Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 330

УДК 330.59:338.2

ФЕРТІКОВА Т.М.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

ДОБРОБУТ ЯК ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Стаття присвячена проблемі підвищення рівня добробуту населення України з метою прискорення економічного зростання. За допомогою математичного аналізу доведено наявність залежності між рівнем добробуту, в тій мірі, в якій він обумовлює специфіку економічної поведінки, та темпами економічного зростання. Розроблені шляхи підвищення добробуту, визначені напрямки державної економічної політики, спрямованої на підвищення добробуту населення України.

The article is devoted to problem of increasing the population welfare in Ukraine with purpose of accelerated economic growth. By means of mathematic analyze it's proved dependence between welfare level, because it set conditions for particular economic behavior, and economic growth. There ways of welfare increase are elaborated, directions of state economic policy are determines, aimed at increase of population welfare inРІВЕНЬ ДОБРОБУТУ визначається науковцями однією з важливих характеристик умов життєдіяльності населення. Він тісно пов'язаний із темпами економічного зростання, але практичні спостереження показують, що їх динаміка може суттєво відрізнятися. Узгодженість змін рівня добробуту та темпу росту ВВП залежить від нерівномірності розподілу благ, що може скорочуватися або поглиблюватися в процесі економічного зростання, від структури благ, що пропонуються, а також від їх доступності кінцевим споживачам. Відповідно добробут, рівень якого виступає оцінкою задоволення потреб населення, може бути визначений окремим об' єктом державного регулювання.

Підвищення добробуту в Україні було актуальною задачею держави як у перші після спаду роки, так і в поточному часі, коли темпи зростання уповільнюються. Але виконання даної задачі поки що не приносить помітних результатів, що обумовлює актуальність розробки шляхів стимулювання росту добробуту, що, в свою чергу, має сприяти економічному зростанню в нашій країні.

Досягнення даної мети передбачає:

доведення шляхом математичного аналізу наявності залежності між рівнем добробуту, в тій мірі, в якій він обумовлює специфіку економічної поведінки, та темпами економічного зростання;

розробку можливих шляхів підвищення добробуту населення України;

визначення напрямків державної економічної політики, спрямованої на підвищення добробуту населення.

На даний момент у науковій літературі часто розглядається питання необхідності підвищення добробуту. Частіше комплекс заходів, що пропонується для вирішення даної проблеми, пов' язаний із збільшенням соціальних трансфертів, що не враховує поточну економічну ситуацію та задачу забезпечення довгострокового зростання. Задачі розробки заходів державної політики, спрямованих на підвищення добробуту, що виступав би фактором росту ВВП, приділяється недостатньо уваги.

Рівень добробуту обумовлює особливості економічної поведінки населення. Специфіка останньої проявляється в кількох сферах життєдіяльності: споживання, працевлаштування, фінансової діяльності, соціальної активності.

Для доведення наявності залежності між добробутом та економічним зростанням представимо кожен з перелічених аспектів економічної поведінки окремим репрезентативним показником. Зміна їх значень у кращий чи гірший бік має відповідно відображатися на темпах росту ВВП. Такі показники повинні відповідати таким вимогам:

бути репрезентативними,

мати зв'язок як з рівнем добробуту, так і з економічним зростанням;

бути забезпеченими інформацією;

бути керованими, тобто підлягати безпосередньому чи опосередкованому впливу з боку органів державного управління. Даним вимогам відповідають такі показники: 1) Частка витрат на продукти харчування:

характеризує структуру попиту населення, його можливості здійснювати витрати на блага, необхідні для збереження і розвитку якості

Наявність щільного позитивного зв'язку між величиною міграційного приросту та реальним ВВП може бути пояснена тим, що, з одного боку, певна частка додаткового населення працевлаштовується на території країни- реципієнта, а з другого - ріст ВВП є ознакою росту привабливості країни для мігрантів. Позитивний зв'язок між часткою вкладів у витратах населення та реальним ВВП наявний внаслідок використання частки вкладів у вигляді кредитів, що є подальшим стимулом людського капіталу, забезпечення комфортного життя. Високе значення даного показника (більше 50%) означає, що середні доходи населення низькі, як і рівень добробуту. Значення даного показника не може знижуватися до нуля, але в Україні, де воно, починаючи з 1990 р., не було нижчим за 60%, є резерв для його зниження.

Міграційний приріст населення: залежить від задоволення населення умовами вітчизняного ринку праці. Не можна стверджувати, що даний показник повною мірою виявляє особливості поведінки на ринку праці, але все ж таки міграційна активність суттєво залежить від поточного добробуту та очікувань стосовно його динаміки.

Частка коштів, вкладених у комерційні банки, у витратах населення: може характеризувати фінансову активність домогосподарств, що залежить від поточного рівня забезпеченості благами. Вибір даного показника пояснюється тим, що для економічного зростання важливий не просто обсяг заощаджень, а та їх частина, що потенційно може бути перетворена на інвестиції.

Зареєстрована кількість злочинів: є чинником, який характеризує соціальну стабільність. Для виконання нашої задачі більш доцільним було б використання таких показників, як частка тіньового сектора або кількість злочинів в економічній сфері життєдіяльності, але щорічні статистичні дані за

економічного зростання. Щільний негативний зв'язок між часткою витрат на харчування та реальним ВВП має місце внаслідок низького попиту на товари довгострокового споживання, на блага, важливі для розвитку людського капіталу. І, нарешті, зростання кількості злочинів є як проявом незадоволення власним рівнем добробуту, так і дестабілізуючим фактором подальшої економічної діяльності.

