Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 929:[030:004

УДК 929:[030:004.91]

Юлія Вернік,

наук, співробітник НБУВ

БІОГРАФІЧНІ СЛОВНИКИ У СВІТЛІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У статті проаналізовано роль процесів організації, збереження і оброблення інформації в розбудові біографічних словників на різних етапах розвитку інформаційних технологій.

Ключові слова: біографічні словники, інформаційні технології, оброблення інформації, онлайнові технології.

Біографічні словники є одним із поширених способів збереження історико-культурної спадщини спільноти, етносу, народу у вигляді стислої біографічної інформації про визначних діячів. Саме вони стають як результатом, так і основною передумовою біографічних досліджень - вагомої галузі сучасної гуманітарної науки. З погляду сучасних дослідників, біографічне знання є «важливою частиною національної культури, суспільно-політичного, інтелектуального і духовного життя. Більше того, воно безпосередньо стосується світоглядних, ідеологічних засад суспільства, глибинної системи його цінностей» [8, с. 8]. Тому вкрай актуальним завданням сьогодення у розбудові української державності стає ґрунтовне вивчення історії розвитку світової і національної біографіки, зокрема створення біографічних словників.

Отже, метою статті є аналіз історичних періодів становлення біографічних знань у формі їх фіксації в біографічних словниках. Важливою складовою організації останніх стають інформаційні технології, під якими розуміється широкий клас дисциплін і сфер діяльності, що мають відношення до управління і обробки даних.

Для досягнення мети ми поставили завдання проаналізувати етапи створення біографічних словників з огляду на історію розвитку інформаційних технологій.

У XX ст. відбулося стрімке зростання ролі процесів оброблення і збереження інформації при вирішенні найрізноманітніших задач суспільства. Інформація стає прибутковим товаром, ефективним засобом організації та управління виробництвом, наукою, культурою, освітою й соціально-економічним розвитком суспільства в цілому. Сучасні досягнення кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки, телекомунікацій призвели до виділення нового виду технології - інформаційної. Отже, доцільно провести аналіз наявних методів та засобів розвитку новітних інформаційних технологій у зазначеній царині - розбудові біографічних словників.

Останнім часом під інформаційними технологіями (IT) усвідомлюють саме комп'ютерні технології з використанням апаратного і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі і отримання інформації. Зокрема, фахівці ЮНЕСКО визначають IT, як комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальну техніку і методи організації й взаємодії з людьми, а також пов'язані з цим соціальні, економічні і культурні проблеми.

У вузькому розумінні інформаційні технології є сукупністю способів і методів організації, збереження і оброблення інформації. Саме в такому розрізі зазвичай розглядаються основні етапи їх становлення і розвитку. На сьогоднішній день існує декілька підходів до періодизації. В значній більшості спеціалістами виокремлюється щонайменше три базові фази, які за домінуючою інструментальною складовою умовно можна назвати «ручною», «механіко-електронною» і «комп'ютерно-мережевою». Розглянемо кожну з них.

«Ручна» фаза (до XIX ст.) характеризується:

спонтанністю в організації збору даних;

вкрай бідними, незручними засобами щодо збереження інформації, насамперед шляхом її запису на паперові носії (чи їх аналоги) від руки;

відсутністю об'єктивного критерію у впорядкуванні інформації.

До основних біографічно-словникових здобутків цього етапу розвитіу

IT можна віднести насамперед «Порівняльні житгєописи» Плутарха, «Ши цзи» («Історичні записки») Сима Цяня, біографії духовних та світських осіб, канонізованих християнською церквою - «житія святих». Значний вплив на розвиток біографічних словників здійснено й виданням «Загальної бібліотеки» («Bibliotheca universalis» 1545-1555 pp.) та праць швейцарського вченого-енциклопедиста К. Геснера.

«Механіко-електронний» період охоплює кінець XIX ст. - середину XX ст. і відзначається:

усвідомленістю і цілеспрямованістю в організації збору інформації;

значно більшою зручністю у збереженні даних, яка пов'язана з

суттєвою автоматизацією як виробництва носіїв так і запису на них;

досить збідненими можливостями у впорядкуванні інформації (зазвичай, за алфавітом).

