Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Курсова робота

Облік основних засобів. Економічна сутність та шляхи удосконалення обліку

ВСТУП

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Невід'ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність). Цей процес називається амортизацією основних засобів.

Активи – це майбутні економічні вигоди, які можливі до одержання в результаті минулих операцій або угод по придбанню майна. Майбутні економічні вигоди пов'язані зі спроможністю активів приносити прибуток підприємству при його обміні на що-небудь ще, що подає цінність для підприємства; шляхом його використання у виробництві чого-небудь цінного для підприємства або шляхом застосування для погашення зобов'язань. Майбутні економічні вигоди від активів звичайно приймають форму притоку чистої готівки на підприємство. Для того щоб бути активом, будь-який ресурс, крім готівки, повинний володіти трьома важливими характеристиками:

  1. Ресурс повинний окремо або в сполученні з іншими ресурсами забезпечувати прямо або побічно майбутній притік грошових засобів.
    2. Підприємство повинно мати можливість отримувати прибуток і контролювати доступ до нього інших зацікавлених осіб. зацікавлених осіб.
    3. Операція або інша угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ним, повинна бути завершена. угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ній, повинна бути завершена.
    Оцінка вартості активів за останній час широко обговорюється. Не було вирішене питання про те, яким методом краще оцінювати вартість активі: на основі минулих витрат або на основі ринкової вартості. Експерти і спеціалісти в області здійснювали тиск на користь переходу на облік ринкової вартості. Банки ж продовжують застосовувати метод оцінки по минулих витратах, що відбиває неторговий характер більшості видів їхньої діяльності.

1. Економічна сутність основних засобів.

Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Первісне формування основних фондів на знову створюваних підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, що є частиною статутного фонду. Основні засоби — це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення.

По натурально-речовинній ознаці основні фонди підрозділяються на : будинки, спорудження, передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.

Основні виробничі фонди підприємств здійснюють господарський кругообіг, що складається з наступних стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення основних фондів, їхня заміна шляхом капітальних вкладень.

Всі об'єкти основних фондів (ОФ) піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом різних факторів утрачають свої властивості, робляться непридатним і не можуть далі виконувати свої функції. Фізичний знос може бути частково відшкодований за рахунок ремонту, реконструкції і модернізації. Моральний знос виявляється в тому, що основні фонди по усіх своїх характеристиках поступаються новітнім зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни основних фондів, особливо їхньої активної частини. При цьому в сучасній економіці головним фактором, що визначає необхідність заміни є моральний знос.

Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Так, первісна вартість основних фондів, що надійшли за рахунок капітальних вкладень підприємства включає фактичні витрати на їхнє спорудження чи придбання, витрати на доставку й установку, а також суму ПДВ. Основні засоби, що надійшли від засновників АТ у рахунок їхніх внесків у статутний капітал, оцінюються по вартості, обумовленої угодою сторін. Якщо основні засоби, що були в експлуатації, отримані безоплатно від інших підприємств чи як субсидію урядових органів, то вони оцінюються по залишковій вартості.

У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних фондів кількісно збігається з вартістю основних фондів. Надалі, у міру участі основних фондів у виробничому процесі їхня вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша — виражає залишкову вартість діючих основних фондів.

Зношена частина вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, у міру реалізації останньої поступово накопичується в грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щомісячних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково — розширеного відтворення основних фондів. Напрямок амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою її нарахування і витрати: нараховується вона протягом усього нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність у її витраті настає лише після фактичного їхнього вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Крім того, використанню амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, у результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, у дію вводяться більш досконалі і більш продуктивні машини й устаткування.

2. Облік основних засобів

2.1. Визнання та оцінка основних засобів

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку спричинив зміни в обліку необоротних активів підприємства. Зокрема, значні зміни сталися в обліку основних засобів у зв'язку з набранням чинності П(С)БО 7 "Основні засоби", яке затверджене наказом Мінфіну України №92 від 27.04.2000 р., зареєстроване Мінюстом України 18.05.2000 р. за №288/4509 та набрало чинності з 1 липня 2000 року. З введенням у дію цього стандарту додалося роботи постійно діючим інвентаризаційним комісіям, оскільки на них покладаються обов'язки зі встановлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (п. 5 П(С)БО 7).

