Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



УДК 37

УДК 37.032

Бублик В.В., Гороховський С.С., Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Мещанінов О.П., Миколаївський державний гуманітарний університет ім.Петра Могили

Генсґен К. (Klaus HanBgen), Лейпцизький університет прикладних наук, ФРН IT-OCBITA ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ МЕРЕЖІ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИХ КОЛЕГІУМІВ

Робота підбиває підсумки досвіду, отриманого внаслідок участі у низці загальноєвропейських проектів, оплачених програмою ЄС "TEMPUS", у царині поширення IT-освіти серед учителів з України, Таджикистану та Узбекистану.

The article summarises the experience gained by the author as a participant of one of European projects, supported by the EC "TEMPUS" program. It deals with the spread of IT-education among teachers of Ukraine, Taghikistan and Uzberistan. 1. Вступ

Досягнення освітнього процесу в університеті цілком залежать від якості загальної середньої освіти. Дійсно, нинішній рівень комп'ютерної грамотності випускників шкіл - дуже важливий критерій їх спроможності легко інтегруватися у нове освітнє середовище. Лакуна між рівнями загальної середньої освіти та вищої школи все ж має тенденцію до зростання. Ключовим фактором тут є цифрове розшарування, яке затримує на шляху до прогресу не лише окремі школи, а й регіони, і навіть цілі країни.

Враховуючи надзвичайну важливість якості вищої освіти у країнах, які мають на меті повну інтеграцію у світове інформаційне суспільство, Національний еніверситет "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) у співпраці з Лейпцизьким університетом прикладних наук виробили та впровадили довгострокову програму підвищення рівня використання інформаційних технологій у середній школі. Започаткована низка широкомасштабних проектів з метою створення інфраструктури, і в освітньому процесі розпочався обмін досвідом у галузі використання інформаційних технологій, в якому беруть участь або НаУКМА як освітня установа, або її викладачі як експерти.

Спонсорування Європейською комісією програми TEMPUS дало можливість проведення компетентних та цілеспрямованих консорціумів, які об'єднали зусилля освітніх та інших громадських установ і окремих експертів з 9 країн.

1.1. Аспекти цифрового розшарування

Цифрове розшарування - результат неоднакового доступу до інформаційних і комунікаційних технологій для різних членів суспільства. У [1] Кунео окреслює різні аспекти цифрового розшарування, переважна більшість яких пов'язані з освітою. Щонайменше чотири з дванадцяти зазначених ним бар'єрів можуть бути усунені за допомогою зусиль освіти і відповідних

Тенденції розвитку місцевого доступу до Інтернету дещо важливіші за поточну кількість користувачів мережі Інтернет. Кількість змін в освітньому середовищі. Це середовище має включати не тільки обладнання, але й людські ресурси, задіяні в освітньому процесі, тобто вчителів.

Цілком очевидно, що тільки наймолодші викладачі, випускники останніх кількох років, можуть бути достатньо кваліфікованими в інформаційних технологіях. У більшості ж учителів немає необхідного освітнього підґрунтя, тому вони мають проблеми застарілих знань, нестачі досвіду і навіть психологічні проблеми, які можуть проявлятися у формі страху або технофобії. Не усунені вчасно освітні бар'єри затримують розвиток вчителів і одразу відтворюються в їхніх учнях, які отримують менше теоретичних знань і практичних навиків, ніж учні, яким поталанило навчатися за кращих умов. Відтак поглиблене навчання вчителів стає першочерговим завданням.

Вищенаведені аспекти цифрового розшарування спричинені людським фактором. Інші його причини мають демографічну, географічну, економічну або соціальну природу. Досвід розвинених країн засвідчує, що мережне та Інтернет-з'єднання усувають багато бар'єрів. Наступна таблиця, запозичена з [2], ілюструє сучасний стан і тенденції цього століття у досліджуваних країнах.

користувачів в Україні зросла від 200 000 у 2000 році до понад 5,5 мільйона - у 2007 році. Середній приріст за рік становить майже 1 000 000 користувачів. Рис. 1 графічно зображує ріст українського Інтернету протягом 2000-2007 років і наводить приблизну оцінку на 2008 рік.

