Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Аналіз і прогнозування стану ринку праці України: основні методологічні визначення та поняття, структура та показники, інформаційне забезпечення

План

1. Теоретичні основи аналізу ринку праці України

2. Інформаційне забезпечення аналізу ринку праці України

3. Структура та показники аналізу ринку праці України

4. Основні методологічні визначення та поняття, що використовуються при аналізі ринку праці

5. Література

Теоретичні основи аналізу ринку праці України

Аналіз ринку праці проводиться з метою виявлення стану ринку праці і внутрішніх резервів щодо його поліпшення. Можна назвати шість основних прийомів аналізу ринку праці:

1 горизонтальний часовий аналіз — аналіз динаміки абсолютних та відносних показників ринку праці;

2 вертикальний структурний аналіз— визначення структури показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат, наприклад, визначення структури зайнятості населення за видами економічної діяльності;

3 трендовий аналіз— порівняння кожної позиції статистичної звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз ринку праці;

4 аналіз відносних показників коефіцієнтів — розрахунок показників, що характеризують ринок праці, наприклад, рівень зайнятості, рівень безробіття, показник навантаження на вільне робоче місце;

5 порівняльний аналіз— порівняння показників ринку праці регіону з показниками ринків праці інших регіонів або із загальними показниками по Україні, порівняння показників ринку праці регіону обласного рівня із показниками регіонів місцевого рівня;

6 факторний аналіз— визначення впливу окремих факторів причин на результативний показник детермінованих розділених у часі або стохастичних що не мають певного порядку прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим власне аналіз, коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним синтез, коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

В статистиці для аналізу ринку праці використовуються такі специфічні методи дослідження: метод масовою статистичного спостереження; вибірковий метод; метод статистичних групувань; метод відносних і середніх величин; індексний метод; методи екстенсивного та інтенсивного аналізу.

При аналізі ринку праці можна також використовувати економіко-математичні методи аналізу: метод аналітичного групування, кореляційно-регресійний аналіз, множинна кореляція тощо.

Основна форма статистичного спостереження— звітність підприємств, закладів та організацій виробничих і невиробничих галузей, яку вони складають на основі даних первинного обліку та регулярно подають органам державної статистики, Міністерства прані і соціальної політики України та Центру зайнятості.

Крім цього, значна частина статистичних даних із ринку праці збирається шляхом періодичного проведення спеціальних одноразових статистичних обстежень суцільних або вибіркових.

Завдання статистичного дослідження ринку праці визначаються згідно з функціями ринкових структур, типом ринку робочої сили та робочих місць, регіональною специфікою, державною політикою тощо. Загальними завданнями аналізу ринку праці є: збирання та оброблення інформації про стан і розвиток ринку, зокрема інформації, що обслуговує маркетинг на всіх його рівнях тобто формування банку інформацій; оцінювання кон'юнктури ринку, в тому числі визначення та аналіз основних пропорцій ринку; характеристика ринкових зв'язків міжгалузевих, міжрегіональних, зовнішньоекономічних, аналіз сегментації ринку праці, рівнів монополізації та конкуренції; вивчення виробничого І споживчого потенціалу ринку праці, його ємності та насиченості; вивчення руху робочої сили: обсягу, структури, рівня динаміки та регіональних відмінностей, процесу задоволення попиту на робочу силу; виявлення та прогнозування попиту на робочу силу; характеристика рівня, співвідношень, структури, коливання та динаміки між попитом і пропозицією робочої сили.

Дані аналізу ринку праці використовують: у межах Держкомстату — управління соціальної статистики, системи національних рахунків, на державному рівні— Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів, Міністерство праці і соціальної політики, Державний центр зайнятості, Федерація профспілок України, а також інші органи державної влади, наукові установи, представництва міжнародних корпорацій та інвестиційних компаній, фізичні особи.

Статистичні дані про ринок праці в Україні подаються для публікацій у виданнях міжнародних організацій, зокрема в МОП, ЮНІСЕФ, комісії ООН, Євростат, ОЄСР, Статкомітет СНД тощо [4, с. 12].

Інформаційне забезпечення аналізу ринку праці України

Інформаційне забезпечення аналізу надають перепис населення, поточний облік, статистична звітність підприємств Державної служби зайнятості України та вибіркові обстеження, дослідження суспільної думки та інші соціологічні дослідження.

Для отримання інформації зі статистики ринку праці Держкомстат України використовує державну статистичну звітність та вибіркові обстеження.

Можна виокремити три одиниці надання інформації: підприємства, адміністративні установи та населення. За строком подання форми статистичного спостереження ринку праці поділяються на: місячні, квартальні, піврічні, річні й такі, що не мають установленої періодичності, а подаються в разі виникнення потреби або по можливості табл. 11.1.

Таблиця 11.1

ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ РИНКУ ПРАЦІ 14, с. 91

Періодичність отримання інформації | Спосіб отримання інформації

державна статистична звітність | вибіркові обстеження

підприємств | адміністративних установ | підприємств | домашніх господарств

місячна

квартальна піврічна

річна

немає установленої періодичності | 1-ПВ, 1-ПВ заборгованість

3-ПВ

2-ПВ, 6-ПВ, 1-ПВ умови праці

1-ПВ страйк | 1-ПН, 3-ПН

2-ПН 9-ДС, і-АС, 1-ТМ, 2-ТМ

4-ПН | витрат на робочу силу

гнучкості праці | економічної активності

Комплексне уявлення про стан економічної активності населення економічна активність, зайнятість, безробіття, економічна не активність дає вибіркове обстеження домашніх господарств із питань економічної активності населення. На основі вибіркового обстеження домашніх господарств із питань економічної активності населення одержують найповнішу інформацію про чисельність та демографічну структуру зайнятого населення: стать, вік, освіта, сімейний стан, а також унікальні відомості про статус зайнятості та види економічної діяльності. Деякі його дані використовуються для визначення окремих категорій для розрахунку середньорічної чисельності зайнятого населення.

