Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



С

С. П. Шевчук

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В ЦАРЕКОСТЯНТИНІВСЬКОМУ (КУЙБИШЕВСЬКОМУ) РАЙОНІ

План хлібозаготівлі 1932 року районному керівництву було доведено 23 липня (7,02 центнера з гектара посіву колгоспам і 6,6 цнт - одноосібникам). На бюро райкому партії 25 липня спеціально створена для цього комісія "розклала" цей план між сільрадами та колгоспами. Декілька разів цей план перероблявся і 31 липня, після затвердження на бюро райкому партії, його винесли на обговорення голів сільрад та колгоспів і секретарів партосередків.

Обговорення плану хлібозаготівель було бурхливим, багато виступаючих вважали план нереальним. Завідуючий КПО ЖОХ заявив, що план не відповідає директивам III Всеукраїнської парткон- ференції. В результаті обговорення отриманий з області план хлібозаготівлі змінили в бік його зменшення. Аналогічні обговорення відбулися в партосередках сільрад. Наприклад, комуністи парто- середку Попівської сільради висловили невдоволення доведеним їм планом - 21840 цнт і заявили, що для них реально здати 8000 цнт. Вони мотивували це тим, що загинули посіви озимої пшениці на 600 га.

На бюро Куйбишевського райкому партії 5 серпня 1932 року за опортуністичне ставлення до хлібозаготівель зняли з роботи секретаря партосередку Попівської сільради, а його "справу" передали в районну контрольну комісію. З роботи також був знятий голова Попівської сільради. Уповноваженого райкому партії хлібозаготівель по Попівській сільраді відкликали й оголосили догану.

Проти плану хлібозаготівель висловилися й секретарі партосередку та голова Гусарківської сільради. Райком партії послав в Гусарку свого уповноваженого заворга райкому Лівшиця. Щоб "тихо" провести по колгоспах сільради збори був складений список з 10 жителів села, яких прохали відповідні райорганізації "ізолювати" на час обговорення плану хлібозаготівель [1, арк.34].

В район для "вибивання" хліба був направлений уповноважений - інструктор обкому партії Ф. Калініченко. Він ознайомився з реальним станом справ і в Дніпропетровськ "полетіла"" Доповідна записка про стан збирання урожаю та хлібозаготівлі в Царекостянтинівському районі", датована 11 серпня 1932 року.

Приведено характерну цитату з неї: "До плану хлібозаготівлі в районі ще не приступили, навколо хлібозаготівлі не розгорнуто масово-політичної роботи, не дається рішучої відсічі особам, що затримують виконання плану хлібозаготівель. Це привело до того, що липневі завдання на 3600 тонн виконано лише на 220 тонн, а серпневе завдання першої п'ятиденки з 840 тонн виконано на 438 тонн і 2-ої п'ятиденки 1260 тонн виконано на 200 тонн.

Взяті темпи хлібозаготівлі не забезпечують виконання серпневого завдання в розмірі 14000 тонн, як в районі так і на місцях, почувається спокійний настрій, не має рішучої боротьби за його виконання, а в окремих місцях намічають спочатку заскирдувати хліб, а потім займатися хлібозаготівлею" [1, арк.35].

Після цієї "Довідки"- доносу обком вжив відповідних заходів для подолання опору царекостян- тинівців.

Райком партії надіслав таємну директиву (після ознайомлення її повертали в райком) секретарям партосередків та уповноваженим райкому по хлібозаготівлі, якою зобов'язував особисто перевіряти повідомлення про "окремі випадки голодування колгоспників" і викривати "куркульську контрреволюційну агітацію, спрямовану на зрив сільгоспкомпанії".

