Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 378

УДК 378.013,2:81'243 

Гришкова Р.О.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ У НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Статтю присвячено проблемі впровадження європейських освітніх стандартів у навчання іноземної мови. Автор наголошує на необхідності змін не тільки підходів до вивчення мови й методики її викладання, але й самосвідомості студентів, формування в них навичок самооцінки й самоконтролю.

Ключові слова: європейські освітні стандарти, підхід до навчання, ситуативне моделювання, самооцінка, самоконтроль.

Статья посвящена проблеме внедрения европейских образовательных стандартов в обучение иностранному языку. Автор подчеркивает необходимость изменений не только подходов к изучению языка и методики его преподавания, но и самосознания студентов, формирования у них навыков самооценки и самоконтроля.

Ключевые слова: европейские образовательные стандарты, подход к обучению, ситуативное моделирование, самооценка, самоконтроль.

The article is devoted to the problem of implementation of European educational standards in teaching foreign languages. The author underlines the necessity of changes not only in teaching approaches and methodology but also in students' self- consciousness, forming in them skills of self-assessment and self-control.

Key words: European educational standards, teaching approach, situational modeling, self-assessment, self-control. Серед багатьох проблем, що стоять перед сучасною освітою, її відповідність європейським освітнім стандартам є визначальною, оскільки саме вона створює умови для інтеграції України у світовий освітній простір.

За роки незалежності української держави окреслено нові пріоритети розвитку освіти, створено нову нормативно-правову базу, прийнято низку законів щодо освітнього циклу. Подальшому поглибленню демократичних засад, упровадженню сучасних форм навчання, адаптації вітчизняної системи освіти до ринкових умов, забезпеченню відповідності рівня підготовки випускників українських вищих навчальних закладів європейським освітнім стандартам сприяють виконання Законів України «Про освіту» (1991), «Про вищу освіту» (2001), дотримання положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.

Одним з найважливіших і пріоритетних завдань Національною доктриною розвитку освіти в Україні визначено створення спільного мовного простору, що змусило приділити велику увагу розв'язанню проблеми вивчення мов на всіх рівнях, формуванню міжкультурного підходу на противагу монокультурному в навчанні мов, в основу якого покладено підготовку молоді до практичного використання іноземної мови в професійній діяльності, у міжнародному та міжетнічному спілкуванні.

Реформування вищої школи України в контексті Болонського процесу зумовлює необхідність удосконалення й підвищення рівня якості мовної освіти, оскільки без володіння студентом принаймні однією іноземною мовою неможливо забезпечити виконання основних положень Болонської декларації: адаптація до норм і стандартів європейського освітнього простору, мобільність, професійна конкуренція матимуть місце лише за умови знання випускниками університетів іноземної мови та сформованих навичок комунікативної поведінки у відповідних ситуаціях академічного, професійного та повсякденного спілкування.

Європейські освітні стандарти закріплені Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти, документом, що регулює вивчення, викладання, оцінювання знань за європейською шкалою (2001) [1]. В Україні з 2005 р. вищі навчальні заклади нефілологічного профілю послуговуються Програмою з англійської мови для професійного спілкування (АМПС), розробленою на основі Рекомендацій Ради Європи.

Питанням упровадження європейських освітніх стандартів у навчально-виховний процес вищої школи приділяється багато уваги з боку вітчизняних педагогів (Г.О. Козлакова [4-6], С.Ю. Ніколаєва [7], О.О. Першукова [8] та ін.), філософів (К.В. Корсак [2], В.Г. Кремінь, В.П. Андрущенко), культурологів (М.М. Закович [3]) та представників інших наук. Водночас існуючі протиріччя між традиційними та новими підходами до навчання іноземної мови, переміщення акцентів у бік домінування навчання усного мовлення на шкоду писемному мовленню, нехтування індивідуальними потребами студентів нефілологічних спеціальностей у плані оволодіння ними іноземною мовою зумовили вибір теми нашого дослідження. Мета даної статті - виявити специфіку імплементації європейських освітніх стандартів у навчання англійської мови студентів нефілологічних спеціальностей.

