Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 37

УДК 37.034-053.67:32.019.051

Клименюк Н.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА МОРАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

Засоби масової інформації стали невід'ємною частиною культури сучасного суспільства. В даній статті увага приділена формуванню у дитини "імунітету" до негативу, який несе медіа-продукція, та пошуку можливостей корисного впливу аудіовізуальних засобів на інтелектуальний та моральний розвиток підростаючого покоління.

Means of mass communication became integral part of modern society culture. The article emphasizes the formation of immunity against mass media production. The author seeks possibilities which impact on the intellectual end moral develop mend of growing generation. Чоловік ти або жінка - нам все одно, тут для нас новий світ, і нам всім потрібно багато чому навчитися (із сучасного американського мультфільму)

Кінець XX - початок XXI століть ознаменувався переходом від індустріального до високотехнологічного інформаційного типу суспільства, в якому вирішальне значення має рівень освіти молоді.

Об'єктивні зміни в сучасній педагогічній діяльності призвели до того, що на зміну шкільній монополії в галузі навчання та виховання особистості приходять інші соціалі- заційні інститути, головними з яких є засоби масової інформації. При цьому неможливо недооцінити їх вплив на формування підростаючого покоління.

Актуальність цієї теми зумовлена тією обставиною, що засоби масової інформації стали невід'ємною частиною культури сучасного суспільства. Саме ЗМІ здійснюють своєрідний інформаційний фон, на основі якого в підлітків формується певний світогляд щодо моделей поведінки, а також способу й стилю життя. В цьому розумінні засоби масової інформації мають у своєму розпорядженні невичерпні можливості позитивного впливу на свідомість людей, формування в них, особливо у неповнолітніх і молодих людей високих моральних якостей, зразків правомірної поведінки, розвитку інтелектуальних можливостей. Між тим, як свідчить практика, засоби масової інфрмації, і зокрема телебачення, не вирішують у повному обсязі цих завдань, більше того, далеко не поодинокі випадки негативного впливу телебачення на поведінку неповнолітніх, коли на телебаченні пропагуються стандарти поведінки телегероїв, несумісні з ціннісними орієнтаціями суспільства і пов'язані з культом сили, жорстокості, розпусти.

Слід зазначити, що проблему впливу засобів масової інформації на свідомість підлітків та молоді вивчали такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: В.Батиргареєва, Р.Берон, Р.Бєланова, О.Волянська, В.Голіна. Б.Головкін, В.Гончаренко, О.Гордякова, І.Даньшин, А.Долгова, О.Дроздов, С.Еніклопов, О.Книш, В.Кочетков, М.Левшин, Д.Майерс, О.Михайленко, М.Назаров, О.Крейдер, І.Лапшина, В.Пушкарь, Д.Річардсон, М.Семчик, Д. Срібняк, К.Тарасов, А.Тузов, І.Туркевич, В.Шакун та інші автори.

Особливу значущість у житті суспільства засоби масової інформації набули в останні десятиліття. Сьогодні вже неможливо уявити собі соціокультурний розвиток людства без засобів масової інформації, особливо в сфері освіти й виховання. Адже інформатизація суспільства посіла визначальне місце в системі відносин сучасного суспільства, оскільки перетворилася на необхідний елемент повсякденного життя людини, стала органічною частиною середовища її проживання.

У контексті цієї проблеми постає питання: чого ж більше від засобів масової інформації - користі чи шкоди? Перш ніж розглянути вплив засобів масової інформації на моральне здоров'я підростаючого покоління, зупинимось на цій важливій категорії. В останній чверті XX століття в світовій науці разом із проблемами екологічними, економічними, демографічними, ресурсними, техногенними визначилася проблема здоров'я. Поняття здоров'я розглядається вченими в широкому розумінні. Так, за визначенням Конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я, це не тільки відсутність хвороб, а ще й стан фізичного, психічного й соціального благополуччя. Зараз виокремлюють декілька компонентів зоров'я: соматичне, фізичне, психічне, соціальне, моральне.

