Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 330

УДК 330.3

Васильєв А.А, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Деякі аспекти економічної безпекаи в контексті економічної теорії

Стаття представляє аналіз концепцій економічної теорії, які необхідно застосувати для вдосконалення методологічної основи науки про економічну безпеку країни.

The article represents analysis of economic theory concepts, which should be used to improve the methods of research on economic security of state.Однією з проблем, з якими зустрічаються країни в перехідний період, являється економічна безпека. Це є наслідком відсутності протягом певного часу стратегій трансформації економічної системи, позиціонування у світовому поділі праці, розвитку наукових шкіл, адаптації культурних традицій до ринкових умов тощо. У зв'язку з цим зростає ймовірність прийняття політичних рішень, що загрожують економічній безпеці країни.

Економічна безпека - це спроможність національної економіки забезпечити вільний незалежний розвиток і утримати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій [1]. Відсутність стратегії безпеки може привести до виникнення деструктивних процесів в економічній системі країни, значного зменшення добробуту громадян та виникнення соціальних зворушень, зростання політичної та економічної залежності, втрати геополітичних позицій.

Проблематика економічної безпеки є актуальною і привертає увагу багатьох дослідників. Серед українських вчених, що зробили внесок у розробку різних аспектів економічної безпеки країни, можна відмітити: А.Г.Пастернак- Таранушенко, В.І.Мунтіян, В.М. Геєць, Т.Т.Ковальчук, Б.В.Губський, В.Т.Шлемко, І.Ф.Бінько, С.В.Мочерний, В.А.Предборський, Ю.Г.Дарнопих, В.Г.Андрійчук, В.П.Тітаренко, І.В.Бураковський, серед російських - Е.А.Олей- ніков, Л.І.Абалкін, Л.П.Гончаренко та інші. Економічна безпека країни стала об'єктом наукових досліджень нового напрямку науки під назвою "екосестейт" (назва науки про економічну безпеку держави походить від англійського скорочення "economic security of state").

Аналіз існуючих наукових робіт із зазначеної тематики дозволяє визначити певні недоліки, що властиві сучасному підходу до дослідження економічної безпеки: ситуативний ex post характер, орієнтація на зовнішні загрози, нехтування внутрішніми; спрямованість результатів переважно на вдосконалення процесів державного управління, а не механізмів безпеки; несформованість методологічної основи та категоріального апарату; відсутність системного підходу тощо.

Отже, це свідчить про можливості подальшого розвитку науки екосестейту, а саме в напрямках:

узагальнення набутого практичного та наукового досвіду з економічної безпеки;

аналізу досліджень із суміжних до екосес- тейту наук (економічна теорія, теорії зовнішньої торгівлі, теорія прийняття рішень, політологія, кваліджметрія - наука про кількісне визначення якості управління, крементація - сукупність методів активізації творчого мислення та інші);

формування методологічної бази науки економічної безпеки.

Реалізація вказаних напрямків створює передумови теоретичного аналізу проблем економічної безпеки на основі наукової методології, що в свою чергу забезпечить прогнозованість деструктивних впливів на економіку країни.

Одним з джерел для формування методологічної бази та категоріального апарату економічної безпеки може бути економічна теорія. Її перевагою є те, що, будучи потужним та впорядкованим джерелом наукових знань про економічні відносини в суспільстві, економічна теорія може бути застосована при створенні базису для системних досліджень у галузі небезпечних економічних впливів.

Використання інструментарію однієї науки для дослідження об'єкта іншої неодмінно створює ряд методологічних проблем, що вимагають окремого дослідження. Тому передусім необхідно зробити висновок про "потенціал" економічної теорії в даному питанні.

Отже, на даному етапі була поставлена задача дослідити наявність серед творів економічної теорії джерел, які можливо покласти в основу вдосконалення методологічної основи економічної безпеки.

З метою вирішення поставленої задачі було проаналізовано ряд робіт відомих вчених- теоретиків світового рівня. За критерієм відповідності проблемам економічної безпеки було визначено сукупність теорій, які, на думку автора, можуть бути корисними для дослідження певних напрямів економічної безпеки.