Підприємства повинні: вибрати один із п'яти методів нарахування амортизації, викладених у п. 26 П(С)БО 7, плюс метод, який використовувався до введення в дію сьомого стандарту; в разі необхідності - провести переоцінку окремих об'єктів основних засобів, якщо їх залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (див. пункти 16 - 21 П(С)БО 7).

Окремою "подією" для підприємства є визначення строку корисного використання (експлуатації) основних засобів (див. пункти 23 - 25 П(С)БО 7). У бухгалтерській пресі з'явилися різні міркування щодо того, хто (бухгалтер, інженер-експлуатаційник, керівник підприємства) повинен визначати такі строки. На мою думку, така робота (за умови фахового (а отже, ефективного) підходу до використання основних фондів) не до снаги спеціалісту якогось певного профілю.

Для здійснення таких розрахунків потрібні знання не тільки економічних процесів на підприємстві. Треба досконало знати технічні характеристики об'єкта амортизації і специфіку технологічних процесів, в яких задіяні ті чи інші об'єкти основних засобів, потрібен постійний маркетинг ринку продажів щодо нових розробок машин і устаткування з подібними характеристиками. І врешті-решт - потрібні неабиякі знання вищої математики! Таких вундеркіндів серед українського люду (а не те що на якомусь конкретному підприємстві) замало для того, щоб одноособово виконати колосальні обсяги робіт, які на нас звалилися з волі надто старанних, надприродно завзятих і надміру запобігливих "реформаторів".

Такими розрахунками повинна займатися група різнобічних спеціалістів. А у всі часи такі обов'язки покладалися саме на постійно діючу інвентаризаційну комісію. Втім - можете назвати її інакше!

Щоб усе це здійснити, необхідні ще й ґрунтовні знання нових і вже чинних нормативних документів. Деякі, на нашу думку, визначальні моменти наводимо в рамках цього розділу. А багато чого вам доведеться знаходити самотужки у відповідних документах, на які ми будемо посилатися.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Бухгалтерський облік основних засобів ведеться на балансовому рахунку - 10 "Основні засоби". Згідно з П(С)БО 7, усі основні фонди підприємства для цілей бухгалтерського обліку класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об'єктом основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Під час інвентаризації основних засобів перевіряють правильність: включення до складу основних засобів; нарахування амортизації; проведеної переоцінки (індексації). При цьому за першу половину 2000 року перевірка амортвідрахувань та переоцінки здійснюється за нормативними документами, які діяли на той час. Правильність віднесення цінностей до основних фондів контролюється з урахуванням вимог нового законодавства.

Спочатку комісія перевіряє дані бухгалтерського обліку про наявність основних фондів, знайомиться із записами про рух та технічний стан окремих об'єктів в інвентарних картках або інших документах. Перевіряє наявність документів, що характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, плани будівель по поверхах тощо). Перевіряє наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.

Після ретельного вивчення облікової інформації члени комісії оглядають об'єкти в натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника підприємства місцях експлуатації та встановлення їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису заносять їх повну назву, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову (первісну) вартість. У разі встановлення непридатних для експлуатації основних фондів на них складається акт ліквідації типової форми ОЗ-3 (затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352) та подаються пропозиції щодо подальшого їх використання в іншій якості. Такі об'єкти заносять до окремого опису. Об'єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, переводяться до складу інших активів (ТМЦ, МНМА або МШП).