Щодо морального здоров'я, то, згідно з визначеннями в довідкових джерелах, здоров'я - це стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних вад [16, с. 265]. Відповідно визначаємо поняття "морального". "Мораль" регулює поведінку людини в усіх без винятку сферах її суспільного життя - праці, побуті, політиці, науці, сім'ї, суспільних місцях. Моральні норми обґрунтовуються за допомогою більш складних форм свідомості - принципів, ідеалів, понять добра і зла [17, с. 188-190]. Отже, можна узагальнити, що моральне здоров'я - це комплекс характеристик, пов'язаний із такими загальнолюдськими цінностями, як: добро, зло, любов, істина, краса - які, в свою чергу, мають допомогти людині благополучно діяти в усіх сферах суспільного життя. Виходячи з цього науковці європейських країн, починаючи з 7080-х років XX століття, розпочали пошук таких можливостей впливу аудіовізуальних засобів на емоції, уяву та інтелект дітей, який би навчав учнів критично сприймати інформацію, отриману зі ЗМІ, навчатися з їх допомогою розширювати світогляд, займатися самоосвітою, тобто використовувати засоби масової інформації з користю для розвитку морального здоров'я учнів, а не навпаки.

Так, розвиваючи сучасну освітню сферу, враховуючи особливості інформаційної ситуації в суспільстві, Європейська школа, керуючись своєрідним девізом: "В часи усної цивілізації школа навчила говорити й слухати, в часи писемності - читати й писати, сьогодні ж вона повинна навчити бачити й показувати" [7] - пішла шляхом "педагогізації найсучасніших технічних засобів" [7]. Наприклад, французькі відділи освіти по виховній роботі з підлітками з метою формування критичного мислення, вирішили провести значний за масштабами національний експеримент під назвою "Активний юний телеглядач", зауважуючи на тому, що серед засобів масової інформації за інтенсивністю і масштабністю впливу на підростаюче покоління лідируюче місце серед засобів масової інформації займає телебачення. Так, за даними закордонних фахівців у Франції кожна четверта сім'я має по два телевізори, У США в кожній пятій квартирі нараховується три апарати, а в Японії навіть 4 телевізори в одній квартирі вже не рідкість [14].

Повертаючись до практичного досвіду французьких учених-педагогів, варто наголосити на корисності подібного експерименту. Адже в даному випадку педагогам вдалося перетворити засоби масової інформації не на загрозу, від якої дитину треба оберігати, а на помічника у виховному процесі.

Спробуємо розглянути стан засобів масової інформації в сучасній ситуації українського суспільства. Адже, згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Українським інтитутом соціальних досліджень, люди частіше дивляться телевізор, ніж читають газету чи слухають радіо. Соціальний портрет українця, який повністю довіряє телебаченню, в нашій державі має середній і вище середнього рівень матеріального становища [15].

Розглядаючи вплив ЗМІ на духовність молодих людей, наші російські колеги наголошують на його опосередкованому впливі на молоде покоління. Не можна не погодитись із тією думкою, що сьогодні в суспільстві склалася така ситуація, коли між дітьми й батьками, а особливо прабатьками (дідусями й бабусями) існує не лише конфлікт поколінь, але й конфлікт моралей, а точніше, конфлікт "колишньої моралі" [3]. Адже ті моральні цінності, які привносять західні засоби масової інформації, є неприйнятними для поколінь батьків, а особливо прабатьків, натомість повністю прийнятні для підростаючтого покоління, більше того, та телепродукція, яку "вживає" старше покоління, є нецікавою і незрозумілою для їх дітей. Передумовою розвитку різного роду асоціальних звичок під апливом ЗМІ, на думку російського вченого С.Баранчука, є такі чинники:

нерозвинений самоконтроль;

низька самоповага й невпевненість у собі;

емоційна і психічна неврівноваженість;

життєві цінності, які допускають зловживання алкоголем і наркотиками;

низька успішність;

відсутність взаєморозуміння в навчальному закладі;

прояв асоціальної поведінки в ранньому віці [3].

