Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК [316

УДК [316.35:004.822]:001.8 Олена РОМАНЕНКО,

аспірантка Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

У статті досліджено присутність українських груп наукового спрямування в соціальних мережах. Досліджені спеціалізовані (Ukrainian Scientists Worldwide, Українська наукова інтернет-спільнота та Scientific Social Community) та мережі загального спрямування (Facebook та ВКонтакте).

Ключові слова: наука, Україна, соціальна мережа, Інтернет.

З появою мережі Інтернет виникли нові медіа, що орієнтовані на широку аудиторію не лише територіально, а й за сферами інтересів. Епоха Веб 2.0, що прийшла на зміну Веб 1.0, має особливі способи донесення контенту до читача. Якщо раніше, як зазначає М. Морріс [1], роботу в мережі можна було розподілити на чотири категорії: асинхронна комунікація «один на один» (електронна пошта), асинхронна комунікація «багато з багатьма» (списки розсилки), синхронна комунікація «один на один» чи «один з багатьма» (стосовно рольової гри чи теми у чаті), асинхронна комунікація «багато з одним» та «один з багатьма» (веб-сайти). Принципово змінилися способи роботи в мережі: кожен є автором, співавтором (редагування) або активним (ведення щоденника) співрозмовником (коментування, виставлення «оцінок»).

Соціальні мережі (такі як Facebook чи ВКонтакте та ін.) сприймаються як місце проведення дозвілля, пошуку старих та нових друзів або ділових партнерів (Prosfeo, Linkedin та ін.), але даний тип сайтів дає широкі можливості щодо об'єднання в групи за інтересами, у тому числі і за науковими. Ця робота є актуальним дослідженням наукових груп у соціальній мережі Facebook, ВКонтакте, а також спеціалізованих соціальних наукових мереж.

Метою роботи є визначити, наскільки сучасні українські вчені та їхні об'єднання подані в соціальних мережах.

Завдання, що ставилися під час дослідження:

засобами пошуку в соціальній мережі Facebook знайти групи наукового спрямування (всі галузі науки);

визначити їх кількісні (кількість груп, послідовників), якісні (періодичність, наповнення, мова, спрямування) ознаки;

дослідити групи в мережі ВКонтакте (відсортованих за місцем розташуванням в Україні);

провести їх аналіз, відповідно до попереднього джерела, порівняти отримані результати;

знайти та дослідити вузькотематичні соціальні мережі, що створені задля розвитку науки в Україні;

визначити їх особливості: структуру, напрями наукової спеціалізації, активність учасників, їх місце роботи;

зробити висновки про подання українських наукових кіл у досліджуваних соціальних мережах.

Об'єктом дослідження є соціальні мережі, предметом - оцінка груп і сторінок у Facebook, сторінок ВКонтакте, мереж Ukrainian Scientists Worldwide, Українська наукова інтернет-спільнота та Scientific Social Community.

Актуальність. Мережа Інтернет є невід'ємною частиною сьогоднішнього життя людей. У ній реалізуються ділові, особисті, громадські, а також наукові досягнення.

Інтернет був створений як зв'язок між комп'ютерами наукових установ і його ідея a priori була пов'язана з обміном науковими відомостями. Дослідження того, наскільки «нові медіа» використовуються з цією метою сьогодні, є дуже актуальним. Новизна дослідження інтернет- мережі в такому аспекті полягає в прикладному характері: у роботі визначено українські наукові групи в соціальних мережах.

Аналіз окремих досліджень і публікацій з тематики роботи. Українські та російські дослідники вивчали способи подання, реалізації проектів та розвиток наукової думки в мережі Інтернет. Наприклад, О. В. Зернецька вивчає глобальні інформаційно-комуніктивні процеси, у своїх наукових публікаціях вона розглядає існування медіапростору та аналізує контент ЗМК [2]. Ще в 1993 р. вона присвятила свою книгу («Нові засоби масової комунікації: соціокультурний аспект») новим медіа. Нині вона вивчає теорію та практику нових медіа, аналізуючи глобальну політичну блоюсферу як арену політичної комунікації [3].

