Станом на сьогодні у нас: 141825 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



(вклад) у банк чи небанківську фінансову установу, відповідно до закону (крім страховиків); відсотковий або депозитний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом та в інших випадках, визначених відповідними нормами цього Закону, складає 5 % . Ставка податку становить ЗО % на виграш чи приз (крім державної лотереї у грошовому вираженні), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб, за винятком доходів у вигляді відсотків, дивідендів, роялті. Починаючи з 1 січня 2004 року та до 81 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 ст. 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 % від об'єкта оподаткування.

Цим Законом визначений неоподатковуваний мінімум, сума якого дорівнює 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної у розмірі, що дорівнює одній мінімальній зарплаті (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку.

Розглянуті види податків є основним джерелом надходжень до Державного бюджету України. Так, якщо всю суму його доходів разом за 2002 рік взяти за 100 %, то податкові надходження складали 60,04 %, у тому числі податок на прибуток підприємств — 19,2 %, податок на додану вартість — 31,76 % , акцизний збір — 9,1 %, неподаткові надходження — 29,7 %, цільові фонди — 0,4 %.

Аналіз доходів місцевих бюджетів за 2002 рік показує, що податкові надходження складали 84,7 %, у тому числі прибутковий податок з громадян — 55,7 %, податок на прибуток підприємств — 6,36 %, акцизний збір — 1,08 %; неподаткові надходження складали 10,7 %; цільові фонди — 1,45 % у загальній структурі цих бюджетів.

Структура державного і місцевих бюджетів України за доходами все більше наближається до аналогічної структури країн, економіка яких функціонує на засадах ринкових відносин. Так, федеральний бюджет США за доходами здебільшого складається з податку з особистих доходів (44 % загальних надходжень), податку із фонду заробітної плати (37 %), податку з доходів корпорацій (10 %), акцизного збору (4 % ), інших податків (5 %).

Із наведених даних видно, що податок з особистих доходів є основним елементом податкової системи США. Він отримується з доходів, що підлягають оподаткуванню, тобто з доходів домогосподарств і некорпорованих підприємств, після вирахування знижок і пільг. Особливістю української податкової політики було те, що за останні кілька років у структурі податкових надходжень збільшувалась частка прибуткового податку з громадян до Зведеного бюджету України: 1993 рік — 6,3 %, 1994 — 9, 1995 — 10,8,1996 — 12,3, 1997 — 15,1, 1998 — 15,3, 1999 — 15,6, 2000 — 20,4, 2001 — 23,9, 2002 — 23,8, 2003 — 24,89, у 2004 році — 20,92 % (податок з доходів фізичних осіб).

Податкова політика.

Державне регулювання економіки за допомогою використання податкових важелів в умовах України в першу чергу повинно спрямовуватися на забезпечення і підтримку збалансованого зростання, ефективне використання ресурсів, стимулювання інвестиційної і підприємницької активності. Ефективною може вважатися тільки та податкова політика, яка стимулює нагромадження та інвестиції. Формування прибуткової частини бюджету за рахунок податкових надходжень не можна вважати повністю самостійним завданням. Значною мірою це залежить від успішного розв'язання перелічених вище проблем.

У теорії і практиці податкового регулювання розвинутих країн Заходу податкова політика до 80-х років XX ст. будувалася відповідно до кейнсіанської концепції функціональних фінансів. Згідно з цією концепцією величина видатків і норма оподаткування підпорядковані потребам регулювання сукупного суспільного попиту, який повинен утримуватися на рівні, що забезпечує повне використання робочої сили і капіталу за умови збереження стабільних цін (при цьому бюджетна рівновага приноситься в жертву рівновазі економічній).

Починаючи з 80-х років XX ст., у зв'язку із зниженням частки державного сектора в економіці розвинутих країн і зменшенням економічної ролі держави (скороченням її прямого втручання в економіку здебільшого через зниження державних видатків) податкова політика, крім засобу регулювання,

стала ще й засобом забезпечення бездефіцитності бюджету. В умовах розвинутої економіки ця мета досягається не через посилення податкового тягаря, що лягає на виробників і фізичних осіб, а через розширення податкової бази і скорочення державних видатків на тлі широкомасштабного і цілеспрямованого зниження податків.