За часів панування цих технологій у світі було створено більшість «класичних» біографічних словників, починаючи з відомого французького словника братів Ж. Ф. та JL Г. Мішо - «Загальної біографії» («Biographic universelle» (Michaud)), російських «Словаря достопамятных людей Русской земли» Д. Н. Бантиш-Каменського, «Русского биографического словаря» за редакцією О. О. Половцова і закінчуючи фундаментальними зарубіжними і вітчизняними виданнями XX ст. За цими ж технологіями напрацьовувався і перший фундаментальний український біографічний словник під керівництвом В. Антоновича, роботу над яким наприкінці XIX ст. було припинено за політичними обставинами. Ними ж користувалася у 20-30-х роках XX ст. Біографічна комісія УАН-ВУАН [6].

40-70-ті pp. XX ст. досить часто характеризують як перехідні до «комп'ютерно-мережевої» фази. З одного боку, відточуються й спрощуються у використанні існуючі з попередніх часів технології довідково-видавничої діяльності. З іншого - закладається матеріально- технічна й соціально-психологічна база для переходу на новий етап розвитку IT. У редакційно-видавничій справі починають широко використовуватися факси, телекси, різноманітні фототипічні способи підготовки матеріалів. На цьому етапі з'являються міжнародні, регіональні та національні, універсальні і галузеві словники, що неодноразово передруковуються стереотипними та доповненими виданнями: американський «Біографічний словник Уебстера» («Webster's Biographical dictionary», 1945), англійський «Біографічний словник Чеймберса» («Chamber'sBiographical dictionary», 1961 [13]), «Енциклопедія іменновош часу» («The New Century cyclopaedia of names», 1954 [12]). В Україні прикладом може слугувати видання «Українські письменники: Біобібліографічний словник», 1960-1965 [9].

З середини 80-х років XX ст. і дотепер основним інструментарієм обробки і збереження інформації стають комп'ютери з широким спектром стандартних програмних продуктів різної направленості. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелектуальної обробки, що дозволяє поєднувати силу людського мислення та потужність електронних технологій.

Отже, «комп'ютерно-мережевий» сучасний етап розвитку інформаційних технологій можна охарактеризувати так:

«лавиноподібним» збільшенням як суспільних процесів і явищ, що потребують фіксації, так і інформаційних потоків, які вимагають оброблення. У зв'язку з цим в усвідомленому і цілеспрямованому зборі даних виявляються специфічні тенденції;

докорінною зміною природи носіїв інформації й, відповідно, засобів роботи з нею. На даний момент відбувається перехід на виключно електронний спосіб зберігання даних, який разом з широкими можливостями викликає і певні проблеми, що мають відношення до надійності та значно коротшого (ніж на паперових носіях) терміну зберігання;

майже необмежені можливості в обробці інформації породжують новий клас завдань - оптимізацію організації даних для здійснення їх швидкого пошуку і відбору. Останнє, в свою чергу, ініціює унікальну проблему - організацію зручного і широкого запиту користувача тощо.

Розглянемо наведені вище характеристики останнього періоду IT більш детально. Розвиток новітніх IT (перш за все мережевих) створив поряд з локальними базами даних онлайнові ресурси довідкового характеру (тематичні, фактографічні, адресні, біографічні тощо). Але, крім цих спеціалізованих продуктів, виокремлюється особлива група потенційних джерел довідкової інформації, яка все активніше починає використовуватись в онлайновому просторі. Це так звані веб-сайти універсального або галузевого характеру, створювані організаціями, для яких інформаційна діяльність (тобто створення інформаційних ресурсів) є другорядною по відношенню до їх основної діяльності: сайти великих книжкових видавництв, журналів, газет, новостійних агентств, наукових центрів, закладів освіти, музеїв. Такі сайти добре організовані, інформаційно наповнені та насичені системою посилань на відомі довідкові джерела (енциклопедії, словники, довідники).

