Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Що таке суспільство

Що таке суспільство?

План

1. Суспільство і природа

2. Життя у взаємозв'язку і русі

3. Суспільство і культура

4. Знати суспільство, у якому живеш

На перший погляд здається, що відповісти на це питання нескладно. Дійсно, поняття суспільство давно і міцно ввійшло в наш науковий і повсякденний лексикон. Але як тільки ми починаємо спробу дати йому визначення, то відразу переконуємося, що таких визначень може бути безліч. Давайте спробуємо згадати знайомі нам стійкі словосполучення, у котрі входило б дане слово. Приміром, "дворянське суспільство", "селянське суспільство", У даному випадку під суспільством ми розуміємо певну групу людей, які об'єдналися для спілкування, спільної діяльності, взаємодопомоги і підтримки один одного.

Але ось інший ряд пов'язаних понять: "первісне суспільство", "феодальне суспільство", "французьке суспільство". Тут уже, уживаючи поняття "суспільство", ми маємо на увазі певний етап історичного розвитку людства чи конкретну країну. Якщо і далі рухатися відповідно до цієї логіки міркування (від часткового до загального), то суспільством називають і людство в цілому в його історичному і перспективному розвитку. Це все населення Землі, сукупність усіх народів. Іншими словами, це частина світу, що відособилась від природи, але тісно з нею пов'язана і яка містить у собі способи взаємодії людей і форми їх об'єднання.

Останнє визначення відбиває поняття суспільства в широкому розумінні. Спробуємо розібратися в цьому визначенні більш детально.

СУСПІЛЬСТВО І ПРИРОДА

Почнемо з положення про те, що суспільство - це відокремлена від природи частина світу (у даному випадку під природою розуміється сукупність природних умов існування людини). У чому ж полягає це відокремлення? На відміну від стихійних природних сил, у центрі суспільного розвитку стоїть людина, яка володіє свідомістю і волею. Природа ж існує і розвивається за своїми власними, незалежними від людини і суспільства законами. Є і ще одна обставина: людське суспільство виступає перетворювачем, творцем культури. Саме слово "культура" у найбільш широкому розумінні означає все створене людиною: це створена людиною "друга природа", що ніби надбудована над первинною природою. Усе це породжує уявлення про те, що людина і суспільство у своїй діяльності протиставляються природі. Ставлення до природи як до неоформленого, більш низького" ніж культура, ставить людину в позицію завойовника, підкорювача природи. Згадаємо відомі слова тургенівського героя Базарова: "Природа - не храм, а майстерня, і людина в ній працівник". Добре відомо, до чого призвела ця установка сьогодні. Небезпечне для життя людини забруднення середовища її проживання, поступове вичерпання природних ресурсів викликали екологічну кризу, створили загрозу самому існуванню людства.

Сьогодні важливіше усвідомлювати нерозривний зв'язок природи і суспільства, що носить взаємний характер. З одного боку, природне середовище, географічні і кліматичні особливості впливають на суспільний розвиток, прискорюючи чи сповільнюючи темп розвитку країн і народів, впливаючи на суспільний поділ праці. Наприклад, у М. Грушевського читаємо про вплив рік на господарське і громадське життя слов'ян: "Служачи готовими первісними дорогами, річкові басейни своїми різнобічними напрямками розсіювали населення за своїми розгалуженнями. По цих басейнах рано позначилися різні місцеві групи населення, племена, на які древній літопис поділяє руське слов'янство ІХ-Х ст. Але ця відцентрова дія річкової мережі стримувалася іншою її особливістю. Взаємна близькість головних річкових басейнів рівнини не дозволяла частині населення, що розміщалося на них, відокремлюватися одне від одного, замикатися в ізольовані гідрографічні клітки, підтримувала спілкування між ними, підготовлювала народну єдність і сприяла державному об'єднанню країни".

З іншого боку, суспільство впливає на природне середовище проживання людини. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на природне середовище проживання, так і про згубні її наслідки. Так, у свій час були осушені болотисті драговини навколо Флоренції, що стали потім квітучими землями. Сади і виноградники на схилах Кавказьких гір, так само як прекрасні гаї на островах Тихого океану, - справа рук людини. Разом з тим, відомі випадки, коли череди домашніх тварин витоптували ґрунт, об'їдали молоду рослинність. Про античну Грецію, наприклад, говорили, що її

Отже, повертаючись до того визначення поняття суспільства, з якого ми почали свої міркування, уточнимо: говорячи про відокремлення суспільства від природи, ми маємо на увазі його якісну специфіку, але не відірваність від природи і процесів її природного розвитку.

ЖИТТЯ У ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ І РУСІ

У другій частині нашого визначення поняття "суспільство" підкреслена ідея взаємозв'язку людей і взаємодії різних сфер суспільного життя. У філософській літературі суспільство визначається як динамічна система. Нове поняття "система" може здатися складним, але є сенс у ньому розібратися, тому що у світі чимало об'єктів, які охоплюються цим поняттям. До них відносяться спостережуваний нами Всесвіт, культура окремого народу і діяльність самої людини.