Розглядаючи проблему морального здоров'я підростаючого покоління, не можна не торкнутися питання статевого виховання. Адже цілком очевидним є той факт, що сексуальна розпуста та різноманітні сексуальні девіації стали звичайним явищем на екранах телевізорів, уже не кажучи про всесвітню мережу інтернет. Особливо це стосується підліткового віку, адже відомо, що цей період характеризується статевим дозріванням, що спричиняє зміни не лише фізіологічні, а й психологічні. А тому ця сфера психолого-фізіологічного розвитку потребує особливої уваги батьків і педагогів з метою правильного її формування.

О.Гончаренко визначає такі фактори, що впливають на формування світогляду підлітка. Першим фактором, звичайно, є сім'я. Сімейні цінності є провідними, адже саме на основі сімейних стосунків підліток засвоює зразки статеворольової поведінки. Але на сучасному етапі сім'я не взмозі контролювати всі етапи соціалізації дитини. Другим фактором є школа. Та, на жаль, сьогодні школа втрачає свої виховні функції. Таким чином, сім'я і школа поступаються третьому фактору - засобам масової інформації.

Згідно з дослідженнями сучасного науковця Н.Маркової, під впливом ЗМІ у підлітків та молодих людей віком від 12 до 25 років можуть сформуватися такі моделі поведінки:

поведінка агресивна, асоціальна, девіантна;

поведінка споживача наркотиків;

релятивний і рекреативний секс;

субкультурні групи, в тому числі фашистського спрямування [12].

Соціологічні дослідження, проведені в 20052006 pp. серед підлітків, старшокласників та студентів на предмет їхнього ставлення до дошлюбних стосунків, зафіксували такі результати:

вважають дошлюбні статеві стосунки абсолютно нормальним явищем

47% восьмикласників,

65% десятикласників,

77 % одинадцятикласників,

60% студентів-першокурсників;

вважають дошлюбні статеві стосунки

неприпустимими

14% восьмикласників,

7,5% десятикласників,

6% одинадцятикласників,

14 % студентів-першокурсників.

Як бачимо з цих результатів, сучасне підростаюче покоління досить лояльно ставиться до цього непростого питання. Далі автор наголошує на розумінні підлітками наслідків дошлюбних статевих стосунків. Так, основними наслідками до яких може призвести сексуальний зв'язок, це вагітність та інфекційні захворювання. Та молоді люди впевнені, що цим наслідкам можна запобігти. Адже інформація, яку доносять ЗМІ, формує в підлітків та молоді установку на так званий "безпечний секс" [12]. Характерною рисою таких установок є те, що головною ідеологією "безпечного сексу" ніколи не виступають кохання, вірність, відданість, ці почуття повністю замінив презерватив. Молоді люди впевнені, що тільки він може їх гарантовано захистити від інфекцій, хвороб та небажаної вагітності.

О.Гончаренко узагальнює негативні наслідки впливу інформаційних технологій на психіку підлітків та молодих людей у таких висновках:

деформація розвитку вищих почуттів, бо одна з основних психологічних потреб підліткового віку - потреба в романтичних стосунках з протилежною статтю - блокується і замінюється на сексуальний досвід, досить часто випадковий та безособовий, а то й примусовий. Так, у дослідженнях настанов підлітків щодо початку статевого життя доведено, що 50% дівчат і 15% хлопців вступали в статеві стосунки без добровільної згоди. В такій ситуації відбувається деформація справжнього почуття кохання, оскільки особа протилежної статі сприймається не як особистість, а як об'єкт для задоволення сексуальних потреб, що робить неможливим в майбутньому створення повноцінної сім'ї;

затримка розвитку інтелектуальної та соціальної сфери особистості підлітка, оскільки вся психічна активність підлітка, яка повинна бути спрямована, в першу чергу, на розвиток інтелектуальної та соціальної сфер, переключається на статеву, що тягне за собою деформацію особистості дитини;

загроза вживання наркотиків. Кореляція між раннім початком статевого життя і


Сторінки: 1 2 3