Перехід української економіки на ринкові засади передбачає формування принципово іншої, ніж це було в умовах адміністративно-командної системи, податкової політики. Це, однак, зовсім не означає необхідності механічного запозичення її західних моделей, ефективних тільки в умовах розвинутого ринку. Теоретична база і значний практичний досвід країн Заходу в галузі побудови і використання податкових систем повинні бути переосмислені й адаптовані до наших умов. Причому 3 урахуванням як нинішнього рівня розвитку, так і тих завдань, які належить вирішувати саме з допомогою податкової політики.

Важливо також усвідомити, що встановлення високого рівня оподаткування з метою розв'язання насамперед фіскальних завдань і поповнення бюджету не може бути основою податкової стратегії на порівняно тривалий період. Використання принципу формування податків від прибуткової частини бюджету з метою досягнення його бездефіцитності неминуче веде до встановлення завищених норм оподаткування.

При цьому забувають про об'єктивну залежність між величиною податкової ставки і зростанням надходжень до бюджету, що зображено на рис. 8.3.

Ця крива показує, що із підвищенням ставки податку доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються. Та коли податкова ставка перевищує певну межу, доходи від податкових надходжень починають зменшуватися. Причина полягає в тому, що зависокі податки знижують у людей бажання працювати в легальній економіці. Чим вища визначена ставка податку, тим менше вони будуть працювати легально і, відповідно, тим меншими будуть доходи держави. Коли ж ставка податку і далі зростатиме, то рано чи пізно вона досягне такого податків, скасування економічно невиправданих податкових пільг, посилення відповідальності за порушення податкової дисципліни, закріплення за регіонами самодостатніх джерел податкових надходжень, забезпечення стабільності податкового законодавства. Важливе значення для реалізації цих заходів матиме прийняття Податкового кодексу.

Державні видатки.

Видатки показують напрямки і цілі бюджетних асигнувань. За структурою видатки бюджету поділяють на: пов'язані з державним управлінням; видатки на оборону; соціально-економічні цілі; господарську діяльність держави; зовнішньоекономічну діяльність. Розширення функцій держави супроводжується тим, що масштаби темпів збільшення державних видатків значно перевищують темпи зростання ВВП.

Видатки бюджетів усіх рівнів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. Серед поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Органи державної виконавчої влади і виконавчі органи місцевих рад під час складання проектів бюджетів, у ході їх виконання; ради всіх рівнів під час розгляду проектів бюджетів, їх затвердження та уточнення, під час виконання в межах своєї компетенції в інтересах держави; населення відповідної території; мешканці населеного пункту, об'єднання громадян відповідно мають право:—

визначати із своїх бюджетів обсяг фінансування заходів соціально-культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць у межах планових бюджетних доходів, наданих дотацій, субвенцій, а також з урахуванням залучених коштів;—

встановлювати напрямки використання коштів бюджетів на інвестиції, власні цільові програми, а також на спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони довкілля, відновлення пам'яток природи і культури, що перебувають у віданні відповідних органів влади, на благоустрій міст, селищ та сіл, утримання і капітальний ремонт житлового фонду та об'єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації та утримання органів державної влади та самоврядування, захист прав споживачів, інші цілі;—

збільшувати в межах наявних коштів видатки на утримання житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури і спорту, охорону довкілля та інші цілі;—

визначити в установленому порядку додаткові, вишукані протягом року, кошти, необхідні для додаткових пільг та допомоги громадянам, які потребують соціального захисту;—

утворювати у складі свого бюджету в межах обсягу його доходів резервні та цільові фонди, якщо їх створення передбачено законами України;—

встановлювати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання;—

об'єднувати на договірних засадах кошти своїх бюджетів з коштами інших бюджетів, а також підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян для фінансування будівництва, ремонту й утримання об'єктів виробничого та невиробничого призначення.


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі: