Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 94(477)-057

УДК 94(477)-057.87:329.78

Л. В. Корнійчук

ДІЯЛЬНІСТЬ АРКАДІЯ ЖУКОВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СТУДЕНТСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ "ЗАРЕВО"

Стаття присвячена характеристиці роботи відомого українського вченого Аркадія Жуковського в Українському студентському товаристві національного солідаризму "Зарево". У цій статті автор аналізує проблеми створення та функціонування студентського товариства і його основні досягнення. Автор звертає увагу на видавничу діяльність товариства, а також показує вплив товариства на подальшу діяльність А. Жуковського та на формування його наукових зацікавлень.

Ключові слова: Українське студентське товариство національного солідаризму "Зарево", звіт, протокол, комісія, журнал "Розбудова держави".

На сучасному етапі розвитку української історичної науки вже традиційними стали дослідження наукового доробку та життєвого шляху провідних українських істориків. На нашу думку, провідне значення має вивчення діяльності істориків, що репрезентують українську історичну науку в діаспорі і всіляко сприяли і продовжують сприяти поширенню знань про Україну, її історію та культуру. До таких вчених належить голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі, іноземний член НАН України, дійсний член Української вільної академії наук у США, професор Аркадій Іларіонович Жуковський, якому належить вагома роль у дослідженні проблематики історії церкви, історії України, історіографії, а також у налагодженні французько-українських культурних зв'язків. За значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень з українознавства та сприяння встановленню дружніх українсько-французьких відносин історик був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Варто зазначити, що особливе значення при дослідженні життєвого шляху діячів історичної науки має висвітлення чинників, що впливали на їх формування як істориків, сприяли вибору вивчення певної дослідницької проблематики тощо. Висвітлюючи біографію Аркадія Жуковського, не можна оминути важливу її сторінку - діяльність в Українському студентському товаристві "Зарево", адже саме тут він отримує навики організатора і координатора праці окремого підрозділу Товариства, а також починає займатись видавничою діяльністю. Не випадково в своїх спогадах один з членів Товариства - Б. Винар писав: "Він (А. Жуковський - авт.) виріс у Зареві і без Зарева мабуть не мав би тих громадських і наукових заслуг" [1, арк. 72].

На сьогодні про життя та діяльність А. Жуковського існують лише окремі публікації Д. Яремчука на сторінках "Українського голосу" [2, арк. ], Б. Червака в газеті "Українське слово" [3], В. Наулка в "Українському археографічному щорічнику" [4], статті в журналі "Український історик" - А. Атаманенко та Л. Винара [5], а також Ю. Макара та О. Добржанського [6]. Вказані публікації не дають повної інформації про життєвий і творчий шлях вченого, але все ж розглядають окремі напрямки його досліджень. Найбільш ґрунтовною є стаття Л. Винара та А. Атаманенко, в якій подані біографічні відомості дослідника, а також аналіз основних напрямків його діяльності. Однак жодна з вказаних публікацій не подає вичерпної інформації про діяльність вченого в "Зареві", як і фактично не висвітленою залишається історія самого Товариства. Відтак, на нашу думку, існує необхідність комплексного аналізу діяльності Аркадія Іларіоновича в названому Товаристві, окреслення основних здобутків та труднощів у функціонуванні "Зарева".

Українське студентське товариство "Зарево" виникло в 1949 р. і його метою було налагодження співпраці з визначними українськими науковцями і за їхньою допомогою початок праці у студійних комісіях Товариства [7, c. 22]. Установчі збори "Зарева" відбулись 20-21 травня 1949 р. у Мюнхені з ініціативи таких студентських організацій як Українське студентське товариство національного солідаризму "Січ" (Мюнхен), а також однойменних товариств з Регенсбургу, Ґрацу, Ерлангену та представників з Аугсбургу і Франкфурту [1, арк. 4].

Вступаючи до Товариства, кожен його майбутній член заповнював заяву-анкету, в якій окрім даних про освіту та місце проживання мав також вказати напрямок праці, тобто комісію, в якій хотів би працювати. Офіційною датою вступу А. Жуковського до "Зарева" є 4 грудня 1950 р. [8, арк. 4]. Власне, саме Арка- дій Іларіонович був одним із творців концепції праці студійних комісій. Фахова праця в комісіях була одним із основних завдань членів Товариства. При ньому діяли такі комісії: античних перекладів (керівник - М. Микулович), антропології (керівник - Р. Єндик), студій відродження України в ХІХ і ХХ ст. (керівник - М. Антонович), економічна (керівник - Б. Винар), державного планування та відбудови України (керівник - А. Жуковський), літературна (керівник - Л. Винар), міжнародної політики (керівник - М. Антохів), правничо- суспільна (керівник - Б. Цюцюра), дослідів підрадянської дійсності (керівник - М. Виговський), національного солідаризму (керівник - І. Турянський), світоглядно-філософська (керівник - Б. Суховерський), соціологічна (не було керівника), церковних справ (керівник - В. Нагірняк), державного устрою (не було керівника) [9, с. 25-26].

