Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Аналіз "затрати — об'єм — прибуток" к процесі ухвалення рішення

Аналіз "затрати — об'єм — прибуток" к процесі ухвалення рішення

План

1. Ухвалення рішення про припинення або продовження роботи з групою товарів.

2. Ухвалення рішення про комплектуючі вироби.

3. Прийняття або відхилення спеціального замовлення.

4. Вплив обмеженої дії основних чинників на маржинальний прибуток.

5. Ухвалення рішення про інвестування коштів організації в реальні проекти,

Аналіз "витрати — об'єм — прибуток" використовують для визначення впливу, який надають зміни у витратах, ціні товару, об'ємі його виробництва і номенклатурі товарів, що випускаються, на величину одержуваного від реалізації товару прибутку, а також для оцінки зміни одного з цих чинників або декількох чинників разом.

На величину прибутку впливають зміни наступних чинників:*

продажна ціна товару;*

кількість проданих одиниць;*

величина постійних витрат; величина змінних витрат.

Ухвалення рішення про припинення або продовження роботи з групою товарів

Ця задача може бути розглянута на прикладі компанії, що вирощує чотири види фруктів: кокоси, ананаси, банани і дині. Необхідно ухвалити рішення відносно того, що робити з динями, продаж яких протягом останніх років постійно приносить збиток. До рішення цієї задачі керівництво приходить з наступними попередніми думками:*

існує тільки два альтернативних варіанти рішення — продовжувати або припинити продаж цього товару;*

незалежно від того, яке рішення ухвалене, це не передбачає залучення додаткових засобів компанії;*

якщо припинити вирощувати дині, то засоби, що звільняються, можна використовувати для вирощування додаткової кількості кокосів.

Приклад 7.4

Прогнозований на поточний всіх чотирьох видів фруктів наступний: |

Дохід компанії від продажу

Кокоси | Ананаси | Банани | Дині | Всього

Виручка від продажу, тис. ГО | 40 | 40 | 100 | 20 | 200

Змінні витрати, тис. ГО | 15 | 25 | 65 | 15 | 120

Маржинальний прибуток, тис. ГО | 25 | 15 | 35 | 5 | 80

Дохід, % | 62,5 | 37,5 | 35,0 | 25,0 | 40,0

Плановані постійні витрати, тис. ГО

15 | 5 | 20 | 10 | 50

Чистий прибуток | 10 | 10 | 15 | (5) | 30

Таблиця 7.2

Собівартість виробництва блокнотів

Вартість однієї упаковки ГО

Прямі витрати на матеріали | 2

Прямі витрати на робочу силу | 7

Змінні ОПР | 2

Постійні ОПР | 5

Виробнича собівартість | 16

Витрати на продаж (змінні) | 2

Повна собівартість | 18

Як і у попередньому випадку, повна собівартість виробництва товару, включаючи витрати на продаж, перевищує ціну, по якій надійшло спеціальне замовлення, проте потрібно взяти до уваги дві важливі обставини:*

постійні ОПР компанії відшкодовуються від продажу на внутрішньому ринку 1 тис. пачок блокнотів;*

витрати на продаж не повинні входити в розрахункову собівартість при поставці на експорт, оскільки товар передається покупцю безпосередньо на складі постачальника.

При визначенні собівартості продукції для поставки на експорт слід брати до уваги тільки прямі витрати на матеріал і робочу силу і змінні виробничі невигідні витрати, що складе в цілому 11 ГО. Тому, прийнявши до виконання дане спеціальне замовлення, компанія отримає додатковий прибуток 4 ГО за одну пачку, що складе 2 тис. ГО в місяць. В результаті ЇЇ місячний прибуток від сумарних операцій на внутрішньому і зовнішньому ринках подвоїться.

Вплив обмеженої дії основних чинників на маржинальний прибуток

Розглянемо вплив дії основних чинників на маржинальний прибуток на прикладі.