2.2. Облік придбання основних засобів

Для обліку витрат, пов’язаних із придбанням або створенням різних видів основних засобів використовуються відповідні субрахунки рахунку 15 “Капітальні інвестиції”:

  • субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада);

субрахунок 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів” призначений для обліку витрат підприємства на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;

субрахунок 155 “Формування основного стада” призначений для обліку витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та вигодівлі”)

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнута двома шляхами:

  1. збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої потужності об’єкту;
  2. зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкту основних засобів.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як і при створенні і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15 “капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на рахунку 152 і після їх завершення включаються до первісної вартості об’єкту основних засобів:

Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”

Кт 23 “Виробництво”

Кт 20 “Виробничі запаси”

Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”,

Кт 65 “Розрахунки по страхуванню”,

Кт 66 “Розрахунки по оплаті праці”.

Дт “Основні засоби”

Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутріш-нього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформ-лення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприєм-ству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентаря, інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке здає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засо-бів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

2.3. Облік амортизації основних засобів

У процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первинну фізичну форму, поступово зношуються (фізично, морально), передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту, ї метою нако-пичення коштів для повного відновлення зношених об'єктів вартість зношуваної частки основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань включається до за-трат виробництва або обігу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» амортизацію визначено як систематич-ний розподіл вартості об'єкта основних засобів, яка підлягає амортизації, протягом строку його корисного ви-користання.

Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, визначається як різниця між собівартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю. Під ліквідаційною вартістю, як відомо, розуміють суму, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації") після вираху-вання очікуваних затрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією) об'єкта.

Об'єктом амортизації є основні засоби, які мають об-межений строк корисного використання (земля, напри-клад, строк корисного використання якої не обмежений, не підлягає амортизації).

Строком корисної .експлуатації основних засобів е період, протягом якого підприємство передбачає викорис-товувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць про-дукції (послуг), які підприємство очікує одержати від його використання. Строк корисного використання об'єктів ос-новних засобів визначається самим підприємством.

Для нарахування амортизації підприємства можуть за-стосовувати як метод рівномірної, так і прискореної амор-тизації.

Рівномірна амортизація досягається переважно за допо-могою методу прямолінійного списання. При цьому методі вартість об'єкта основних засобів списується рівними частками протягом всього періоду його експлуа-тації. Перевагою такого методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує порівнянність собівартості про-дукції з доходом від реалізації. Проте при цьому методі не враховується моральний знос, різні виробничі потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації.

При використанні методів прискореної амортизації у перші роки експлуатації основних засобів списується більша (основна) частина їх вартості, з щорічним зниженням амортизаційних відрахувань. Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється тим, що найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки експлуатації їх, коли вони фізично і морально е новими, а також, тим, що у підприємства накопичуються кошти для заміни об'єкта в разі швидкого морального старіння та інфляції.

Метод нарахування амортизації визначається під-приємством самостійно й періодично переглядається.

Нарахування амортизації починається з місяця наступ-ного за місяцем, в якому основні засоби визнані активом, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єктів основних засобів з підприємства. На період переведення основних засобів на консервацію, а також реконструкції і модернізації нарахування аморти-зації призупиняється.

Розрахунок амортизації здійснюється у розробних таблицях ф. 03-14 «Розрахунок амортизації основних за-собів» (для промислових підприємств), ф. 03-15 «Розраху-нок амортизації основних засобів» (для будівельних орга-нізацій), ф.03-16 «Розрахунок амортизації по автотранс-порту».

Сума нарахованої амортизації по основних засобах включається у витрати тих ділянок виробництва (обігу), де знаходяться в експлуатації основні засоби, і в бухгал-терському обліку відображається записом по кредиту ра-хунка 131 «Знос основних засобів» у кореспонденції з де-бетом рахунків:

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованої амортизації об'єктів виробничого при-значення);

92 «Адміністративні витрати» (на суму амортизації об'єктів загальногосподарського призначення);

93 «Витрати за збут» (на суму амортизації об'єктів, якг використовуються в підрозділах, зайнятих збутом про-дукції);

949 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму амортизації об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.

Якщо підприємство для обліку затрат використовує ра-хунки класу 8 «Витрати за елементами», то на суму нара-хованої амортизації роблять запис по дебету рахун-ка 83 «Амортизація» в кореспонденції з кредитом рахунка 131 «Знос основних засобів».