На першому етапі формування онлайнових ресурсів важливою є їх ідентифікація, тобто визначення фізичної наявності та розміщення в інформаційному просторі. Існують три моменти, що значно ускладнюють ситуацію на цьому етапі: по-перше, це кількість інформаційних ресурсів. Друге - існування ресурсів однакового змісту, представленого в різних форматах та з різноманітним програмним забезпеченням. І нарешті, це обмежений термін існування певних ресурсів. Успіх ідентифікації визначається послідовністю та регулярністю моніторингу інформаційного простору, що потребує спеціальних навиків персоналу, відповідного рівня його підготовки.

Якщо на етапі ідентифікації традиційних видань, електронних видань на CD або DVD використовується система повідомлення про нові надходження (системи «Books in print», друковані каталоги книготоргівельних фірм, бази даних (БД) книговидавницгв, сайти відомих видавництв та фірм), то при визначенні онлайнових ресурсів основним стає досвід спеціалістів.

Разом з тим існує комплекс загальноприйнятих критерієв оцінки та відбору онлайнових ресурсів, серед яких основними є:

якість ресурсів (їх складова та мовна приналежність, країна- виробник);

технологічні критерії (зручність браузера, можливість збереження результатів пошуку, час очікування відповіді на запит, оновленість сайту, наявність навчальних програм для користувачів);

вартісно-цінові критерії (варіабельність грошової політики розробників та розповсюджувачів, можливість фінансування придбання ресурсів та програмного забезпечення, обладнання).

Додатковими, але суттєво важливими вважаються також ліцензійні та організаційні характеристики. Критерії відбору змінюються, гцо в свою чергу підвищує вимоги до персоналу, який здійснює оцінку та відбір матеріалу до інформаційних ресурсів.

Як складова частина усього інтернет-простору, онлайнові ресурси являють собою особливу групу електронних віддалених джерел інформації, зібраних та систематизованих у залежності від запитів, доступ до яких здійснюється в межах представлення користувачам біографічної, бібліографічної, фактографічної, повногекстової та мультимедійної інформації. На етапі формування ресурсної бази часто виникають проблеми, зумовлені особливостями електронних ресурсів, а саме: динамічність ресурсів (тобто їхпостійна актуалізація), якість каналу зв'язку: різнобарвність структури інформаційних масивів довідкового характеру (від БД до електронних довідників, енциклопедій, словників); нерівнозначність за обсягом, надійністю та достовірністю.

Спеціалісти визначають сім видів тематичних запитів, при виконанні яких цілеспрямоване звертання до інтернет-ресурсів підтверджене практикою:

сьогоденні події, ювілейні дати й «гарячі теми»;

бізнес;

правова та державна інформація;

культура і спорт ;

програмне забезпечення та навчальні програми;

довідкова інформація (зокрема біографічного та бібліографічного спрямування);

туристична та медична інформація науково-популярного та освітнього змісту.

Найпоказовішим прикладом електронного біографічного словника нового покоління є Всесвітня Біографічна Інформаційна Система Інтернет (World Biographical Information System (WBIS) Online - http://db.saur.de/ WBIS). Вона представляє собою найбільш повну та розгалужену базу біографічних даних з інформацією за особами, групами класів та професій усіх країн і регіонів починаючи з IV тис. до н.е. Її створення стало можливим завдяки послідовному поєднанню цифрових форм на мікрофішах біографічних архівів. Усі окремі паперові біографічні архіви зі своїми оригінальними текстами біографічних статей із різних довідкових джерел та факсимільних репродукцій при з'єднанні були розташовані в алфавітному порядку в залежності від імені. Ці статті знаходяться в WBIS Online, що забезпечує доступ до біографічної інформації широкому колу користувачів. На сьогоднішній день Всесвітня біографічна система являє собою найбільше джерело біографічної інформації обсягом близько 7,5 млн. записів [7].

Історія WBIS розпочалася у 1980 році. Відоме німецьке видавництво К. G. Saur Vcrlag створило на основі біографічних довідників XVII-XIX ст. німецький біографічний архів, виданий на мікрофішах. Протягом 1982- 1985 pp. була опублікована інформація про 213 тис. людейз 480 тис. статей на 1447 мікрофішах. Кожен архів супроводжувався друкованим індексом, що містив в собі імена, варіації імен, псевдоніми, біографічні дані, професійну діяльність та джерела. Ці біографічні індекси компонувались в одну


Сторінки: 1 2