Звітність Державного центру зайнятості надає інформацію стосовно зареєстрованого безробіття та незайнятого населення, яке звернулось за допомогою у працевлаштуванні. Дані річної звітності підприємств за ф. № 2-ПВ використовуються для розрахунку кількості зайнятих у середньому за рік. Державна статистична звітність підприємств надає оперативну інформацію про галузевий склад зайнятого населення ф. № 1-ПВ, чисельність окремих соціально-демографічних груп працівників: пенсіонери за видами пенсій; працівники з вищою освітою; розподіл за укрупненими віковими групами; жінки у відпустках по вагітності й пологах, по догляду за дитиною тощо (ф. № 6-ПВ), Такі дані можна отримати й на основі вибіркових обстежень політики гнучкості праці на промислових підприємствах. Звітність адміністративних установ дає докладну інформацію по окремих категоріях зайнятих, зокрема по державних службовцях ф. № 9-ДС.

Рух робочої сили відображається у формах державної статистичної звітності підприємств ф. № 3-ПВ, розділ II, Державного центру зайнятості ф. № 1-ПН, 2-ПН. 3-ПН, 4-ПН, 1-ТМ, 2-ТМ та інших адміністративних установ ф. № 9-ДС, 1-АС. Дані обстеження економічної активності містять відомості щодо пошуків іншої чи додаткової роботи, а обстеження політики гнучкості праці на промислових підприємствах — про прийом, звільнення працівників та попит на робочу силу.

Основним джерелом даних стосовно робочого часу є форми державної статистичної звітності підприємств Хе 1-ПВ та 3-ПВ. Майже всі ці показники є в програмі обстеження політики гнучкості праці на промислових підприємствах, деякі — в обстеженні робочої сили та витрат на її утримання. Тривалість встановленого нормального робочого часу та фактично відпрацьований час відображають дані обстеження економічної активності.

Дані стосовно оплати праці містять форми державної статистичної звітності підприємств №1-ПВ, 2-ПВ, 1-ПВ заборгованість та адміністративних установ ф. № 9-ДС, 1-ВС, а також програми обох вибіркових обстежень підприємств.

Для аналізу умов праці та стану соціального захисту працівників використовуються такі форми державної статистичної звітності підприємств: №1-ПВ умови праці, 1-ПВ страйк, 3-ПВ розділ III. Відомості стосовно підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів містяться у формах державної статистичної звітності підприємств № 6-ПВ розділ 11,2-ПВ і адміністративних установ № 9-ДС, 1-ПН, 2-ПН. Інформативним є обстеження політики гнучкості праці на промислових підприємствах. Витрати підприємств на перепідготовку кадрів відображено в програмі обстеження робочої сили та витрат на її утримання.

Інформаційне забезпечення існуючої системи показників статистики ринку праці подано в таблиці 11.2 для спрощення таблиці з неї виключено відносні, розрахункові показники.

Основні методологічні визначення та поняття, що використовуються при аналізі ринку праці

Вибіркові обстеження населення домогосподарств з питань економічної активності за даними держкомстату України проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995— 1998 рр. проводилися раз на рік, 1999—2003 рр.— щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками статистиками шляхом безпосереднього опитування на добровільних засадах мешканців України віком 15—70 років включно, які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обґрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. Опитування 3 місяці поспіль— перерва у 9 місяців — З місяці поспіль опитування. Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 18,5 тисяч.

Обстеженню підлягають усі члени домогосподарства у віці 15—70 років включно, які постійно проживають у цьому домашньому господарстві незалежно від наявності прописки та її характеру. Обстеженню не підлягають: а) домогосподарства, у яких: — всі особи знаходяться поза віковими межами молодше 15 та старше 70 років; — проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет; б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; особи, які перебувають на військовій строковій службі, а також курсанти, які проживають у казармах; особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців.

Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ї Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. Опитування населення здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 31 число включно. Звітним періодом є обстежуваний тиждень з понеділка по неділю, що включає 15 число місяця.

Економічно активне населення — складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як "зайняті" або "безробітні", визначені за методологією МОП.

Рівень економічної активності визначається як відношення у відсотках чисельності економічно активного населення віком 15—70 років до всього обстеженого населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Зайняті економічною діяльністю— особи віком 15—70 років, які:—

працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину:—

за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально самостійно, у окремих громадян або на власному сімейному підприємстві;—

працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;—

особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство бізнес, але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Рівень зайнятості визначається як відношення у відсотках чисельності зайнятого населення віком 15—70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробітні, визначені за методологією МОП— особи віком 15—70 років зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості, які одночасно відповідають трьом основним умовам:

A) "не мали роботи прибуткового заняття";

Б) "активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню", тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

B) були "готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів", тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві.

До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості населення.

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП — відношення у відсотках чисельності безробітних віком 15— 70 років до економічно активного населення робочої сили означеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Зареєстровані безробітні— відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", працездатні громадяни працездатного віку, які не мали заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, і були зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

З 2006 року, у зв'язку із введенням Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість", у статті 2 частину першу Закону України "Про зайнятість населення" доповнено реченням такого змісту: "Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу".

Рівень зареєстрованого безробіття з 2005 року визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Це обумовлено удосконаленням методології розрахунку показника, яка враховує діючу демографічну структуру населення та методику розрахунку рівня безробіття за методологією МОП. До цього року показник розраховувався як відношення у відсотках чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до працездатного населення працездатного віку на відповідну дату.

З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття рахується по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. Слід відмітити, що через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих безробітних в окремі періоди перевищує обсяги


Сторінки: 1 2