункція проводиться під місцевою анестезією в 2-му міжребір'ї по середній ключичній лінії. На голку одягнена гумова трубка із затискачем. Аспірація проводиться шрицом Жане. Якщо на протязі 1-3 днів не вдасться добитися розправлення легень, треба використати дренаж з активною аспірацією.

6. Хвора підлягає стаціонарному лікуванню. При поступленні треба провести ваго-симпатичну блокаду справа по А.В.Вишневському /0,25%р-н новокаїну в кількості 30-50мл/ і новокаїно-спиртову блокаду ребер на рівні переломів /1% р-н новокаїну 10мл. після чого не витягуючи голки вводять 1мл 700 спирту - в кожну точку/. Хворій надати підвищене положення в ліжку. Назначити: анальгін в таблетках чи ін'єкціях, інгаляції зволоженого кисню, гірчичники, дихальну гімнастику! З 3-го дня УВЧ на область пошкоджень, потім чергувати електрофорез новокаїну і хлориду кальцію. В перші 2-3 доби при множинних переломах можливе назначеная промедолу і омнопону.

До роботи хвора може приступити через 6 неділь.

7. У хворого є пошкодження бронха. На це вказує кровохаркання і невдале знешкодження напруженого пневмоторакса при активній постійній аспірації. Хворому в екстренному порядку показана торактомія і зшивання пошкодження бронха.

Відповіді до задач: “ПЕРЕЛОМИ І ЗАХВОРЮВАННЯ КЛЮЧИЦІ І ЛОПАТКИ“

1. Причиною вторинного зміщення відломків є неповноцінна іммобілізація. Після репозиції відломків ключиці не можна приміняти для фіксації м’якотканинні пов'язки /Дезо,Дельбе/ вони не піднімають надпліччя і не виключають вторинного зміщення відломків. Враховуючи невеликий термін з моменту травми, можно повторно співставити відламки і накласти гіпсову пов'язку по Смірнову, або шину Кузьмінського.

2. Якщо нема показань до хірургічного втручання, слід приміняти, консервативне лікування. Блокада місця перелому 1% розчин ново-каїну в кількості 20 мл. Ручна репозиція відломків. Досягається вона тракцією надпліччя дозовні, вверх і дозаду. Проводимо фіксацію шиною Кузьмінського, термін іммобілізації 4-5 тижнів.

3. Вивих акромеального кінця ключиці зліва. При порушенні конгруєнтності суглобових поверхонь ніколи не буде вільних рухів. Обов'язково зявиться симптом “пружинячої противаги”, а рухи викликають велику біль. Грубою помилкою є вправлення плеча без рентгенографії. А хворий не отримав би психічної травми.

4. Необхідно примінити оперативний метод лікування. Кращими є операції Боннеля, Бома. Після втручання накладується гіпсова торакобрахіальна пов'язка. Термін іммобілізації 6 тижнів, пра-цездатність відновлюється через 7-8 тижнів.

5. Передгрудинний вивих стернального кінця ключиці. Найкращі результати при хірургічному втручанні. Фіксація ключиці до гру-дини П-подібним трансосальним швом. Працездатність відновлюється

через 6 тижнів.

Відповіді до задач “Травматичні вивихи”

Вправлення підтаранного вивиху стопи проводиться зразу, під загальним знеоголенням. Хворий лежить на спині з ногою, зігнутою в колінному суглобі 90о. Проводять тракцію за стопу по осі кінцівки, потім проводять різкопідошвинне згинання і приведення, стараючись повернути стопу на своє місце. Накладають циркулярну гіпсову пов’язку від с/3 стегна до кінця пальців. При загнутому колінному суглобі під кутом 150о, стопи під кутом 90о.

У хворих зі застарілими вивихами плеча можливі наступні способи лікування: закрите вправлення під наркозом з міорелаксантами, відкрите вправлення, резекція головки плеча, не проводять ніяких втручань. Закрите вправлення – плеча один з найкращих способів, але слід пам’ятати, що при виконанні можливе пошкодження нервово-судинного пучка, до розриву плечової артерії.

Багаторазові намагання вправити застарілий вивих плеча – помилка, тим більше під місцевою анастезією, тільки під загальним наркозом. Вправлення по методу Кохера у старших протипоказано із-за небезпеки перелому. Після вправлення, накласти гіпсову лонгету за Турнерем на 2 тижні. Потім почати відновне лікування / ЛФК, фізіотерапія/, але ще 1-2 тижні треба носити руку на косинці.

Треба зробити рентгенографію ліктевого суглобу в 2-х проекціях і перевірити функцію променевого, серединного і ліктевого нервів. Вправлення передпліччя проводять під загальним знеболенням, але можна і під місцевою анастезією. Руку відводять до прямого кута і згинають в ліктевому суглобі. Хірург бере плече двома руками так, щоб великі пальці лежали на вищестоящому ліктевому відростку. Помічник утримує кисть. Проводять тракцію по осі кінцівки з одночасним її згинанням, а хірург великими пальцями рухає ліктевий відросток і головку променевої кістки. Передпліччя вправляють. Суглоб фіксують задньогіпсовою лонгетою під в/3 плеча до головок п’ястних кісток.

Грубою помилкою слід рахувати спроби вправлення кісток стопи під місцевою анастезією. При маніпуляціях з приводу вивихів можна нехтувати переломами дрібних кісток стопи. Можна провести ще одну спробу вправлення під загальним обезболенням, якщо не вдасться провести негайно відкрите вправлення вивиху.

Найбільш щадячим і ефективним методом вправлення центрального вивиху стегна є скелетний витяг. Вага 8-10 кг, 2/3 ваги приходиться на стегно, а решта на гомілку. Крім того проводиться витяг по осі шийки стегна за великий вертел. Іноді, при великому об’ємі м’яких тканин стегна, скелетний витяг за великий вертел застосувати не можна, то використовують фланелеву, або ватно-марлеву петлю, накладену у в/3 стегна з тягою по осі шийки, вантаж 7-12 кг. Через 2-3 доби настає вправлення головки стегна /рентгенконтроль/, тоді вантаж зменшують і залишають тягу на осі кінцівки 5-7 кг, за вертел – 3-4 кг. Скелетний витяг через 6 тижнів заміняють манжетним ще на 4 тижні. Весь цей час проводяться фізіотерапевтичні процедури і ЛК. Працездатність відновлюється через 5-7 місяців.

Відповіді до задач на тему: “Пошкодження ліктевого

суглобу”

Лікування заключається в обезболенні місця перелому /1% розчин новокаїну, 10,0/ і накладання гіпсової лонгети при зігнутому ліктевому суглобі під кутом 90-100о, терміном на 3-4 тижні. Через 2-3 тижні лонгету використовують як знімаючу. Показано ЛФК, електрофорез, електрофорез з новокаїном, масаж плеча і передпліччя /не суглобу!/. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів. При багатооскольчатих переломах проводять резекцію головки променевої кістки. У дітей видаляти не можна, так як при цьому видаляється ростковий хрящ.

Епікондиліт внутрішнього надвиростка лівого плеча. Лікування треба почати з нерухомості м’язів. Для цього накладають знімаючу гіпсову лонгету від середньої третини плеча до п’ястно-фалангових зчленувань но 10-14 днів. Добрий ефект дають новокаїнові блокади. Після зняття іммобілізації – лікувальна гімнастика на фоні перечислених процедур.

Згинальний надвиростковий перелом лівого плеча. В місце перелому вводять 20 мл 1% розчину новокаїну. Після анастезії проводять ручну репозицію, шляхом тракції кінцівки по повздовжній осі і зміщення периферичного відломка назад і до середини. Репозиція проводиться на розігнутій в суглобі кінцівці. Після співставлення відломків передпліччя згинають під кутом 90-100о і фіксують лонгетою за Турнером на 6-8 тижнів. УВЧ, лікувальна гімнастика. Після зняття іммобілізації проводять відновне лікування, ЛФК, теплові процедури, механотерапію.

Працездатність відновлюється через 8-10 тижнів.

Перелом ліктевого відростку. Після рентгенографії під місцевою анастезією проводиться репозиція відломків при розігнутому ліктевому суглобі з фіксацією руки гіпсовою лонгетою від в/3 плеча до п’ястно-фалангових з’єднань. Якщо на конрольній рентгенограмі між відломками є діастаз, хворого треба оперувати. Неспівславлений перелом ліктевого відростку порушує конгруєнтність і від’ємно впливає на розгинальну функцію суглобу, так як триголовий м’яз плеча прикріплюється до ліктевого відростку.

Фрагмент ліктевого відростку фіксують до ложа з допомогою шва або довгим шурупом. Кінцівку іммобілізують гапсовою лонгетою в положенні згинання в ліктевому суглобі під кутом 90-100о, терміном на 3 тижні. З 2-3-го дня починають рухи в променево-зап’ястному суглобі і пальцями в ЛФК статичному типу. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів.

Відповіді до задач на тему: “пошкодження передпліччя”

Розгинаючий перелом правого променевого променя в типовому місці /перелом Колеса/. При цих переломах завжди буває типове зміщення відлолків: центральний фрагмент зміщається в долонну сторону, периферичний – в тильну і променеву. Між відломками утворюється кут, відкритий до тилу. Таке розміщення кісткових фрагментів надає передпліччю штикоподібну форму.