На основі статистичних даних за обраними показниками побудовано багатофакторне

Отримана модель є адекватною за Б-критерієм Фішера (хоча значення Б-критерію є достатньо низьким - 23,09), але, у відповідності до 1 - тесту Ст'юдента, три змінні з чотирьох (а саме х2, х3, х4 ) є статистично незначимими (див. дод. 1).

При побудові даної моделі не враховано можливість наявності часових лагів, з якими

Виходячи з розрахованих даних, можна зробити такі висновки. Частка витрат населення на продукти харчування, міграційний приріст найбільше впливають на темп економічного зростання без часового лага. Частка вкладів у витратах населення здійснює стимулюючий вплив на темп економічного зростання з часовим лагом у один рік. Рівень злочинності найбільш суттєво впливає на залежну змінну із часовим лагом у два роки.

У відповідності до отриманих результатів

Б - тест Фішера підтверджує гіпотезу про істотність зв' язку між залежною та пояснювальними змінними. У відповідності до 1- теста при рівні значимості 5% всі змінні є статистично значимими.

Зважаючи на малу кількість років, за якими наявні дані, а також на нестабільність української економіки, внаслідок якої відсутні чітко визначені тенденції в різних сферах економічного життя, науковий інтерес представляють не стільки значення отриманих коефіцієнтів, скільки підтвердження зв'язків між показниками економічної поведінки та реальним ВВП. Поки що є невідомими ті оптимальні значення витрат на харчування, частки вкладів у витратах, після досягнення яких подальше зменшення першого показника та збільшення другого будуть призводити, можливо, до скорочення темпів економічного зростання. Головним висновком даного аналізу є статистично доведена наявність зв'язку між проявами економічної поведінки, залежної від поведінка в певній сфері може впливати на економічне зростання. Для підтвердження припущення стосовно впливу обраних нами змінних на темп економічного зростання із запізненням, розрахуємо коефіцієнти кореляції між незалежними та залежною змінними із лагами в один, два роки. Результати розрахунків наведені в таблиці (див. табл. 2).

побудуємо багатофакторну модель з використанням статистичних даних за періоди: для у: 1993 - 2005 рр.; для х1: 1993 - 2005 рр.; для х2: 1993 - 2005 рр.; для х3: 1992 - 2004 рр.; для х4: 1991 - 2003 рр.

В отриманому рівнянні змінна х2 (міграційний приріст населення) є статистично незначимою у відповідності до 1-теста при рівні значимості 5%. При вилученні даної змінної отримуємо регресійне рівняння такого вигляду:

рівня добробуту, та темпом економічного зростання.

Отже, емпіричне дослідження підтверджує гіпотезу щодо можливості впливу на темп росту ВВП через підвищення добробуту та, відповідно, формування важливих для зростання особливостей економічної поведінки. Вплив на рівень добробуту, у свою чергу, забезпечується через механізм, що має певну специфіку в кожній країні. Визначення такої специфіки чинників підвищення добробуту в Україні є важливою передумовою активізації економічної поведінки.

Оскільки добробут являє собою забезпеченість благами, задача підвищення добробуту реалізується шляхом збільшення доступності благ. Останні за критерієм пріоритетності можуть бути розділені на необхідні та бажані.

Необхідні блага мають бути якомога доступнішими, оскільки їх відсутність обумовлює неможливість активної економічної поведінки. Це блага, на які в першу чергу витрачаються доходи, і пропозиція яких обов'язково має бути представлена ринком або державою. До них належить:

блага, що впливають на якість людського капіталу: здорове харчування та предмети гігієни, сприятливий стан навколишнього середовища, медичні та освітні послуги;

блага, необхідні для проживання в людському суспільстві (ті, що входять до прожиткового мінімуму, але не включені до 1);

суспільні блага, перш за все - гарантований правовий захист життя, економічної діяльності та її результатів, гарантія територіальної безпеки держави, забезпечення екологічної безпеки.

Бажаними є блага, відсутність яких є передумовою активної економічної поведінки, оскільки бажання їх отримання створює стимули для пошуку нових можливостей підвищення рівня добробуту. Зауважимо, що чим більше зусиль потрібно докласти для придбання даних благ, тим менш імовірною вважається перспектива їх отримання, внаслідок чого економічна поведінка може залишатися пасивною. Наприклад, відсутність житла може виступати стимулом до праці, але якщо немає перспектив, щоб заробити суму, достатню для купівлі житла, то і праця з цією метою стає позбавленою необхідних стимулів.

Отже, політика держави щодо покращання забезпеченості благами має бути реалізована у двох основних напрямках, а саме - через створення умов для підвищення середнього рівня реальних доходів або шляхом спрощення доступності для населення конкретних благ: забезпечення як пропозиції благ першої групи, так і додаткових умов для придбання благ другої групи.

Доходи населення України включають зарплатню, доходи від власності, соціальні трансферти тощо. Зростання величини кожної з зазначених складових здійснюється під впливом окремих груп факторів.

Обсяг зарплатні залежить від динаміки зайнятості та продуктивності праці [1, с. 221], підвищенню яких сприяє забезпечення відповідності освіти та професійних навичок потребам сучасного ринку праці, фізичного та психічного здоров' я населення, здійснення інвестицій у фізичний капітал як умова створення нових робочих місць. Факторами росту зайнятості є підвищення доступності інформації стосовно стану на ринку праці, розвиток малого бізнесу.

Суб'єктивною передумовою підвищення заробітної платні населення, праця якого фінансується з бюджету, є зміна соціальних стандартів. Але їх динаміка має відповідати темпам економічного зростання.

Другою статтею доходів домогосподарств є доходи від власності


Сторінки: 1 2 3