Про всі такі випадки секретарі райкому повинні були повідомляти в обком партії. Наприклад, предметом детального партійного розслідування був випадок поїдання м'яса мертвого коня, який трапився в с. Олексіївці, в комуні ім. Петровського в бригаді № 2. Цей факт особисто перевіряв секретар місцевого партосередку, доповів про обставини "справи" в райком, а секретар райкому, в свою чергу, надіслав депешу в обком. Партійні "слідчі" встановили, що кінь загинув від запалення легень. Частину м'яса з нього зварили і з'їли в кімнаті на конюшні члени комуни Г. Іщенко, П. Івченко, П. Сименко, П. Іщенко та Д. Богомол. Частину м'яса взяв член комуни І. Логвин. В своїй доповідній в обком партії секретар райкому писав: "Крім цього, дружини Д. Богомола та І. Логвина, які працюють телятницями, брали м'ясо з теляти, котре загинуло. У них знайдено м'ясо сире й обварене. Як стверджує ветлікар, теля загинуло від виснаження. На думку уповноваженого РПК, який цю справу перевіряв, теля навмисне задушили, оскільки всі тварини мають середній та гарний вигляд" [2, арк. 147].

Всі випадки використання для їжі м'яса дохлих коней ретельно перевіряли "партійні слідчі". Виявляється, що колгоспник артілі ім. 14-річчя Жовтня П. Яковенко брав м'ясо з коня, котрий загинув "з метою провокації голоду". На думку партійних перевіряючих, П. Яковенко не міг голодувати, бо за соцстаном він заможний селянин, мав 336 трудоднів, отримав з колгоспу 7 цнт зерна. Фінал цього випадку такий - П. Яковенка заарештували.

В колгоспі "Вирішальна": (с. Водяне) конину брали не колгоспники, а куркульські елементи - Охтирок (брат куркуля висланого за межі України), Цибулько (виключений з колгоспу, як соціально- чужий елемент). Комсомолець Заєць розповсюджував "чутки": "Люди голодують, їдять дохлятину" [2, арк. 148].

На бюро Дніпропетровського обкому 02.08.1932 року було затверджено уповноважених на хлібозаготівлі. В Царекостянтинівський район був направлений тов. Кравченко [3, арк.12].

Як правило, уповноваженими в райони посилали "чужаків"- партійних функціонерів з обласного центру та інших районів. Партійні та комсомольські кадри для області в той час готували 5 радпа- ртшкіл. На осінній прийом 1932 року до Царекостянтинівського райкому партії був доведений план - направити до Оріхівської радпартшколи 10 членів партії та 6 членів Л КСМУ [3, арк.30].

Незважаючи на присутність в районі уповноваженого, стан хлібозаготівель в районі був незадовільним. На засіданні бюро обкому секретаря Царекостянтинівського райкому партії Шатохіна попередили та дали вказівку:"... доказати спроможність керувати районом" [3, арк.40].

Всім райкомам з приводу незадовільного стану з хлібозаготівлями секретаріат обкому надіслав закритого листа.

На початку жовтня 1932 року Царекостянтинівський райком знову заслухали на бюро обкому з приводу перебігу хлібозаготівель та осінньої сівби. Керівництво району було піддано нищівній критиці - на 1 жовтня річний план хлібозаготівель було виконано на 21,9 %, посіяно - 41 %. У постанові обкому з цього приводу було записано: "намолочений хліб у великій кількості осідає у колгоспах, не організовано рішучого натиску на куркуля (план по твердим завданням виконано на 5,1 %) та масо- во-політичну роботу серед одноосібних бідняцько-середняцьких господарств, що виконали річний план лише на 2,8 %" [3, арк.45]. Район критикувався за розбазарювання хліба на "господарське харчування". Обком ухвалив: за зрив вересневого плану хлібозаготівель бюро Царекостянтинівського райкому партії висловити догану, заворга райкому партії Лівшиця та завідуючого відділом культ- пропаганди Шоха зняти з роботи, негайно виправити помилки, що були припущені щодо родин червоноармійців та бідняцько-середняцьких господарств, яких виключили з колгоспів. Райкому доручалося добитися перелому у хлібозаготівлях, перевірити роботу Царекостянтинівської та Берес- товатської МТС.

Оргвідділу та відділу кадрів обкому партії ставилося завдання підібрати та надіслати в район групу партійних працівників для зміцнення радянсько-партійного активу [3, арк.48].