Приклад 7.7

Цікаво розглянути приведений вище приклад, припустивши, що виробничі можливості компанії складають не 2 тис, а 1 тис. пачок блокнотів в місяць. В цьому випадку для того, щоб компанія могла виконати запропоноване їй експортне замовлення, вона повинна зменшити продаж свого, товару на внутрішньому ринку до 500 пачок, тоді щомісячний аналіз ЇЇ виручки і собівартості виробництва і реалізації приведено в табл. 7.3

Аналіз показує, що через чинник обмежених виробничих можливостей і необхідності відшкодувати наявні постійні невигідні витрати в цінах всіх одиниць продукції, що випускається, включаючи і ту, яка поставляється на експорт, ухвалення компанією експортного замовлення приведе до того, що її чистий прибуток зміниться з 2 тис. ГО до 500 ГО Е в місяць. Тому за даних обставин приймати експортне замовлення неправильно.

Наступний приклад ілюструє той факт, що у разі, коли у компанії є обмежені виробничі можливості, зовсім не обов'язково випускати товар, який в результаті продажу дає найбільшу величину маржинального прибутку на одиницю продукції. Прибуток буде збільшений за рахунок виробництва товару, який дає найбільший маржинальний прибуток на одиницю обмеженого чинника.

Таблиця 7.3

Аналіз виручки та собівартості |

Внутрішній ринок | Експорт | Всього

Кількість пачок, шт. | 500,0 | 500,0 | 1000,0

Виручка від продажу, ГО | 10,0 | 7.5 | 17,5

Прямі витрати на матеріали, ГО | 1,0 | 1,0 | 2,0

Прямі витрати на робочу силу, ГО | 3,5 | 3,5 | 7,0

Змінні ОПР, ГО | 1,0 | 1,0 | 2,0

Витрати на продаж (змінні), ГО | 1,0 | 1,0

Разом прямих витрат, ГО | 6,5 | 5,5 | 12,0

Маржинальний прибуток, ГО | 3,5 | 2.0 | 5,5

Постійні ОПР, ГО | 2,5 | 2,5 | 5,0

Чистий прибуток, ГО | 1,0 | (0,5) | 0,5

Приклад 7.8

Компанія проводить і продає товари А і Б. Із-за відсутності достатньо! кількості верстатів компанія розташовує тільки 2 тис. машино-годин в тиждень.

Ухвалюючи рішення про те, який з двох товарів виходить проводити, немає необхідності указувати постійні невигідні витрати, тому що вони одні і ті ж незалежно від ухваленого рішення.

Тому рішення ухвалюється на базі порівняльної калькуляції в табл. 7.5.

Таким чином, правильним буде рішення про виробництво тільки товару А Наскільки воно правильне, видно з порівняльної табл. 7.6, в якій приведені результати альтернативного випуску товару А або товару В.

Таблиця 7.4

Початкові дані |

Товар А | Товар В

Продуктивність станка, год/шт. | 3 | 1

Ціна, ГО | 30 | 45

Змінні виробничі витрати, ГО | 21 | 27

Постійні невигідні витрати, тис. ГО | 50 | 50

Таблиця 7.5

Порівняльна калькуляція |

Товар А | Товар В

Ціна, ГО | 30 | 45

Змінні витрати, ГО | 21 | 27

Маржинальний прибуток, ГО | 9 | 18

Витрати машинного часу на одиницю

випущеної продукції, год | 1/3 | 1

Маржинальний прибуток на одиницю

машинного часу, ГО | 27 | 18

Таблиця 7.6

Результати альтернативного випуску |

Товар А | Товар В

Об'єм виробництва, тис. шт. | 6 | 2

Прибуток на одиницю випущеної продукції, ГО | 9 | 18

Сумарний прибуток, тис. ГО | 54 | 36

Постійні невигідні витрати, тис. ГО | 50 | 50

Чистий прибуток або збиток, тис. ГО | +4 | -14

Ухвалення рішення про інвестування коштів організації в реальні проекти

Всякий інвестиційний проект пов'язаний з витратами (капітальні або одноразові вкладення, поточні витрати) на його здійснення і робиться для отримання певних вигод (доходу, прибутку). Розподіл витрат і вигод в рамках життєвого циклу умовного проекту представлений на рис. 7.1.