На досліджуваному підприємстві ВАТ „Нива” амортизація нараховується прямолінійним методом.

За методом рівномірного (прямолінійного) списання вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується.

Приклад

Первісна вартість автомобіля - 10000 грн. Очікуваний строк служби-5 років. Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді матеріалів - 1000 грн.

Отже сума амортизації за рік складе:

або 1800 : 9000 = 20 % щорічно.

Нарахування амортизації за методом прямолінійного списання протягом п'яти років можна відобразити наступним чином.

Первісна вартість - Ліквідаційна вартість = 10000-1000 =

Строк служби 5

= 1800 грн

Роки | Первісна вартість | Річна сума амортизації | Накопичений знос | Залишкова вартість

1 | 2 | 3 | 4 | 5=2-4

1 | 10000 | 1800 | 1800 | 8200

2 | 10000 | 1800 | 3600 | 6400

3 | 10000 | 1800 | 5400 | 4600

4 | 10000 | 1800 | 7200 | 2800

5 | 10000 | 1800 | 9000 | 1000

Нарахована амортизація відображаєтьься проводкою:

Д 131 «Знос основних засобів»

К 92 «Адміністративні витрати» ( оскільки автомобіль є об'єктом загальногосподарського призначення).

2.4. Облік вибуття основних засобів

Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передава-ти іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх, якщо вони фізично або морально застаріли і ремонт їх неможливий або економічно недоцільний (а та-кож внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха).

Вибуття основних засобів з підприємства оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вар-тість, витрати, пов'язані з вибуттям (реалізацією, лікві-дацією), а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгал-терському обліку.

При відображенні господарських операцій, пов'язаних з вибуттям основних засобів, у бухгалтерському обліку підприємств роблять такі записи (таблиця 1)

Таблиця 1.

Основні бухгалтерські проводки по обліку вибуття основних засобів із підприємства

Зміст господарської операції |

Дебет рахунка |

Кредит рахунка

1 |

2 |

3

1. Облік операцій по реалізації основних засобів

Списано реалізовані об'єкти за залишковою вартістю |

972 «Собівартість реалізованих необо-ротних активів» |

10 «Основні засоби»

Списана сума зносу, нарахованого по цих об'єктах |

131 «Знос основних засобів» |

Те саме

Зараховано в доход від реалізації необоротних активів суму, яка підлягає сплаті покупцями (дебіторами) за продані їм основні засоби |

377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |

742 «Доход від реалі-зації необоротних активів»

Відображено суму податкового зобов'язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації |

742 «Доход від реа-лізації необоротних активів» |

641 «Розрахунки за податками»

Відображено витрати, пов'язані з реалізацією об'єктів основних засобів |

972 «Собівартість реа-лізованих необорот-них активів» |

66 «Розрахунки з оп-лати праці», 685 «Роз-рахунки з іншими кре-диторами» та ін.

1 |

2 |

3

Зараховано на рахунках підприємства кошти, одержані від покупців за реалізовані основні за-соби |

31 «Рахунки в банках» |

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

2. Облік операцій по ліквідації основних засобів

Списано ліквідовані об'єкти основних засобів за залишковою вартістю |

976 «Списання необоротних активів» |

10 «Основні засоби»

Списана сума зносу, нарахована по ліквідова-них об'єктах основних засобів |

131 «Знос основних засобів» |

Те саме

Зараховано в доход від звичайної діяльності матеріальні цінності, одержані від ліквідованих об'єктів і оприбутковані за цінами можливого використання або реалізації |

20 «Виробничі запа-си» (відповідні субра-хунки) |

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Відображена сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до за-лишкової вартості ліквідованих об'єктів (у разі ліквідації виробничих основних засобів) |

976 «Списання необоротних активів» |

641 «Розрахунки за податками»

Відображено витрати, пов'язані з ліквідацією об'єктів основних засобів |

Те саме |

66 «Розрахунки з оп-лати праці», 685 «Розрахунки з іншими кредито-рами» та ін.