В своєму рішенні від 3 жовтня Дніпропетровський обком знову критикував керівництво Царекостянтинівського району за невиконання планів хлібозаготівель - район виконав план на 5,3 %, заготували по району менше 1 пуда з гектара. На листопад 1932 року району був доведений план 8000 пудів ( в тому числі пшениці - 2200 пудів): 7130 пудів - колгоспам, 840 - одноосібникам [3, арк.66]. Царекостянтинівському району було остаточно доведено "остаточний" термін виконання плану хлібозаготівель за 1932 рік - 1 січня 1933 року [3, арк.81].

18 листопада 1932 року Політбюро ЦК КП(б)У видало постанову "О мерах по усилению хлебозаготовок". До цієї постанови був доданий "Список районов, в которых необходимо провести проверку работы партийных и заготовительных организаций, а также всех посланных в районы на хлебозаготовки" [4, арк. 13].

По Дніпропетровській області планувалося перевірити 8 районів, в тому числі і Царекостянти- нівський. В цій постанові також містився перелік районних газет, які планувалося перевірити, серед них була і редакція газети "Соціалістична перемога".

21 листопада того ж року Дніпропетровський обком продублював цю постанову. Вже наступного дня - 22 листопада в Царекостянтинівському районі було проведено засідання бюро райкому партії і прийнята відповідна постанова та проведені кущові наради партактиву 27 листопада. На села були послані районні уповноваженні та робітничі бригади [5, арк.55].

24 листопада секретар Царекостянтинівського райкому партії Повчун направив Дніпропетровському обкому КП(б)У "Докладну записку". В ній він писав, що виконання зниженого плану хлібозаготівель в районі проходить вкрай повільно. На 24 листопада 1932 року виконано 9,2% місячного плану і 36,9% річного. За листопад по п'ятиденках в районі заготували (цнт): 1-а п'ятиденка - 650,94; 2-а - 1685,08; 3-я - 1260,22; 4-а - 2016,01; за 4 дні п'ятої п'ятиденки - 687,62 цнт.

Основною причиною зриву плану хлібозаготівель по району тов. Повчун вбачав те, що "... партийная организация не мобилизировалась по-большевистски на выполнение плана хлебозаготовок и как пример ряд ячеек, как-то Поповская, Берестоватская, Гусарская и Вершинская 2 вообще были против принятия плана хлебозаготовок в целом, а на сегодняшний день есть отдельные случаи заявлений из тех же ячеек от членов партии, что план все равно не выполним (артель "Коминтерн" с. Поповка) и можно отобрать партбилет" [6, арк.63].

Секретар парткому вважав, що райпарторганізація засмічена "чужими" елементами. Деякі члени партії із райактиву, яких послали в села уповноваженими по хлібозаготівлях, замість організації червоних обозів на Жовтневі свята пиячили 3 дні. В більшості колгоспів чекають зниження планів хлібозаготівель, в соломі і полові виявили багато зерна та є факти приховування від обліку обмолоченого зерна.

На думку партфункціонера, помилкою було і те, що до 1 листопада "безспорных изъятий" не проводилося в одноосібників і хліб "уплывал" [6, арк.бЗзв.]. Щоб виправити цей недолік до одноосібників теж прикріпили уповноважених з числа мобілізованого партійного і комсомольського активу. П'ять робітничих бригад, які прибули в район, направили в 5 найбільш відсталих сільрад. Колгоспникам, які видали натуроплату авансом, наказано повернути видане зерно. Райком клопотав перед райвиконкомом про накладення нарядів на 8 колгоспів,"... умышлено не выполнивших плана хлебозаготовок" [6, арк.64].

В усіх державних і кооперативних магазинах району було заборонено продавати товари одноосібникам, які не виконали план і вивішені їх списки на видних місцях.

12 грудня 1932 року в район прибув уповноважений обкому Шолох, який перевірив реалізацію постанови ЦК КП(б)У від 18 листопада та бюро обкому від 21 листопада. Він надіслав у Київ


Сторінки: 1 2 3 4 5 6