Порівняння, що поступають від проекту грошових коштів (вигод), витрат (витрат) дозволяє визначити грошовий потік. Перший етап реалізації проекту, як правило, характеризується негативним грошовим потоком (здійснюється інвестування грошових коштів), потім — із зростанням доходів за проектом — він стає позитивним.

Рис. 7.1. Розподіл витрат та вигод протягом життєвого циклу продукту

Тривалість життєвого циклу проекту зв'язана з тим, що величина (цінність) витрат і вигод залежить від моменту ухвалення рішення про інвестування засобів в проект.

Конкретні розрахунки цінності вигод і витрат можливі на основі використання теорії вартості грошей в часі.

Ухвалюючи рішення про інвестування грошей в проект, необхідно враховувати:*

інфляцію;*

ризик, невизначеність;*

можливість використання грошей зараз.

Таким чином, одна і та ж грошова сума має різну цінність в часі по відношенню до теперішнього моменту. Введемо умовні позначення:

F— майбутня цінність грошей;

Р— поточна цінність грошей (первинна цінність, або принципал);

t — тривалість тимчасового відрізка (періоду);

r — ставка відсотка.

Нехай нам вимагається вирішити питання про те, яка грошова сума буде на рахунку в ощадкасі через t років, якщо первинний внесок склав Р грошових одиниць при ставці відсотка r. Щоб знайти майбутню величину внеску, доречно використовувати методику нарахування складних відсотків: 

(7.1)

Проте для аналізу проекту більш актуально зворотна дія. Важливо знати, яка поточна вартість (цінність) грошової суми з Р грошових одиниць, яку передбачається отримати через 1 років при процентній ставці r. Іншими словами, яку суму необхідно сьогодні покласти на рахунок, щоб через (рік її величина склала Р грошових одиниць): 

(7.2)

Таблиця 7.7

Потік грошових коштів

Періоди, роки | Грошовий потік | Коефіцієнти дисконтування | Дисконтований грошовий потік

1 | F1 | d1 | F1d1

2 | F2 | d2 | F2d2

3 | F3 | d3 | F3d3

4 | F4 | d4 | F4d4

5 | F5 | d5 | F5d5

Ця дія (зведення майбутніх грошових сум до справжнього моменту) називається дисконтуванням. Множники (1 +r)t і 1/(1 +r)t з формул (7.1) і (7.2) називаються відповідно коефіцієнтами нарахування складних відсотків і дисконтування. (Розроблені спеціальні таблиці, що дозволяють знаходити величини цих коефіцієнтів при відомих t і r.)

Припустимо, за деяким проектом передбачається наступний потік грошових коштів по періодах (рокам) проекту (табл. 7.7).

Необхідно обчислити поточну вартість потоку, якщо відома процентна ставка (r).

Поточна вартість потоку: 

(7.3)

Припустимо, що величини майбутніх періодичних надходжень рівні між собою:

Тоді вираз (3) можна переписати у вигляді: 

(7.4)

Рівні грошові суми, одержані або виплачені через однакові проміжки часу, називаються аннуітетом, тобто А в наших позначеннях. Не складає труднощів вивести формулу, що дозволяє знаходити поточну вартість, використовуючи аннуітет: 

(7.5)

Вираз (4) є окремим випадком формули (5). Іншими словами, коефіцієнт аннуітету є сума коефіцієнтів дисконтування за відповідні періоди: 

(7.6)

Звідси виникла можливість побудови і використання таблиць коефіцієнтів аннуітета, тобто щорічних виплат, якщо відома первинна, поточна вартість (формула (5): 

(7.7)

Це відновлення капіталу. Аналогічно попереднім випадкам розроблені спеціальні таблиці, що дозволяють набувати числове значення коефіцієнта відновлення капіталу.

Наведемо декілька конкретних прикладів, підтверджуючих положення теорії цінності грошей в часі.

Приклад 7.9

Чи вистачить величини внеску, рівної 1 000 ГО, встановленої сьогодні в банк під 10 %, щоб через 10 років заплатити за навчання 2500 ГО?

