Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

EMERECU - темпусівський грант створення електронного мультимедійного ресурсного центру навчальних матеріалів для України 

Сучасна освіта передбачає активний обмін інформацією між учнями, викладачами та адміністрацією і максимально використовує для цього сучасні засоби нових інформаційних технологій (аудіовізуальні засоби, комп'ютери, засоби телекомунікації). Зростаюча мобільність життя змушує розробляти й мобільні навчальні системи. Виникає потреба в реалізації можливості ефективного електронного, дистанційного та неперервного навчання.

Останні рішення Уряду України і Міністерства освіти і науки, матеріали багатьох наукових конференцій засвідчують: по-перше, у кращих вузах України є умови для активізації зусиль по впровадженню елементів дистанційного навчання; по-друге, електронна освіта може бути використана як доповнення до традиційних денних і вечірніх форм навчання. Але повноцінне розгортання дистанційної освіти в Україні постійно наштовхується на недостатній рівень матеріальної і програмно-апаратної бази, методичного і навчально-методичного забезпечення, а також відсутність нормативної бази та достатнього бюджетного фінансування робіт.

Для формування державної платформи української системи дистанційної освіти та інтеграції її в світову систему відкритого навчання потрібно розвивати єдине освітнє навчальне середовище на основі принципу уніфікації рішень, ієрархічної архітектури та використання системи загально-визнаних стандартів національними університетами. Прикладом повинен служити міжнародний досвід. Для розв'язання подібних проблем світовою спільнотою був створений комітет по стандартизації IEEE LTSC (P1484 - Learning Technology Standart Committee) розробки архітектури і технологій освітніх систем (Learning Technology Systems Architecture - LTSA) і міжнародний консорціум IMS Global Learning Consortium для розробки специфікацій і рекомендацій по розширенню використання комунікаційних і інформаційних технологій в освіті.

Тому при розробці EMERECU (грант програми ТЕМПУС-ТАСІС JEP23055-2002 "Електронний Медіаресурсний центр в Україні") була здійснена спроба задовольнити більшість із вимог LTSA.

Спільні Європейські проекти в галузі вищої освіти організуються Європейською освітньою фундацією Темпус і фінансуються в Україні коштами фонду Таціс. Вони проявили себе ефективним засобом підвищення якості освіти в нашій країні, служать справі наближення України до Європейського освітнього простору, роблять важливий внесок в розбудову та зміцнення науково-освітніх контактів між українськими і європейськими вченими.

Перший спільний Європейський проект розпочався на факультеті інформатики Національного університету „Києво-Могилянська академія" ще в бутність факультету департаментом комп'ютерних наук в 1999 році. Цей проект мав за мету розробку навчальних планів з електронних видань, орієнтованих, головним чином, на публікацію в Інтернет. Проект виконувався під керівництвом досвідчених партнерів. Науковий керівник проекту, проф. Пол Річардсон з університету ім. Брукса в Оксфорді, успішно провів цілий ряд проектів у Росії, Китаї та інших країнах. Одним з результатів проекту було створення нових наукових підрозділів, зокрема кафедр мультимедійних систем і мережних технологій, що привело до підвищення статусу департаменту до рівня факультету.

В цьому ж проекті почалося плідне співробітництво в галузі мультимедіа з ученими з Лейп- цігського університету прикладних наук. Це співробітництво переросло в тісну співпрацю, результатом якої став наступний спільний Європейський проект під керівництвом проф. Клауса Генсгена. Новий трирічний проект розпочався в 2003 році. Його мета стала природним логічним продовженням та практичним застосуванням попереднього проекту. Вона полягає у створенні в Києво-Могилянській академії комп'ютерного центру мультимедійних ресурсів, тобто в розробці та концентрації електронних навчально- наукових матеріалів, призначених для використання в навчальному процесі та наукових дослідженнях як в самому університеті, так і за його межами. Акронім проекту eMeReCU є стилізованим скороченням його назви англійською мовою: Electronic Media Resource Centre in Ukraine. Він же служить ключем для доступу до центру через мережу Інтернет www.emere- cu.ukma.kiev.ua. Центр складається з платформи електронної освіти, електронної бібліотеки, засобів підтримки колективної науково-освітньої діяльності. Він розміщується на спеціальному сервері, приєднаному до мережі Інтернет. За рахунок цього доступ до серверу можливий ці