Лікування хворих проводять в лабораторних умовах. Після анстезії місця перелома 1% розчином новокаїну в кількості 10-20 мл роблять закриту ручну репозицію. Передпліччя згинають під кутом 90о і створюють протитягу. Тракція за кисть по продольній осі кінцівки і в ульнарну сторону. Після розслаблення м’язів периферичний відломок зміщають в долонну і ліктьову сторони. Щоб ліквідувати кутоподібну деформацію, кисть згинають разом з дистальним фрагментом в долонну сторону. І в такому положенні /долонного згинання і легкого ульнарного відведення/ накладають тильну гіпсову лонгету від верхньої третини передпліччя до п’ястно-фалангових зчленувань терміном на 4 тижні. Рухи в пальцях кисті дозволяють з 2-го, УВЧ на область перелома з 3-го дня. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів.

Переломи променя в типовому місці бувають згинаючими і розгинаючими. Механізм травми, зміщення відломків і лікування цих переломів зовсім різні.

Перелом ліктьової кістки в середній третині. Для уточнення діагнозу і визначення положення відломків треба провести рентгенографію.

Під місцевою анестезією в положенні передпліччя, середнім між супинацією і пронацією, виконують ручну або апаратну /апарат Милешина/ репозицію. В цьому положенні накладають циркулярну гіпсову пов’язку на 10-12 тижнів. Використовують фізіотерапію і лікувальну гімнастику. Після ліквідації гіпсової пов’язки проводять реабілітаційне лікування; особливу увагу треба приділяти ротаційним рухам передпліччя. Працездатність відновлюється через 3-3,5 місяця.

У дитини є підвивих головки променевої кістки, який не завжди розпізнається рентгенографічно. Лікування заключається в закритому вправленні вивихнутого сегмента. Досягається це тракцією передпліччя по осі, його супинацією, надавлюванням на головку променевої кістки і згинанням в ліктьовому суглобі. Вправлення можна провести без анестезії. Після маніпуляції руку на 7 днів підвивають на косинці.

Переломо-вивих Галеацці. На даний час необхідно застосувати оперативне лікування. Поскільки вивих головки ліктьової кістки застарілий і можливість вправлення сегмента сумнівна, краще для ліквідації утвореної косорукості провести резекцію головки. Потім освіжити відломки променевої кістки: розкрити кістково-мозковий канал і виконати остеосинтез з кістковою аутопластикою. Як трансплантант, використовують резецировану головку ліктьової кістки. Накладають циркулярну гіпсову пов’язку на 10-12 тижнів. Лікувальна фізкультура на перший період, а після ліквідації іммобілізації – відновлююче лікування.

При переломах обох кісток передпліччя зміщення бувають по довжині, ширині, під кутом і ротаційні. Зміщення по ширині проходять під дією механізму травми, по довжині – під дією тяги м’язів всього футляра передпліччя під кутом – механізм травми і скорочення превалюючих груп м’язів згиначів і радіальної групи, які виявляються сильніше своїх антагоністів. Зміщення по осі: центральний відломок займає положення середнє між супинацією і пронацією, так як при такому рівні перелому сила м’язів, обертаючих передпліччя в долонну і тильну сторону, зрівноважується. Периферичний відломок – пронований під дією квадратного пронатора. Кінцівку треба іммобілізувати циркулярною гіпсовою пов’язкою від середньої третини плеча до п’ястно-фалангового зчленування на 10-12 тижнів.

Відломки зміщаються по ширині /механізм травми і скорочення ротатора/, по довжині /скорочення всього м’язового футляра передпліччя під кутом, відкритим в долонно-променеву сторону/ скорочення більш сильних згиначів і променевої групи м’язів / і навколо своєї продольної вісі – ротанійне зміщення обумовлено дією супинатора і пронаторів. Центральний відломок під дією двоголового м’яза плеча і супинатора максимально супинується. Периферичний – за рахунок квадратного і круглого пронаторів максимально пронується.

Щоб співставити відломки, необхідно дати тракцію кінцівки по осі /при згинанні в ліктьовому суглобі під кутом 90о/ і максимально супинувати передпліччя, пам’ятаючи один з основних законів травматології – периферичний відломок треба орієнтувати по центральному, а не навпаки. При тракції на променеву групу м’язів треба діяти з великою силою з метою втомлення цієї більш сильної групи м’язів і ліквідації зміщення під кутом. З цією метою хірург бере в одну руку великий палець і область тенора потерпілого, що відповідає променевій групі м’язів. В другу – 2-3-4 пальці для “ізольованої” дії на ліктьову групу м’язів. Репозицію виконують під місцевим обезболенням. В досягнутому положенні кінцівку фіксують циркулярною гіпсовою пов’язкою від середньої третини плеча до п’ястно-фалангових зчленувань терміном на 8-10 тижнів. Для полегшення репозиції застосовують різноманітні апарати.


Сторінки: 1 2 3 4