Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Реферат на тему:

Гідролого-гідрохімічна характеристика озер і ставків території м. Києва

Крім малих річок на території Києва розташована велика кількість озер та ставків (понад 200). Вони належать переважно до заплави Дніпра, а також до русел колишніх річок.

З гідрографічної точки зору територія Києва поділяється на дві основні частини: заплавне лівобережжя та вододільно-яружне правобережжя. Значно відрізняються і водойми, які характерні для цих частин міста. Озерні котловини майже всіх водойм лівобережжя знаходяться в піщаних грунтах з порівняно неглибоким заляганням водоносних горизонтів, на рівнинній місцевості без вираженного розчленування водозбірних площ. За походженням, це головним чином, залишкові заплавні озера, які утворилися після зміщення русла Дніпра. Деякі водойми мають штучне походження, що в даному випадку не впливає на гідрологічний режим. Розміри водної поверхні озер в основному незначні. Найбільші з них - це озера Лісове, Тягле, Вирлиця, Верблюже (табл 1).

Таблиця 1. Перелік основних водойм території м. Києва (за даними державного комунального підприємства “Плесо”)

Назва водойми | Місце розташуван-ня | Пло-ща,га | Довжина,км | Ширина,м | Площа прибережної смуги, га

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Озеро Вирлиця | Червоний хутір | 98,0 | 1,2 | 200-1000 | 17,4

Озеро Небріж | Осокорки | 44,0 | 0,850 | 100-600 | 18,2

Озеро Тягле | Осокорки | 127,0 | 1,1 | 700-1000 | -

Озеро Мартишів | Осокорки | 26,6 | 1,4 | 110-280 | 7,0

Озеро Тельбін | Березняки | 12,4 | 0,8 | 100-160 | 11,2

Озеро Нижній Тельбін | Позняки | 6,7 | 0,82 | 20-100 | 3,7

Затока Берковщина | Дніпровська набережна | 26,5 | 1,62 | 60-360 | 16,0

Озеро Підбірна | Осокорки | 19,8 | 4,46 | 20-70 | 20,0

Озеро Видубицьке | Наддніпрян-ське шосе | 16,2 | 0,47 | 450 | 6,0

Продовження таблиці 1.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Ставки рибного господарства | Корчувате | 14,5 | 1,5 | 40-160 | -

Озеро Ерик |

Острів Галерний | 21,0 | 0,82 | 30-70 | 13,5

Озеро Коник | Острів Жуків | 24,1 | 3,8 | 10-110 | 20.7

Затока

р. Віта | Чапаєвка | 11,7 | 5,34 | 10-60 | 32,5

Озеро Заспа | Конча-Заспа | 16,5 | 0,84 | 190-320 | 11,0

Озеро Прірва |

Позняки | 9,4 | 0,5 | 20-380 | 5,0

Русанівська протока | Дніпров-ський район | 52,0 | 1,3 | - | -

Озеро Бабине | острів Труханів | 9,5 | 1,7 | 35-80 | -

Озеро Русанівське | Дніпровський район | 6,9 | 1,44 | 20-60 | -

Озеро Лісове | Ватутінський район | 141,0 | 3,12 | 120-620 | 6,0

Озеро Боровня | Ватутінський район | 9,06 | 3,12 | 2600 | 35,2

Ставок на

р. Нивка | Біличі | 40,1 | 1,34 | 1340 | 32,1

Озеро Синє | Виноградар | 5,0 | 0,3 | 360 | 19,2

Ставок на

р. Катурка | Пуща-Водиця | 7,4 | 1,4 | 60-100 | 5,4

Озеро Веблюже | Оболонь | 92,0 | 3,0 | 3000 | 4,9

Озеро Райдуга | масив Райдужний | 16,2 | 1,42 | 10-240 | 6,0

Озеро Опечень-1 | Вул. Лугова | 11,9 | 1,1 | 70-120 | 10,2

Озеро Опечень-2 | Вул. Малинков-

ського | 18,7 | 0,68 | 110-400 | 8,9

Озеро Опечень-3 | Вул. Червоних козаків | 14,9 | 0,7 | 60-200 | 17,6

Озеро Вербне | Вул.Приозер-на | 16,4 | 1,1 | 60-240 | 16,1

У зв`язку з такими особливостями рельєфу та походження, водойми лівобережжя Києва переважно належать до непроточних озер безстічного типу. Такий же характер і у водойм штучного походження, основною відмінністю яких є невеликий вік та висока швидкість еколого-сукцесійних процесів.