3. Відображення операцій по безоплатній передачі основних засобів

Списано безоплатно передані іншим юридичним особам об'єкти основних засобів за залишко-вою вартістю |

976 «Списання необо-ротних активів» |

10 «Основні засоби»

Списано суму нарахованого зносу по переданих об'єктах |

131 «Знос основних засобів» |

Те саме

Відображено суму податкового зобов'язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до залишкової вартості переданих об'єктів (у разі передачі виробничих основних запасів) |

976 «Списання необо-ротних активів» |

641 «Розрахунки за податками»

4. Відображення операцій по передачі ос-новних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства

Списано передані об'єкти основних засобів за залишковою вартістю |

14 «Довгострокові фінансові інвестиції» |

10 «Основні засоби»

Списано нараховану суму зносу по переданих об'єктах |

131 «Знос основних засобів» |

Те саме

Зараховано різницю між залишковою вартістю переданих об'єктів і справедливою вартістю інвестицій |

14 «Довгострокові фінансові інвестиції» |

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

3. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів.

На досліджуваному підприємстві ВАТ „Нива” облік основних засобів не автоматизовано. Тому робота з обліку основних засобів надзвичайно громіздка та займає багато часу. При таких умовах досить часто виникають помилки як в синтетичному, так і в аналітичному обліку основних засобів.

З економічної точки зору обгрунтованими були б витрати на придбання програми для автоматизації бухгалтерського обліку основних засобів

Спеціальні комп'ютерні програми суттєво спрощують ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також складання звітності.

Сучасний рівень розвитку економіки характеризується комп'ютеризацією всіх сфер народного господарства, застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин і автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ), що дозволяє вирішувати принципово нові задачі обліку, аналізу, контролю і управління.

Більший ефект від застосування ЕОМ в бухгалтерському обліку можна досягнути шляхом вдосконалення методології і організації самого процесу обліку, підвищення його контрольних властивостей, а також за рахунок більш повного задоволення потреб управління в необхідній інформації. У даний час автоматизація бухгалтерського обліку в основному розвивається по шляху раціоналізації існуючої технології обробки облікової інформації і зниженні її трудомісткості, однак можливості такої автоматизації вельми обмежені. Це пояснюється тим, що існуюча методологія і організація обліку формувалися для ведення обліку вручну.

Досягнуті в останні роки результати розвитку засобів обчислювальної техніки, методів проектування програмного та інформаційного забезпечення різного рівня та призначення сприяли суттєвому перегляду прийнятих раніше підходів до створення автоматизованих систем, і перш за все, призвели до створення нової інформаційної технології, основними принципами якої є :

Забезпечення спілкування кінцевого користувача (бухгалтера, комірника, економіста і т.п.) з системою автоматизації на професійній мові, представлення вхідної та результативної інформації в звичайній та зручній користувачеві формі.

Забезпечення можливості вирішення задач обліку, контролю аналізу та аудиту по їх постановкам та початковим даним незалежно від складності та наявності формальних математичних моделей задач.

Створення кінцевому користувачеві таких умов роботи, при яких він здійснює процеси управління та пошук нових рішень в режимі активного розширеного діалогу з ЕОМ, оперуючи поняттями своєї предметної області, використовуючи свій професійний досвід, навички та приймаючи рішення одночасно по множині критеріїв, частина з яких не описана формально та не має кількісного вираження.

ВИСНОВКИ

Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1 "Акт прийому-передачі (внутріш-нього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформ-лення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприєм-ству (організації).

У деяких коментарях з приводу запровадження ПБО 7 висловлюється абсолютно безпідставна думка, ніби відтепер бухгалтер, крім економічної і фінансової відповідальності, повинен нести ще й інженерну, оскільки, згідно з ПБО 7, підприємство самостійно визначає термін експлуатації основних засобів, а для цього, як відомо, потрібно як мінімум розбиратися в експлуатаційних властивостях об'єктів основних засобів.

Найбільша цінність ПБО 7 -


Сторінки: 1 2