Завданнями статті передбачається:

охарактеризувати європейські освітні стандарти в навчанні іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей;

виявити перепони на шляху імплементації європейських освітніх стандартів у навчання професійної англійської мови;

визначити способи впровадження європейських освітніх стандартів у навчання англійської мови за професійним спрямуванням.

В одному із основних принципів Загально - європейських Рекомендацій з мовної освіти говориться, що «лише шляхом кращого оволодіння сучасними європейськими мовами можна полегшити спілкування та взаємодію між європейцями з різними рідними мовами заради підтримки європейської мобільності, взаєморозуміння і співпраці, та подолати упередження й дискримінацію» [1, с. 17].

Серед європейських мов найпоширенішою є англійська мова, і не тільки тому, що нею розмовляють 56 мільйонів британців; вона набула статусу мови міжнародного співробітництва та міжкультурного спілкування завдяки своїй універсальності, попиту з боку ділових людей, бізнесових кіл, молоді тощо. Поширення міжнародного впливу Сполучених Штатів Америки, країни, яка також послуговується англійською мовою як мовою перших поселенців - вихідців з Великої Британії, сприяє розповсюдженню англійської мови серед широких верств населення не тільки Європи чи Америки, а й усього світу.

Імплементація європейських освітніх стандартів у навчання англійської мови студентів нефіло- логічних спеціальностей передбачає оволодіння ними такими навичками спілкування, які дозволили б їм вільно почуватися та працювати в іншомовному середовищі. За європейською шкалою це рівень В2+ - компетентний користувач. Відповідно до цього рівня випускники вищих навчальних закладів нефілологічного профілю повинні вміти: читати й повністю розуміти англомовні тексти професійного спрямування, вести переговори з англомовними партнерами без перекладача, розмовляти по телефону, спілкуватись електронною поштою, заповнювати аплікаційні форми, писати звіти, рекомендації, інструкції до використання, вести робочу документацію англійською мовою та багато іншого.

Для того, щоб навчити цього студентів- нефілологів, які не завжди мають позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, треба вносити значні зміни в робочі програми, підходи до навчання, методику проведення занять, форми роботи зі студентами. За європейськими стандартами студент сам собі ставить мету в плані оволодіння іноземною мовою, а викладач допомагає йому вибрати найефективнішу методику для досягнення цієї мети. Більша частина навантаження припадає на самостійну роботу студента, оскільки іноземної мови «не можна навчити - й можна тільки навчитись». Кожен студент несе персональну відповідальність за свої успіхи (чи невдачі) в оволодінні іноземною мовою: для цього він навчений самоаналізу власних досягнень, самоконтролю, плануванню своєї діяльності. В європейських університетах студентів наперед ознайомлюють з графіком самостійної навчальної діяльності, термінами виконання індивідуальних завдань; за невчасне виконання завдань передбачено штрафні санкції у вигляді позбавлення балів чи незарахування роботи. Це дисциплінує студентів, дозволяє їм самостійно планувати витрати часу на навчання.

Ми розглядаємо проблему імплементації євростандартів у навчання англійської мови у двох площинах: з одного боку - це зміни в навчально-виховному процесі вищої школи, з іншого - зміни в ставленні студентів до навчання, посилення ролі самоосвіти, саморозвитку кожного суб'єкта учіння, підвищення відповідальності тих, хто вчиться, за результати власної навчальної діяльності. Відповідні кроки до внесення змін у навчально-виховний процес уже зроблено: активно впроваджується кредитно- модульна система, започатковано нові підходи до вивчення іноземної мови, з'являються сучасні навчальні посібники, всі студенти університету мають доступ до Інтернет-ресурсів тощо. Водночас недостатньо розвинута самосвідомість українських студентів ускладнює перехід до імплементації євростандартів, оскільки невирішеними залишаються питання щодо змін у ставленні студентів до процесу отримання знань, планування витрат часу на навчання, власного розвитку, підвищення відповідальності за результати учіння.