Високий рівень грунтових вод і значна водопроникливість грунтів обумовлюють для водойм лівобережжя меншу їх залежність від поверхневого стоку та, відповідно, меншу вразливість від урбаністичного впливу.

Однією з найбільших водойм природного походження на території міста є озеро Вирлиця. Воно знаходиться в лівобережній частині міста (Харківський район, Червоний хутір). Площа водного дзеркала становить 98 га. Довжина озера 1,2 км, ширина коливається від 0,2 до 1 км. Живиться за рахунок водоносних горизонтів четвертинних відкладів і поверхневого стоку. Площа прибрежної смуги становить 17,4 га. Частину її займають декілька промислових об`єктів.

Озеро Райдуга знаходиться в лівобережній заплаві дніпровської долини (Дніпровський район міста). Площа водного дзеркала становить 16,2 га, довжина 1,42 км, ширина озера коливається від 10 до 240 м. Живиться за рахунок поверхневих і підземних вод. Основним джерелом забруднення є поверхневий стік. В минулому Райдуга з`єднувалася з озером Малинівка меліоративним каналом. В наш час він є частково засипаним і замуленим; зберігся як ланцюжок невеликих ставків. Площа прибрежної смуги становить 6 га, використовується як зона відпочинку, частина її зайнята приватним житловим сектором.

Озеро Тельбін знаходиться на території житлового масиву Березняки. До будівництва масиву під час повені з`єднувалося з Дніпром. Площа водного дзеркала становить 12,4 га, довжина 0,8 км, максимальна ширина - 160 м, мінімальна - 100 м. Живиться за рахунок поверхневого і підземного стоку. Площа прибрежної смуги-11,2 га, використовується як зона відпочинку.

Водойми правобережжя Києва на відміну від лівобережжя мають інше походження. Яружно-балковий тип рельєфу зумовив можливість існування сучасних водойм, головним чином, приурочених до ложа колишніх річкових або струмкових долин. Більшість таких водойм являють собою озера і ставки, утворені внаслідок природного чи штучного загачування струмкових долин. Деяка частина водойм і зараз зберегла природну проточність, інколи ланцюжки таких ставків з`єднані струмками. Таким прикладом є система ставків Опечень. Належить відзначити, що мала водопроникливість грунтів на водозбірних площах, а також значні похили їхніх територій посилюють залежність водойм від якості вод поверхневого стоку, який на урбанізованих територіях виступає як деструктивний чинник.

До природних басейнових комплексів не слід відносити водойми чисто штучного походження, такі , наприклад, як ставки київського зоопарку чи Ботанічного саду НАНУ. Хоча деяка залежність режиму таких водойм від території, на якій вони розташовані є, але в більшій мірі їх режим зумовлюється теперішнім режимом експлуатації.

До іншої групи водойм слід віднести водні об`єкти безпосередньо зв`язані з Дніпром - його затоки, протоки, канали. Тут найбільшою характерною ознакою буде ступінь їхнього зв`язку з Дніпром.

Уяву про розподіл водойм по території адміністративних районів Києва можна отримати з таблиці 2.

Таблиця 2. Відомості про кількість водойм на території різних адміністративних районів м. Києва (за даними державного комунального підприємства “Плесо”)

Райони | Озера і ставки | Затоки р. Дніпро | Загальна кількість | Загальна площа озер і ставків, га

Ватутінський | 24 | - | 24 | 1,92

Дарницький | 9 | 11 | 20 | 703,4

Дніпровський | 30 | 6 | 36 | 45,68

Жовтневий | 4 | - | 4 | 57,0

Залізничний | 10 | - | 10 | -

Ленінградський | 16 | - | 16 | 8,5

Мінський | 20 | 5 | 25 | 121,2

Московський | 35 | - | 35 | 36,0

Печерський | 3 | - | 3 | -

Подільський | 16 | 1 | 17 | 101,66

Радянський | 10 | 10 | -

Харківський | 81 | 81 | -

Шевченківський | 10 | 10 | 6,82

Водойми міста можна поділити за видом використання на такі групи: 1) водойми комплексного використання; 2) водойми-накопичувачі зливових вод; 3) водойми, що використовуються для рекреації; 4) водойми, що практично не використовуються.