Навчальне середовище може бути підримане засобами двох платформ - ILLIAS i MOODLE, програмний код яких має статус вільного розповсюдження. Воно може працювати в режимі 24/7. Комунікативну взаємодію забезпечено останніми розробками в галузі цифрового відео й активним форумом. Проінстолювавши наше програмне забезпечення та підключивши до комп' ютера звичайну веб-камеру, ви можете приєднатися до віртуальної навчальної лабораторії. Зручне індивідуальне навчальне середовище для слухачів і викладачів реалізується системою електронного портфоліо. Для гарної організації середовища розробки використані програмні продукти egropware i phprojekt.

Отже, що собою представляє EMERECU?

Це відкрита система для збереження навчальних матеріалів у найбільш розповсюджених форматах. Вона може бути використана і як єдина система організації навчання та управління в традиційній очній системі навчання. Система містить онлайнову навчальну платформу та ре- лодобово з будь-якої точки земної кулі.

Зараз партнери зайняті налагодженням програмно-технічних засобів, їх локалізацією до місцевих умов, запровадженням сучасних мультимедійних засобів комунікації. Зокрема, електронні відеоконференції Київ - Лейпціг уже перетворилися на рутинний спосіб спілкування.

Природно також, що основним українським партнером Києво-Могилянської академії в цьому проекті став її історичний партнер - Національний університет „Острозька академія". В Острозі розгорнута філія ресурсного центру, інстольовано необхідне програмно-технічне устаткування, придбане коштами проекту. Відпрацюванню віртуальної взаємодії двох українських університетів у процесі становлення вітчизняної електронної освіти був присвячений 4 міжнародний семінар, що відбувся в Острозі 19-20 травня цього року.

Основою центру є веб-портал, який забезпечує ефективний інформаційний обмін. Головною метою створення порталу було підвищення рівня організації навчального процесу.

Портал має таку архітектуру:

сурсний депозитарій, який використовує стандарти LTSC, IMS, SCORM. Використані найновіші технології для запису і трансляції лекцій дозволяють синхронізацію з матеріалами презентації та дуже невибагливі до апаратного забезпечення.

Система EMERECU вже працює в НаУКМА на рівні бета-тестінга. Більш детально з нею можна познайомитися самостійно, діставшись до неї за посиланням http://emerecu.ukma.kiev.ua.

Комп' ютерний центр мультимедійних ресурсів одночасно виконує роль робочого зошита студента, викладача і дослідника, наукової бібліотеки, дискусійного форуму, навчальної і дослідницької лабораторії, лекційної або семінарської аудиторії, консультаційного центру, портативної енциклопедії, підручника і посібника, доступних в будь-який момент часу кожному учаснику навчального процесу окремо або в групі, в режимі діалогу або листування, використовуючи найсучасніші засоби моделювання і візуалізації. EMeReCU - це майбутнє української вищої освіти. 

УДК 378.126

Савенкова Л. О., Київський національний економічний університет

Савенкова Людмила Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор Київського національного економічного університету. Коло наукових інтересів: проблеми педагогічного спілкування і формування комунікативних умінь у педагогів.

Рівні готовності вчителів до професійного

спілкування

У статті розкриті структура та рівні готовності вчителів до професійного спілкування. Professional structures and levels of teachers and their to communicate are disclosed in this article. У результаті проведених досліджень, ми прийшли до висновку про необхідність визначати п'ять рівнів готовності вчителів до професійного спілкування.

Наш підхід до вимірювання вказаних рівнів на відміну від існуючих розробок, характеризується врахуванням рівнів сформованості емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей та системи комунікативних умінь вчителів. Охарактеризуємо кожний із вирізне них нами рівнів готовності до педагогічного спілкування.

Творчий рівень. Учителі характеризуються дійсною професійно-педагогічною спрямованістю мотивів навчально-пізнавальної діяльності, високими рівнями знань у галузі педагогічного спілкування, в сформованості емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей. Досягнуто майстерності в оволодінні системою комунікативних умінь, що виражається в здатності спонтанно створювати комунікативні прийоми та приймати рішення щодо конкретної ситуації професійного спілкування.