В даному прикладі Р = 1000 ГО; F = 2500 ГО; / = 10років;г= 10%.

Існують два варіанти відповіді на питання.

Перший варіант припускає використання таблиць або проведення прямих розрахунків на основі складних відсотків і порівняння отриманого результату з величиною майбутньої вартості, тобто на підставі виразу (7.1) маємо

Відповідь: достатньо.

Другий варіант припускає застосування методики дисконтування.

По формулі (7.2):

Відповідь: можна покласти на внесок меншу суму — 965 ГО.

Приклад 7.10

За проектом передбачається взяти кредит 56 тис. ГО під 100% річних з умовою щорічної виплати рівними частками протягом 3 років. Яка величина цих виплат?

В даному прикладі Р = 56 тис. ГО; t = 3 роки; г = 100 %; Р = ? Згідно з формулою (7.7):

Відповідь: 64 тис. ГО.

Приклад 7.11

Необхідно визначити внесену до пенсійного фонду суму, щоб через 10 років щорічно виплачувати пенсію по 5000 ГО протягом 20 років. В даному прикладі А =5000 ГО; t1 = 11 років; t=30 років; r=0%; Р=? З формули (7.7)

По таблиці коефіцієнтів аннуітета

Відповідь: 12025 ГО

Серйозною, але вирішеною проблемою є непостійність ставки відсотка протягом розрахункового періоду проекту. Тут перш за все, позначається вплив активних інфляційних процесів. Можна рекомендувати наступний прийом розрахунку поточної цінності:

де F1, F2 ... Fn — величини майбутніх чистих вигід; r1, r2,... гn — відповідні періодам процентні ставки; 1,2... n — періоди.

Свій практичний додаток теорія цінності грошей в часі знаходить при побудові дисконтованих критеріїв цінності проекту. Сукупність описуваних критеріїв дозволяє відібрати проекти для подальшого розгляду, проаналізувати проектні альтернативи, оцінити проект з погляду інвестора і т. д. Ухвалення відповідного рішення базується на порівнянні отриманого розрахункового результату з "точкою відліку".

В світовій практиці в даний час найбільш вживані наступні критерії:

1. а) відношення вигод до витрат (B/C);

б) відношення чистих вигод до витрат (вартість) (B(n)/S).

2. Чиста поточна цінність (NPV).

3. Внутрішня норма прибутковості або прибутковості (рентабельності) проекту (ШР).

4. Термін окупності (РВ). Додаткові позначення: Bt — вигоди проекту в рік І; Ct — витрати проекту в рік І: t = 1?n — роки життя проекту.

Тоді перераховані критерії можна розрахувати таким чином:

Отриманий результат порівнюється з одиницею. Якщо грошові потоки дають значення, менше одиниці, передбачається повернення проекту, що характеризується цим потоком, для додаткового розгляду.

Точкою відліку служить нульове значення.

5. Всі проекти з NPV > 0 потрапляють в коло подальшого аналізу. Можна графічно зобразити залежність NPV від ставки відсотка.

6. Дуже важливе значення процентної ставки г при NPV= 0. В цій точці дисконтований потік витрат рівний дисконтованому потоку вигод. Це дисконтоване значення в точці беззбитковості і називається внутрішньою нормою прибутковості або прибутковості (рентабельності) — IRR Даний критерій дозволяє інвестору проекту оцінити доцільність вкладення засобів. Якщо банківська облікова ставка більше IRR, то, мабуть, поклавши гроші в банк, інвестор зможе отримати велику вигоду.

Розроблені прийоми розрахунку IRR, у тому числі комп'ютерні, засновані на ітеративному наближенні за допомогою лінеаризації до точки г. Ряд електронних таблиць (наприклад, програмний пакет Lotus 23) дозволяє, задавши "місцеположення" грошового потоку, обчислити відповідні значення NPV (при відомій г) і IRR.

7. Критерій терміну окупності дає можливість визначити час (число років), який пройде, доки сумарний потік грошових коштів від проекту не порівняється з первинними сумарними інвестиціями.