Всі вони, за деяким виключенням є евтрофними - відрізняються високою біологічною продуктивністю. Окремі водойми являють небезпеку з епідеміологічної точки зору. З`являється тенденція значного погіршення екологічного стану водойм, через забудову прибережної зони.

На місці сирецьких глиняних кар`єрів водойми практично знищуються. За сторіччя їх існування в них склалися стійкі самовідновлювальні біологічні системи. Зараз друга водойма цієї системи засипана побутовим сміттям і будівельними відходами.

Незважаючи на помітне зменшення кількості моторних човнів, які експлуатуються, забруднення води дніпровських заток і озера Видубецького в районі РВП (ремонтно-відстійних пунктів) зовсім не зменшується. Порушується режим заборони експлуатації суден малого флоту у нерестовий період.

В період літньої межені 1998 р. на кафедрі гідрології та гідрохімії географічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка вивчався вміст водневих іонів, мінеральних сполук азоту та головних іонів у воді озер Тельбін, Вирлиця та Райдуга, [2,3].

Дослідження показали, що вода цих озер є слабколужною. Значення рН відповідно становлять 7,5; 7,5 і 7,2. Показовим є той факт, що у воді даних озер спостерігаєтьсі значно менший вміст мінеральних сполук азоту порівняно з водами малих водотоків, які досліджувалися в цей час (р. Либідь і р. Сирець). Це може свідчити про менший антропогений вплив. Вміст нітритів (NO-2) в озерних водах становить відповідно 0,02 мг/дм3 (Тельбін), 0,02 мг/дм3 (Вирлиця) і 0,08 мг/дм3 (Райдуга). Вміст нітратів (NO-3) становить відповідно 1,0 мг/дм3, 1,6 і 2,1 мг/дм3. Вміст сполук амонію (NН+4 ) у воді трьох озер становить по 0,1 м/ дм3.

Вміст головних іонів в озерній воді близький до їхнього вмісту у воді малих водотоків (табл. 3). Мінералізація води становить відповідно 689,1 мг/дм3, 754,0 і 871,2 мг/дм3. Хімічний тип води озер Тельбін, Вирлиця і Райдуга є гідрокарбонатним кальцієво-натрієвим.

В цілому, гідроекологічна ситуація на території міста погіршується за двома напрямками: інтенсивне забруднення водотоків і водойм та екологічно невиправдане нівелювання заплави Дніпра під новобудови. Система взаємозв`язків міста і його водних об`єктів носить стихійний характер. Тому надзвичайно важливо перетворити цю проблему з чисто наукової в науково-практичну. Тоді природоохоронна функція стане пріоритетною для будь-якого району міста при його ландшафтно-екологічній оптимізації. При цьому, необхідною умовою буде визначення оптимального співвідношення природних та господарських угідь на території водозбору. Адже коли антропогенний вплив переважає природні та компенсаційні фактори на 50% водна екосистема виходить з рівноваги [ 1 ].

Невідкладним завданням насьогодні є розробка комплексних заходів із зменшення антропогенного впливу на водні екосистеми. Ці заходи повинні включати: виявлення джерел надходження господарсько-побутових стічних вод у зливову каналізацію, яка виводиться у водойми, та забезпечення скиду цих вод в міську каналізаційну мережу комунального господарства; призупинення скиду неочищених стічних вод підприємств у зливову каналізацію і безпосередньо у водойми; закріплення за підприємствами, території яких прилеглі до водойм, функцій по впорядкуванню відповідних частин водозборів; впорядкування зберігання хімічних речовин і нафтопродуктів, запобігання їх надходження у водойми з талими і зливовими водами.

На більш віддалену перспективу необхідно збудувати очисні споруди для зливового стоку на підприємствах, які застосовують хімічні речовини і нафтопродукти.

Список літератури

  1. Гриб И.В. О периодичности характеристик в экологической классификации качества поверхностных вод // Гидробиол. журнал. – 1993- т.29, №3. – С-43. 2. Хільчевський В.К., Курило С.М. Гідролого-гідрохімічна характеристика водойм м. Києва // Водне господарства України.- 1999, №5-6.-С.17-22. 3. Хільчевський В.К., Курило С.М. Оцінка гідролого-гідрохімічного стану водних об’єктів м. Києва // Вісник Київ. ун-ту. сер. Географія. – 1999. Вип. 45. – С.61 62.