Слово "система" грецького походження означає "ціле", "складене з частин", "сукупність". Таким чином, кожна система включає взаємодіючі частини: підсистеми й елементи. Головного значення набувають зв'язки і відносини між частинами. Динамічні системи допускають різні зміни, розвиток, виникнення нових і відмирання старих частин і зв'язків між ними.

Суспільство складається з величезної кількості складових його елементів і Підсистем, які поновлюються і знаходяться у змінюваних зв'язках і взаємодіях. Спробуємо виділити деякі з цих частині простежити зв'язки між ними.

Найважливішим елементом суспільства виступають соціальні інститути. Розглянемо їхні основні ознаки на прикладі такого важливого інституту суспільства, як сім'я. Насамперед сім'я - це заснована на інтимності й емоційній прихильності невелика група людей, пов'язаних узами шлюбу (подружжя) і кревного споріднення (батьки і діти).

Створення сім'ї - одна з фундаментальних потреб людини. Разом з тим, сім'я виконує в суспільстві важливі функції: народження і виховання дітей, економічна підтримка малолітніх і непрацездатних та багато інших. Кожен член сім'ї займає в ній своє особливе становище, що припускає відповідну поведінку: батьки (чи один з них) забезпечують засоби до існування, ведуть домашні справи, займаються дітьми. Діти вчаться, допомагають по господарству. Така поведінка регулюється не тільки внутрішньо сімейними правилами, але і суспільними нормами: мораллю і правом. Так, суспільна мораль засуджує відсутність турботи старших членів сім'ї про молодших. Закон закріплює відповідальність і зобов'язання подружжя стосовно одне до одного, до дітей, повнолітніх дітей, до старих батьків. Створення сім'ї, основні віхи сімейного життя супроводжуються сталими в суспільстві традиціями й обрядами. Наприклад, у багатьох країнах шлюбний ритуал включає обмін подружжя обручками.

Таким чином, соціальний інститут можна розглядати як стійку, сукупність людей, груп, установ, діяльність яких спрямована на виконання конкретних суспільних функцій і будується на засадах певних ідеальних норм, правил, стандартів поведінки.

Крім сім'ї, до основних інститутів суспільства відносяться держава, школа. Інститути існують у політиці, економіці, культурі. їхня наявність робить поведінку людей більш передбачуваною, а суспільство в цілому більш стійким.

До числа підсистем суспільства можна віднести сфери суспільного життя: економічну (відносини в процесі матеріального виробництва), соціальну (взаємодія класів, соціальних верств і груп), політичну (діяльність державних організацій, політичних партій), духовну (мораль, релігія, мистецтво, філософія, діяльність наукових, релігійних, освітніх організацій і установ).

Кожна сфера суспільного життя теж являє собою складне утворення, елементи, що її складають, дають уявлення і про суспільство в цілому. Не випадково одні дослідники розглядають суспільство на рівні діючих у ньому організацій (держави, церкви, системи освіти тощо), інші - крізь призму взаємодії соціальних спільнот. Людина входить у суспільство через колектив, будучи членом декількох колективів (трудового, профспілкового тощо). Суспільство представляється як колектив колективів.

Людина входить і в більш великі спільності людей. Вона належить до певної соціальної групи, класу, нації, є громадянином якої-небудь держави, іноді декількох, якщо дозволяє їхнє законодавство.

Різноманітні зв'язки, що виникають між соціальними групами, класами, націями, а також усередині них у процесі економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності, називаються суспільними відносинами.

Не всі зв'язки, що виникають між людьми в процесі спілкування, спільної діяльності, відносять до суспільних відносин. Справді, уявіть, що ви знаходитеся в переповненому автобусі: хтось запитав у вас, коли буде потрібна йому зупинка, хтось просить вас поступитися місцем. Контакти, що виникають у цих випадках, випадкові, епізодичні. їх не відносять до суспільних відносин.

Звернемося до іншої ситуації. Ви прийшли влаштовуватися на роботу. Вам доведеться пред'явити ряд документів, можливо, пройти співбесіду, укласти договір, де обговорюються всі основні умови найму. Через подібні процедури проходить кожний, хто вирішує те ж завдання, що і ви. Такі відносини - стійко повторювані, багато в чому безособові (формальні), що зачіпають важливі сторони життя людей — і називаються суспільними. Суспільні відносини складаються у всіх сферах суспільного життя. В економіці, приміром, це відносини власності, розподілу.

Проілюструвати зв'язки між підсистемами й елементами суспільства можна різними прикладами. Так, вивчення далекого минулого людства дозволило вченим зробити висновок про те, що моральні відносини людей в умовах первісності будувалися на колективістських засадах, тобто, говорячи сучасною мовою, пріоритет завжди віддавався колективу, а не окремому індивіду. Відомо також, що моральні норми, які існували в багатьох племен у ті архаїчні часи, допускали убивство слабких членів роду (хворих дітей, старих) і навіть людожерство. Чи вплинули на уявлення людей про межі морально припустимого реальні матеріальні умови їхнього існування? Відповідь зрозуміла. Необхідність спільно добувати матеріальні блага, приреченість на швидку загибель людини, що відірвались від роду, саме в цьому варто шукати витоки колективістської моралі. Також з позицій боротьби за існування і виживання люди не вважали аморальним звільнятися від тих, хто міг стати тягарем для колективу.