Символічно, що вже в перших економічних доктринах зовнішню торгівлю, яка має пряме відношення до безпеки, пов'язували з добробутом нації. Це було зроблено меркантилістами. Цілеспрямовано та комплексно економічна безпека не досліджувалась, однак підкреслювалися загрози відтоку найціннішого ресурсу (золота) з країни, а також відзначалася важливість скорочення імпорту деяких товарів, які ввозяться з-за кордону "к великому нашому розорению" [2]. Автором останнього твердження був англієць Т.Ман, який також пропонував введення законів за споживання товарів власного виробництва, "без... заборон чи образ для іноземців". Він був прихильником економного споживання натурального багатства країни. Також обґрунтовував зачатки соціальної політики: "ми маємо... підтримувати ті зусилля більшості, які складають найбільшу силу... королівства" [3].

Надалі центр уваги економістів було перенесено зі сфери обігу (торгівлі) до виробництва. Це зробили фізіократи, які, зокрема, вказували на те, що чистий продукт економіки створюється "на землі". Оскільки економічна безпека передбачає в тому числі і продовольчий напрям дослідження, не можна відкидати гіпотезу, що сучасна продовольча безпека перетинається з предметом наукових інтересів фізіократів. Представник фізіократів Ф.Кене доводив, для "підтримки держави необхідні дійсні багатства ...в яких завжди існує потреба і які завжди можуть бути продані" [4]. Він також підкреслював, що "багатство нації не визначається більшими чи меншими розмірами ії грошових коштів" [5]. Таким чином, спадщина фізіократів може поповнити теорію безпеки елементами продовольчої безпеки та протиставленням грошового та товарного багатства нації. Слід відзначити, що ідеї фізіократів і сьогодні є досить важливими для безпеки деяких країн та галузей народного господарства.

Тематика продовольчої безпеки набула нової якості в працях Т.Р.Мальтуса (у зв'язку з цим питанням необхідно згадати праці вчених, посилаючись на які Мальтус робить свої висновки, а саме: Монтескьє, Франкліна, Таунсенда, А.Юнга ) [6]. Висловлена ним думка про обмеженість ресурсів, що дозволяє природі "видалити" людину - основного учасника економічних відносин, може бути стартовою точкою для дослідження економічної безпеки країни в термінах ресурсного потенціалу. Сучасна міжнародна торгівля, як переміщення ресурсів, а також державне регулювання цієї сфери мають життєво важливий вплив на економічну безпеку багатьох країн.

Торгівля впливає на розподіл доходів, отже, торкається соціальної справедливості у суспільстві. Дослідження цього питання можливе за допомогою концепції розподілу доходів Макса Лоренца, яка отримала назву "лук Лоренца", перевищення межі натягу якого максимізує ймовірність соціальних зворушень. Певні ідеї щодо економічної безпеки містяться в роботах Е.Хекшера про вплив торгівлі на перерозподіл доходу, а також у подальшому розвитку його ідей шведським економістом Б.Оліном.

Суміжна до розподілу доходів у суспільстві тема соціальної справедливості являється якщо не найважливішим, то вагомим чинником економічної безпеки. Її теоретичний аналіз зустрічається в роботах К.Маркса, В.Годвіна, Кондорсе, М.І.Туган-Барановського. Розвиток їх теорій рухався в напряму домінування соціальної згоди - становища, коли існує задоволений робітник, який багато отримує та багато купує, відповідаючи значною продуктивністю праці. Така ситуація сприяє нормальному руху товарів у процесі торгівлі, забезпечуючи її прогнозованість і як наслідок - безпеку у багатьох її проявах.

До соціальних аспектів безпеки належить і безробіття. Обґрунтування того, що безробіття може викликати "грандіозні збитки" для суспільства, міститься в роботах американського економіста Джеймса Тобіна. Пол Самуельсон підкреслював, що "економічні втрати періоду безробіття значно більші, ніж збитки, пов'язані з монополізацією, тарифами чи квотами" [7]. Отже, небезпеку змін в галузевій структурі, наприклад спричинених зовнішньою конкуренцією, потрібно оцінювати не лише по лінії спаду виробництва, але і в напрямку соціальних наслідків безробіття.