Стосовно інших країн-партнерів ми можемо припустити, що розвиток Узбекистану, бодай який невеликий нині, виглядає прийнятним і багатообіцяючим. Більше непокоїть

Таджикистан, розвиток якого відбувається недостатніми темпами, тому там необхідно вжити додаткових заходів, наприклад, подати заяву про допомогу до Міжнародного фонду цифрової солідарності [3].

Насправді є кілька основних освітніх критеріїв, які слугують для зменшення цифрового розшарування. Вони включають базовий доступ до комп'ютерів, доступ до Інтернету і навички роботи з IT-технологіями, які повинні бути засвоєні у збалансованому і старанно спланованому навчанні з IT-технологій. Останнє особливо важливо для країн колишнього Радянського Союзу, оскільки багато викладачів середнього віку ще пам'ятають недолугі зусилля попереднього режиму впровадити в країні комп'ютеризацію. Саме тому всі кроки мають бути ретельно прорахованими, щоб урівноважити потенційний несвідомий опір шкільних учителів.

Якщо ці тенденції не зміняться, можна очікувати зростання охоплення Інтернетом до 20% населення.

1.2. Києво-Могилянська мережа

Національний університет "Києво- Могилянська академія" є освітньою установою з давніми традиціями, повторно заснованою у 1991 році, після здобуття Україною незалежності. Продовжуючи традиції стародавньої Києво- Могилянської академії та впроваджуючи в життя концепт постійного навчання, НаУКМА від часу перезаснування бере під патронат освітні заклади, особливо середні школи. За цією традицією школа, яку підтримує Академія, називається колегіумом. Давня назва "колегіум" відродилася і набула нових, сучасних відтінків значення. Академія і близько дюжини колегіумів по Україні становлять Києво-Могилянську мережу (рис. 2).

До мережі належать ще два університети. Зовсім недавно вони були філіалами НаУКМА, а зараз - повноправні заклади вищої освіти: Національний університет "Острозька академія" - на заході і Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили - на півдні України.

Оскільки мережа географічно поширена, вона спроможна розповсюджувати знання про інформаційні технології у школах всієї країни, що вже фактично робиться. Серед перших проявів такої діяльності - дві українські громадські організації: Вікно в світ та Українська бібліотечна асоціація -виявили готовність приєднатися до руху надання допомоги спеціалізованим школам для учнів з вадами зору. Відтак перелік методів усунення освітніх бар'єрів поповнений ще одним пунктом, відомим як адаптивні технології.

2. Проект InterCollegia

Києво-Могилянська мережа створює ідеальне підґрунтя для розбудови колегіумів, які нею поєднані в одне ціле з трьома університетами-учасниками. Два польських заклади - Fundacja Edukacji Ekonomicznej (Фундація економічної освіти) та Торунський університет Миколи Коперніка - взяли на себе відповідальність поділитися досвідом проекту Interklasa [4] з Україною. Лейпцизький університет прикладних наук виступив підрядником у Спільному міжнародному проекті TEMPUS за 2005-2008 роки "Міжрегіональні курси IT-oceimu для мережі Києво-Могилянських колегіумів (InterCollegia)" [5]. Головною метою проекту стала креативна розробка фреймворку для навчання вчителів Києво-Могилянських колегіумів в активному онлайновому мультимедійному середовищі з метою покращити їх викладання і підняти їх до рівня master trainers (майстрів-тренерів), а згодом multipliers (поширювачів), здатних надалі самостійно проводити навчання на рівні їх регіону.

2.1. Підхід InterCollegia

Перший рік проекту був присвячений ретельному вивченню розроблених польським проектом Interklassa методів для зменшення цифрового розшарування та напрацюванню навчальних матеріалів для підвищення кваліфікації українських учителів. Проблеми, зазначені у попередньому розділі, відповідно вирішувалися покроковим поширенням комп'ютерної грамотності та компетентності. Проект багато зробив для широкомасштабного розв'язання цих проблем на регіональних рівнях.

Можна означити головну мету проекту як розв'язок двох специфічних задач: розробка концепції та матеріалів для навчання інформаційних і комунікаційних технологій викладацького складу шкіл і пілотна імплементація ідеї дворівневого навчання вчителів. Перший рівень складається з відбору та навчання обмеженої кількості вчителів з кожної зі шкіл- учасників. Другий рівень складається з серії практичних занять, які проводять навчені на першому рівні вчителі для більшої кількості своїх колег. Цих учителів називають майстрами- тренерами.