Керівники комісій мали організовувати нові представництва Товариства, постійно інформувати Провід "Зарева" про культурні, наукові та політичні здобутки членів комісії, а також підготувати план праці своєї комісії і опублікувати його в бюлетені "Зарево" [10, арк. 1]. Кожен з членів Товариства мав підтримувати контакти з керівником тієї чи іншої комісії і надсилати свої статті, досліди, інформації, які входили до напрямку її діяльності [11, арк. 112]. Аркадій Іларіонович очолював комісію "Державного планування та відбудови України" [12], окрім цього до його завдань входила організація представництв Товариства у країнах Європи. З цією метою А. Жуковський налагоджував контакти з українцями в цих країнах і неодноразово в листах просив окремих осіб очолити такі представництва. Зокрема, листи до Д. Маслія в Мадрид [13], В. Федорончука в Рим [14], А. Костюка в Кіркбі [15], М. Шебеця в Рочдейл [16], О. Турка в Дублін [17], В. Хомяка в Чорлей [18] містять подібні пропозиції. Про проведену роботу в цьому напрямку Аркадій Іларіонович подав інформацію у "Звіті з діяльності Європейського Представництва "Зарева" [19].

Варто зазначити, що закономірним є той факт, що на початковому етапі діяльності Товариства активно обговорювались його завдання, мета існування тощо, однак фактично протягом всього його існування відбувались дискусії стосовно означених питань, що в свою чергу з одного боку заважало плідній роботі його членів, а з іншого сприяло виникненню нових ідей щодо внутрішньої організації, які в переважній більшості залишились лише на папері. Загалом передбачалось, що "Зарево" є студентською організацією, що мала об'єднати "еліту націоналістичного руху" [20, арк. 2] і в результаті "стати певною школою державницьких кадрів" [14, арк. 1]. Праця в комісіях "Зарева" означала його перетворення у "вільний український університет з націоналістичним світоглядом" [11, арк. 2]. Провідними напрямками праці Товариства була видавнича діяльність, а також організація Стипендійного фонду і бібліотеки. А. Жуковський в листі до М. Антоновича від 16 березня 1951 р. [21] висловлював думки стосовно виходу Товариства за межі студентської організації і перетворення в загальнополітичну організацію, що мала б називатись "Дружина оборони революції". Це не повинна бути конкуруюча організація для ОУН, а лише організація, що об'єднала б українську еліту в діаспорі. Різні погляди стосовно майбутнього "Зарева" в результаті призвели до розколу його на дві групи, про що згадував Б. Винар [121]. Зокрема, він говорив про те, що П. Сер- чо, П. Дорожинський і частково М. Плав'юк вважали Товариство "прибудівкою ОУН", а інші на чолі з М. Антоновичем були прихильниками праці студійних комісій, поглиблення знань, інтелектуального росту.

Розмірковуючи над початками діяльності "Зарева", М. Антонович на даному етапі виділив три періоди, зокрема, період від другого з'їзду до ідеологічної конференції в Берхтесґадені (травень - липень 1950 р.), перехідний період (липень - жовтень 1950 р.), розбудова Товариства на нових місцях розселення (1950 - 1951 рр.) [22, с. 10-1421]. В основу своєї періодизації він поклав ключові події, що визначали майбутню долю Товариства. Коли мова йде про другий річний з'їзд "Зарева", то він відбувся 20-21 травня 1950 р. і на ньому для покращення координації праці його членів призначено представників і, зокрема, А. Жуковського обрано представником Товариства у Західній Європі, а також його генеральним секретарем. Представником в Канаді обрано М. Плав'юка, в США - П. Стерча. На з'їзді А. Жуковський виголосив доповідь про міжнародне становище студентів, в якій подав схему розвитку та організації міжнародного студентського життя і вказав на перспективи його розвитку, а також засудив співпрацю студентства з москвофільським Міжнародним союзом студентів та пояснив цю співпрацю браком міцної світоглядної бази серед студентства. Власне, завданням "Зарева" і було віднайдення духовної бази для побудови нового міжнародного студентського центру [23, с. 22].

20 травня 1950 р. другий з'їзд ухвалив Статут згідно якого передбачалось створення представництв, завданням яких було підтримувати зв'язок з членами Товариства в окремій країні та координувати їх діяльність [24, с. 21]. Представництво "Зарева" в Західній Європі офіційно почало діяти з початку 1951 р. і об'єднувало представництва Великобританії на чолі з Г. Блакитним, Бельгії - М. Антохівом, Італії - В. Фе- дорончуком, Іспанії - Д. Маслієм, Австрії - О. Накловичем, Німеччині - П. Дорожинськии, Франції - А. Жуковським [25, с. 24-25]. Як представник Товариства в Європі А. Жуковський організував його "клітину" в Парижі раніше - 11 червня 1950 р. на чолі з О. Небелюком, а також в Нансі (Франція) і Леобені (Австрія), за посередництвом О. Зінкевича - "клітину" в Олдгаймі (Великобританія) [26, с. 12]. Аркадій Іларіонович брав активну участь в діяльності паризького відділу, зокрема, в заходах щодо вшанування пам'яті Симона Петлюри [23, с. 24]. В цілому на 1951 р. "Зарево" об'єднувало 16 товариств, 10 гуртків та два ініціативні осередки, що загалом складало приблизно 300 членів [22, с. 12].

З метою налагодження якісної роботи Товариства і координації комісій 20 лютого 1951 р. А. Жуковський як координатор комісій "Зарева" (з грудня 1950 р.) звернувся до їх керівників з проханням щоквартально надсилати звіти, в яких подавати інформацію про кількісний склад комісії, про видавничу діяльність, виступи членів, а також подавати план праці на наступний квартал разом із заувагами, пропозиціями тощо [27, с. 4]. Також Аркадій Іларіонович виступив із закликом до керівників комісій налагоджувати видавничу діяльність (кожна комісія мала видавати збірники праць своїх членів), а також збирати бібліотеки з відповідного напрямку.

20 березня 1951 р. відбулось засідання Проводу "Зарева", на


Сторінки: 1 2 3