Добре прослідковується зв'язок правових норм і соціально економічних відносин. Звернемося до відомих історичних фактів. В одному з перших зведень законів Київської Русі, що називається "Руська Правда", передбачені різні покарання за убивство. При цьому міра покарання визначалася, в першу чергу, місцем людини в системі ієрархічних відносин, її приналежністю до тієї чи іншої соціальної верстви чи групи. Так, штраф за убивство тіуна (управителя) був величезний: він дорівнював вартості череди в 80 волів чи 400 баранів. Життя смерда чи холопа цінувалося в 16 разів дешевше.

Суспільне життя знаходиться в постійній зміні. Темпи і масштаби цих змін можуть бути різними, в історії людства були періоди, коли сформований порядок життя не змінювався у своїх основах сторіччями, згодом темпи змін стали наростати.

СУСПІЛЬСТВО І КУЛЬТУРА

Слово "культура" використовується настільки ж часто, як слова "суспільство" і "природа". При цьому під культурою найчастіше розуміють які-небудь досягнення людства в духовній сфері: художні твори, наукові відкриття, а також рівень духовних запитів окремої людини, її гідна поведінка. Культурна людина - це людина освічена, вихована, яка має гарний смак, що володіє літературною мовою, цікавиться високомистецькими творами тощо.

Таке тлумачення культури цілком доречне. Однак це поняття, як і поняття "суспільство", багатозмістовне. Міркуючи про взаємодію суспільства і природи, ми вже згадали про культуру, визначивши її як створену людиною " другу природу". Таким чином, у найбільш широкому розумінні культура охоплює усі види перетворюючої діяльності людини, спрямовані не тільки на зовнішнє середовище, але і на неї саму. Це більш відповідає первісному розумінню слова "культура", що походить від латинського cultura — обробіток, виховання, освіта.

Що ж ми віднесемо до створеного, "обробленого" людиною? Це і побудовані будинки, і написані книги, і засіяні поля, і встановлені традиції, і засоби зв'язку та комунікації, і загальноприйняті моральні норми, і особисті переконання, і способи обробки їжі чи будівництва житла, і багато чого іншого. Таким чином, світ культури утворюють плоди, продукти діяльності людини, а також способи, цінності, норми поведінки.

Зі сказаного очевидно, що як культура не може існувати без суспільства, оскільки вона створюється людьми, пов'язаними складною системою відносин, так і суспільство не може існувати поза культурою. Без неї ми не були б людьми, а залишалися лиш співтовариством істот певного біологічного виду. Люди діють на основі культурних норм (моралі, права, звичаїв і традицій), міняються під впливом культурних цінностей (згадаємо "виховний" зміст слова "культура"), накопичують і передають іншим поколінням досягнення культури, створюють її нові форми.

Навіть природні прояви нашого життя перетворюються під впливом культури. Наприклад, потребу в їжі ми задовольняємо саме тими способами, які закріплені в сучасному суспільстві певними нормами: у більшості випадків ми купуємо продукти в магазині (хтось використовує можливості особистого господарства), обробляємо (якщо це не готовий продукт) їх на плиті, подаємо приготовлену страву на тарілках і їмо її, використовуючи, принаймні, ложки.

Культура характеризується історичністю і величезним різноманіттям. Для більш глибокого вивчення світу культури дослідники виділяють, її типи, форми, компоненти і створюють різні класифікації. Загальноприйнятим є розподіл культури на матеріальну (будинки, транспортні засоби, предмети побуту, прилади й устаткування тощо) і духовну (знання, мова, символи, цінності, правила і норми, а також багато чого іншого).

Цей розподіл достатньо умовний. Приємно, що за кожною цілком матеріальною річчю стоять певні форми організації праці, задум творців, нерідко складні розрахунки і математичні викладення, тобто явища, що відносяться до духовної культури. У той же час наслідки духовної діяльності найчастіше опредметнюються: художні образи оживають на сторінках книги, релігійна ідея втілюється в будівництві храму.

Народи, що населяли нашу планету в минулому і проживають сьогодні, відрізнялися і відрізняються один від одного насамперед своєю самобутньою культурою. І це відноситься не тільки до мовних відмінностей, релігійних поглядів чи художньої творчості. Своєрідність виявляється в традиціях і обрядах" сімейному укладі і ставленні до дітей, у манері спілкування і перевагах у їжі та багато в чому іншому. При цьому зрозуміти окремі елементи культури конкретного суспільства можна тільки в рамках усієї його культури. Один американський соціолог наводить наступний приклад: люди західних країн відрізняються особливо боязким


Сторінки: 1 2