Два майстри-тренери (один учитель інформатики, другий - іншого предмета) були відібрані від кожного колегіуму для навчання в НаУКМА протягом другого року роботи проекту. Це навчання тривало рік і поділялося на три тренувальні сесії, кожна тривалістю в тиждень з активною віртуальною співпрацею між блоками занять. Основною метою такого підходу було підтвердження того факту, що не лише професорсько-викладацький склад університету, але й звичайні шкільні викладачі здатні ефективно використовувати інформаційні технології та навчати цьому.

Базові тренінги відбувалися одночасно у трьох університетах впродовж третього року роботи проекту. Навчальні заняття проводили майстри-тренери з допомогою викладачів нашого університету тричі: під час осінніх, зимових і весняних канікул. Щоразу незмінна команда майстрів-тренерів навчала нову групу. Від сесії до сесії кваліфікація майстрів-тренерів підвищувалася, і взимку 2008 року, під час другої тренувальної сесії, стало очевидним, що майстри- тренери більше не потребують допомоги і можуть далі діяти самостійно.

Основною ціллю такого розподіленого навчання була необхідність переконати спонсорів у тому, що не лише викладачі зі столиці та великих міст, але й освітяни з периферії здатні використовувати переваги Інтернету. В межах цього підходу проектом InterCollegia була також досягнута й інша важлива мета: локальна наявність майстрів- тренерів, які гратимуть роль поширювачів ідей проекту у своїх школах. Це вже розширює заплановані межі проекту на цілі регіони, де розташовані колегіуми, і породжує могутнє джерело нових можливостей підтримки життєздатності проекту. Під час роботи проекту, відповідно до предметів викладання, були створені громади шкільних вчителів, які відтепер працюють спільно і розробляють онлайнові зібрання педагогічних матеріалів.

2.2. Програма тренінгів

Програма тренінгів майстрів-тренерів невпинно застосовувала мудрість китайського прислів'я: "Я чую - і забуваю, я бачу - і я пам 'ятаю, я роблю сам і розумію", - подовжуючи час практичних занять від однієї тренувальної сесії до іншої. Перша тренувальна сесія складалася з одного вступного і трьох основних модулів.

Вступ: IT в освіті, уроки з використанням комп'ютерів, середовище електронного навчання.

Модуль 1: Комп'ютерні презентації у школі.

Модуль 2: Інтернет та освіта.

Модуль 3: Засоби мультимедіа.

Домашнє завдання: Розробка комп'ютерних презентацій про рідний колегіум.

Для прикладу наведемо відгук після першої сесії: "Я надзвичайно вдячний за можливість брати участь у першій сесії тренувальних семінарів. Я дізнався чимало нового та цікавого, що можна використати у навчальному процесі. Дуже добре, що лектори користувалися візуальними мультимедійними матеріалами. Це зробило їх лекції інформативнішими та зрозумілішими. Під час тренувальної сесії у нас були не тільки лекції, але й практичні заняття. Гадаю, було б краще, аби практичних занять було більше, тому що нашим завданням є накопичення нових знань і передача їх нашим колегам у регіонах. Мені хотілося б особисто подякувати за запровадження практичних семінарів у царині мультимедіа. Дякую за це навчання".

Інші відгуки довели слушність запропонованого підходу в тому розумінні, що від сесії до сесії частка практичних занять збільшувалась відповідно до прогресу майстрів- тренерів. Друга тренувальна сесія вже містить великий модуль, присвячений самостійно спланованій практиці.

Модуль 1: Презентації колегіумів, підготовлені майстрами-тренерами між сесіями, оцінювання


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ПЕРШОКУРСНИКІВ - Стаття - 10 Стр.
Альбом з малюнками викладача як посібник на уроці образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі - Стаття - 11 Стр.
АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СПІВАКІВ - Стаття - 11 Стр.
СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА СПРОМОЖНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ДО ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ СОЦІАЛЬНОГО КОУЧІНГУ ПРИ РОБОТІ ІЗ СТУДЕНТСЬКОЮ молоддю - Стаття - 10 Стр.
Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту: інформаційний аспект - Стаття - 10 Стр.
Використання Інтернет-ресурсів у навчанні іноземної мови для підвищення соціокультурної компетенції студентів - Стаття - 10 Стр.
Методика педагогічного експерименту по визначенню ефективності психолого-педагогічної підготовки інженерів - Стаття - 9 Стр.