Аналіз існуючих в Україні методик навчання іноземних мов для спеціальних цілей показав, що на сьогоднішній день у робочих програмах не враховуються індивідуальні запити студентів. Часто самі студенти, обравши фах та вступивши до університету, не знають, де вони зможуть працювати після його закінчення, тому й не усвідомлюють, наскільки важливим буде для них знання іноземної мови. Питання самоосвіти та навчання впродовж усього життя порушуються і в Програмі з англійської мови для професійного спілкування, де сказано, що вивчення іноземної мови, особливо у європейському контексті, виходить далеко за межі обов'язкової освіти. Активне використання процедурних знань («навчитись учитися») є основою ефективного і самостійного вивчення мов упродовж усього життя після закінчення вищого навчального закладу. Тож набуття процедурних знань та навичок організації власної пізнавальної діяльності є важливою метою навчання в рамках нового підходу до оволодіння професійно спрямованою іноземною мовою.

Створення в 2005 році Програми з англійської мови для професійного спілкування наразі слугує підґрунтям для втілення євростандартів у навчальний процес вищої школи. Програму було розроблено за погодженням з Міністерством освіти і науки України у відповідь на розвиток міжнародних подій для задоволення мовних потреб студентів вищих навчальних закладів різних спеціальностей. Вона також спрямована на надання викладачам і студентам мовних еталонів згідно з рівнями, визначеними Загально - європейськими Рекомендаціями з мовної освіти (2001), та на забезпечення нормативної бази у розробці навчальних курсів та планів викладачами англійської мови на факультетському рівні.

Програма АМПС як педагогічний та організаційний інструмент враховує сучасні тенденції у вивченні та викладанні мов і базується на таких принципах:

інтернаціоналізм та плюрилінгвізм;

демократія та рівні права;

прозорість і гнучкість;

варіативність;

інтеграція.

Серед цілей Програми (практичної, освітньої, пізнавальної, розвиваючої) окремо виділено соціокультурну та соціальну мету. Соціокультурна мета передбачає досягнення широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціальних та культурних проблем для того, щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій, у той час як досягнення соціальної мети має сприяти становленню критичного самоусвідомлення та вміння спілкуватись у постійно змінюваному міжнародному середовищі.

Аналіз змісту Програми АМПС свідчить, що він спрямований на формування професійної комунікативної компетенції, яка розглядається як мовна поведінка, що є специфічною для академічного і професійного спілкування. Мовна поведінка вимагає набуття як лінгвістичної (мовленнєвих умінь та мовних знань), так і прагматичної та соціокультурної компетенцій, необхідних для виконання завдань, пов'язаних з навчанням та роботою. Соціокультурна компетенція, як зазначено в Програмі, є «невід'ємною частиною її змісту і спрямована на розвиток розуміння й тлумачення різних аспектів культури і мовної поведінки у професійному середовищі. Вона сприяє розвитку вмінь, характерних для поведінки в різних культурних і професійних ситуаціях, та реагування на них» [10].

Програма АМПС стимулює самостійність студентів та усвідомлення ними власних стилів навчання. Вона спрямована на розвиток загальних навичок критичного мислення, вирішення проблем, презентації ідей тощо. У такий спосіб вона допомагає розвивати мовну, прагматичну та міжкультурну компетенції студентів і їхню здатність до самостійного вивчення мов.

Рівень володіння мовою В2+, тобто стандартні вимоги на здобуття ступеня бакалавра за міжнародноприйнятими рівнями володіння мовою для різних спеціальностей, передбачає, що соціолінгвістична та прагматична компетенції мають бути розвинені до


Сторінки: 1 2