Розглядаючи кількісну теорію грошей, можна зробити припущення про існування для деяких країн взаємозв'язку зовнішньої торгівлі та кількості грошей в обігу. Перевірка такого припущення має дати відповідь на питання: чи можливо спричинити деструктивний вплив на економіку через дестабілізацію грошової одиниці, змінюючи умови торгівлі країни. Кількісну теорію грошей розробили: Дж.Локк, Д.Юм, Д.Рікардо, І.Фішер, А.Маршалл, А.Пігу. Дослідження про взаємозв'язок маси грошей в обігу та макроекономічних характеристик були виконані визнаним лідером школи монетаристів М.Фрідменом. Цієї теми торкається і застереження Ф.Хайєка, що великі темпи відкритої інфляції можуть привести до "повної дезорганізації економічної діяльності" [8].

М.Фрідмен у своїх працях досліджував також і проблеми ефективності функціонування світової економічної системи. При цьому він затверджує необхідність розвивати ринкову систе- му, однак робить застереження: "з цілим рядом задач, наприклад, забезпечення національної безпеки, ринок не може справитись, а у ряді випадків ринок може нанести збиток третім особам" [9]. Ним вперше була сформульована різниця між економічною політикою підприємства та суспільства, якому "в цілому може бути далеко не байдуже, в якій мірі всі його члени мають доступ до цілого ряду благ, котрі в даному суспільстві - з точки зору пануючих в ньому культурних, моральних, релігійних та інших устоїв - вважаються безумовно необхідними для життя людини" [10].

Одним з пріоритетних інтересів в роботах Карла Маркса є виробничі відносини. Для наукового пошуку в галузі економічної безпеки вельми корисними є насамперед теорія формацій та соціальна спрямованість його досліджень.

З огляду на задачі статті, вагомість ідей Карла Маркса пояснюється тим, що при виконанні досліджень, пов'язаних з безпекою будь-якої системи (країни, регіону або підприємства), важливо визначити її структуру. Для мікрорівня існують та законодавчо закріплені організаційні форми підприємств, вимоги до їх діяльності та звітності. Це спрощує аналіз безпеки. Специфічна риса макрое- кономічного аналізу безпеки полягає у складності його об'єкта - країни як багатогранного соціально- го-економічного утворення. Наслідки державного регулювання можуть мати прояв в самих непередбачених сторонах суспільного життя. Отже, науковий підхід полягає у дослідженні системи в цілому. Формації К.Маркса є однією з таких моделей, що можуть використовуватися в аналізі. Вони дозволяють пояснити, зокрема, й негативні впливи на суспільство. При розгляді економічної безпеки через призму поглядів К.Маркса постає ряд питань, що при спробі дослідження безпеки за допомогою теорії формацій потребують уточнення. Це пов'язано з оцінкою адекватності цієї теорії сучасним умовам. Можна виокремити меншою мірою два моменти. По-перше, це стосується ознак, за якими можна відрізнити перетворення формацій внаслідок антагонізму продуктивних сил та виробничих відносин від деструктивного впливу на суспільство, що не матиме позитивних наслідків. Подруге, вимагає відповіді питання про можливість остаточного зруйнування формації (питання небезпеки руйнування формацій торкався в своїх роботах В.І.Ленін) та ролі в цьому процесі впливів ззовні. В часи Маркса зовнішня торгівля майже не була розвинена у порівнянні з сучасністю. Тому аналізувалися насамперед національні економіки.

І нарешті, постає питання про роль надбудови у сучасному світі. Та частина людського життя, що була включена К.Марксом до надбудови, стає важливою конкурентною перевагою у сучасному глобалізованому світі. Економіка деяких країн розвивається за рахунок спеціалізації на товарах, які є похідними від


Сторінки: 1 2