Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








КОЛОМИЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРИКАРПАТЬСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА

Реферат

Основні програми “Руської трійці та Кирило-Мефодіївського товариства”

Студентка 2-го курсу

Група ПНП

Габнюк М.М

Коломия 2000

Важливе місце серед українських культурно освітніх діячів 30-40-х років ХІХ ст. Посідають члени гуртка передової західно-українських земель “Руська трійця”-Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843), Іван Миколайович Вагилевич (1811-1866) та Яків Федорович Головацький (1814-1888)- творці відомої “Русалки Дністрової”, яка започаткувала нову народну літературу на західно-українських землях, новий напрям у розвитку народної освіти, шкільництва і педагогічної думки. Ідея єдності українських земель пронизувала всі наукові, літературні і публіцистичні праці діячів “Руської трійці” основою всієї їхньої творчості була глибока народність, гуманізм патріотизм.

Виховним орієнтиром в педагогічних поглядах “Руської трійці ” є протистояння добра злу. А головна мета збудження українців національної свідомості, прагнення до власної державності, утворення у житті і поведінці дітей і молоді народних чеснот і норм християнської моралі. Ідеал- освідчениц українець пройнятий власною національною і людською гідністю в ім’я і щастя України.

Для досягнення власних цілей і формування національної ідентичності “руською трійцею” були мобілізовані такі могутні виховні засоби як рідна українська мова та література, фолькльор національна історія, релігія народні звичаї й традиційні свята обряди, символи, традиційна Україна, громадська і родинно побутова культура, різні види народного мистецтва, що знайшло відображення в багатьох художніх твора, статтях, думках, перекладах із давньоруської, листах М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького.

У кардинальному розв’язанні проблеми національної освіти “Руська трійця” вирішальну роль відвела українській школі з рідною мовою навчання. Тут велике значення мав рішучий виступ М.Шашкевича в 1836 році з публікацією “Азбука і абелуадло” проти спроб спровадження польського алфавіту до українського письменництва. Знаменною віхою в історії українського шкільництва стала тодішня поява створеної ним “читанка для діточок народних училах руських”, яка за словами автора ”веде ступенево дітей за ручку від сучасності до майбутнього, від їх хати у широкий світ”. Нею й було започатковане в Галичині українське шкільне підручникотворення.

Педагогічні погляди “Руської трійці” мали колосальний вплив на формування нової генерації українських вчителів, відданих справі рідного народу, розгортання рідного народу, розгортання національної освіти і прогресивної педагогічної думки у всій Україні.

Таємна політична організація “Словянське товариство святого Кирила і Мефодія”, заснована у грудні 1845р., складалася із відомих прогресивних діячів М.Л.Костомарова (1817-1888), М.Л.Гулака (1822-1899), Т.Г.Шевченка , В.М.Білозерського(1825-1899). Потім Кирило-Мефодіявцями стали О.В.Маркевич(1822-1867), П.О.Куліш(1819-1897), І.Я.Посяда(1823-1894), та інші.

Варто назвати що слідуючі справи містять прізвища 93 осіб, причетних до Кирило-Мефодіївського товариства.

Незважаючи на короткочасне існування (грудень 1845-березень 1847р.) товариства, його учасниками був виготовлений і прийнятий “Статус словянського товариствасвятого Кирила і Мефодія”, а також програма “Книги буття українського народу”та “головні правила товариства” Крім цього були підготовлені звернення до”Добратів українців та до братів Великоросіян і поляків”, в яких стисло відображені основні ідеї згаданих вище програмних документів.

Дізнавшись про заснування Кирило-Мефодіївського товариства, як політичної організації, Т.Г.Шевченко виявив готовність пристати до його ідей з великим запалом, готовність співробітничати з більшості питань, і особливо з проблеми освіти, майбутнього політичного переустрою суспільства.

Багаточисельні дослідження діяльності Кирило Мефодіївського товариства не однозначні в оцінці позицій його учасників, розділяють їх на помірковані і револіоцінерів, що узгоджувалися з партійними установкамиколишнього режиму.

Тому відійшовши від традиційного класового підходу, концептуально важливим Слід вважати положення за яким кирило мефодіївці були одностайнимиу скасуванні самодержавства, кріпацтва, заміни монархії республікою широкої освіти народу, визнання національних прав України.

Основний документ Кирило-Мефодіївців ”Закон Божий” складався із 63 різних за обсягом статей, що становлятьморально-філософську концепцію, в центрі якої – доля народу. Всі три примірники програмного документу кирило-мефодіївців, що були вилучені пд час арештів написані рукою Миколи Івановича Костомарова.

Однак є всі підстави вважати, що Т.Г.шевченко брав активну участь в обговоренні тексту “Книги буття українського народу” і до багатьох статтей цього історичного документа увійшли думки і переконання Кобзаря, висвітлені ним в прозорих і поетичних творах.

Основні документи Кирило-Мефодіївського товариства визнані царськими прислужниками як такі, що спрямовані проти існуючого ладу, підривають його і є небеспечними. Такими вони були і насправді, бо в тій же 63 статті Катерини ІІ, руйнівниця Запорожської Січі.

Складовою частиною програмних документів Кирило-мефодіївців була освітня програма. Нею передбачалося:

заснування шкіл з рідною мовою навчання

видання книг і посібників для простого народу.

розширення сфери вживання української словесності в науці.

зближення з народом, сприяння поширення освіти.

Кирило-Мефодіївці пропагували ідеї товариства в учбових закладах. Костомаров у своїх лекціях у Київському університеті. Білозерський і Пильченко серед вихованців Полтавського, петровського, Кадетського корпусу, де вони вчителювали.

У чисельних спогадах про Т.Г.Шевченка у дослідженнях Рудька про Т.Г.Шевченка і Київський Університет, матеріалах про Кирило-Мефодієвське братство та інші дослідження аналізуються основні документа товариства з погляду на освітянську політику уряду, розвиток українського шкільництва, педагогічної думки сімейного виховання.

Для Кирило-Мефодіївців була чужою національна замкнутість та ненависть до інших народів. Т.Г.Шевченко, ніколи не ототожнював гнобителів російського польського українського чеського та інших народів з пригнобленими масами.

5 квітня 1847року за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Т.Г.Шевченка заарештовують. До жандармів потрапив рукопис збірки “Три літа”.

Просвітня діяльність Т.Г.Шевченка.ю Куліша, Костомарова розбудила педагогічну думку, викликала до життя нові покоління, учителів, які присвячували себе вихованню.