Інша дослідниця - Л. Г. Кір'янова в роботі «Трансформація наукового співтовариства в умовах глобалізації інформаційно-комунікативного простору: специфіка розвитку науки в Росії» вважає, що «нові комунікаційні технології стають частиною наукового дослідження і можуть призвести до корінних змін в організації наукової діяльності та трансформації науки в цілому» і «змінити характер наукової праці і структуру наукових спільнот» [4, с. 94-97]. Автор відзначає основні трансформації, що відбуваються в епоху глобалізації в науковому товаристві:

трансформація інформаційних потоків (прискорюється темп роботи з інформацією, зміна змісту, можливість одночасно користуватися одним ресурсом багатьом науковцям, можливий адресний пошук відомостей). У цьому аспекті дослідниця виокремлює такі небезпеки: перенасичення ринку інтелектуальною продукцією і формування «поп-науки», знеособлення наукового знання через низький контроль потоків інформації;

трансформація структури наукової спільноти (віртуалізація). У результаті - створення віртуальних наукових співтовариств, які співпрацюють дистанційно;

трансформація взаємодії соціогуманітарних та природничих наук (тенденції міждисциплінарності в умовах глобалізації).

Інші дослідники займалися подібною проблематикою: А. В. Чистаков досліджує проблеми спілкування онлайн, визначаючи, що «через Інтер- нет створюються нові спільноти та субкультури, створюючи нові форми ідентичності особистості, розширюючи особистий досвід, коло спілкування, можливості самореалізації» [4, c. 288], Е. К. Вдовіна вивчає, як студенти користуються інтернет-ресурсами у своїй повсякденній навчальній діяльності, приходячи до твердження, що хоча вони «швидко знаходять потрібну інформацію, адаптують її до власних цілей і відразу надають результати пошукової роботи для оцінки викладачем», більшість студентів, а в майбутньому - аспірантів та молодих учених «не обдумують її», не мають «особистого осмислення висвітлюваного питання, немає справжнього розуміння процесу». Звідси випливає не лише проблема підготовки наукових кадрів, а й відсутність самовдосконалення: «Відсутні сумніви, зустріч протилежних точок зору. Єдине джерело може сприйматися як єдина правда. Зникає головне завдання пізнання - власне самовдосконалення» [4, с. 92]. Проблему компетентності майбутнього вченого в інформаційну добу вивчає й Е. С. Іванова («Інформаційно-комунікативна компетентність майбутнього фахівця як необхідна умова ефективності його професійної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві» [4, с. 114-117]). І. А. Вершинська розглядає мережеві співтовариства в Рунеті [4, с. 207-209]. Російська вчена досліджує, як і український автор О. В. Зернецька, сучасну блоґосфе- ру. Дописувач онлайн-щоденника може «в будь-який момент створити власне мережеве співтовариство, практично одразу ж знайти однодумців з-поміж інших блоґерів».

Найбільш близькою до даного дослідження є робота Я. О. Горбунко «Інтернет у сучасних наукових комунікаціях» [5]. Дослідник визначає особливості наукової комунікації в мережі Інтернет:

подолання простору і часу (рівень міжособистісної комунікації);

можливість миттєвої одночасної розсилки повідомлень кільком або багатьом адресатам;

розвиток нових утворень «мережевих співтовариств» науковців;

можливість долучитися до таких співтовариств усіх бажаючих (незважаючи на простір).

Отож, дослідивши джерельну базу, можна сказати: дослідження наукових груп у соціальних мережах у практичному аспекті вчені ще не проводили. Їхні роботи мають більш фундаментальний характер: опис загальних тенденцій розвитку нових медіа, дослідження блоґосфери та розгляд проблеми виховання майбутніх наукових кадрів.

Характеристика особливостей Веб 2.0.

До 2004 р. усі веб-сайти мали подібну структуру, і правила роботи з ними були однаковими. Сторінка і її вміст були статичними, відвідувач міг прочитати, скопіювати, зберігати, роздрукувати, надіслати другу, іноді - обговорити на форумі зміст статті. Редагувати зміст, додавати коментарі, посилання, фото та відео стало можливим лише при трансформації Веб 1.0 у Веб 2.0. Насамперед цьому сприяв технічний прогрес і те, що мережа «помолодшала»: зростаюча кількість провайдерів зменшила вартість доступу до мережі і збільшила кількість «домашніх» підключень, а отже - молоді люди не лише в школі, ВНЗ чи на роботі, а й удома використовували можливості мережі Інтернет.