Варіативний рівень. Мотиви навчально- пізнавальної діяльності вчителів характеризуються дійсною професійно- педагогічною спрямованістю. Учителі мають високі рівні знань з проблеми педагогічного спілкування, в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями. Комунікативні вміння, що входять до відповідної системи, знаходяться на високому рівні сформованості, що дозволяє їм комбінувати відомі прийоми спілкування.

Реконструктивний рівень. Мотиви навчально-пізнавальної діяльності вчителів характеризуються частковою професійно- педагогічною спрямованістю, також визначається наявність позиційних і колективіських мотивів навчання. Учителі мають високі рівні знань з проблеми педагогічного спілкування, але середні в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями, системою комунікативних умінь. Ці учителі переносять засвоєні варіанти вирішення/прийоми спілкування в умови нової комунікативної ситуації.

Репродуктивний рівень. Учителі характеризуються позиційними та колективіськими соціальними мотивами навчання, які не мають професійно-педагогічної спрямованості. У них середні рівні знань у галузі педагогічного спілкування, в оволодінні емпатією, товариськістю, мовленнєвими здібностями, але низькі в сформованості системи комунікативних умінь. Учитель, який має цей рівень характеризується також тим, що запозичує із досвіду колег готові зразки професійного спілкування і використовує їх без внесення змін та доповнень для розв'язання конкретної професійної комунікативної ситуації.

Стихійно-репродуктивний рівень. Учителі характеризуються широкими соціальними мотивами навчання, які не мають професійно- педагогічної спрямованості. У них вихідні або низькі рівні знань у галузі педагогічного спілкування, в розвитку емпатії, товариськості, мовленнєвих здібностей, в оволодінні системою комунікативних умінь. Учителі, що мають цей рівень готовності до професійного спілкування, стихійно переносять із життя готові зразки вказаного спілкування в умови професійної комунікативної ситуації.

Яким же чином визначати рівні готовності вчителів до професійного спілкування? Для вирішення цього завдання потрібно розглянути існуючі наукові підходи до вивчення кожного компонента вказаного виду професійної готовності.

Так, у своєму дослідженні ми керуємося теоретичними положеннями О.М.Леонтьєва, який розглядає мотиви як об'єкти (які сприймаються, уявляються, осмислюються), що конкретизують потреби. Мотиви виконують дві функції. По-перше, вони збуджують й спрямовують діяльність; по-друге, надають діяльності суб'єктивну особистісну сутність [18].

У залежності від вибору критеріїв у психолого- педагогічних дослідженнях виділяються декілька класифікацій мотивів навчання. Так, наприклад, свої підходи до структурування досліджуваних мотивів обґрунтували О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, О.О.Бодальов, Т.Є.Коннікова, Ю.М.Кулюткін й Г.С.Сухобська, В.О.Слас-тьонін.

Цікавий погляд що до розуміння мотивів навчання мають А.К.Маркова, А.Б.Орлов, Л.М.Фрідман [21, с. 20-21], які визначили існування їх певної системи, а саме:

а) соціальні (широкі соціальні, що передбачають: спрямованість на широке коло ідеалів, соціальних цінностей; позиційні, що виражаються в спрямованості на способи, взаємодії з людьми, які оточують; колективістські, що відображають спрямованість на завдання і способи спільної колективної діяльності; індивідуальні);

б) пізнавальні (широкі навчальні, які характеризуються спрямованістю на процес навчання, його зміст, результат; навчально- пізнавальні, або теоретико-пізнавальні, що передбачають спрямованість на спосіб навчальних дій; самоосвітні, що розглядаються як спрямованість на оволодіння узагальненими способами навчальної діяльності);

в) творчі, або соціально-пізнавальні, що передбачають спрямованість на оволодіння в ході навчання способами дій.

І.Ф.Плетньова [23], вивчаючи будову мотивів навчально-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів, доводить важливість виділення в них двох груп: мотивація, що знаходиться за межами діяльності, й мотивація, яка породжується самою навчальною діяльністю [23, с. 7]. В.А.Сонін [25, с. 7] вказує на необхідність використовувати класифікацію мотивів вибору професії, яка


Сторінки: 1 2 3