Термін Веб 2.0 ввів Тім О'Рейлі для позначення нової епохи в розвитку інтернет-технологій у статті «Що таке Веб 2.0» [6]. Там він зазначив, що багато компаній не розуміють змісту цього терміна й використовують лише для позиціонування себе як сучасної та прогресивної компанії. А отже - для залучення покупців з метою отримати прибуток. У цій статті вперше було здійснено поділ на веб-ресурси старого та нового покоління: показати різницю, у 2005 р. ще не дуже зрозумілу, було легше на конкретних прикладах: «Вікіпедія», блоги, торренти.

Узагальнено різниця між сторінками двох епох подана у вигляді таблиці (табл. 1). Звичайно, є суто технічні деталі, в опис яких простий користувач не заглиблюється, відчуваючи лише зміни в роботі з новими сервісами.

Таблиця 1

Різниця між Веб 1.0 і Веб 2.0

Критерії | Веб 1.0 | Веб 2.0

Подання інформації | Переважно текстове, невеликі фото | Текст, фото, відео, аудіо (без обмежень у розмірі файлу)

Реакція на зміни | Сторінка оновлюється повністю | Оновлюється лише фрагмент сторінки, де була внесена зміна

Зворотний зв'язок | Гостьові книги, форуми, чати, адреси електронної скриньки (потрібен перехід на іншу сторінку або ресурс) | Динамічність - коментування, додавання посилання, фото, відеотексту з' являється одразу ж

Технічні

обмеження

перегляду | Вказівка на конкретний веб-браузер, розширення монітора для коректного відображення змісту сторінки | Відсутні. Іноді потрібно встановити додаткові надбудови (наприклад, програми зчитування флеш, відео файлів)

Соціальні мережі загального користування

Згідно з даними журналу «Кореспондент», найпопулярнішими соціальними мережами на території СНД є ВКонтакте (38 млн осіб) та «Одноклассники» (30 млн осіб). В англомовному середовищі популярними сервісами є Facebook і MySpace (250 млн осіб) [7].

Facebook

Мережа була створена 4 лютого 2004 р. як сайт для спілкування студентів. Розробник М. Цукерберг [8] мав на меті об'єднати всіх студентів Гарварда, де він навчався, у мережу для спілкування. Відповідно до цього відбувалася й реєстрація - приєднатися до Facebook можна було, лише маючи поштову скриньку в домені .edu (засвідчувало належність до навчального закладу). Але зростаюча популярність проекту привела до того, що у 2005 р. реєстрація була відкрита для всіх бажаючих. Facebook став узірцем сучасних соціальних мереж, поширюючись серед англомовних користувачів. Інтерфейс сервісу ставав дедалі складнішим за будовою, з'являлися нові можливості для користувачів, перекладався на різні мови світу, щоб стати всесвітньою мережею.

Перед тим як описувати результати проведеного дослідження, варто пояснити структуру реєстрації та особливості створення спільнот у цій мережі. Насамперед, особа має заповнити анкету на базі власної електронної скриньки, з якої до системи інтегрується адресна книга. Крім особистої сторінки користувача, важливими структурними елементами Facebook є групи і сторінки. Групи - створені кількома або однією людиною об'єднання за інтересами, своєрідний клуб. Сторінки створюються особою з метою поєднати всіх, хто цікавиться певною темою і є місцем для обговорень. Якщо в групу потрібно «вступати», то сторінки просто «подобаються». Інформація про все, що відбувається в групах і на сторінках, оновлюється на особистих сторінках («стіні») тих користувачів, які до них приєдналися. Пояснивши основний принцип роботи, вважаємо за доцільне визначити параметри пошуку груп і сторінок у соціальній мережі Facebook.

Спочатку пошук проводився у групах за ключовими словами


Сторінки: 1 2 3 4 5